Студопедия — Зміст та види конкуренції
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зміст та види конкуренції






Один з ведучих принципів ринкової економіки - вільна конкуренція товаровиробників.

Конкуренція - це боротьба між виробниками або постачальниками, підприємствами, фірмами за найбільш вигідні умови виробництва та збуту з метою отримання кращих результатів своєї підприємницької діяльності.

В ринковій системі основний зміст конкуренції - це боротьба за споживача, найбільш повне задоволення його потреб.

Конкуренція виникла одночасно з товарним виробництвом, але тільки при капіталізмі вона перетворилася у головний регулятор ринкового суспільного виробництва.

2 березня 2002 року введений у дію Закон України «Про захист економічної конкуренції» (з цього моменту втратив силу Закон України «Про обмеження монополізму і недопущенні несумлінної конкуренції у виробничій діяльності»). Цей закон визначає правові основи підтримки і захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до цього закону «економічна конкуренція – це змагання між суб'єктами господарювання з метою одержання завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, унаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між декількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку».

Також важливо враховувати широке значення, у якому вживається для цілей Закону поняття «суб'єкта господарювання». Їм є:

- юридична особа любої організаційно-правової форми і форми власності або фізична особа, що здійснює діяльність по виробництву, реалізації, придбанню товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі здійснюючи контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один чи декілька з них здійснюють контроль над іншими;

- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління і контролю в частині їх діяльності по виробництву, реалізації, придбанню товарів чи іншої господарської діяльності.

Діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання не є господарською діяльністю.

Монопольним (домінуючим) вважається положення суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару:

- перевищує 35 %, якщо він не доведе, що відчуває значну конкуренцію з боку інших товаровиробників;

- 35 % і менше, якщо антимонопольні органи доведуть, що суб'єкт не відчуває значної конкуренції з боку інших товаровиробників.

Одночасно з цим вважається, що кожний із двох чи більш суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) положення на ринку товару, якщо:

- по визначеному виді товару між ними немає конкуренції;

- сукупна частка більш ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 %;

- сукупна частка не більш ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 %.

У той же час відповідно до законодавства України саме по собі володіння суб'єктом господарювання монопольним (домінуючим) положенням не є протиправним. Таким є лише зловживання домінуючим положенням на ринку, яким є дії або бездіяльність суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) положення на ринку, які привели або можуть привести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції.

Зокрема зловживанням монопольним (домінуючим) положенням на ринку визнається:

1) установлення таких цін або інших умов придбання чи реалізації товару, що неможливо було установити за умови існування значної конкуренції на ринку;

2) застосування різних цін або інших умов до різних угод із суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих причин;

3) обумовлення угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, що по своїй природі чи відповідно до торгових чи інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;

4) обмеження виробництва, ринків чи технічного розвитку, що заподіяло або може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;

5) часткове чи повне відмовлення від придбання або реалізації товарів через відсутність альтернативних джерел реалізації або придбання;

6) істотне обмеження конкурентоздатності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;

7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) або усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.

Розрізняють такі форми конкуренції, як внутрішньогалузева й міжгалузева конкуренція.

Внутрішньогалузева конкуренція - це конкуренція між товаровиробниками однієї галузі, коли підприємства з більш високою, ніж середня, продуктивністю праці отримують додатковий прибуток, а технічно й організаційно відсталі підприємства, навпаки, втрачають частину індивідуальної вартості вироблених ними товарів і розоряються. Внутрішньогалузева конкуренція стимулює на підприємствах розвиток науково-технічного прогресу.

Міжгалузева конкуренція - це конкуренція між підприємствами різних галузей, що міститься в переливі капіталів з галузей, які мають низьку норму прибутку, в галузі з високою нормою прибутку. Спрямовуючись в більш прибуткові сфери, нові капітали сприяють розширенню найбільш потрібних у суспільстві товарів. В кінцевому рахунку міжгалузева конкуренція створює певну динамічну рівновагу, що забезпечує отримання рівного прибутку на рівний капітал незалежно від того, куди він вкладений. Ця форма конкуренції також стимулює науково-технічний прогрес.

Класифікація видів конкуренції залежить від кількості та «питомої ваги» на ринку виробників. Відповідно розрізняють досконалу (вільну) конкуренцію та недосконалу конкуренцію.

Основні ознаки вільної конкуренції:

1) необмежена кількість учасників конкуренції, абсолютно вільний доступ на ринок та вихід з нього. Це означає, що кожна людина має право займатися підприємництвом або припиняти подібну діяльність. Вільному ринку відповідають будь-які види діяльності, окрім державної, і людина має право вибирати те, що їй найбільш підходить;

2) абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів. Учасник конкуренції вкладає свої гроші (наприклад, в акції) не просто так, а заради збільшення доходу;

3) повна інформованість кожного учасника конкуренції про пропозицію і попит, цінах, норму прибутку тощо. Це дозволяє зробити правильний, найкращий вибір кожному учаснику конкуренції;

4) абсолютна однорідність однойменних товарів, що знаходить вираз, зокрема, у відсутності торговельних марок та інших індивідуальних характеристик якості товару. Наявність тієї ж торговельної марки ставить продавця у привілейоване монопольне становище і це уже не вільний ринок;

5) жоден з учасників вільної конкуренції не в стані впливати на рішення, що приймаються іншими учасниками. Тому реальні рівні цін мало залежать від бажання окремих суб‘єктів ринку і встановлюються мовби «небаченою рукою» (механізм ринку).

Ринок недосконалої конкуренції передбачає чисту монополію, монополістичну конкуренцію, олігополію.

Чиста (абсолютна) монополія існує якщо фірма є одноособовим виробником продукту, який до того ж не має близьких замінювачів. Ця модель має чотири характерні риси:

- продавець виступає як одноособовий;

- реалізуємий продукт єдиний у тому розумінні, що у нього немає добрих або близьких замінювачів;

- монополіст володіє ринковою владою, контролює ціни, поставки на ринок;

- на шляху входу до ринку монополіста встановлюються перешкоди для конкурента як природного, так і штучного характеру. В першому випадку мова йдеться про природні монополії. Це підприємства суспільного користування: електричні та газові компанії, підприємства водопостачання, лінії зв’язку, деякі транспортні підприємства (наприклад, метро). В країнах з ринковою економікою природні монополії або знаходяться у власності держави, або діють під її суворим контролем. До штучних бар’єрів відносяться патенти та ліцензії, що надаються деяким фірмам на виключне право функціонувати на певному ринку.

Монополістична конкуренція - це ринкова ситуація, коли велика кількість виробників пропонує схожу, але не однакову продукцію. Диференціація стосується перш за все якості продукції та послуг, завдяки чому у споживача складаються нецінові переваги. Продукція може бути також диференційована за умовами післяпродажного обслуговування, близькості до покупців, інтенсивності реклами тощо.

Важливою характеристикою ринку монополістичної конкуренції є відносна легкість вступу до ринку. В чому монополізм цієї моделі? Кожна фірма в умовах диференціації продукції, перш за все завдяки підвищенню її якості, післяпродажного обслуговування тощо, володіє в деякій мірі монопольною владою над своїм товаром. Вона може підвищувати або знижувати ціну на нього незалежно від цін конкурентів. Ця влада має певні обмеження у зв’язку наявності виробників подібних товарів та свободою входу до галузі.

В сучасних ринкових структурах переважають ринки монополістичної конкуренції.

Олігополія. Головна її особливість - невелика кількість учасників конкуренції (до 10). Чітко встановлених кордонів між різними ринками немає, тому модель олігополії розташована між чистою монополією та монополістичною конкуренцією. Класичні олігополії створюються трьома - п’ятьма виробниками. Олігополії можуть виробляти як однорідні, так і диференційовані товари.

Невелика кількість фірм сприяє їх монополістичним угодам, зокрема, щодо встановлення цін, розподілу або розділу ринків, або по іншим способам обмеження конкуренції між ними. Внаслідок олігополія наближується до монополії.

Важлива відміна олігополістичного ринку від ринку досконалої конкуренції пов’язана з динамікою цін. Якщо на конкурентному ринку ціни змінюються безперервно та безсистемно в залежності від коливання попиту та пропозиції, то на олігополістичному ринку ціна має тенденцію до стійкої фіксації і змінюється не дуже часто. Дуже розповсюджено так зване лідерство в цінах, коли їх диктує одна ведуча фірма. Інші ж олігополісти наслідують їх.

У відповідності з методами здійснення розрізняють цінову та нецінову конкуренцію.

Цінова конкуренція передбачає продаж товарів, пропозицію послуг фірмою за більш низькими цінами, ніж інші конкуренти. В умовах цивілізованого ринку зниження цін має місце за рахунок або зниження витрат виробництва, або зменшення прибутку.

Нецінова конкуренція передбачає пропозицію товарів більш високої якості, з кращими показниками надійності та терміну служби, з більш високою продуктивністю, а також більш широкого асортименту. Особливе значення набувають такі параметри продукції як екологічність, енергомісткість, ергономічні та естетичні показники, її безпечність. Все більшу роль відіграють у конкурентній боротьбі надійність та репутація фірми-виробника або постачальника товарів, її імідж.

В останні роки нецінова конкуренція, що пов’язана з суперництвом за досягнення найбільш високої якості продукції, отримала домінуючу роль.

Важливим інструментом конкурентної боротьби на ринку стають торговельні знаки та імідж торговельних фірм.

Розуміння великої ролі конкуренції, яка приводить до зниження витрат виробництва, покращення якості та швидкому оновленню асортименту продукції, спонукає державу забезпечити її правовий захист шляхом розробки законодавства, що обмежує монополістичну діяльність.

Недобросовісна конкуренція. В умовах жорсткої боротьби між товаровиробниками часто використовуються методи, які пов’язані з порушенням норм і правил конкуренції, тобто має місце недобросовісна конкуренція. Вона проявляється в:

- демпінгових цінах - продажу товарів за ціною, яка нижче собівартості;

- встановленні контролю над діяльністю конкурента;

- зловживанні панівним положенням на ринку;

- встановленні дискримінаційних цін або комерційних умов;

- таємних змовах на торгах;

- неправдивій інформації та рекламі;

- недобросовісному копіюванні товарів та продукції конкурентів;

- порушенні стандартів та умов постачання товарів, надання послуг тощо.

З цими явищами у всьому світі ведеться боротьба.

 

11.2. Розвиток конкуренції в сучасних умовах

 

Найбільш важлива сфера суперництва виробників - ринки збуту та споживання.

В останній час поряд з боротьбою за ринки збуту зростає конкуренція за ринки сировини, трудові ресурси, капітал, право використання науково-технічних відкриттів та винаходів. Особливо загострилася боротьба в сфері трудових ресурсів та науково-технічних нововведень. Це пов’язано зі значно збільшеною наукомісткістю виробництва, вимогами його подальшої інновації. Національні системи освіти розвинутих країн не спрямовані в повній мірі задовольнити зростаючі потреби фірм у висококваліфікованих кадрах. Для вирішення цієї проблеми компанії використовують різні способи - від створення власних вищих навчальних закладів (напр. Японія) до переманювання кадрів з інших компаній і, навіть, інших країн.

НТР загострила і конкурентну боротьбу в сфері науки і техніки. Постійне удосконалення стало невід’ємною частиною, умовою процвітання фірми.

В останнє десятиріччя значні технологічні зрушення у виробництві зменшили переваги багатосерійного виробництва, а рентабельність малих і середніх підприємств суттєво зросла за рахунок їх гнучкості та пристосованості до динамічно змінюваному ринку. У малих та середніх фірм дуже сильний дух підприємництва, схильність до ринку. Вони більш схильні до технічних новинок, забезпечують швидку окупність витрат. Тому зараз конкуренція між великими та понадвеликими монополіями має сусідство з конкуренцією середніх, малих і навіть дрібних фірм.

Конкуренція отримує все більш широкий міжнародний характер. Підвищується роль конкуренції в інвестиційній діяльності.

Конкуренція, яка спрямована на утримання ринкових позицій і отримання понадприбутків, все більш витісняється суперництвом, що зв’язує успіх підприємства, перш за все, з впровадженням нововведень, пошуком нових ринкових шпарин, умілою адаптацією до змін в економічному середовищі.

Висока якість та швидке оновлення асортименту продукції стають в умовах ринкової економіки важливішим чинником конкурентноздатності підприємств незалежно від форм власності.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 719. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Оценка качества Анализ документации. Имеющийся рецепт, паспорт письменного контроля и номер лекарственной формы соответствуют друг другу. Ингредиенты совместимы, расчеты сделаны верно, паспорт письменного контроля выписан верно. Правильность упаковки и оформления....

БИОХИМИЯ ТКАНЕЙ ЗУБА В составе зуба выделяют минерализованные и неминерализованные ткани...

Типология суицида. Феномен суицида (самоубийство или попытка самоубийства) чаще всего связывается с представлением о психологическом кризисе личности...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия