Автоматичне розвантаження по струмуАвтоматичне розвантаження по струму застосовується, коли при порушенні живлення по одній лінії або від одного трансформатора переключається навантаження на іншу лінію або трансформатор, пропускна здатність яких не покриває всього навантаження. В цьому випадку потрібно враховувати допустиме перевантаження ліній або трансформатора, що визначається попереднім навантаженням. Для розвантаження по струму використовуються струмові реле із залежною характеристикою та реле миттєвої дії, які працюють разом з реле часу. Реле розвантаження по струму повинні бути відстроєні від навскрізних струмів к.з. від пускових струмів і струмів само запуску. Розвантаження по струму може бути короткочасним, наприклад при дії АВР, АПВ, само запуску відповідальних споживачів і довготривалим – при відновленні пошкодженої ділянки мережі. ТЕМА. ОБЛІК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ. МІСЦЕ ВСТАНОВЛЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ. План: 1. Види обліку електроенергії та вимоги. 2. Місце встановлення засобів обліку. 3. Схеми включення лічильників.
1. Види обліку електроенергії та вимоги. Розрахунковим обліком електроенергії називається облік виробленої, а також відпущеної споживачам електроенергії для грозового розрахункового розрахунку за неї. Лічильники, що встановлюються для розрахункового обліку, називається розрахунковими лічильниками. Технічним (контрольним) обліком електроенергії називається облік для контролю витрати електроенергії всередині електростанцій, підстанцій, підприємств, в будівлях, квартирах, тощо. Лічильники, що встановлюються для технічного обліку, називаються лічильниками технічного обліку. Облік активної енергії повинен забезпечити визначення кількості енергії: 1) Виробленої генераторами електростанцій; 2) Спожитої на власні та господарські (окремо) потреби електростанцій та підстанцій; 3) Відпущеної споживачам по лініях, що відходять від шин електростанції безпосередньо до споживачів; 4) Переданої в інші енергосистеми або отриманої від них; 5) Відпущеної електроспоживачам з електричної мережі. Облік реактивної енергії повинен забезпечити можливість визначення кількості реактивної електроенергії, отриманої споживачем від енергозабезпечувальної організації або переданої їй, тільки в тому разі, якщо за цими даними проводяться розрахунки або контроль дотримання заданого режиму роботи компенсуючих пристроїв. 2.Місце встановлення засобів обліку. Лічильники для розрахунку електрозабезпечувальної організації зі споживачами електроенергії рекомендується встановлювати на межі поділу мережі (за балансовою приналежністю) електрозабезпечувальної організації та споживача. Лічильники повинні розташовуватись в легко доступних для обслуговування сухих приміщеннях, в достатньо вільному і не стисненому для роботи місці з температурою в зимовий час не нижче 00С. Лічильники загальнопромислового виконання не дозволяється встановлювати в приміщеннях, де за виробничими умовами температура часто може перевищувати +400С, а також в приміщеннях з агресивними середовищами. Допускається розташування лічильників в неопалювальних приміщеннях і коридорах розподільчих пристроїв електростанцій і підстанцій, а також в шафах зовнішньої електроустановки. При цьому має бути передбачено утеплення їх на зимовий період за допомогою утеплювальних шаф, ковпаків з підігрівом повітря усередині них електричною лампою або нагрівальним елементом для забезпечення усередині ковпака позитивної температури, але не вище +200С. Лічильники повинні встановлюватись в шафах, камерах комплектних розподільчих пристроїв, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, що мають жорстку конструкцію. Допускається кріплення лічильників на дерев’яних, пластмасових або металевих щитах. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильників повинна бути в межах 0, 8-1, 7м. Допускається висота менше 0, 8 м, але не менше 0, 4 м. У місцях, де є небезпека механічних пошкоджень лічильників або їх забруднення, або в місцях, доступних для сторонніх осіб (проходи, сходові клітини, тощо), для лічильників має передбачатись шафа, що закривається, з віконцем на рівні циферблату. Аналогічні шафи повинні встановлюватись також для спільного розміщення лічильників і трансформаторів струму при виконанні обліку на стороні нижчої напруги (на вводі у споживачів). Конструкція та розміри шаф, ніш, щитків, тощо повинні забезпечити зручний доступ до затискачів лічильників і трансформаторів струму. Для безпечного встановлення і заміни лічильників в мережах до 380 В повинна передбачатись можливість відключення лічильника встановленими до нього на відстані не більше 10м комутаційним апаратом або запобіжниками.. Трансформатори струму, що використовуються для приєднання лічильників напругою до 380 В, повинні включатись після комутаційних апаратів у напрямку потоку потужності. 3.Схеми включення лічильників. А) Б)
А) - схема включення трифазного лічильника типу СА4, СА4У для вимірювання активної енергії в чотирьох провідній мережі до 1000В; Б) – схема включення трифазного лічильника типу СА3, СА3У для вимірювання активної енергії в трьох провідній мережі до 1000В.
В) – схема включення трифазного лічильника типу СА3, СА3У, який включений через вимірювальні трансформатори, для вимірювання активної енергії в три провідній мережі напругою до 1000В; Г) – схема включення трифазного лічильника типу СР4, СР4У, який включений через вимірювальні трансформатори, для вимірювання реактивної енергії в мережі напругою до 1000В. Д)
Д) – схема включення трифазного лічильника типу СР4, СР4У з додатковою послідовною обмоткою, який включений через вимірювальні трансформатори, для вимірювання реактивної енергії в мережі напругою до 1000В.
ТЕМА. ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ ПРИ РОЗРАХУНКАХ ТА БУДОВІ ЗАЗЕМЛЕНЬ. ТИПИ ЗАЗЕМЛЕННЯ СИСТЕМ. План: 1. Основні визначення та призначення заземлень. 2. Типи заземлення систем.
1. Основні визначення та призначення заземлень. Згідно мір безпеки електроустановки поділяються: 1) - електроустановки напругою вище 1000В з ефективно заземленою нейтраллю (з великими струмами замикання на землю - більше 500А)в якій коефіцієнт замикання на землю не перевищує 1, 4; 2) - електроустановки напругою вище 1000В з ізольованою нейтраллю (з малими струмами замикання на землю - менше 500А); 3) - електроустановки напругою до 1000В з глухозаземленою нейтраллю; 4) - електроустановки напругою до 1000В з ізольованою нейтраллю. Коефіцієнт замикання на землю у трифазній мережі - відношення різниці потенціалів між непошкодженою фазою і землею в точці замикання на землю другої або інших фаз до різниці потенціалів між фазою і землею в цій точці до замикання. Глухозаземленою нейтраллю називається нейтраль трансформатора або генератора, яка приєднана до заземлювального пристрою безпосередньо або через малий опір. Ізольованою нейтраллю називається нейтраль трансформатора або генератора, яка не приєднана до заземлювального пристрою або приєднана до заземлювального пристрою через прилади сигналізації або інші пристрої, що мають великий опір. При приєднанні людини до струмоведучих частин, які знаходяться під напругою, або до металевих конструкцій, які опинились під напругою внаслідок пробою або пошкодження ізоляції, виникає ураження людини електричним струмом або опіки. В результаті електричного удару можуть з’явитися судороги, втрата свідомості, зникнення дихання і кровообігу. Електричний удар може привести до смертельного наслідку. Смертельне ураження людини струмом може виникнути при напрузі 12В і вище. Для забезпечення безпеки людей в установках напругою до 1000В і вище з глухо заземленою нейтраллю або з ізольованою нейтраллю повинні бути споруджені заземлені або занулені металеві частини електричних установок. Заземлювальні або занулювальні пристрої повинні задовольняти вимогам як в нормальних, так і в аварійних режимах роботи мереж і обладнання. Для виключення випадкового дотику до струмовідних частин, що знаходяться під напругою, встановлюються огородження або розташовують струмоведучі частини на певній висоті. Основні терміни, які зустрічаються при розрахунках та будові заземлень та занулень: Заземлювачем називається провідник (електрод) або сукупність металево з’єднаних між собою провідників (електродів), які знаходяться безпосередньо в землі. Заземлювальним провідником називається металевий провідник, який з’єднує заземлювальні частини електроустановки із заземлювачем. Заземлювальним пристроєм називається сукупність заземлювачів та заземлювальних провідників. Заземленням називається навмисне електричне з’єднання будь-якої частини електроустановки із заземлювальним пристроєм. Заземлення буває робоче, захисне і повторне. Робоче заземлення – заземлення будь-якої точки струмоведучих частин електроустановки, яке необхідне для забезпечення роботи електроустановки в нормальних і аварійних умовах, що виконується безпосередньо або через спеціальні апараті: пробивні запобіжники, розрядники і резистори. Захисне заземлення – заземлення частин електроустановки з метою забезпечення електробезпеки. Повторне заземлення нульового проводу виконується в чотирьохпровідній мережі до 1000В на кінцях повітряних ліній і відгалужень довжиною більше 200м, поблизу вводу кабельних та повітряних ліній в приміщення. Зануленням в електроустановках напругою до 1000 В називається навмисне з’єднання частин електроустановки, які нормально не знаходяться під напругою, із глухо заземленою нейтраллю генератора або трансформатора в мережі трифазного струму, з глухо заземленим виводом джерела постійного струму. Напруга на заземлювальному пристрої - напруга, що виникає при стікання струму в землю між точкою вводу в заземлювальний пристрій і зоною нульового потенціалу. Зоною нульового потенціалу називається зона землі за межами зони розтікання.
Зоною розтікання називається область землі, в межах якої виникає значний градієнт потенціалу при стіканні струму із заземлювача. Нейтральний провідник (N – провідник) - провідник в електроустановках напругою до 1кВ, який електрично з’єднаний з нейтральною точкою джерела живлення, що використовується для розподілення електричної енергії. Нейтральний провідник - синонім терміну «нульовий робочий провідник», що відповідає терміну міжнародного стандарту. Захисний провідник в електроустановках до 1кВ (РЕ) – захисний провідник, що призначений для захисту від ураження електричним струмом. Головна заземлювальна шина (ГЗШ)- затискач або збірна шина, які є частиною заземлювального пристрою електроустановки напругою до 1кВ і дають змогу виконувати електричні з’єднання визначеної кількості провідників з метою заземлення і зрівнювання потенціалів. Провідник середньої точки (М-провідник) - провідник в електроустановках напругою до 1кВ, який електрично з’єднаний з середньою точкою джерела живлення, що використовується для розподілення електроенергії. РЕN – провідник в електроустановках до 1кВ, який поєднує в собі функції захисного РЕ- провідника і N – нейтрального провідників. Опір заземлювального пристрою (заземлювача)- відношення напруги на заземлювальному пристрої (заземлювачі) до струму, який стікає із заземлювача в землю. Напруга дотику – напруга, яка виникає на тілі людини або тварини в разі одночасного дотику до двох провідних частин. Наруга кроку - напруга між двома точками на поверхні локальної землі, розташованих на відстані 1м одна від одної, що відповідає довжині великого кроку людини. Струм замикання на землю - струм, який проходить у землю через місце замикання. Струм витоку - небажаний струм, який стікає зі струмовідних частин у землю або неізольовані від землі провідні частини у разі відсутності пошкоджень в електричному колі. Захисне вирівнювання потенціалів – зниження напруги дотику і (або) напруги кроку шляхом укладання в землю чи в провідну підлогу або на її поверхні провідних частин, приєднаних до заземлювального пристрою, або шляхом застосування спеціального покриття землі (підлоги). Захисне зрівнювання потенціалів - досягнення рівності потенціалів провідних частин шляхом електричного з’єднання їх між собою. ПЗВ – пристрій захисного автоматичного вимкнення живлення, який реагує на диференціюй струм. Диференційний струм – це векторна сума струмів, які проходять через пристрій. Розділовий трансформатор – трансформатор, вторинні обмотки якого відділено від первинної обмотки за допомогою захисного електричного поділу кіл. Безпечний розділовий трансформатор – розділовий трансформатор, призначений для живлення наднизької напруги. Наднизька (мала) напруга - напруга між будь-яким провідником і землею, яка не перевищує 50В для змінного струму і 120В для постійного струму. Тип заземлення системи – показник, який характеризує будови нейтрального провідника (N – провідника) або провідника середньої точки (М-провідника) і з’єднання із землею струмовідних частин джерела живлення та відкритих провідних частин в електроустановках до 1кВ.
|
