Послуги, що надаються кредитними організаціями

В ринковій економіці при здійсненні підприємницької діяльності формується фінансовий ринок як форма організації руху грошових ресурсів. Важливе значення набуває правове регулювання грошових взаємовідносин банківських установ та підприємців.

Відносини між кредитними організаціями, в тому числі і банками та клієнтами, носять договірний характер. Клієнт самостійно вибирає банки для кредитно-розрахункового обслуговування. У відповідності з цивільним законодавством клієнту надано право оскаржити у суді та господарському суді необґрунтовану відмову банку, уставом якого передбачено здійснення банківських операцій, прийняти грошові кошти клієнта на зберігання та відкрити рахунок.

Відкриття у банку розрахункового рахунку на ім’я клієнта за його заявою є укладанням договору (угоди) банківського обслуговування, за яким банк зобов'язується зберігати грошові кошти клієнта на його рахунку, зараховувати гроші, що поступають на цей рахунок, виконувати розпорядження щодо їх перерахування та видачі з рахунку, виконувати інші банківські операції, що передбачені для даного виду рахунку законодавчими актами, банківськими правилами та договором.

Підприємці зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банків та виконувати розрахунки за своїми зобов'язаннями з іншими підприємцями у безготівковому порядку через установи банків.

Банк здійснює і кредитне обслуговування клієнтів. Правовими формами таких відносин є договір позики та кредитний договір. Особливість цих договорів міститься у тому, що позикодавцем виступає професійний підприємець - банк. Для нього кредитування - основний вид діяльності, за рахунок якого банк отримує прибуток. Для клієнта кредитування - спосіб фінансування, поповнення тимчасового недоліку власних кошті. Послуги банку щодо кредитування клієнтів ґрунтуються на:

- можливостях кредиту (за користування позикою банку сплачуються певні проценти);

- зворотності кредиту;

- терміновості кредитування (позика видається на певний строк);

- цілеспрямованості кредитування;

- забезпеченості кредиту.

Крім розрахункових та кредитних операцій банківські установи надають клієнтам інші послуги. Вони здійснюють за дорученням клієнта такі угоди, як фінансовий лізинг, факторинг, операції з цінними паперами, валютні операції та інші.

Фінансовий лізинг (оренда) – це різновид торговельно-комісійної операції, що виконується орендодавцем (лізинговою компанією, банком). За договором фінансової оренди орендодавець зобов'язується придбати у власність майно, що вказує орендар, та надати це майно за плату у тимчасове володіння або використання для підприємницької діяльності на термін не менший від терміну його повної амортизації з обов’язковою передачею орендареві права власності. Протягом терміну дії угоди про фінансовий лізинг орендар сплачує орендодавцеві повну вартість взятого в оренду майна.

Фінансовий лізинг уособлює певну форму довгострокового кредиту, що надається в натуральній формі та погашається клієнтом на виплат, тобто фінансовий лізинг – це форма товарного кредиту.

Водночас слід звернути увагу на відмінності лізингу від договору оренди. По-перше, угода укладається на весь термін амортизації виробів. По-друге, вартість об’єкта оренди погашається частинами з віднесенням витрат на рахунок собівартості продукції, яку випускає користувач. По-третє, передбачається, якщо інше не обумовлено договором, право орендаря купити майно після закінчення амортизаційного терміну (опціон).

І, нарешті, за лізингом користувач фактично розраховується з орендодавцем на умовах кредитної угоди, тобто якщо об’єкт буде випадково зруйновано, орендар повинен сплатити орендні платежі, що передбачені договором.

Фінансовий лізинг не скасовує традиційних форм фінансування і кредитування основних фондів, а виступає їх доповненням. Перехід майна лізингоодержувачу після завершення договору лізингу можливий за залишковою вартістю.

Для клієнта (орендаря) такі лізингові відношення вигідні, тому що звільняють його від капітальних вкладень на придбання коштовного обладнання. Орендодавець за лізинговою угодою отримує прибуток у вигляді передбачених договором комісійних.

Факторинг - також торговельно-комісійна послуга, що надається факторинговою компанією (банком). Факторинг розглядається як перекупка боргових зобов'язань, тому що забезпечує інкасування дебіторської заборгованості клієнта, кредитування та гарантію від кредиторської заборгованості клієнта. Для клієнта факторинг корисний, тому що при сплаті боргу захист його прав здійснює фактор (банк). Фактор (банк) отримує комісійні.

В сучасних умовах операції з фінансового лізингу та факторингу виконують комерційні банки, які створюють спеціалізовані підрозділи (дочірні підприємства, філіали, лізингові, факторингові компанії).