РОЗДІЛ 4. ПРОПОЗИЦІЇ КОМІСІЇ З КОРПОРАТИЗАЦІЇ
|
| (СПОСТЕРЕЖНОЇ РАДИ)
|
| 1. Пільговий продаж акцій:
|
| Категорії громадян
| Кіль-
кість,
шт.
| Продаж акцій
| Розрахунки
| | Кількість,
шт.
| Загальна
вартість,
тис. грн.
| Приватизацій-
ними папера-
ми, тис. грн.
| Готівкою, тис. грн.
| | Працівники підприємства
| | | | | | | Громадяни, які мають право на пільгове придбання акцій відповідно до:
· статті 25 Закону України " Про приватизацію майна державних підприємств"
· указу Президента України від 15 червня 1993 р. № 210/93 " Про корпоратизацію підприємств"
· інших законодавчих актів
| | | | | | 2. Продаж акцій громадянам України й фінансовим посредникам за приватизаційні папери у кількості ______ шт. загальною вартістю _____________ тис. грн., що становить _______ % статутного фонду акціонерного Товариства.
|
| 3. Пакети акцій акціонерного Товариства, що залишаються у державної власності:
|
| Акції
| Частка в статутному фонді акціонерного Товариства, відсотки
| | Кількість,
шт.
| Загальна вартість,
тис. грн.
| | | | | | | | | Дата подання проекту плану засновнику ___________________________________________
|
| Голова комісії з корпоратизації____________________________________________________
|
| (спостережної ради) (підпис) (прізвище, ім’я та по батькові)
|
| Члені комісії з корпоратизації ____________________________________________________
|
| (спостережної ради) (підписи) (прізвище, імена та по батькові)
|
| РОЗДІЛ 5. РОЗМІЩЕННЯ АКЦІЙ
|
| (заповняється органом приватизації)
|
| 1. Акції акціонерного Товариства, яке створено на базі підприємства, віднесеного Державною програмою приватизації до груп Б, В.
|
| Спосіб розміщення
| Термін
розміщення
| Акції
| Частка в статутному фонді, %
| | Початок
| Закін-
чення
| Кіль-
кість, шт.
| Сумарна вартість, тис. грн.
| | Пільговий продаж акцій:
· працівникам підприємства:
а) за приватизаційні папери;
б) за готівку;
· громадянам, які мають право на пільгове придбання акцій відповідно до:
а) статті 25 Закону України " Про приватизацію державних підприємств":
- за приватизаційні папери;
- за готівку;
б) указу Президента України від 15 червня 1993 р. № 210/93 " Про корпоратизацію підприємств"
- за готівку
в) іншим громадянам, які мають право на пільгове придбання акцій:
- за приватизаційні папери;
- за готівку
Продаж акцій на конкурсних засадах громадянам України й фінансовим посередникам за приватизаційні папери
| | | | | | Підлягає продажу громадянам України й фінансовим посередникам за приватизаційні папери ______ акцій загальною вартістю _____________ тис. грн., що становить ___ відсотків статутного фонду акціонерного товариства.
|
| Представники органу приватизації ______________________________________________
|
| (підписи) (прізвища, імена та по батькові)
|
| 2. Акції акціонерного товариства, яке створено на базі підприємства, віднесеного Державною програмою приватизації до групи Г.
|
| Спосіб розміщення
| Термін
розміщення
| Акції
| Частка в статутному фонді, %
| | Початок
| Закін-
чення
| Кіль-
кість, шт.
| Сумарна вартість, тис. грн.
| | Пільговий продаж акцій:
· працівникам підприємства:
а) за приватизаційні папери;
б) за готівку;
· громадянам, які мають право на пільгове придбання акцій відповідно до:
а) статті 25 Закону України " Про приватизацію державних підприємств":
- за приватизаційні папери;
- за готівку;
б) указу Президента України від 15 червня 1993 р. № 210/93 " Про корпоратизацію підприємств"
- за готівку
| | | | | | | в) іншим громадянам, які мають право на пільгове придбання акцій:
- за приватизаційні папери;
- за готівку
| | | | | | | Продаж акцій на конкурсних засадах громадянам України й фінансовим посередникам:
- за приватизаційні папери;
- за готівку
| | | | | | | Продаж пакетів акцій
· за комерційним конкурсом:
- за приватизаційні папери;
- за готівку;
- за вільно конвертовану валюту
· за некомерційним конкурсом:
- за приватизаційні папери;
- за готівку;
- за вільно конвертовану валюту
· на аукціоні:
- за приватизаційні папери;
- за готівку;
- за вільно конвертовану валюту
| | | | | | | Залишається у державній власності
| | | | | | Підлягає продажу громадянам України й фінансовим посередникам за приватизаційні папери ______ акцій загальною вартістю _______________ тис. грн., що становить ________% статутного фонду акціонерного Товариства.
|
| Представники органу приватизації _______________________________________________
|
| (підписи) (прізвища, імена та по батькові)
|
| Тема 7. Особливі форми організації підприємництва
|
| Тема 7.1. Кооперативи, малі та орендні підприємства
|
| Питання теми
|
| 1. Особливості та види кооперативів.
|
| 2. Особливості, переваги та функції малого підприємництва.
|
| 3. Розвиток малого підприємництва в Україні та за кордоном.
|
| 4. Державна політика сприяння малому бізнесу в Україні.
|
| 5. Селянське (фермерське) господарство.
|
| 6. Особливості орендної форми господарювання.
|
| 1. Особливості та види кооперативів.
|
| Кооператив – це добровільне об’єднання громадян для спільного ведення господарської або іншої діяльності, яке основане на особистій трудовій участі його членів в господарській діяльності. Кооператив – це таке товариство, діяльність якого спрямована в принципі не на отримання доходів, а на надання допомоги та підтримку членів кооперативу. Власність кооперативу складається з паїв його учасників.
|
| Прибуток як правило розподіляється з урахуванням трудової участі членів в діяльності кооперативу. Частина доходу може розподілятись в залежності від паю. Діяльність кооперативу регулюється статутом.
|
| Вищий орган – загальні збори, де кожний учасник має один голос. Виконавчий орган – правління. Якщо учасник виходить або виключається рішенням зборів з кооперативу, капітал кооперативу зменшується (пай не передається іншим особам). Відповідальність учасників обмежена вартістю майна кооперативу.
|
| Кооператив може займатись виробництвом та збутом продукції, постачанням, закупівлею та споживанням товарів, або послуг, обслуговуванням його членів та інших осіб, будівництвом та експлуатацією житлових будинків.
|
| Види кооперативів за сферами діяльності:
|
| · виробничий (профіль – виробництво товарів);
|
| · переробний (профіль – переробка сировини);
|
| · збутовий (профіль – збут продукції, що виробляється партнерами, в основному оптова торгівля);
|
| · торговельний (профіль – торгівля продукцією партнерів, в основному роздрібна торгівля);
|
| · сервісний (профіль – надання різних послуг);
|
| · будівельно-ремонтний (профіль – надання будівельних та ремонтних послуг);
|
| · кооператив по виконанню робіт (видобування корисних копалин, рішення науково-технічних проблем тощо).
|
| Таким чином, кооператив – це об’єднання споживачів, фермерів, дрібних виробників. Наприклад, кооперативне товариство оптової закупівлі; кооперативний банк; кооперативне страхове товариство; кооперативне будівельне товариство; кооперативний магазин; садівницький кооператив; житловий кооператив.
|
| В ринковій економіці розвинутих країн кооперативи становлять відносно невелику частку і зосереджені у сільському господарстві, постачанні сільськогосподарських товарів та закупівлі сировини.
|
| Великі національні та регіональні кооперативні союзи в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швеції, Великобританії, Австралії, Канади здійснюють операції з імпорту та експорту на світовому ринку, таким чином усуваючи закордонних посередників.
|
| За кордоном ще називають робітничими кооперативами підприємства, власниками яких є працівники (так звані народні підприємства). Ріст таких кооперативів спостерігається в умовах спаду виробництва, коли підприємства передаються під контроль робітників.
|
| В минулому на початку розвитку ринкових відносин в економіці України у межах кооперативного руху відбувався розвиток приватного (недержавного) сектора. Фактично тільки незначну частину цих підприємств можна віднести дійсно до кооперативів. У майбутньому очевидно розвиток кооперативів, а також створення народних підприємств у вітчизняній економіці відбуватиметься в невеликих межах, як за кордоном.
|
| 2. Особливості, переваги та функції малого підприємництва.
|
| Світовий досвід і практики господарювання показують, що найважливішою ознакою ринкової економіки є існування і взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, їх оптимальне співвідношення. Найбільш динамічним елементом структури народного господарства, що постійно змінюється, є мале підприємництво.
|
| Малі підприємства не є особливою організаційною формою господарювання і можуть бути будь-якої форми власності: державними, товариствами, акціонерним товариством, приватним або індивідуальним підприємством.
|
| Набутий власний досвід, позитивні результати розвитку малого підприємництва в країнах, які пройшли етап реформування економічних систем, показують його необхідність для:
|
| · усунення диспропорцій на окремих товарних ринках;
|
| · створення додаткових робочих місць;
|
| · скорочення безробіття;
|
| · активізації інноваційних процесів;
|
| · розвитку конкуренції;
|
| · формування нового соціального прошарку підприємців-власників;
|
| · швидкого насичення ринку товарами та продуктами.
|
| Мале підприємництво має економіко-виробничі та соціально-економічні переваги: гнучкість, динамізм, пристосування до мінливостей технології, здатність оперативно створювати та впроваджувати нову техніку та технологію, забезпечення соціальної стабільності, насичення ринку праці новими робочими місцями, відкритість доступу та легкість входження до цього сектору економіки, здатність швидко пристосовуватись до змін попиту.
|
| Крім того, мале підприємництво має і значні соціально-психологічні переваги, в основі яких лежить специфічна мотивація до праці, яка передбачає подолання елементів відчуження і залучення елементів економічного та неекономічного заохочення. Малому підприємництву притаманні соціальні джерела активізації колективної праці, чого немає на великих фірмах. Властивий невеликим підприємствам дух ініціативи, схильності до ризику, підприємливості та динамізму виражається в особливих людських стосунках та специфічному соціально-психологічному кліматі. У невеликих трудових колективах, пов’язаних єдиним прагненням до самостійності та виживання, відроджується почуття господаря, скорочуються до мінімуму елементи бюрократизму. На малих фірмах відносини у трудовому колективі характеризуються простотою, відсутністю відчуженості, що породжує особливу атмосферу сумісної праці, яка допомагає швидкому вирішенню трудових конфліктів між адміністрацією і робітниками.
|
| Ринковий механізм господарювання забезпечує: свободу економічного вибору, реалізацію власного економічного інтересу та взаємоузгодженість інтересів ринкових суб’єктів. Не менш важливими ознаками ринкової економіки є реалізація підприємницького потенціалу, мобілізація самостійної ініціативи господарського суб’єкта. Отже, мале підприємство виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.
|
| Названі особливості малих підприємств визначають необхідність підтримки і розвитку малого підприємництва в Україні.
|
| За критерій віднесення підприємства до малого за світовим досвідом може прийматись чисельність працюючих, обсяг продукції або вартість виробничих фондів. За оцінками експертів Світового банку, тільки у країнах, що розвиваються, існує близько 50 визначень малого підприємства. У різних країнах використовують різні класифікаційні ознаки (критерії) віднесення підприємства до розряду малих. Так, у Японії такими критеріями є розмір капіталу, чисельність працюючих та галузева належність. Згідно з чинним законодавством до малих та середніх відносять юридично самостійні підприємства, що мають до 300 робітників, у галузях промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку, кредиту, комунального господарства; до 100 – в оптовій торгівлі; до 50 – у роздрібній торгівлі та сфері послуг. На практиці малі та середні підприємства поділяють на сім груп залежно від чисельності зайнятих: 1 – 4, 5 – 9, 10 – 29, 30 – 49, 50 – 99, 100 – 299, 300 – 499 робітників. У Великобританії у виробничій сфері фірма офіційно вважається малою, якщо в ній зайнято до 200 осіб. У більшості інших секторів економіки основним критерієм визначення малого підприємництва є показник річного обороту, який не повинен перевищувати 250 тис. фунтів стерлінгів. Кількість зайнятих і обсяг основного капіталу – такі критерії віднесення підприємства до розряду дрібних в Італії, в Індії - чисельність зайнятих і обсяг інвестицій, а в багатьох галузях – ще й рівень використання енергії.
|
| В Україні згідно зі ст. 2 Закону України " Про підприємства в Україні" малі підприємства кваліфікуються за показником чисельності зайнятих працівників із градацією за сферами діяльності. Так, у промисловості та будівництві малими вважаються підприємства, на яких працює до 200 осіб, в інших галузях виробничої сфери – до 50 осіб, у науці та науковому обслуговуванні – до 100 осіб, у галузях невиробничої сфери – до 25 осіб, а в роздрібній торгівлі – до 15 осіб.
|
| З 1 січня 1999 року введена спрощена система оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Вона запроваджується за бажанням для таких суб’єктів малого підприємництва:
|
| - фізичних осіб, у трудових відносинах з якими перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки за рік не перевищує 500 тис. грн. Ставка єдиного податку встановлюється місцевими органами влади в залежності від виду діяльності – від 20 до 200 грн. на місяць (ставка збільшується на 50% на кожну особу);
|
| - юридичних осіб, в яких чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки – 1 млн. грн. Суб’єкт підприємницької діяльності вибирає одну із наступних ставок єдиного податку: 6% від суми виручки у разі сплати ПДВ; 10% від суми виручки у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
|
| Верховною Радою України 19 жовтня 2000 р. було ухвалено Закон України " Про державну підтримку малого підприємництва". Відповідно до цього Закону суб’єктами малого підприємництва є:
|
| · фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб’єкти підприємницької діяльності (громадяни-підприємці);
|
| · юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тис. євро.
|
| Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів.
|
| Значення і місце малого підприємництва в національній економіці найкраще виявляються в притаманних йому функціях.
|
| По-перше, мале підприємництво формує конкурентне середовище. Мале підприємництво допомагає утвердженню конкурентних відносин, бо воно є антимонопольним за своєю природою, що виявляється в різноманітних аспектах його функціонування.
|
| По-друге, мале підприємництво, оперативно реагуючи на зміни кон’юнктури ринку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця його риса набула в сучасних умовах особливого значення внаслідок швидкої індивідуалізації та диференціації споживчого попиту, прискорення науково-технічного прогресу (НТП), зростання номенклатури промислових товарів та послуг.
|
| По-третє, величезним є внесок малого підприємництва в здійснення прориву з ряду важливих напрямків НТП, передусім у галузі електроніки, кібернетики, інформатики. Сприяючи прискоренню реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукомісткої продукції, малий бізнес, тим самим, виступає провідником НТП. Наприклад, більшість дрібних фірм, що з’явилися наприкінці 80-х років у Великобританії, є найбільш технічно оснащеними. А у США на сектор малого бізнесу припадає близько 50% науково-технічних розробок.
|
| По-четверте, мале підприємництво робить ваговий внесок у вирішення проблеми зайнятості. Ця функція виявляється у здатності малого підприємництва створювати нові робочі місця й поглинати надлишкову робочу силу під час циклічних спадів та структурних зрушень економіки. У розвинутих країнах на малий бізнес припадає в середньому 50% всіх зайнятих та до 70-80% нових робочих місць. Якщо у період криз 70-80-х років у розвинутих країнах ішов процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, то дрібні фірми їх не тільки зберегли, а й навіть створювали нові.
|
| По-п’яте, важлива функція малого підприємництва полягає в пом’якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин, бо саме воно є фундаментальною основою формування середнього класу. Отже, воно виконує функцію послаблення притаманної ринковій економіці тенденції до соціальної диференціації та розширення соціальної бази реформ, що здійснюються на даному етапі. Без орієнтації та таку соціальну базу ринкового середовища, яким є середній клас, запроваджені реформи приречені на провал.
|
| Таким чином, роль та функції малого підприємництва полягають не тільки в тому, що воно є одним із найважливіших дійових факторів економічного розвитку суспільства, яке спирається на ринкові методи господарювання. Його важливою функцією є сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто воно відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення власного добробуту.
|
| За умов дестабілізації економіки, обмеження фінансових ресурсів саме суб’єкти малого підприємництва не вимагають великих стартових інвестицій, мають швидке обертання ресурсів, спроможні за певної підтримки найбільш швидко й економічно доцільно вирішувати проблеми демонополізації, стимулювати розвиток економічної конкуренції.
|
| 3. Розвиток малого підприємництва в Україні та за кордоном.
|
| Мале підприємництво є невід’ємною рисою будь-якої ринкової господарської системи, без чого така економіка і суспільство в цілому не можуть не тільки розвиватися, а й навіть існувати. Великий капітал, безумовно, визначає рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, але основою розвитку країн з ринковою системою господарювання є мале підприємництво як найбільш масова, динамічна та гнучка форма ділового життя. Саме в секторі малого підприємництва створюється і функціонує чимала маса національних ресурсів, яка є живильним середовищем для середнього та великого підприємництва.
|
| В усіх країнах з розвинутою ринковою економікою цьому сектору належить значне місце. На малий бізнес припадає 90-95% усіх підприємств та 40-60% валового національного продукту. Малі підприємства забезпечують робочими місцями 50-70% працездатного населення. Саме основні малі підприємства створюють приріст робочих місць, у той час як великі підприємства скорочують чисельність персоналу, і тому грають велику соціальну роль.
|
| Про значення малого підприємництва свідчать інтегровані показники, що характеризують стан сектору малого підприємництва у розвинутих країнах та підкреслюють фундаментальну роль малого підприємництва в соціально-економічному та політичному житті кожної країні (табл. 1). Показниками вагомої ролі малого підприємництва як інтегруючого структурного елемента системи сучасної ринкової економіки є передусім дані про його кількісні параметри.
|
| Таблиця 1. Стан розвитку малого та середнього підприємництва (МСП).
|
| Країна
| Кількість
МСП,
тис.
| Кількість МСП на 10000 осіб
населення
| Зайнято в МСП,
млн.осіб.
| Частка МСП у загальній кількості зайнятих, %
| Частка МСП у ВВП,
%
| | Великобританія
| 2630, 0
|
| 13, 6
| 49, 0
| 50-53
| | Німеччина
| 2290, 0
|
| 18.5
| 46, 0
| 50-54
| | Італія
| 3920, 0
|
| 16, 8
| 73, 0
| 57-60
| | Франція
| 1980, 0
|
| 15, 2
| 54, 0
| 50-62
| | США
| 19300, 0
|
| 70, 2
| 54, 0
| 50-52
| | Японія
| 6450, 0
|
| 39, 5
| 78, 0
| 52-55
| | Російська Федерація
| 836, 2
|
| 8, 1
| 9, 6
| 10-11
| | Україна
| 233, 6
|
| 1, 8
| 12, 1
| 7, 3
| Про місце і значення малого та середнього підприємництва свідчать показники його ролі в ринковій економіці, зокрема частка МСП у загальній кількості зайнятих та його частка у ВВП. Так. Частка МСП у загальній кількості зайнятих становить у США і Франції – 54%, в Італії – 73, в Японії – 78%. Більше половини ВВП у розвинутих країнах припадає на сектор малого та середнього підприємництва. Частка малих підприємств у валовому внутрішньому продукті Україні у 7 разів менша, ніж у розвинутих країнах і становить лише 7, 3% (табл. 1).
|
| Таблиця 2 - Кількість малих підприємств (МП) та зайнятих на них в Україні у 2000-2008 рр.
|
| | Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць
| Кількість зайнятих працівників (штатні, позаштатні та неоплачувані працівники) на малих підприємствах, тис. осіб
| Кількість найманихпрацівників (штатні та позаштатні працівники) на малих підприємствах, тис. осіб
| Частка найманих працівників на малих підприємствах у загальній кількості найманих працівників на підприємствах – суб’єктах підприємництва
| Частка малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг
| |
|
| 1730, 4
| 1709, 8
| 15, 1
| 8, 1
| |
|
| 1818, 7
| 1807, 6
| 17, 1
| 7, 1
| |
|
| 1932, 1
| 1918, 5
| 18, 9
| 6, 7
| |
|
| 2052, 2
| 2034, 2
| 20, 9
| 6, 6
| |
|
| 1978, 8
| 1928, 0
| 20, 2
| 5, 3
| |
|
| 1890, 4
| 1834, 2
| 19, 6
| 5, 5
| |
|
| 2232, 3
| 2158, 5
| 23, 5
| 18, 8
| |
|
| 2231, 5
| 2154, 3
| 23, 7
| 18, 1
| |
|
| 2237, 4
| 2156, 8
| 24, 3
| 16, 3
| В Україні станом на 1 січня 2009 р. середньооблікова чисельність працівників, зайнятих на малих підприємствах, становила 2237, 4 тис. осыб, тобто 24, 3 % зайнятого населення. На рис 1 наведена динаміка кількості малих підприємств на 10000 осіб населення. За розрахунками економістів на 10000 осіб населення повинно створюватись 100 малих підприємств (або один підприємець на 100 осіб.).
|
|
| Рисунок 1 - Динаміка кількості малих підприємств на 10000 осіб населення.
|
| Сектор малого підприємництва в Україні становить поки що велику частку в народному господарстві – 23, 4% у загальних обсягах продукції (послуг) та 16, 3% у промисловому виробництві, причому за період з 2000 року частка продукції малих підприємств зросла майже в рази (таблиця 2).
|
| Таблиця 3. Основні показники малих підприємств за видами економічної діяльності у 2008 році
|
| | Кількість найманих працівників (штатні та позаштатні працівники), тис. осіб
| Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн.
| Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), млн.грн.
| | Усього
| 2156, 8
| 1047, 61
| 492378, 7
| | у тому числі
| | | | | Сільське господарство, мисливство та лісове господарство
| 145, 7
| 748, 88
| 10274, 4
| | Промисловість
| 381, 5
| 966, 63
| 45561, 8
| | Будівництво
| 267, 2
| 1080, 70
| 42242, 3
| | Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку
| 554, 6
| 998, 04
| 305302, 8
| | торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт
| 52, 6
| 963, 18
| 22856, 2
| | оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі
| 361, 0
| 1062, 81
| 263404, 2
| | роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку
| 141, 0
| 845, 20
| 19042, 4
| | Діяльність готелів та ресторанів
| 71, 6
| 698, 53
| 3231, 8
| | Діяльність транспорту та зв’язку
| 125, 9
| 1042, 32
| 16710, 0
| | Фінансова діяльність
| 24, 5
| 2420, 64
| 7987, 6
| | Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям
| 458, 0
| 1277, 43
| 55536, 5
| | Освіта
| 15, 2
| 1076, 28
| 612, 1
| | Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги
| 32, 8
| 798, 86
| 1233, 7
| | Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту
| 75, 4
| 907, 41
| 3550, 8
| Галузева структура малого підприємництва залишається однобічною. 35, 4% малих підприємств працює у торгівлі, надає транспортні та ремонтні послуги; 14% - у промисловості; 7, 4% - у будівництві; 12, 9% займається операціями з нерухомістю (рис.3). Виробничі галузі економіки ще залишаються малопривабливими для малого бізнесу.
|
| Як свідчить світовий досвід, в машинобудуванні малі підприємства як правило є вузькоспеціалізованими і знаходяться у кооперативних зв’язках з великими підприємствами, тобто є постачальниками деталей та вузлів. Це вигідно обом сторонам, тому що дозволяє великим підприємствам звільнитись від виробництва мілкими партіями. Наприклад, компанія " Дженерал моторз" пов’язана з 45 тис. фірм субпідрядників, з яких 90% - це малі фірми.
|
|
|
| Рисунок 3 - Питома вага малих підприємств за різними галузями економіки України в 2008 році.
|
| В таблиці 4 наведені основні показники розвитку суб’єктів малого підприємництва за регіонами за 2008 рік
|
| Таблиця 4 - Основні показники розвитку суб’єктів малого підприємництва за регіонами за 2008 рік
|
| | Суб’єкти малого підприємництва – всього
| У тому числі
| | Кількість суб’єктів малого підприємництва на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць
| кількість зайнятих працівників, тис. осіб
| обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), млн.грн.
| малі підприємства2
| фізичні особи-підприємці3
| | всього
| з неї найманих працівників
| кількість зайнятих працівників, тис. осіб
| обсяг реалізованої продукції, (робіт, послуг), млн.грн.
| кількість зайнятих працівників, тис. осіб
| обсяг реалізованої продукції, (робіт, послуг), млн.грн.
| | всьо-го
| з неї найманих працівників
| | Україна
|
| 6308, 0
| 3745, 1
| 701634, 6
| 2319, 0
| 2206, 2
| 496683, 0
| 3989, 0
| 204951, 6
| | Автономна
Республіка Крим
|
| 287, 8
| 169, 4
| 23143, 2
| 97, 9
| 87, 7
| 12182, 9
| 189, 9
| 10960, 3
| | Вінницька
|
| 196, 0
| 100, 4
| 15361, 2
| 59, 9
| 57, 8
| 8147, 7
| 136, 1
| 7213, 5
| | Волинська
|
| 129, 4
| 74, 2
| 9128, 4
| 39, 4
| 37, 5
| 4970, 5
| 90, 0
| 4157, 9
| | Дніпропетровська
|
| 451, 8
| 266, 5
| 61596, 4
| 164, 1
| 150, 5
| 46254, 1
| 287, 7
| 15342, 3
| | Донецька
|
| 489, 6
| 305, 3
| 56089, 8
| 174, 3
| 170, 4
| 41419, 2
| 315, 3
| 14670, 6
| | Житомирська
|
| 155, 2
| 87, 7
| 11582, 2
| 53, 5
| 52, 0
| 6360, 7
| 101, 7
| 5221, 5
| | Закарпатська
|
| 139, 8
| 74, 0
| 10483, 6
| 41, 9
| 39, 3
| 4618, 3
| 97, 9
| 5865, 3
| | Запорізька
|
| 275, 2
| 154, 2
| 26540, 3
| 89, 4
| 84, 7
| 17924, 2
| 185, 8
| 8616, 1
| | Івано-Франківська
|
| 150, 3
| 86, 0
| 10872, 9
| 44, 7
| 43, 4
| 5440, 2
| 105, 6
| 5432, 7
| | Київська
|
| 248, 9
| 143, 3
| 30546, 6
| 97, 9
| 91, 5
| 21141, 6
| 151, 0
| 9405, 0
| | Кіровоградська
|
| 122, 2
| 70, 5
| 10726, 2
| 40, 8
| 39, 3
| 7209, 7
| 81, 4
| 3516, 5
| | Луганська
|
| 264, 6
| 149, 7
| 23852, 1
| 76, 6
| 73, 3
| 15629, 7
| 188, 0
| 8222, 4
| | Львівська
|
| 314, 0
| 209, 3
| 24316, 4
| 132, 9
| 127, 7
| 17418, 6
| 181, 1
| 6897, 8
| | Миколаївська
|
| 168, 3
| 86, 2
| 15322, 8
| 57, 4
| 53, 9
| 10203, 7
| 110, 9
| 5119, 1
| | Одеська
|
| 349, 2
| 187, 4
| 42396, 6
| 136, 6
| 124, 0
| 31834, 5
| 212, 6
| 10562, 1
| | Полтавська
|
| 202, 9
| 118, 4
| 20492, 0
| 63, 5
| 61, 1
| 12802, 3
| 139, 4
| 7689, 7
| | Рівненська
|
| 130, 3
| 76, 1
| 8372, 2
| 42, 1
| 38, 9
| 4392, 5
| 88, 2
| 3979, 7
| | Сумська
|
| 156, 8
| 99, 2
| 10470, 1
| 45, 3
| 44, 1
| 5867, 3
| 111, 5
| 4602, 8
| | Тернопільська
|
| 118, 0
| 68, 5
| 6909, 8
| 37, 3
| 35, 7
| 3621, 0
| 80, 7
| 3288, 8
| | Харківська
|
| 445, 4
| 272, 3
| 45778, 7
| 144, 5
| 142, 2
| 28426, 0
| 300, 9
| 17352, 7
| | Херсонська
|
| 155, 0
| 79, 6
| 13767, 5
| 45, 7
| 42, 6
| 8346, 9
| 109, 3
| 5420, 6
| | Хмельницька
|
| 178, 1
| 90, 9
| 11599, 8
| 52, 1
| 47, 5
| 6271, 4
| 126, 0
| 5328, 4
| | Черкаська
|
| 157, 0
| 89, 9
| 14992, 8
| 52, 0
| 47, 5
| 7895, 1
| 105, 0
| 7097, 7
| | Чернівецька
|
| 124, 0
| 62, 8
| 7237, 6
| 29, 5
| 28, 1
| 3420, 2
| 94, 5
| 3817, 4
| | Чернігівська
|
| 134, 9
| 83, 2
| 9151, 7
| 44, 7
| 42, 6
| 5182, 7
| 90, 2
| 3969, 0
| | м.Київ
|
| 694, 4
| 497, 6
| 174824, 0
| 432, 5
| 420, 6
| 156169, 8
| 261, 9
| 18654, 2
| | м.Севастополь
|
| 68, 9
| 42, 5
| 6079, 7
| 22, 5
| 22, 3
| 3532, 2
| 46, 4
| 2547, 5
| Найбільша кількість суб’єктів малого підприємництва на 10 тис. осіб наявного населення в м.Київ, лідерами по Україні є Миколаївська, Херсонська, Одеська та Запорізька області.
|
| Таким чином, з початку впровадження ринкових відносин спостерігається деяке зростання значення сфери малого підприємництва в економіці України. Але в порівнянні з ринково розвинутими країнами світу цей процес відбувається повільно і досягнутий рівень є недостатнім. Основними чинниками, що гальмують розвиток малого бізнесу в Україні є такі:
|
| 1. Нестабільність економіки.
|
| 2. Недосконалість законодавства.
|
| 3. Нестабільність податкової політики, важкий тягар оподаткування.
|
| 4. Складність отримання ліцензій та реєстрації (щорічно відомства видають до 1000 документів, що обмежують підприємницьку діяльність).
|
| 5. Складність одержання та високі процентні ставки кредиту.
|
| 6. Нерозвинутість інфраструктури (комунікаційної, інформаційного забезпечення, реклами, зв’язків з громадськістю).
|
| 7. Відсутність підтримки з боку держави.
|
| 8. Непопулярність підприємництва у деяких верств населення, пасивність населення.
|
| 4. Державна політика сприяння малому бізнесу в Україні.
|
| В усіх країнах держава проводить політику сприяння малому бізнесу – це є умовою стабільності. Найбільш поширеними мірами сприяння малому бізнесу з боку держави є:
|
| 1. Пільгове кредитування та оподаткування.
|
| 2. Резервування за підприємцями держконтрактів.
|
| 3. Надання права використання приміщень і устаткування, що знаходяться в державній власності. В Україні формується державний фонд нежилих приміщень, які передаються у власність та оренду малим підприємствам.
|
| 4. Сприяння розвитку інституціональної бази (інфраструктури) підприємництва: банки, інвестиційні компанії, аудиторські, страхові, ріелторські фірми, біржі.
|
| 5. Створення бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів.
|
| Поступово набуває розвитку практично така нова для України форма підтримки малого підприємництва, як бізнес-інкубатори. Головними завданнями цієї організації є надання суб’єктам малого підприємництва комплексних послуг: юридичної, консалтингової, інформаційної підтримки, підготовки кадрів для малих підприємств, пошук інвесторів, надання в оренду обладнаних оргтехнікою приміщень тощо.
|
| Бізнес-інкубатор – це одна з потенційно найбільш дійових форм забезпечення прямого і непрямого економічного сприяння суб’єктам малого підприємства. Інкубатор – це спеціалізована організація (або підрозділ великої компанії), головним завданням якої є створення локального сприятливого для діяльності малих ризикових фірм підприємницького середовища. Масштаби їх діяльності можуть бути різними: від невеликого інкубатора аж до формування своєрідних інкубаторських центрів розвитку малого підприємництва.
|
| З метою сприяння розвитку та підтримки інкубаторів майже всі індустріально розвинуті країни розробляють спеціальні інкубаторські програми. Мета таких програм – підтримка малих фірм на початковій, найбільш непередбачуваній стадії становлення, розробки та впровадження інновацій. У межах цих програм малі фірми отримують доступ до оренди на пільгових умовах виробничих приміщень, обладнання, до системи підвищення кваліфікації, енерго- та водопостачання. Підтримка на початкових стадіях діяльності суб’єктів малого підприємництва в середньому удвічі збільшує термін діяльності малих фірм, як правило інноваційних, після їх виходу з інкубатора порівняно з " позаінкубаторськими" фірмами, що свідчить про дієвість механізмів підтримки малого підприємництва, які використовуються на ранніх, найбільш вразливих стадіях його діяльності.
|
| Функції інкубаторів постійно розширюються, але необхідно виділити з них три основні. Перша важлива функція – здійснення ділової експертизи для створення фірм. Як правило, такі послуги у 92% випадків гарантують підприємцям-початківцям захист від помилок, зумовлених відсутністю певного досвіду у сфері менеджменту, маркетингу тощо. Консультаційна діяльність поєднується з навчанням (підготовкою або перепідготовкою) персоналу фірми.
|
Друга функція інкубаторів – фінансування клієнтів. Чим більше коло потенційних джерел фінансування, тим більше значення має обгрунтованість вибору, а отже, якість і повнота консультаційних послуг, які його визначають. Рекомендації спеціалі
Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...
|
Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...
|
Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...
|
ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при которых тело находится под действием заданной системы сил...
|
|
Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...
Тема: Изучение фенотипов местных сортов растений Цель: расширить знания о задачах современной селекции. Оборудование:пакетики семян различных сортов томатов...
Тема: Составление цепи питания Цель: расширить знания о биотических факторах среды. Оборудование:гербарные растения...
|
|
Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...
Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...
Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...
|
|
