Пасивний захистНайпоширенішими є такі методики анатомічного дослідження: препарування, фіксації, ін'єкції, просвітлення, мацерації, корозії, макро- мікроскопії, електронної мікроскопії та рентгенологічні. Методика препарування — одна з основних при вивченні топографічної анатомії. Вона полягає в тому, що досліджувач розтинає тіло, або окремий орган, і вивчає їхню будову. Методика фіксації, або консервування, забезпечує довготривале зберігання окремих органів людського тіла або трупа у спеціальних розчинах (формальдегід, спирт та ін.). Бальзамування трупа — одиніз методів фіксації. Методика ін'єкції широко використовується в анатомічних дослідженнях: будь-які порожнини в тілі людини (наприклад, судини) заповнюють забарвленими розчинами, після чого вони стають видимими. Завдяки методиці просвітлення органи й тканини стають відносно прозорими. Це досягається їх спеціальною хімічною обробкою. Спосіб використовують для вивчення тонкої будови кісток, судин і нервів. Методика мацерації полягає в тому, що труп або його частини занурюють у теплу воду, розчини кислот або лугу — м'які тканини відокремлюються від кісток. Це дає змогу приготувати окремі кісткові препарати або й цілий скелет. При дослідженні за методикою корозії органи (бронхіальне дерево, судинне русло та інші) заповнюють еластичною чи легкоплавкою металевою масою, після чого їх піддають мацерації. Внаслідок цього м'які тканини відокремлюються, а введена в орган маса відображає його форму й структуру. Методика макро- мікроскопії полягає в тому, що орган розглядається під лупою, або його тонкі зрізи — під мікроскопом. Для цього застосовують спеціальний розчин для забарвлення клітин і тканин. Завдяки електронній мікроскопії досліджують будову клітин або їхніх окремих структур. Сучасні електронні мікроскопи дають збільшення в сотні тисяч разів, тоді як світлові — в 2000—3000разів. Рентгеноскопія (тіньове зображення на екрані), рентгенографія (зображення органів на спеціальній плівці), ендоскопія (обстеження порожнистих органів — шлунка, кишок та інших за допомогою волоконної оптики) — найбільш важливі для вивчення положення, форми і будови органів людини. Широко застосовується ауторадіографічна методика з використанням радіоактивних ізотопів. Для вивчення конституції живої людини застосовують антропометричні методики — антропометрію (вимірювання окремих частин тіла) й соматоскопію (зовнішній огляд тіла). У функціональній анатомії широко використовується експериментальний метод. Наприклад, для визначення життєвої ємності легень використовують спірометрію, сили м'язів — динамометрію, артеріального тиску — тонометрію і т.д. 2. Орган – частина цілісного організму, має певне розташування, будову і функцію (грецьк. organon— знаряддя, інструмент), призначений для виконання тієї чи іншої функції. У людини є різні органи, розташовані як із зовні, так і всередині організму. До зовнішніх органів відносять шкіру, вуха, очі та ін., а до внутрішніх — серце, легені, печінку, судини тощо. Кожний орган побудований з окремих тканин, але одна з них є головною, «робочою», яка виконує основну функцію. Так, м'яз має посмуговану м'язову тканину, сполучну (кров, лімфа), епітеліальну(мезотелій кровоносних судин) та нерви, але основною є посмугована м'язова тканина, завдяки якій і відбувається його головна дія — скорочення. Органи морфологічно й фізіологічно об'єднуються в системи.
Система органів — сукупність органів одного походження, які мають спільні риси в будові й виконують однакову функцію. В організмі людини виділяють такі анатомо-фізіологічні системи: 1) органів руху та опору — утворена кістками, їхніми сполученнями та м'язами; 2) органів дихання — складається з органів, що сприяють надходженню в організм кисню й видаленню з нього вуглекислого газу та інших токсичних речовин, які утворилися в процесі обміну; 3) органів травлення — об'єднує органи, що перетравлюють їжу та утилізують поживні речовини; 4) сечостатева — сформована з органів, які звільняють організм від продуктів обміну речовин, й органів, що сприяють продовженню виду; 5) серцево-судинна — забезпечує в організмі постійність внутрішнього середовища, а також переміщення поживних та фізіологічно активних речовин; 6) ендокринних органів — її залози виділяють у кров речовини підвищеної активності; 7) нервова — об'єднує частини організму в одне ціле і здійснює його зв'язок з навколишнім середовищем; 8) аналізаторів — забезпечує сприймання інформації з зовнішнього та внутрішнього середовища організму. Такі системи також називають апаратами: руху та опори, травний, дихальний, сечостатевий.
Усі ці окремі анатомо-фізіологічні системи об'єднані в одну цілісну, яка постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем і перебуває в стані рухомої рівноваги. Цю складну, історично сформовану систему називають організмом. В організмі людини виділяють сому (від грецьк. soma— тіло) і нутрощі (грецьк. splanhna), розташовані в порожнинах тіла (серце, легені, стравохід — у грудній; шлунок, кишки, печінка, селезінка — в черевній). Як до соми, так і до внутрішніх органів підходять кровоносні та лімфатичні судини й нерви. Сома і внутрішні органи функціонують взаемоузгоджено і цілісно, завдяки інтегративній роботі центральної нервової системи та гуморальній регуляції.
3. Для визначення положення органів використовують три перпендикулярні площини: сагітальну (стрілоподібну), яка проходить у передньо-задньому напрямку ділить тіло на праву та ліву половини; фронтальну площину (лобову) проходить вертикально через будь-яку точку тіла, поділяючи його на передню і задню частини; горизонтальну площину проходить через будь-яку точку тіла, поділяючи його на верхню та нижню частини.
Крім цього, використовують терміни, які вказують на розміщення органів і напрям частин тіла. Медіальний (medialis) розташований ближче до серединної площини. Латеральний (lateralis)— бічний, розташований убік від серединної площини. Краніальний (cranialis)— черепний, що лежить ближче до голови. Каудальний (caudalis)— хвостовий, що лежить ближче до кінця тулуба. Вентральний (ventralis)— звернений до передньої черевної поверхні. Дорзальний (dorsalis)— спинний, звернений до задньої, спинної поверхні. Проксимальний (proximalis)— міститься ближче до верхньої частини тулуба. Дистальний (distalis)— ближче до нижньої частини тулуба.
Питання 1. Захист ліній зв'язку Захист лінії зв'язку, що виходять за межі приміщень|помешкань|, що охороняються, або за межі всього об'єкту, є дуже серйозною проблемою, оскільки|тому що| ці лінії найчастіше виявляються|опиняються| безконтрольними, і до них можуть підключатися різні засоби|кошти| знімання|наймання| інформації. Екранування інформаційних ліній зв'язку між пристроями|устроями| технічних засобів|коштів| передачі інформації (ТСПІ) має на меті, головним чином, захисту ліній від наведень, що створюються лініями зв'язку в навколишньому|довколишньому| просторі. Найбільш економічним способом екранування є|з'являється| групове розміщення інформаційних кабелів в екрануючому ізольованому коробі. Коли такий короб відсутній, доводиться екранувати окремі лінії зв'язку. Для захисту ліній зв'язку від наведень необхідно розмістити лінію в екрануючий рукав| або фольгу, заземлену в одному місці, що|аби|б уникнути протікання по екрану струмі|токів|в, викликани|спричиняти|х неуквіпотенціальністью| точок заземлення. Для захисту ліній зв'язку від наведень необхідно мінімізувати площу контура, утвореного прямим і зворотним дрот|проводом|ом лінії. Якщо лінія є одиночним дрот|проводом|ом, а поворотний стр|тік|ум тече по деякій заземляючій поверхні, то необхідно максимально наблизити др|провід|іт до поверхні. Якщо лінія утворена двома дрота|проводами|ми, має велику протяжність, то її необхідно скрутити, утворивши бифіляри| (в|кручену|иту пару). Лінії, виконан|із|і з екранованого др|проводу|оту або коаксіального кабелю, по рукаві| якого протікає поворотний с|тік|трум, також повинні відповідати вимогам мінімізації площі контура лінії. Якнайкращий|найкращий| захист одночасно від змін напруженості електричного і магнітного полів забезпечують інформаційні лінії зв'язку типу|типу| екранованого бифіляру|, трифіляру| (трьох скручених разом дрот|проводів|ів, |із| з яких один використовується як електричний екран), триаксиального| кабелю (ізольованого коаксіального кабелю, поміщеного в електричний екран), екранованого плоского кабелю (плоского багатопровідного| кабелю, покрито|із|го з однією або з обох боків мідною фольгою). Для зменшення магнітного і електричного зв'язку між дротами|проводами| необхідно зробити наступне|слідуюче|: зменшити напругу|напруження| джерела сигналу або струму|току|; зменшити площу|площу| петлі; максимально рознести ланцюги|цепи|; передавати сигнали постійним струмом|током| або на низьких частотах; використовувати дріт|провід| в магнітному екрані з|із| високою проникністю; включити в ланцюг|цеп| диференціальний підсилювач. Розгледимо декілька схем захисту від випромінювання (мал. 1). Ланцюг, показаний на мал. 1. а, має велику петлю, утворену “прямим” дротом і “землею”. Цей ланцюг піддається, перш за все, магнітному впливу. Екран заземлений на одному кінці і не захищає від магнітного впливу. Перехідне загасання для цієї схеми приймемо рівним 0 дБ для порівняння із загасанням, що забезпечується схемами, представленими на мал. 1, б–и. Схема, представлена на мал. 1, б-и, практично не зменшує магнітний зв'язок, оскільки зворотний дріт заземлений з обох кінців, і в цьому сенсі вона аналогічна попередній схемі (мал. 1, а). Ступінь поліпшення однакова з погрішністю розрахунку (виміри) і складає порядка –2–4 дБ. Наступна схема (мал. 1, в) відрізняється від першої схеми (мал. 1, а), наявністю зворотного дроту (коаксіального екрану), проте екранування магнітного поля погіршене, оскільки ланцюг заземлений на обох кінцях, внаслідок чого з “землею” утворюється петля більшої площі. Схема, представлена на мал. 1, г дозволяє істотно підвищити захищеність ланцюга (–49 дБ) завдяки скручуванню дротів. В цьому випадку (в порівнянні з схемою, приведеною на мал. 1, б-и) петлі немає, оскільки правий кінець ланцюга не заземлений. Подальше підвищення захищеності досягається вживанням схеми, представленої на мал. 1, д, коаксіальний ланцюг якої забезпечує краще магнітне екранування, чим скручена пара (мал. 1, г). Площа петлі схеми (мал. 1, д), не більше, ніж в схемі на мал. 1, г, оскільки подовжня вісь екрану коаксіального кабелю збігається з його центральним дротом. Схема, приведена на мал. 1, е, дозволяє підвищити захищеність ланцюга завдяки тому, що скручена пара заземлена лише на одному кінці. Наступна схема (мал. 1, ж-е), має ту ж захищеність: ефект заземлення екрану на одному і тому ж кінці той же, що і при заземленні на обох кінцях, оскільки довжина ланцюга і екрану істотно менше робочої довжини хвилі. Причини поліпшення захищеності схеми, представленої на мал. 1, з, в порівнянні з схемою, представленою на мал. 1, ж-е, фізично пояснити важко. Можливо, причиною є зменшення площі еквівалентної петлі. Зрозуміліша схема з скручуванням, показана на мал. 1, і, яка дозволяє додатково зменшити магнітний зв'язок. Крім того, при цьому зменшується і електричний зв'язок.
Мал. 16.5. Перехідне загасання різних схем захисту від випромінювань: а) 0 дБ; б) 2 дБ; в) 5 дБ; г) 49 дБ; д) 57 дБ; е) 64 дБ; ж) 64 дБ; з) 71 дБ; і) 79 дБ. Канали просочування інформації з|із| обмеженим доступом, що виникають за рахунок наведень в технічних засобах|коштах| передачі інформації і їх сполучних лініях, а також в дротах|проводах|, кабелях, металоконструкціях і інших провідниках, що мають вихід за межі контрольованої зони, можуть виникати при спільному|сумісному| розміщенні (у одному або суміжних приміщеннях|помешканнях|) ТЗПІ і допоміжних технічних засобів|коштів| і систем, а саме: при розміщенні сторонніх провідників в зоні дії інформаційних наведень від ТЗПІ; при спільній|сумісній| прокладці|прокладенні| інформаційних ліній ТСПІ з|із| лініями допоміжних технічних засобів|коштів| на порівняно великій довжині паралельного пробігу (невиконання вимог по рознесенню між лініями ТЗПІ і допоміжних технічних засобів|коштів|). Виявлення наведених сигналів проводиться на кордоні контрольованої зони або на комутаційних пристроях, в кросах або розподільних шафах, розташованих в межах контрольованої зони об'єкту. Вимір напруги сигналів, наведених від технічних засобів, мовній інформації виконується при подачі на вхід ТЗПІ або в їх сполучні лінії контрольного сигналу синусоїдальної форми з частотою F = 1000 Гц. Залежно від категорії оброблюваної інформації ТЗПІ (яка передається по спеціальних лініях), ефективність захисту ліній (схильних до впливу), що виходять за межі контрольованої зони, визначається шляхом порівняння вимірюваних значень з нормами. Норми визначаються, виходячи з амплітуди контрольного сигналу, що подається. Якщо виконується умова UКОНТ UН, можна зробити вивід, що досліджувана лінія володіє достатньою захищеністю від просочування мовної інформації за рахунок наведень. Якщо вказана умова не виконується, то необхідно прийняти додаткові заходи захисту (наприклад, зашумить досліджувані лінії). Для контролю стану|достатку| лінії зв'язку використовуються різні індикатори як пасивні, так і активні. Вони дозволяють визначити як паралельне підключення до лінії, так і послідовне. Питання 2. Методи і засоби|кошти| захисту телефонних ліній
Всі системи захисту телефонних ліній діляться на пасивні і активні. Пасивний захист До засобів|коштів| пасивного захисту відносяться фільтри і інші пристосування, призначені для зриву деяких видів прослухування|прослуховувати| приміщень|помешкань| за допомогою телефонних ліній, що знаходяться|перебувають| в режимі відбою. Ці засоби|кошти| можуть встановлюватися в розрив телефонної лінії або вбудовуватися безпосередньо в ланцюги|цепи| телефонного апарату. Позитивні властивості:
Недоліком|нестачею| засобів|коштів| пасивного захисту є|з'являється| те, що вони не захищають від решти систем перехоплення. Окрім вказаних, широко застосовуються різні індикаторні прилади. Принцип дії індикаторних пристроїв заснований на вимірі і аналізі параметрів телефонних ліній. Основними параметрами, які найпростіше піддаються контролю, є значення постійної складової напруги в лінії і величина постійного струму, що виникає в лінії під час розмови. Крім того, аналізу можуть бути піддані виміри активною і реактивною складовою комплексного опору лінії, зміни напруги у момент зняття трубки. У складніших приладах проводиться аналіз не лише постійною, але і змінній складової сигналу. На основі проведених вимірів|вимірювань| прилад приймає рішення|вирішення| про наявність несанкціонованих підключень або просто сигналізує про зміну параметрів лінії. Саме використання досить|достатньо| складного алгоритму ухвалення|приймання| рішення і відрізняє аналізатор від простого індикатора. Звичайно, апаратура контролю ліній зв'язку не забезпечує повного|цілковитого| захисту від зловмисників, але|та| життя їм істотно|суттєвий| ускладнює. Для того, щоб включитися в захищену лінію і не бути при цьому виявленим, зловмисникові доведеться|припаде| використовувати системи перехоплення, які практично не міняють|замінюють| параметрів лінії або максимальною компенсують зміни. Справедливості ради треба відзначити, що аналізатори і індикатори мають і цілу низку|низку| істотних|суттєвих| недоліків|нестач|. По-перше, відсутні чіткі критерії для встановлення факту наявності несанкціонованого підключення. Телефонні лінії (особливо вітчизняні) далеко не ідеальні. Навіть у специфікації на стандартні параметри сигналів міських АТС передбачений великий розкид. Крім того, параметри міняються залежно від часу доби, завантаженості АТС, коливань напруги|напруження| в електромережі, вологості|вогкості| і температури. Сильно впливають і різного виду наведення. По-друге, висока вірогідність|ймовірність| помилкових спрацьовувань. Надійнішими виявляються|опиняються| ті прилади, які просто фіксують зміни того або іншого параметра, надаючи ухвалювати рішення самому користувачеві. По-третє, найбільшим недоліком|нестачею| аналізаторів є|з'являється| те, що вони можуть зафіксувати тільки|лише| невелику частку|частину| пристроїв|устроїв| перехоплення з|із| багатого арсеналу зловмисників. По-четверте, майже всі аналізатори влаштовані|улаштувати| так, що при їх установці потрібне балансування під параметри лінії. Якщо при цій операції на лінії вже була встановлена|установлена| закладка|закладення|, то вона виявлена не буде.
|
