Студопедия — Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна






Людна майже весь свій час проводить у соціальному середовищі в якому постійно взаємодіє із іншими людьми. Однак люди теж виступають джерелом окремого виду небезпек – соціальних. Основні з них: шахрайство, пограбування, крадіжка, хуліганство, розбій, зґвалтування, побої, шантаж, викрадення людини, сектантство тощо.

Шахрайство – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Розбій – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Побої – умисне завдання удару, або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Повного захисту від соціальних небезпек немає, однак вірогідність потрапити у подібні ситуації можна знизити, якщо не шукати легких шляхів збагачення, бути пильним і намагатися уникати кримінальних ситуацій, вміти захищати себе та близьких і знати межі необхідної самооборони.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Навчальний посібник

Для студентів неісторичних спеціальностей

Умань 2011


УДК 94(477) (075)

ББК 63.3 (4Укр) р 30

 

 

Рецензенти:

 

Казьмирчук Г.Д. – докт. іст. наук, професор. Національний університет імені Тараса Шевченка

Струкевич О.К. – докт. іст. наук, професор. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Морозов А.Г. – докт. іст. наук, професор. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

 

 

Історія України: навчальний посібник. – Умань: ПП Жовтий, 2011. – 414 с.

 

ISBN 978-617-525-062-4

 

Навчальний посібник курсу «Історія України» укладено у відповідності з вимогами кредитно-модульної системи. Це навчально-методичний комплекс, що включає програму даної навчальної дисципліни, орієнтовну структуру курсу, матеріали до тем з пропонованою літературою для самостійного їх вивчення, тематику рефератів, запитання для повторення курсу, хрестоматійні матеріали та рекомендовану літературу до курсу. У межах кожної теми виділено основну хронологію, що є обов’язковою для запам’ятовування, а також – опорний понятійно-термінологічний супровід.

Даний посібник найбільше прислужиться студентам неісторичних факультетів, які вивчають курс «Історія України», а також рекомендується всім, хто вивчає українську історію.

 

 

УДК 94(477) (075)

ББК 63.3 (4Укр) р 30

ISBN 978-617-525-062-4

 

 

© 2011


ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………....4

 

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ……………….6

 

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ ДИСЦИПЛІНИ …..............11

 

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ………………………...................................17

 

МАТЕРІАЛИ ДО ТЕМ КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ….……………………………23

 

ХРЕСТОМАТІЯ ……………….…………………………………………………………134

 

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ……………..…....387

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ……..………………389


ВСТУП

Історія України охоплює віхи історичного шляху українського народу, який упродовж багатьох віків свого розвитку зробив значний внесок у світову цивілізацію. В останнє десятиріччя з’явилося чимало монографічних досліджень, навчальної літератури, наукових статей з різних проблем історії України, які переважно об’єктивно висвітлюють процес історичного розвитку населення України, увиразнюють самобутність українського народу, підтверджують безперервність державницьких процесів в Україні. Окремі положення вітчизняної історії продовжують залишатися дискусійними, змінюється перевага в позитивних і негативних оцінках діячів, знаходяться світлі грані у негативно оцінюваних подіях – і на все це необхідно звернути увагу в процесі вивчення курсу історії. У підручниках з історії різні події висвітлюються з різним ступенем повноти, окремі з них подаються у схемах для звичайного запам’ятовування, а окремі огортаються ореолом героїки. Продовжує залишатись і неточність у хронології. До того ж, джерельна база української історії дотепер є неповною і ще тривалий час буде розширюватись. Чимало нововиявлених і опублікованих останнім часом документів суперечать усталеним оцінкам і стереотипам. Тому в студентські роки майбутніх вчителів чи науковців доцільно націлювати на найголовніші, найінформативніші і найоб’єктивніші наукові праці аби не засмічували пам’ять, аби під час навчання студенти набували здатність до самостійного вивчення документів, найновіших публікацій і аби в студентські роки майбутні учителі не пливли в потоці інформації, а виносили з нього найсуттєвіше і закладали надійний фундамент своєї майбутньої фахової діяльності.

Курс охоплює період з найдавніших часів до сьогодення. Він розглядає процес формування українського народу в контексті становлення європейської і світової цивілізації, містить найважливіші соціально-економічні, політичні та державотворчі події, етапи національно-визвольного та суспільно-політичного рухів, діяльність громадських організацій, політичних партій, видатних осіб, внутрішню та зовнішню політику України.

Метою курсу є виклад історії українського народу та елементів його державності, тобто вивчення процесу політичного, соціально-економічного і культурного розвитку народу з найдавніших часів до сьогодення. Системний виклад історії українського народу спрямований на ознайомлення з найважливішими закономірностями та подіями вітчизняної історії в широкому контексті історії слов’янських народів, європейської й світової цивілізації.

Метою курсу «Історія України» є прищеплення студентам здатності оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом; зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; об’єктивно, виважено оцінювати роль народних мас, суспільних груп, громадських організацій та політичних партій, особи в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії; знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячені дослідженню актуальних проблем історії України; опанувати новітні історичні концепції, володіти елементами наукового підходу до історії України, набути навичок критичного осмислення документів і роботи з першоджерелами; принципово важливе значення в межах опанування курсу «Історія України» має формування у студентів громадянської позиції та патріотизму, історичної свідомості.

У процесі вивчення курсу «Історія України» основну увагу важливо приділити осмисленню та аналізу таких теоретичних та конкретно-історичних проблем:

‒ предмет історії України, новітні методологічні засади вивчення курсу, основні наукові категорії і термінологічні поняття вітчизняної історії;

‒ закономірності та особливості розвитку первісного суспільства на території України, першопочатки українства;

‒ історичні передумови виникнення та основні етапи становлення Давньоруської держави, її соціально-економічний розвиток та політичний устрій;

‒ особливості перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; суспільно-політична організація запорозького козацтва; причини, рушійні сили, хронологічні межі, періодизація Української національної революції XVII ст., її місце і роль у вітчизняній та європейській історії; формування Української гетьманської держави під керівництвом Б. Хмельницького;

‒ соціально-економічне та суспільно-політичне становище українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій, розвиток національно-визвольного руху; створення перших українських політичних партій і організацій;

‒ основні тенденції соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку України на початку XX ст.; стратегія і тактика українських та неукраїнських партій у визвольному русі; історичне значення Української революції 1917- 1920 рр.;

‒ особливості соціально-економічного та суспільно-політичного життя на українських землях у 20-30-х роках XX ст., суперечливий характер народногосподарських досягнень Радянської України, формування тоталітарного режиму;

‒ українське питання в політиці європейських держав напередодні та на початку Другої світової війни, оборонні перемоги та поразки Червоної армії у Великій Вітчизняній війні; боротьба з фашистським окупаційним режимом підпільних організацій, партизанських з’єднань, збройних формувань ОУН-УПА; перемога СРСР Великій Вітчизняній війні; вклад українського народу в розгром фашистської Німеччини, втрати України в Другій світовій війні;

‒ сутність, особливості та наслідки соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в УРСР в післявоєнний період, в умовах десталінізації, поглиблення системної кризи радянського ладу, проголошеного курсу перебудови;

‒ успіхи і труднощі в становленні української державності; основні тенденції розвитку соціально-економічної та суспільно-політичної сфери українського суспільства; стратегічні орієнтири поступу України в XXI ст.

Завдання вивчення курсу зводяться до набуття студентами комплексу знань і умінь з історії України з метою їх практичного використання у професійній та громадській діяльності. У ході вивчення даного курсу студенти мають засвоїти сутність основних процесів, явищ і фактів української історії, проблем етногенезу українського народу. Студенти повинні знати витоки становлення та розвитку української державності, набути знання про особливості соціально-економічних та політичних процесів в Україні. Обов’язковими мають бути знання культурологічних проблем української історії, взаємовпливів культур. В системі набутих знань мають бути проблеми місця історичних особистостей в суспільстві та їх впливу на перебіг історичних процесів. Обов’язковим є знання концептуальних підходів вітчизняної та зарубіжної історіографії до вивчення проблем історії України.

Оволодіння такими знаннями дасть можливість сформувати у студентів такі уміння: володіти та безпроблемно використовувати методи історичних досліджень; вільно оперувати категоріально-понятійним апаратом історії; всебічно розкривати суть та закономірності історичних явищ, розпізнавати їх ознаки, виокремлювати частини, стимулюючі та гальмуючі чинники, аналізувати і розуміти причини та наслідки; бачити та розуміти зв’язки між історичними подіями; формулювати об’єктивну оцінку історичним явищам та діячам; працювати з історичними документами.

Курс історії України вивчається на перших курсах неісторичних факультетів. На його вивчення відводиться 108 годин. Розподіл годин на лекційні і семінарські заняття на різних факультетах здійснюється по-різному. Тому в посібнику подано орієнтовну структуру курсу, в межах якої можлива потрібна варіативність.

Матеріал курсу поділено на 2 змістових модулі, вивчення кожного з яких завершується модульним контролем в усній чи письмовій формі. А вивчення змістових модулів упродовж семестру і завершується підсумковою контрольною роботою. Завдання для контрольних робіт передбачають відтворення матеріалу вивченого як на аудиторних заняттях, так і в ході виконання завдань для самостійної роботи, що представлені у п’ятому розділі даного посібника.

До посібника включено хрестоматійні матеріали до курсу.

Окремим розділом представлений навчальний проект (Індивідуальне навчально-дослідне завдання – ІНДЗ). Там же названі критерії оцінювання знань студентів.

Посібник також містить перелік питань для повторення курсу.

Програма даного курсу складена на основі типової навчальної програми, розробленої в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова авторським колективом під керівництвом доктора історичних наук, професора Володимира Йосиповича Борисенка.


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

Тема 1. Історія України як наука та навчальна дисципліна

Предмет і завдання курсу історія України та його структура. Історія України як складова частина загальносвітової історії. Місце вітчизняної історії в системі вузівського навчання. Міжпредметні зв’язки у вивченні історії України. Значення курсу «Історія України» для фахової підготовки, виховання громадянської позиції та патріотизму. Вітчизняна історія як наука і засіб виховання національної свідомості.

Новітні методологічні засади вивчення історії України. Методи історичного пізнання. Основні критерії і термінологічні поняття.

Джерелознавство та історіографія вітчизняної історії. Стереотипи історії радянського суспільства. Зосередження уваги громадськості на «білих плямах» в новітній історії України в кінці 80-х - на початку 90-х рр. XX ст.

Зарубіжна історіографія історії України, центри, школи, узагальнюючі праці. Історична наука у незалежній Україні. Сучасні концепції новітньої історії України.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 2546. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Растягивание костей и хрящей. Данные способы применимы в случае закрытых зон роста. Врачи-хирурги выяснили...

ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ИЗНОС ДЕТАЛЕЙ, И МЕТОДЫ СНИЖЕНИИ СКОРОСТИ ИЗНАШИВАНИЯ Кроме названных причин разрушений и износов, знание которых можно использовать в системе технического обслуживания и ремонта машин для повышения их долговечности, немаловажное значение имеют знания о причинах разрушения деталей в результате старения...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Весы настольные циферблатные Весы настольные циферблатные РН-10Ц13 (рис.3.1) выпускаются с наибольшими пределами взвешивания 2...

Хронометражно-табличная методика определения суточного расхода энергии студента Цель: познакомиться с хронометражно-табличным методом опреде­ления суточного расхода энергии...

ОЧАГОВЫЕ ТЕНИ В ЛЕГКОМ Очаговыми легочными инфильтратами проявляют себя различные по этиологии заболевания, в основе которых лежит бронхо-нодулярный процесс, который при рентгенологическом исследовании дает очагового характера тень, размерами не более 1 см в диаметре...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия