Методикапрогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті
1. Загальні положення Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті (далі - Методика) призначена для прогнозування масштабів забруднення при аваріях з небезпечними хімічними речовинами (далі - НХР) на промислових об'єктах, автомобільному, річковому, залізничному і трубопровідному транспорті і може бути використана для розрахунків на морському транспорті, якщо хмара НХР при аварії на ньому може дістати прибережної зони, де мешкає населення. Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються у газоподібному або рідкому стані і які в момент викиду, виливу переходять у газоподібний стан і створюють первинну або/ і вторинну хмару НХР. Методика передбачає проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення тільки на висотах до 10 м над поверхнею землі (приземному шарі повітря). Методика подається у вигляді таблиць, що унеможливлює тривалі розрахунки і дає змогу оперативно здійснювати прогнозування масштабів забруднення.
2. Терміни і визначення Наведені терміни і визначення, що застосовуються в цій Методиці. Аварія з НХР - це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров'ю людей. Вторинна хмара НХР - це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря). Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) - територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями. Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) - територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХ Небезпечна хімічна речовина (НХР) - хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю. Первинна хмара НХР - це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні. Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпс Хімічно небезпечний об'єкт (ХНО) - промисловий об'єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, перевозяться ((пересуваються), завантажуються або розвантажуються, виконуються у виробництві, розміщуються або складуються (постійно або тимчасово), знищуються тощо) одне або декілька НХР (до ХНО не належать залізниці). Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно - територіальна одиниця, до якої зараховуються області, райони, а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗ при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах. Хмара НХР - суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для довкілля (вражаючих концентраціях). Розрізняють первинну і вторинну хмару забрудненого повітря.
3. Сфера застосування методики Ця Методика може бути використана для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць (табл. 22).
3.1. Довгострокове (оперативне) прогнозування Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складення планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів. 3.1.1. Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані: - загальна кількість НХР для об'єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР " вільно"; - кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності для інших об'єктів. У цьому разі приймається розлив НХР " у піддон" або " вільно" залежно від умов зберігання НХР; - метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі – 1 м/с, температура повітря 20 град. С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.; - середня щільність населення для цієї місцевості; - площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) S(ЗМХЗ)=3, 14Г2; - площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) S(ПЗХЗ)=0, 11Г2; - ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об'єму ємності; - ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю; - при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відсікачами (для продуктопроводів об'єм НХР приймається 300-500 т); - заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.
3.2. Аварійне прогнозування
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення. 3.2.1. Для аварійного прогнозування використовуються такі дані: - загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на якій виникла аварія; - характер розливу НХР на підстильній поверхні (" вільно" або " у піддон"); - висота обвалування (піддону); - реальні метеорологічні умови: температура повітря (град.С), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості повітря СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 7); - середня щільність населення для місцевості, над якою розповсюджується хмара НХР; - площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) (див. пункт 3.2.2.1); - площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) (див. пункт 3.2.2.2); - прогнозування здійснюється на термін не більше ніж на 4 години, після чого прогноз має бути уточнений. 3.2.2. Визначення параметрів зон хімічного забруднення під час аварійного прогнозування. 3.2.2.1. Зона можливого хімічного забруднення. 3.2.2.1.1. Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежать від швидкості та напрямку вітру (табл. 5), і розраховується за емпіричною формулою. Площа ЗМХЗ: Sзмхз=8, 72 x 103 Г2 ф, кв. км, (1) де Г - глибина зони (табл. на сторінках 9-20); ф - коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 5). 3.2.2.2. Прогнозована зона хімічного забруднення. Площа ПЗХЗ: S прог. =К x Г2 x N0, 2, кв. км, (2) де К - коефіцієнт (табл. 4); N - час, на який розраховується глибина ПЗХЗ. Ширина ПЗХЗ: при інверсії Ш=0, 3Г0, 6, км; при ізотермії Ш=0, 3Г0, 75, км; при конвекції Ш=0, 3Г0, 95, км, де Г - глибина зони забруднення, яка визначається з використанням таблиць на сторінках 9-20.
4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до об'єкта Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою X t = -----, год, V де X - відстань від джерела забруднення до заданого об'єкта, км; V - швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 2), км/год.
5. Прийняті допущення 5.1. Для прогнозування за цією методикою розлив " вільно" приймається, якщо вилита НХР розливається підстильною поверхнею при висоті шару (h) не вище 0, 05 м. Розлив " у піддон" приймається, якщо вилита НХР розливається поверхнею, яка має обвалування, при цьому висота шару розлитої НХР має бути h=H-0, 2 м, де H – висота обвалування. 5.2. При аварії з ємностями, які містять кількість НХР менше від нижчих меж, що вказані в таблиці, глибини розраховуються методом інтерполювання між нижчим значенням та нулем. 5.3. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітряних мас за 4 години: Г = 4V, де V - швидкість переносу повітряних мас (табл. 2); Г - глибина зони. Для подальшої роботи береться найменше з двох значень, що порівнюються. 5.4. Глибини розповсюдження для НХР, значення глибин розповсюдження яких не визначено в таблицях на сторінках 9 - 20, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиці на стор. 21. Для розрахунків у цьому разі береться значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлору, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з НХР (швидкість вітру, СВСП, температура повітря, кількість НХР), і множиться на коефіцієнт, отриманий з таблиці на стор. 21 (табл. 20) для даного НХР.
6. Урахування різних умов виникнення аварії з НХР
Інверсія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту менша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні. Ізотермія - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно рівна температурі повітря на висоті 2 м від поверхні. Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більша за температуру повітря на висоті 2 м від поверхні. Додаток 1 до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті
|
