Студопедия — Практичне заняття № 4. ?ЕРЕДОК РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗОН РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Практичне заняття № 4. ?ЕРЕДОК РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗОН РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ






 

ОСЕРЕДОК РАДІАЦІЙНОГО УРАЖЕННЯ. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗОН РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

 

Мета роботи:

Ø поглибити теоретичні знання й закріпити практичні навички з питань виявлення радіаційної обстановки після аварії на радіоактивно небезпечному об’єкті;

Ø навчитись використовувати довідкові матеріали щодо визначення параметрів зон радіоактивного зараження;

Ø уміти правильно визначити на карті (схемі) місцевості, отримані за розрахунками, зони зараження;

Ø розробити заходи по захисту співробітників та населення в ситуаційній задачі згідно варіанту роботи;

Ø визначити способи захисту співробітників та населення у НС;

Ø набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат у зоні лиха.

Завдання роботи:

Ø знати теоретичний матеріал щодо порядку виявлення радіаційної обстановки;

Ø усвідомити чітко ситуаційну задачу;

Ø визначити рівні радіації на одну годину після аварії (вибуху);

Ø отримані результати нанести на карту (схему) місцевості;

Ø оцінити ситуацію, яка може скластися у мікрорайоні, згідно з вихідними даними заданого варіанту роботи;

Ø передбачити порядок оповіщення про загрозу ураження людей.

Ø запропонувати (розробити) заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха;

 

Робота №1. Розрахувати розміри (масштаби) зон радіоактивного

зараження місцевості згідно даних варіанту.

Зробити аналіз ситуаційної задачі:

" Стався ядерний вибух о 8.00 год. ранку 20. жовтня на південній околиці нас. пункту N, потужністю - q= 100 кт.,

вибух - наземний (Н), метеорологічні умови: швидкість середнього вітру W=25 км/год. ".

 

Результатом розв’язання ситуаційної задачі має бути визначення (дивись рис 4.1): *

Ø параметрів зон радіоактивного зараження місцевості;

Ø відображення цих зон схематично на папері (карті) у масштабі;

Ø основних способів та засоби захисту співробітників і населення;

Ø напрямку евакуації людей (у разі потреби).

 

Варіанти ситуаційних завдань

 

№ варіанту   Потужність вибуху, q - кт Швидкість середнього вітру, W - км/год Напрямок вітру, градус № варіанту Потужність вибуху, q - кт Швидкість середнього вітру, W - км/год Напрямок вітру, градус
1.       16.      
2.       17.      
3.       18.      
4.       19.      
5.       20.      
6.       21.      
7.       22.      
8.       23.      
9.       24.      
10.       25.      
11.       26.      
12.       27.      
13.       28.      
14.       29.      
15.       30.      


Рис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості

після вибуху (викиду) радіактивних речовин

 

*При точних розрахунках необхідно враховувати напрям руху всіх атмосферних потоків від поверхні Землі і до висоти підйому радіоактивних речовин. (середній вітер).

Звіт про виконання практичного (індивідуального) завдання оформляється студентом письмово і представляється викладачеві у зазначений термін.


НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

Прогнозування радіаційної обстановки проводиться з огляду на наслідки можливих аварій на ядерно небезпечних об’єктах на основі встановлених закономірностей залежності масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від виду ядерного об’єкту, можливої потужності вибуху чи викиду радіоактивних речовин з урахуванням метеорологічних умов (швидкості середнього вітру та його напрямку).

Зона радіоактивного зараження, це територія в межах якої відбулося розповсюдження радіоактивно зараженого повітря з рівнями радіації перевищуючими гранично допустимі.

Осередок радіоактивного зараження, це територія в межах якої відбулося ураження людей, домашніх тварин, та сільськогосподарських угідь.

визначити на карті (схемі) місцевості, отримані за розрахунками, зони зараження; – це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що негативно впливає на людей та на роботу об'єктів господарювання, які перебувають у зонах радіоактивного зараження

Середнім вітром називається вітер, який за швидкістю і напрямом для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до висоти підйому радіоактивних речовин є середнім.

Напрям середнього вітру вказується (визначається) азимутом у градусах.

Користуючись довідковими таблицями, визначаємо зони зараження, табл. 4.1:

N точки з рівнем радіації 8 р/год., наносимо їх на карту чи схему місцевості і з’єднуємо блакитною лінією з врахуванням масштабу. Це буде зовнішня межа зони А (зони помірного зараження місцевості);

N точки з рівнем радіації 80 р/год., з’єднуємо зеленою лінією, це зовнішня межа зони Б (зони сильного зараження місцевості);

N точки з рівнем радіації 240 р/год. з’єднують коричневою лінією, Це зовнішня межа зони В (зони небезпечного зараження місцевості);

N точки з рівнем радіації 800 р/год. - чорною лінією, це зовнішня межа зони Г (зони надзвичайно небезпечного зараження місцевості).

 

 

Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду Р/Р) та швидкості вітру

Довідкова таблиця 4.1.

Потужність вибуху, q - кт Швидкість середнього вітру, W - м/год Розміри зон зараження, км
А Б В Г
L b L b L b L b
      2, 1 4, 6   2, 8 0, 6 1, 4 0, 3
      2, 8 5, 3   2, 7 0, 6 1, 2 0, 2
      2, 6 5, 2 0, 9 2, 4 0, 5 1, 1 0, 2
      2, 6 4, 9 0, 8 2, 2 0, 5 1, 1 0, 2
      4, 6   2, 3 8, 5 1, 5   0, 8
      5, 7   2, 5 9, 9 1, 5 4, 9 0, 8
      6, 4   2, 5 9, 7 1, 4 4, 3 0, 7
      6, 7   2, 3 9, 2 1, 3   0, 7
      6, 6   2, 2 8, 4 1, 3 3, 7 0, 6
      5, 8   2, 9     6, 8 1, 1
      7.2   3, 3   1, 9 6, 6 1, 1
      8, 3   3, 3   1, 9 6, 5  
      8, 7   3, 2   1, 8 5, 8 0, 9
      8, 9   3, 1   .1, 7 5, 7 0, 9
      7, 8       2, 8   1, 7
      9, 9   4, 7       1, 7
          4, 7       1, 5
          4, 7   2, 8   1, 4
          4, 7   2, 6 9, 5 1, 3
          5, 1   3, 6   2, 2
          6, 1       2, 2
          6, 4   3, 9    
          6, 3   3, 8   1, 9
          6, 3   3, 6   1, 8
          7, 8   5, 3   2, 8
          8, 4   5, 3   2, 7
          8, 4   5, 3   2, 6
          8, 4       2, 5
              7, 4   4, 3
              7, 7   4, 3
              7, 7    
              7, 7   3, 8
              9, 5   5, 7
                  5, 6
              10'   5, 6
                  5, 2
                  7, 3
                  7, 5
                  7, 3
                   
                   
                   

Примітка. L — довжина зони зараження; b — максимальна ширина цієї зони

Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації

на різний час після ядерного вибуху

Таблиця 4.2

Термін вимірювання, від моменту вибуху Час після вибуху, на який перераховуються рівні радіації (год.)
0, 5            
Хвилини   0, 44 0, 19 0, 082 0, 051 0, 036 0, 0096 0, 0042
  0, 61 0, 27 0, 12 0, 071 0, 051 0, 013 0, 0052
  0, 8 0, 35 0, 15 0, 094 0, 067 0, 018 0, 078
    0, 44 0, 19 0, 12 0, 082 0, 022 0, 0096
  1, 4 0, 61 0, 27 0, 17 0, 12 0, 031 0, 014
  1, 8 0, 8 0, 35 0, 21 0, 15 0, 041 0, 018
Години   2, 3   0, 44 0, 27 0, 19 0, 051 0, 022
1, 5 3, 7 1, 6 0, 71 0, 44 0, 31 0, 082 0, 036
  5, 3 2, 3   0, 61 0, 44 0, 12 0, 051
2, 5 6, 9   1, 3 0, 8 0, 57 0, 15 0, 066
  8, 6 3, 7 1, 6   0, 71 0, 19 0, 082
3, 5   4, 5   1, 2 0, 85 0, 23 0, 1
    5, 3 2, 3 1, 4   0, 27 0, 12
    6, 9   1, 8 1, 3 0, 35 0, 15
    8, 6 3, 7 2, 3 1, 6 0, 44 0, 19
      5, 3 3, 2 2, 3 0, 61 0, 27
      6, 9 4, 2   0, 8 0, 35
      8, 6 5, 3 3, 7   0, 44
        8, 6 6, 1 1, 6 0, 71

При проведенні розрахунків необхідно враховувати напрям руху всіх атмосферних потоків від поверхні Землі і до висоти підйому радіоактивних речовин.

При аваріях, на зразок Чорнобильської, коли процес викиду радіоактивних речовин триває досить довго, розрахунки, зроблені на основі середнього вітру, не дають бажаних результатів і можуть призвести до серйозних прорахунків в оцінці обстановки і це треба враховувати, так як зони радіоактивного зараження будуть змінюватись в залежності від зміни напрямку вітру його швидкості та часу протягом якого продовжується викид.

 

Б. ЗА ДАНИМИ РОЗВІДКИ (МОНІТОРИНГУ)

Процес поширення радіоактивних речовин у атмосфері може мати дуже складний характер, тому з метою уточнення радіаційної обстановки проводять радіаційну розвідку (моніторинг) на місцевості, що полягає у визначенні рівнів радіації у точках з відомими координатами з обов'язковою фіксацією часу вимірювання.

Своєчасний моніторинг та оцінка радіаційної обстановки, зважаючи, що час підходу радіоактивної хмари та початок і сам процес випадання радіоактивних речовин може тривати кілька годин або днів, дозволяє структурам цивільного захисту та цивільної оборони своєчасно провести комплекс заходів для захисту населення й особового складу формувань ЦО а також підготовку до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНР).

До таких заходів належить: оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення, підготовка об'єктів до переходу на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, підготовка сховищ та протирадіаційних укриттів для розміщення в них людей, підготовка індивідуальних засобів захисту, захист продовольства, сировини, джерел питної води та інше.

За результатами прогнозування радіаційної обстановки проводять оцінку можливих негативних наслідків впливу радіоактивного забруднення на людей, техніку, споруди та навколишнє середовище, тобто визначають:

v необхідний комплекс (РіНР);

v можливі дози опромінення людей, які знаходилися на забрудненій території;

v необхідність захисних, евакуаційних, лікувальних та інших заходів для населення, що постраждало;

v допустимий час роботи рятувальних формувань у конкретних точках забрудненої території;

v ступінь зараження споруд, техніки, устаткування, ґрунту;

v ступінь зараження та придатність продуктів харчування і води;

v необхідність введення спеціального режиму роботи підприємств, робота на яких не може бути зупинена у короткі строки.

Контрольні питання

1. Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження;

2. Порядок визначення на карті (схемі) місцевості зон зараження, з урахуванням напрямку вітру;

3. Що називається середнім вітром;

4. Основні способи та засоби захисту співробітників і населення;

5. Визначення напрямку евакуації людей (у разі потреби) із осередку ураження.








Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1251. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Метод архитекторов Этот метод является наиболее часто используемым и может применяться в трех модификациях: способ с двумя точками схода, способ с одной точкой схода, способ вертикальной плоскости и опущенного плана...

Примеры задач для самостоятельного решения. 1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P   1.Спрос и предложение на обеды в студенческой столовой описываются уравнениями: QD = 2400 – 100P; QS = 1000 + 250P...

Дизартрии у детей Выделение клинических форм дизартрии у детей является в большой степени условным, так как у них крайне редко бывают локальные поражения мозга, с которыми связаны четко определенные синдромы двигательных нарушений...

Вопрос. Отличие деятельности человека от поведения животных главные отличия деятельности человека от активности животных сводятся к следующему: 1...

Расчет концентрации титрованных растворов с помощью поправочного коэффициента При выполнении серийных анализов ГОСТ или ведомственная инструкция обычно предусматривают применение раствора заданной концентрации или заданного титра...

Психолого-педагогическая характеристика студенческой группы   Характеристика группы составляется по 407 группе очного отделения зооинженерного факультета, бакалавриата по направлению «Биология» РГАУ-МСХА имени К...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия