Особливості розвитку міжнародних відносин в другій половині ХХ ст. Зміни міжнародної ситуації і балансу сил у світі у 80-90 рр

• Після 2 світової війни остаточно склалась біполярна система. Ідеологічне протистояння 2 таборів (капіталістичного та соціалістичного) втілюється у холодну війну, яка характеризується форсуванням гонки озброєнь, створенням військових блоків та мережі військових баз, використанням сили та погрози силою, економічною, інформаційною, дипломатичною війною. Закінчується на межі 80-90 років.

• Відбуваються зміни у характері та ролі війн у зв’язку з вдосконаленням озброєнь. Гонка ядерних озброєнь і ядерне стримування.

• Розпад колоніальної системи (остання колоніальна імперія – португальська, зазнала краху у 1975).

• Значне збільшення суб’єктів світової політики (держав та організацій).

• Протистояння Північ-Південь (між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються).

• Поява нових центрів сили – Західна Європа, Японія, Китай, “азіатські тигри”.

• Інтернаціоналізація суспільного життя, створення взаємозалежного світу, включення економіки, культури, ідеології в міжнародні стосунки.

• Посилення ролі економічних факторів та інститутів (Всесвітній банк, Міжнародний валютний фонд, Світова організація торгівлі та ін.).

• Загострення глобальних проблем.

• Посилення ролі міжнародного права, переговорів, договорів, міжнародних організацій, систем колективної безпеки.

За останнє десятиліття відбулись дуже значні зміни ситуації та розкладу сил у світі, а саме:

• Падіння соціалістичних режимів в країнах Східної Європи (1988-1990 рр.), зникнення “соціалістичного табору”.

• Розпад СРСР (1991 р.).

• Розпад Югославії та Чехословаччини (1991-1993 рр.).

• Об’єднання Германії (3 жовт. 1990 р.).

• Кроки до об’єднання Європи.

Попередні підсумки цих змін: перебудова системи міжнародних стосунків, завершення протистояння двох систем і двох наддержав, завершення стану “холодної війни” і початок співробітництва великих держав у вирішенні спільних проблем. Можливі наслідкі:

позитивні:

• зміцнення єдиної системи колективної безпеки на базі ООН, обмеження гонки озброєнь;

• подальша інтеграція Європи на базі зближення політичних та військових структур (ОБСЄ та НАТО).

негативні:

• тенденція до гегемонії США, до монополярного світу і нав’язування американських інтересів;

• домінування НАТО як військово-політичного блоку в Європі, відродження військово-політичної конфронтації між НАТО і країнами, що не входять до цього блоку (Росія, СНД);

• загострення нових ліній протистояння: між США, Європою – і Азією; між великими та малими державами.