Дощування і дощувальні системи
Полив дощуванням. Дощування – це розпилення зрошувальної води під дією штучно cтворюваногo напору на дрібні краплини, які у вигляді дощу падають на рослини i ґрунт, зволожуючи їх i приґрунтовий шар повітря. В Україні дощуванням поливають до 98 % зрошуваних площ. Полив дощуванням має ряд переваг порівняно з іншими способами зрошування: високий рівень механізації i автоматизації процесу поливу; можливість проведення поливів на полях із складним мікрорельєфом, прямим i зворотнім похилами; маневрування поливними нормами в широкому діапазоні (50...900 м3/га) без втрат води на глибинну фільтрацію; поліпшуються мікроклімат i умови розвитку кореневої системи рослин; полив не супроводжується підйомом piвня ґрунтових вод, що попереджує засолення i заболочування зрошуваних земель. Дощування має i недоліки: великі витрати металу на виготовлення дощувальних машин, установок i труб (40...120 кг/га); висока енергомісткість (40...100 квт-год на один полив при m =300 м3/га); нерівномірність поливу під час вітpy; неможливість глибокого зволоження важких ґpyнтів, негативна реакцію окремих культур ciмейства пасльонових, винограду та інших на цей cпociб зрошування. Дощування доцільно застосовувати на ділянках з суцільним рельєфом, безпохилих i малопохилих територіях з ґрунтами середньої i високої водопроникності для поливу овочевих, технічних i зернових культур, садів, лук i культурних пасовищ. Типи дощувальних систем. Елементами дощувальних зрошувальних систем є такі: джерело зрошування, насосно-силове обладнання, постійна мережа каналів і трубопроводів, тимчасова мережа каналів, або швидкорозбірних трубопроводів, стаціонарні або пересувні дощувальні апарати і машини. 3a дією i конструктивними особливостями дощувальні системи поділяються на стаціонарні, напівстаціонарні і пересувні. Дощувальні насадки, апарати і машини. Пристрій для утворення штучного дощу, що не має частин, які переміщуються одна відносно одної, називається дощувальною насадкою. Пристрої для утворення штучного дощу і розподілу його по площі поливу, що включають рухомі елементи, називаються дощувальними апаратами і машинами. Дощувальні насадки можуть бути дефлекторні (відбивні) і струминні. Дефлекторні насадки (рис. 3.11) встановлюють на дощувальних агрегатах типу ДДА і «Кубань», а також на дощувальних установках для поливу квітників, газонів і рослин у теплицях. Переваги дефлекторних насадок: рівномірне розпилення води з допустимим діаметром крапель (0, 9...1, 1 мм) при невеликих напорах (0, 08... 0, 15 МПа) і затратах енергії. Недоліки: невеликий радіус дії (6... 8 м) і висока інтенсивність дощу (0, 7...1, 1 мм/хв).
Рис. 3.11. Короткоструминна дощувальна насадка з конусним дефлектором
1 – корпус; 2 – планка; 3 – конусний дефлектор; 4 – вихідний отвір
Струминні насадки (рис. 3.12) застосовуються в усіх обертальних дощувальних апаратах. За конструкцією вони мало відрізняються одна від одної, але істотно розрізняються за напором і витратою води, а також принципом обертання і дальністю польоту струменя.
Рис. 3.12. Середньоструминні дощувальні апарати
а – «Роса – 1»; б – дощувальний апарат серії НДМ «Фрегат» Залежно від напору води і дальності польоту струменя насадки бувають короткоструминні (H=0, 15...0, 25 МПа, R=7...20м), средньоструминні (H=0, 25...0, 40 МПа, R = 20...35 м) і далекоструминні (H=0, 4...1, 0 МПа, R = 35...100 м). Найбільш поширені середньоструминні і далекоструминні насадки. Якість дощу, що створюється різними насадками, характеризується його інтенсивністю, діаметром крапель і силою їхнього удару об грунт і рослини. Чим менші інтенсивність дощу і діаметр крапель, тим менше руйнується грунт, тим краще всмоктується вода у грунт. Дощувальні машини і установки. Сучасні дощувальні машини і установки залежно від типу використаних насадок поділяються на три типи: короткоструминні (низьконапірні), середньоструминні (середньонапірні) і далекоструминні (високонапірні). Розрізняються вони як конструкцією і технічними особливостями дощувальних насадок, так і структурою та якістю дощу, радіусом дії, напором, витратою води і продуктивністю. Короткоструминні дощувальні машини. До цієї групи належать такі дощувальні машини і установки: ДДА-100М, ДДА-100МА, «Кубань» (табл.8.2). Короткоструминні дощувальні агрегати типу ДДА-100М і ДДА-100МА призначені для зрошування зернових, технічних, овочевих, баштанних і кормових культур, а також трав на ділянках з похилами до 0, 003. Витрата ДДА-100М -100 л/с, ДДА-100МА - 130 л/с. Дощувальні машини ДДА-100М і ДДА-100МА складаються з трактора, просторової двоконсольної трикутної ферми з дощувальними насадками, рами для кріплення ферми на тракторі, насосної установки, гідропідживлювача, гідросистеми керування і системи освітлення. Трактор є самохідною опорою і джерелом енергії для насоса, гідравлічної і електричної систем. Технологічна схема поливу дощувальними машинами типу ДДА наведена на рис. 3.13.
Рис. 3.13. Технологічна схема роботи дощувальних агрегатів типу ДДА-100М і ДДА-100МА
а – полив; б – перехід на сусідній тимчасовий зрошувач; 1 – внутрішньогосподарський розподільник; 2 – ділянковий розподільник; 3 – тимчасовий зрошувач; 4 – водовипуск у тимчасовий зрошувач; 5 – дощувальний агрегат; 6 – межа поля; 7 – водовідвідна мережа
Електрифікована дощувальна машина фронтального переміщення (ЕДМФ) «Кубань» призначена для зрошування кормових зернових, технічних і овочевих культур, включаючи високостеблові, переважно у степовій зоні країни. Технологія поливу ЕДМФ «Кубань» наведена на рис 3.14. Полив ЕДМФ «Кубань» необхідно починати малою поливною нормою при високій швидкості руху від середини каналу (рис. 3.14). Дійшовши до краю поля, машина при низькій швидкості у зворотному напрямку поливає повною нормою до середини поля. Друга частина поля поливається так само.
Рис. 3.14. Технологічна схема роботи дощувальної машини «Кубань»:
1 – внутрішньогосподарський розподільний канал; 2 – водовипуск у ділянковий зрошувач; 3 – ділянковий зрошувач; 4 – дощувальна машина; 5 – напрямок пересування; 6 – межа поля
Таблиця 3.2 Характеристика основних короткоструменних дощувальних машин
Новою модифікацією машини «Кубань» є дощувальна машина колового переміщення «Кубань-ЛК». У ній для переміщення застосований гідропривід, що дозволяє використовувати цю машину на зрошувальних системах із закритою мережею трубопроводів. Середньоструминні дощувальні машини і установки. До цієї групи належать дощувальні машини типу «Фрегат», «Днепр», «Волжанка», іригаційні комплекти КИ-50 «Радуга», Сигма». Багатоопорна автоматизована дощувальна машина «Фрегат» призначена для поливу зернових, овочевих і технічних культур, багаторічних трав, лук і пасовищ при похилі до 0, 05. Являє собою трубопровід, що рухається по колу. Він встановлений на А-подібних колісних опорах-візках на висоті 2, 2 м. На трубопроводі розміщено 38...50 середньо-струминних дощувальних апаратів. Конструктивна довжина трубопроводу змінюється залежно від кількості опор, яких може бути від 7 до 20. На трубопроводі є кінцевий далекоструминний апарат секторної дії з радіусом поливу 35...40 м. Полив здійснюється при русі машини по колу. Воду беруть від гідрантів закритої мережі або із свердловин. Машина до гідранту приєднується за допомогою стояка нерухомої опори. Для різних природнокліматичних та господарських зон випускаючись різні модифікації цієї машини (типу ДМУ). На машинах ДМУ-А з кількістю візків до 15 встановлені гнучкі вставки. Машини ДМУ-Б мають трубопровід довжиною до 572 м. Схеми організації території, розстановки машин і влаштування зрошувальної мережі під «Фрегат» зображені на рис. 3.15.
Рис. 3.15. Схема зрошування дощувальною машиною «Фрегат»
1 – джерело зрошування; 2 – насосна станція; 3 – розподільний трубопровід; 4 – польовий трубопровід; 5 – вузол підключення дощувальної машини
До основних недоліків цієї машини належать: недополив 10...12 % площі в кутах поля, велика металомісткість і висока енергомісткість. Нині на Україні для поливі сільськогосподарських культур успішно застосовуються зарубіжні та вітчизняні багатоопорні дощувальні машини (табл. 3.3, 3.4).
Таблиця 3.3 Основні технічні дані багатоопорних широкозахватних дощувальних машин
Таблиця 3.4 Основні показники нових модифікацій низьконапірних дощувальних машин «Фрегат» при оптимальному тиску на вході в машину 0, 41 МПа
Багатоопорна дощувальна машина типу ДФ-120 «Днепр» призначена для зрошування зернових і технічних культур, лук і пасовищ в усіх зонах зрошуваного землеробства на ділянках із спокійним рельєфом і загальним похилом не більше 0, 02. Це самохідна машина з електроприводом від начіпної електростанції, працює позиційно від гідрантів закритої зрошувальної мережі. Складається з 17 двоколісних опорних візків велосипедного типу, водопровідного алюмінієвого трубчастого поясу довжиною 448 м, встановленого на висоті 2, 1 м від поверхні ґрунту. На трубопроводі розміщено відкрилки з середньо-струминними дощувальними апаратами «Роса-3». Технологічна схема поливу зображена на рис. 3.16, технічна характеристика приведена в таблиці 3.5.
Рис. 3.16. Технологічна схема роботи дощувальної машини «Дніпро»
1 – розподільний трубопровід; 2 – польовий трубопровід; Таблиця 3.5 Технічна характеристика дощувальних машин «Дніпро»
У даний час на зрошувальних системах України використовують зарубіжні мобільні шлангобарабанні дощувальні машини типу «Idrofodlia» і «Irrimec», а також вітчизняні мобільні дощувальні установки МДФ, ШБДУ. Технічні показники деяких мобільних дощувальних машин наведені у табл.3.6. Таблиця 3.6 Основні технічні дані шланго-барабанних дощувальних машин
Далекоструминні дощувальні машини. До цієї групи належать дощувальні машини ДДН-70 і ДДН-100, призначені для поливу овочевих, зернових і технічних культур, лук, пасовищ, садів і лісорозсадників, але на сучасному етапі практично не застосовується. Розрахунки поливу дощуванням. При поливі дощуванням визначають інтенсивність штучного дощу, тривалість поливу, продуктивність дощувальних пристроїв та необхідну їх кількість. Інтенсивність штучного дощу - це шар опадів (мм), створених дощувальним пристроєм протягом однієї хвилини. Різна технологія дощування вимагає визначення двох видів інтенсивності дощу: дійсної і середньої. Дійсна інтенсивність дощу ρ відображує інтенсивність у точці на поверхні ґрунту і виражається відношенням приросту шару опадів Н до приросту часу dt; ρ = dh/dt. При підборі дощувальної техніки згідно із всмоктувальною здатністю ґрунту звичайно користуються середньою інтенсивність яку визначають залежностями:
; ; (3.14)
де hср - середній шар опадів, що випали на певній площі, мм; t - тривалість випадання опадів, хв; Q - витрата води дощувальним пристроєм, л/с. Залежно від технології дощування і конструктивних особливостей дощувальних пристроїв є різні формули для визначення середньої інтенсивності дощу. Для дощувальних пристроїв, що працюють позиційно («Днепр»):
, (3.15) де l і b - довжина і ширина смуги зволоження з однієї позиції з врахуванням перекриття дощем з суміжних позицій, м. Для дощувальних машин, що працюють під час руху (типу ДДА, «Кубань», «Фрегат»): (3.16) де l і b - довжина і ширина смуги зволоження при стаціонарному положенні агрегату з врахуванням перекриття з суміжних позицій, м; S - шлях агрегату за 1 хв, м. Середня інтенсивність дощу порівнюється із швидкістю всмоктування води у ґрунт, при якій не утворюються калюжі і поверхневий стік. При цьому потрібно додержуватись умови ρ ср< Квс. Застосування дощувальних пристроїв з інтенсивністю дощу, яка не відповідає всмоктувальній здатності ґрунту, допускається лише як виняток. Тривалість поливу для дощувальних пристроїв, які працюють позиційно: (3.17) де m - поливна норма, м3/га; ρ ср — середня інтенсивність дощу, мм/хв. Для дощувальних машин типу ДДА-100М і ДДА-100МА, що працюють в русі, спочатку визначають кількість проходів агрегату вздовж зрошувача або його ділянки (б'єфа): (3.18) де m - поливна норма, мм; h - шар води, вилитий за один прохід, мм. Одержане значення n округлюється до цілого непарного числа, щоб до моменту закінчення поливу на одному б'єфі агрегат розміщувався біля межі наступного б'єфа. Для дощувальних машин, що працюють під час руху по колу, тривалість роботи на одній позиції: (3.19) де Fпоз - площа, що зволожується з однієї позиції, м2; m - поливна норма, м3/га; Q - витрата дощувальної машини, л/с; β - коефіцієнт використання часу за період поливу. Продуктивність (годинна, змінна і добова) дощувальних пристроїв визначається за формулою: (3.20) де Q - витрата дощувального пристрою, л/с; t - тривалість роботи за годину, зміну або добу; β - коефіцієнт корисного використання часу для поливу за годину, зміну або за добу; m - поливна норма, м3/га; Кв - коефіцієнт, що характеризує випаровування поливної води під час поливу. Сезонна продуктивність: (3.21) де Тc - тривалість поливного періоду, діб; с - частка годин роботи на поливі за добу, с=t/24 (t - кількість годин роботи за добу); β сез - сезонний коефіцієнт використання часу на поливі; Мнтср.зв - середньозважена зрошувальна норма, м3/га. Кількість дощувальних пристроїв для поливу: (3.22) де qmax - розрахунковий максимальний гідромодуль, л(с·га); Fнтзр -площа зрошування ділянки, га. Якщо розрахункова ордината гідромодуля невідома, то (3.23) Кількість необхідних дощувальних пристроїв округлюється до цілого числа в більший бік. Обслуговуючий персонал: за зміну - ; за добу , де N - кількість дощувальних пристроїв; Р - кількість людей, що обслуговують один дощувальний пристрій за зміну; n- кількість робочих змін за добу. Основні напрямки розвитку дощувальної техніки в Україні. Враховуючи стан зрошувальних систем та стан дощувальної техніки в Україні, їх розвиток передбачається здійснювати у три етапи (рис 3.17). Загальна схема використання поливної техніки на зрошувальних системах України наведена на рис. 3.18.
|