МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ. Навчальна дисципліна Педіатрія Модуль Змістовий модуль №2 Тема заняття Диференційна діагностика к

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

 

 

Навчальна дисципліна	Педіатрія
Модуль
Змістовий модуль	№2
Тема заняття	Диференційна діагностика кардіомегалії ревматичного та неревматичного генезу у дітей. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.
Курс
Факультет	Медичний №1

 

Вінниця 2012

 

1.АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: У структурі серцево-судинної патології останніми роками зросла квота неревматичних уражень міокарду. Неревматичні кардити можуть виникати у практично здорових дітей і мати швидко прогресуючий перебіг з розвитком серцевої недостатності і аритмії, приблизно у третини дітей внаслідок перенесеного міокардиту розвивається ділятаційна кардіоміопатія. Не дивлячись на зниження поширеності гострої ревматичної лихоманки, актуальність даної проблеми залишається високою у зв'язку з циркуляцією, що зберігається, стрептокока групи А в популяції планети, а також поширеністю латентного і затяжного перебігу ревматизму з високою вірогідністю при цьому формування у хворих набутих вад серця. Зберігають свою актуальність такі запальні захворювання серця як інфекційний ендоміокардит та перикардит, незапальні захворювання як кардіоміопатії. Таким чином, знання клінічних ознак запального процесу в міокарді, уміння провести диференціальну діагностику з незапальними ураженнями серця, знання принципів терапії та невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності, лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності є необхідним в практиці лікаря. Викладене визначає актуальність вивчення даної теми.

 

2. КОНКРЕТНІ ЦІЛІ:

1. Визначати можливі причини розвитку і пояснювати основні патогенетичні механізми розвитку кардіомегалій ревматичного та неревматичного генезу у дітей.

2. Проводити клінічне обстеження хворих та виділяти основний синдром при гострій ревматичній лихоманці, неревматичному кардиті, інфекційному ендокардиті, перикардитах, первинній та вторинній кардіоміопатії.

3. Визначати тактику ведення хворих з гострою ревматичною лихоманкою, неревматичним кардитом, інфекційним ендокардитом, перикардитами, первинною та вторинною кардіоміопатією.

4. Складати план обстеження дитини з гострою ревматичною лихоманкою, неревматичним кардитом, інфекційним ендокардитом, перикардитами, первинною та вторинною кардіоміопатією та інтерпретувати отримані результати.

5. Проводити диференційну діагностику гострої ревматичної лихоманки, неревматичного кардиту, інфекційного ендокардиту, перикардитів, первинної та вторинної кардіоміопатії у дітей.

6. Ставити діагноз і призначати лікування дітям з гострою ревматичною лихоманкою, неревматичним кардитом, інфекційним ендокардитом, перикардитами, первинною та вторинною кардіоміопатією.

7. Здійснювати прогнози (для життя, для здоров’я, для працездатності) дітям з гострою ревматичною лихоманкою, неревматичним кардитом, інфекційним ендокардитом, перикардитами, первинною та вторинною кардіоміопатією.

8. Надавати невідкладну допомогу дітям при гострій серцевій недостатності, обумовленої гострою ревматичною лихоманкою, неревматичним кардитом, інфекційним ендокардитом, перикардитами, первинною та вторинною кардіоміопатією. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності.

9. Вибирати раціональну схему диспансеризації дітей з гострою ревматичною лихоманкою, неревматичним кардитом, інфекційним ендокардитом, перикардитами, первинною та вторинною кардіоміопатією.

10. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій кардіоревматології.

 

3.БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція):

Назва попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія, гістологія	Анатомічні та гістологічні особливості серцево-судинної системи.
Нормальна та патологічна фізіологія	Особливості розвитку запальних процесів ревматичного та неревматичного генезу в організмі дітей.
Біохімія	Клінічні зміни біохімічних показників крові у дітей з ураженням серцево-судинної системи ревматичного та неревматичного генезу.
Пропедевтика дитячих хвороб	Характерні скарги, клінічні синдроми у дітей з ураженням серцево-судинної системи ревматичного та неревматичного генезу. Вміння зібрати анамнез, виявити особливі скарги, провести клінічне обстеження дітей з ураженням ССС.
Фармакологія	Володіти знаннями про основні групи лікарських препаратів, що застосовуються при лікуванні ураження серцево-судинної системи ревматичного та неревматичного генезу.
Соціальна медицина та організація охорони здоров’я	Використовувати знання про структуру надання медико-санітарної допомоги дитячому населенню для належного використання ресурсів системи охорони здоров’я в плані профілактики та лікування.
Внутрішньопредметна інтеграція	Дати клінічну оцінку змінам показників загальноклінічного, біохімічного та імунологічного дослідження сироватки крові, інтерпретувати дані інструментальних методів обстеження.

 

4.ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ:

4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Гостра ревматична лихоманка	Системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв'язку з гострою стрептококовою інфекцією (стрептокок групи А) у схильних до нього осіб
Неревматичні кардити	Це запальне захворювання неревматичної етіології з інфільтрацією міокарда імунокомпетентними клітинами.
Інфекційний ендокардит	Запальне захворювання ендокарда інфекційної етіології, яке обумовлене інвазією збудника з його локалізацією на клапанних структурах, ендокарді, ендотелії в зоні магістральних судин, що прилягає до серця та супроводжується, як правило, бактеріємією з ураженням різних органів та систем організму.
Гострий перикардит	Запалення вісцерального та парієтального листків перикарда, що проявляється фіброзними змінами та/або накопиченням рідини в порожнині перикарду.
Первинні кардіоміопатії	Це захворювання міокарду невідомої етіології, основними ознаками яких є кардіомегалія та серцева недостатність. Розрізняють два основних типи кардiомiопатiй: первинний тип, який представляє собою захворювання серцевого м’язу з невідомими чинниками, та вторинний тип, при якому чинник захворювання міокарду відомий або пов’язаний з ураженням інших органів. Основні клінічні прояви кожної етіологічної групи позначені як D – дилятацiйна, R – рестриктивна, Н – гіпертрофічна кардiомiопатiя. До первинного типу кардiомiопатiй відносяться: iдiопатичнi кардiомiопатiї (D, R, Н); сімейні кардiомiопатiї (D, Н); еозинофiльне ендомiокардiальне захворювання; ендомiокардiальний фіброз
Вторинні кардіоміопатії	До вторинного типу кардiомiопатiй можна вiднести такi ураження серцевого м’язу: iнфекцiйнi (D) – вiруснi, бактерiальнi, грибковi, протозойнi кардити; метаболiчнi (D) – тиреотоксикоз, гiпотиреоз, феохромоцитома; спадковi (D, R) – глiкогенози, мукополiсахарiдози; дефiцитнi (D) – електролiтнi (гiпокалiємiя, гiпомагнiємiя та алiментарнi); при системних захворюваннях (D, H) – дерматомiозит, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, склеродермія, вузликовий перiартерiїт, лейкемія, інфільтрати та гранулеми (D, R) – амілоїдоз, саркоїдоз, злоякісні новоутворення, гемохроматоз; нейром’язовi ураження (D) – м’язова дистрофія, мiотонiчна дистрофія, атаксія Фрiдрейха; токсичні реакції (D) – лікарські засоби (доксорубомiцин, сульфанiламiди, циклофосфан), радіація, алкоголь; захворювання серця пов’язані з вагітністю (D); ендоміокардiальнi фiброеластози.
Набуті вади серця	Ураження серцевого клапана (клапанів), стулки якого неспроможні до повного розкриття (стеноз) клапанного отвору або до змикання (недостатність клапана), або до того та другого водночас (комбінована вада), їх етіологія, як правило, ревматична.
Серцева недостатність	Це мультифакторіальне захворювання, при якому первинне порушення функції серця викликає цілий ряд гемодинамічних, нервових та гормональних адаптаційних реакцій, спрямованих на підтримку кровообігу відповідно до потреб організму, або при якому має місце неспроможність серця перевести венозний приплив у адекватний серцевий викид й серце не забезпечує органи і тканини необхідною кількістю крові при наявності нормального або збільшеного венозного повернення.

 

4.2.Теоретичні питання до заняття:

1. Провідні клінічні симптоми та синдроми захворювань системи кровообігу у дітей, що супроводжуються кардіомегалією.

2. Сучасні погляди на етіологію і патогенез кардіомегалій ревматичного та неревматичного генезу у дітей.

3. Класифікація гострої ревматичної лихоманки, неревматичних кардитів, інфекційного ендокардиту, перикардитів, первинної та вторинної кардіоміопатії у дітей.

4. Основні клінічні синдроми гострої ревматичної лихоманки, неревматичних кардитів, інфекційного ендокардиту, перикардитів, первинної та вторинної кардіоміопатії у дітей.

5. Диференціальна діагностика гострої ревматичної лихоманки, неревматичних кардитів, інфекційного ендокардиту, перикардитів, первинної та вторинної кардіоміопатії у дітей.

6. Лабораторно-інструментальна діагностика гострої ревматичної лихоманки, неревматичних кардитів, інфекційного ендокардиту, перикардитів, первинної та вторинної кардіоміопатії у дітей.

7. Сучасні підходи до лікування гострої ревматичної лихоманки, неревматичних кардитів, інфекційного ендокардиту, перикардитів, первинної та вторинної кардіоміопатії у дітей.

8. Надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності. Лікування та профілактика хронічної серцевої недостатності.

9. Принципи диспансерного спостереження за хворими з вегетативними дисфункціями.

 

4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Робота з тестовими завданнями.

2. Робота студентів в палатах біля ліжка хворих дітей з кардіомегаліями ревматичного та неревматичного генезу.

3. Інтерпретація додаткових методів обстеження.

4. Клінічний розбір хворих з кардіомегаліями ревматичного та неревматичного генезу.

5. Розв’язування ситуаційних задач.

6. Призначення лікування, кожній окремій дитині з кардіомегалією ревматичного та неревматичного генезу.