Студопедия — Найбільш характерні джерела виникнення природних надзвичайних ситуацій
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Найбільш характерні джерела виникнення природних надзвичайних ситуацій






Традиційно вважаються стихійні явища метеорологічного, гідрологічного та геологічного характеру, а саме:

- стихійні гідрометеорологічні явища;

- активізація зсувних процесів;

- розвиток провальних форм карсту;

- підтоплення;

- землетруси.

Характеристика (у розрізі районів) найбільш небезпечних природних явищ та процесів і потенційно небезпечних техногенних об'єктів Луганської області

Стан природної безпеки області
Найбільш небезпечними на території області екзогенними геологічними процесами є зсуви, що відбуваються на забудованих територіях та можуть виникати миттєво. Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених ґрунтів, коли сила тяжіння, накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід, перевищує силу зчеплення ґрунтів. Вони можуть проявлятись в будь-яку пору року.
На території області вивчення сучасних інженерно-геологічних процесів (моніторинг зсувних процесів) здійснює Східне державне регіональне геологічне підприємство (далі – «Схід ДРГП»). За даними «Схід ДРГП» усього на території Луганської області закартовано 1138 зсувів.
Природно-історичний зсувний процес на території області підлягає техногенному впливу, що пов’язано з інтенсивною господарською діяльністю людини та призводить до перерозподілу поверхневого та підземного стоків, формує техногенні водоносні горизонти, що призводять до зміни рельєфу, погіршення екологічного стану та становить потенційну небезпеку для об’єктів народного господарства і життя людей. Прикладом цього є зсуви у м. Лисичанську та у м. Привіллі Лисичанської міськради. Значну роль у виникненні цих зсувів відіграють шахти: ім. Войкова, ім. Капустіна, «Чорноморка» і «Привільнянська».
Серед природних та природно-техногенних процесів, що набули широкого розвитку в області за останні роки, є підтоплення територій населених пунктів ґрунтовими та шахтними водами. Підтоплення території веде до утворення і подальшого розвитку екзогенних геологічних процесів, у тому числі техногенних зсувів, деформації та просідання землі. У місцях підйому рівня ґрунтових вод погіршуються фізико-механічні характеристики ґрунтів, що призводить до втрати ними несучої спроможності та деформації будинків і споруд. Ситуація погіршується тим, що зсуви поверхні землі призводять до розривів комунікаційних систем водопостачання, водовідведення і, як наслідок, додаткового живлення підземних вод.
Значно впливає на підтоплення населених пунктів закриття вугледобувних підприємств методом «мокрої консервації». За проектами ліквідації шахт прогнозований вихід води на поверхню очікувався на 1091, 5 га. Протягом 1998-2010 років площа фактичного підтоплення склала понад 427 га на 8 гірничих відводах шахт: ім. Ілліча, «Максимівська», «Центральна Ірміно», «Брянківська», ім. Тюленіна, «Донецька», «Ленінка», «Штерівська».
З метою захисту від підтоплення 265 га територій гірничих відводів п’яти шахт: ім. Тюленіна, «Донецька», «Ленінка», «Штерівська» та «Центральна Ірміно» збудовано горизонтальні дренажні системи. Для здійснення контролю рівня затоплення гірничих виробок та масиву гірничих порід на гірничих відводах шахт, що ліквідуються, пробурено 100 гідроспостерігаючих свердловин, за допомогою яких щомісяця здійснюються заміри. Слід зазначити, що ліквідація вугільних шахт, здійснювана без врахування прогнозних оцінок екологічних наслідків, з частими порушеннями природоохоронного законодавства, в умовах фінансування природоохоронних заходів по залишковому принципу приводить до ускладнення екологічної ситуації у вугледобувних регіонах, що загострює і без того напружену соціальну обстановку.
Найбільша кількість підтоплених населених пунктів у таких районах: по 6 в Попаснянському, Лутугинському, Станично-Луганському та Сватівському районах, 7 – в Білокуракинському, 8 - в Старобільському.

Існує також проблема із забруднення підземних вод підприємствами хімічної промисловості ЗАТ «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», РКХЗ «Зоря», ВАТ «Об’єднання Склопластик», ВАТ «Лисичанська сода», ТОВ «Рубіжанський Краситель». Промислові площадки підприємств і їх накопичувачі розташовані на піщаних терасах середньої течії р. Сіверського Дінця. Геологічний розріз представлений проникними породами суглинисто-піщаними алювіальними відкладами потужністю 15-20 м, що залягають на сильно тріщинуватих породах крейди і мергелю потужністю 200-250 м, які схильні до карстування.
У геолого-структурному відношенні – це зона розвитку крупних регіональних тектонічних порушень Сєвєродонецького недвигу, Красноріченського скиду і супутніх їм тектонічних порушень 2-го і 3-го порядку, що створюють сприятливі умови для міграції забруднення та знижують захисні функції геологічного середовища.
На сьогодні відмічається забруднення підземних вод мінеральними солями, азотними сполуками, аміно-нітропродуктами і фенолами в залежності від специфіки виробництва підприємств, що розташовані поблизу питних водозаборів.
Ліси області – це національне багатство. За своїм призначенням і місцем розташування вони виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні функції. Площа земель лісового фонду в області складає 332 тис. га, на одну людину – 0, 1 га.
Між тим лісовий фонд є високопожеженебезпечним об’єктом. Лісові пожежі впливають негативно на лісові екологічні системи. Виникають вони як від природних факторів (тривалий період сухої погоди, низька відносна вологість повітря, високий температурний фон), так і з провини людей внаслідок необережного поводження з вогнем. Основною причиною виникнення пожеж у лісах є недотримання вимог правил пожежної безпеки в лісах України. З провини населення виникає 96-98 % лісових пожеж. Підвищенню пожежної небезпеки в лісах сприяють вітрові засушливі погодні умови (4-5 клас пожежної небезпеки) та постійне збільшення частоти відвідувань лісів населенням.
На початку пожеженебезпечного періоду (квітень-травень) основна кількість лісових пожеж виникає внаслідок підпалів сухої рослинності на полях, базових дорогах і пустирях. Значно підвищує пожежну небезпеку та ймовірність загорань лісів безпосередня близькість від них промислових центрів, санаторіїв, будинків відпочинку, розгалуженої сітки автошляхів. Лісовими масивами проходять нафто- і газопроводи, лінії електропередач та залізничні шляхи.
Небезпеку лісових пожеж для населення становить не тільки пряма дія вогню, а й велика ймовірність отруєння внаслідок сильного задимлення атмосфери. Динаміка лісових пожеж за останні роки свідчить про те, що завдяки планомірній роботі Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства, міських (районних) управлінь (відділів) Головного управління МНС в Луганській області, структурних підрозділів облдержадміністрації, фахівців райдержадміністрацій із попередження лісових пожеж в 2010 році всі статистичні показники зменшились в 3 рази у порівнянні з 2009 роком.

Динаміка лісових пожеж в Луганській області протягом 1999-2010 років

 

У 2010 році серед медико-біологічних загроз в області серйозну небезпеку становили:
- гострі кишкові інфекції (ГКІ);
- ВІЛ (СНІД);
- сальмонельоз;
- вірусний гепатит А;
- епідемічний паротит;
- гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ).
Відмічається зниження рівня захворюваності на вірусний гепатит В та вірусний гепатит С завдяки виконанню обсягів імунізації. Також відмічається зниження захворюваності на дифтерію, коклюш та грип.

За підсумками аналізу інфекційної захворюваності у 2010 році в Україні область займає 6 місце – із захворюваності на малярію, 4 місце – із захворюваності на сифіліс, 8 місце – із захворюваності на гонококову інфекцію, 9 місце – із захворюваності на туберкульоз органів дихання,
27 місце – із захворюваності на дифтерію.

Лікувально-профілактичне забезпечення населення області здійснюється 20 обласними, 52 міськими, 17 центральними районними,
5 районними та 9 дільничними лікарнями, 34 диспансерами, 37 поліклініками, 90 лікарськими амбулаторіями, 399 фельдшерсько-акушерськими пунктами.Всього в системі охорони здоров’я області працює понад 58 тис. осіб медичного персоналу (в тому числі лікарів – 9, 6 тис. осіб та середнього медичного персоналу – 19, 896 тис. осіб). Крім того, на території області функціонують: комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація», науково-виробниче підприємство «Медтехніка», хіміко-фармацевтична фабрика.

 

 

Стан техногенної безпеки області
Луганська область – великий промисловий регіон з розвинутими видобувними, виробничими та торговельними інфраструктурами. На базі природних ресурсів створені міцні виробничі потужності в різних галузях. Область робить вагомий внесок в економічний потенціал України і входить у п'ятірку найбільш міцних промислово-економічних регіонів держави.
Провідна роль в економіці регіону належить промисловості, питома вага якої в обсязі валового суспільного продукту складає три чверті. Базовими промисловими галузями є вугільна, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, хімічна та нафтохімічна, металургія та оброблення металу, машинобудування.
Між тим застосування потенційно небезпечних технологічних процесів та ресурсне зношення основних фондів сприяє виникненню техногенних аварій із значними наслідками. На території Луганської області розташовано 1138 потенційно небезпечних об’єктів, 93 з них – хімічно небезпечні.
Серед вищезазначених об’єктів особливу техногенну загрозу становлять: ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», Сєвєродонецький хіміко-металургійний завод казенного підприємства «Запорізький титаномагнієвий комбінат», Державне підприємство «Луганська нафтобаза», ВАТ «Луганськнафтопродукт», аміакопровід «Тольятті-Одеса» філії Воронізького управління ВАТ «Трансаміак», ТОВ «Рубіжанський краситель», Рубіжанський казенний хімічний завод «Зоря», Рубіжанське державне підприємство «Хімічний завод «Південний», ВАТ «Лисичанська сода»,
ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» та ВАТ «Алчевськкокс».
На 93 хімічно небезпечних об’єктах (далі – ХНО) зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 34 тис. тон небезпечних хімічних речовин (у тому числі 71, 241 т хлору та 17944, 8 т аміаку). Ці об’єкти розподілені за ступенями хімічної небезпеки:
I ступінь - 7 об’єктів (у зонах можливого хімічного забруднення (зараження), далі – ЗМХЗ, від кожного з них мешкає більше 3 тис. чол.);
II ступінь - 13 об’єктів (у ЗМХЗ від кожного з них мешкає від 0, 3 до 3 тис. чол.);
III ступінь - 11 об’єктів (у ЗМХЗ від кожного з них мешкає від 0, 1 до 0, 3 тис. чол.);
IV ступінь - 62 об’єктів (у ЗМХЗ від кожного з них мешкає біля 0, 1 тис. чол.).

 

 

Потенційно небезпечні об'єкти Луганської області

Примітка: дані щодо кількості потенційно небезпечних об'єктів (ПНО) вказані за винятком 55 об'єктів, які підлягають виключенню з Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів.

Забезпечення населення й особового складу спеціалізованих формувань цивільного захисту області засобами радіаційного та хімічного захисту є важливою складовою у забезпеченні безпеки населення, яке може потрапити до зони можливого хімічного забруднення.
В області на ХНО поточний запас промислових засобів індивідуального захисту працівників та службовців найбільшої працюючої зміни складає 77, 1 %







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 722. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Огоньки» в основной период В основной период смены могут проводиться три вида «огоньков»: «огонек-анализ», тематический «огонек» и «конфликтный» огонек...

Упражнение Джеффа. Это список вопросов или утверждений, отвечая на которые участник может раскрыть свой внутренний мир перед другими участниками и узнать о других участниках больше...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Эндоскопическая диагностика язвенной болезни желудка, гастрита, опухоли Хронический гастрит - понятие клинико-анатомическое, характеризующееся определенными патоморфологическими изменениями слизистой оболочки желудка - неспецифическим воспалительным процессом...

Признаки классификации безопасности Можно выделить следующие признаки классификации безопасности. 1. По признаку масштабности принято различать следующие относительно самостоятельные геополитические уровни и виды безопасности. 1.1. Международная безопасность (глобальная и...

Прием и регистрация больных Пути госпитализации больных в стационар могут быть различны. В цен­тральное приемное отделение больные могут быть доставлены: 1) машиной скорой медицинской помощи в случае возникновения остро­го или обострения хронического заболевания...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.014 сек.) русская версия | украинская версия