Конституційний Суд УкраїниПовноваження, порядок створення і діяльності Конституційного Суду України закріплені Конституцією України (розділ XII) та Законом «Про Конституційний Суд України». При цьому згідно зі ст. 147 Конституції Конституційний Суд України єдиний орган конституційної юрисдикції нашої держави, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України. До складу Конституційного Суду України входять 18 суддів. Вони призначаються на посади парламентом України, Президентом України та з’їздом суддів відповідно по шість суддів строком на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк. Згідно з ч. 3 ст. 148 Конституції суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років та володіє державною мовою. Звичайно, це має бути висококваліфікований юрист з бездоганною репутацією. Граничний вік для перебування судді на посаді згідно зі ст. 126 Конституції установлений в 65 років. Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду зі складу його суддів шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк. Він має досить значні повноваження, зокрема, наприклад, організує діяльність Конституційного Суду, роботу його апарату, головує на засіданнях Конституційного Суду тощо. Конституція України та Закон «Про Конституційний Суд України» передбачають гарантії незалежності та недоторканності суддів, підстави звільнення з посади та вимоги щодо несумісництва. При виконанні своїх повноважень вони є незалежними і підкорюються тільки Конституції України. Їм гарантується особиста недоторканність, яка полягає в тому, що суддя не може бути затриманий або заарештований без згоди на це парламенту України до винесення обвинувального вироку суду. Судді не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Конституційному Суді України, за винятком відповідальності за образу або наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень і винесенні висновків Конституційним Судом України. Важливою гарантією незалежності суддів є те, що вони не можуть перебувати в політичних партіях та профспілках, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Суддю ніхто не має права змінити, припинити його повноваження, крім випадків і в порядку, передбачених ст. 126 Конституції. Так, суддя звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, у разі: закінчення строку, на який його обрано чи призначено досягнення віку 65 років неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я порушення вимог щодо несумісності (ч. 2 ст. 16 Закону) порушення присяги набрання чинності обвинувального вироку щодо нього припинення його громадянства визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Судді Конституційного Суду мають право вимагати від державних та недержавних органів, організацій, установ, посадових осіб будь-які документи та іншу інформацію, яка відноситься до питання, яке готується до розгляду в суді, вислуховувати з цих питань пояснення відповідних посадових осіб. Судді мають право вирішального голосу при прийнятті рішення чи висновку. Суддя не має права на публічне висловлювання своїх поглядів на питання неконституційності актів, які перебувають на розгляді Конституційного Суду. Конституція України та Закон України «Про Конституційний Суд України» не передбачають можливості розпуску або призупинення діяльності Конституційного Суду. Згідно з чинним законодавством у разі введення воєнного або надзвичайного стану в Україні Конституційний Суд продовжує здійснювати свої повноваження. Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
|
