Мета вивчення навчальної дисципліни. Мета вивчення внутрішньої медицини встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни

Мета вивчення внутрішньої медицини встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретніціліу вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

· 3770 Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених терапевтичних захворювань згідно списку 1 ОКХ

· 3771 Аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених терапевтичних захворювань

· 3774 Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

· 3775 Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і сформулювати попередній діагноз найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

· 3776, 3791 Визначити тактику ведення (рекомендації стосовно режиму, дієти, медикаментозного лікування, реабілітаційні заходи) хворого при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів та їх ускладненнях

· 3798 (3805) Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених терапевтичних захворювань та їх ускладненнях

· 3801 Оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених терапевтичних захворюваннях

· 20153 (3803) Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці внутрішніх хвороб

· 6106 (3791) Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених захворювань внутрішніх органів

· Проводити медичні маніпуляції згідно списку 5 ОКХ

· 20158 (20152) Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у терапії.

 

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Згідно з навчальним планом підготовки фахівців (наказ № МОЗ України від 2007), дисципліна «внутрішня медицина» (33 кредити за спеціальністю “Лікувальна справа”, 24 кредити - за спеціальністю “Педіатрія” та “Медико-профілактична справа”) вивчається студентами на IV-V-VІ курсах. На IV курсі для вивчення дисципліни виділено 270 год. (9 кредитів), у тому числі 40 годин лекцій, 150 годин практичних занять та 80 години - самостійна робота студентів (СРС). На V курсі для викладення внутрішньої медицини за навчальним планом 2007 року виділено 270 годин (9 кредитів): 30 годин лекційних, 150 годин практичних занять та 90 годин самостійної роботи студентів. На VI курсі за спеціальністю “Лікувальна справа” для викладення внутрішньої медицини виділено 450 год. (15 кредитів), за спеціальністю “Педіатрія” – 225 год.(7, 5 кредитів); за спеціальністю “Медико-профілактична справа – 225 год. (7, 5 кредитів).

Програма дисципліни структурована на 4 модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів:

Модуль 1 (4-й курс). Основи внутрішньої медицини (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія)

Всього годин: 270 / 9 кредитів (лекції – 40, практичні заняття – 150, СРС – 80)

Змістові модулі:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб ендокринної системи (75/2, 5)

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення (90/3)

3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів дихання (60/2)

4. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб крові та кровотворних органів (45/1, 5)

Модуль 2 (5-й курс). Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)

Всього годин – 270 / 9 кредитів (лекцій – 30, практичних занять – 150, СРС – 90)

Змістові модулі:

1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб системи кровообігу (120/4)

2. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб кістково-м´ язової системи та сполученої тканини (90/3)

3. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб сечостатевої системи (30/1)

4. Загальні питання внутрішньої медицини (30/1)

Модуль 3 (6-й курс). Сучасна практика внутрішньої медицини

(за спеціальністю „Лікувальна справа”)

Всього годин – 330 /11 кредитів (практичних занять – 220, СРС – 110)

Змістові модулі:

1. Ведення хворих із хворобами системи кровообігу (90/3)

2. Ведення хворих із хворобами кістково-м´ язової системи та

сполученої тканини (30/1)

3. Ведення хворих із хворобами органів травлення (60/2)

4. Ведення хворих із хворобами органів дихання (60/2)

5. Ведення хворих із хворобами ендокринної системи (30/1)

6. Ведення хворих із хворобами крові та кровотворних органів (30/1)

7. Ведення хворих із хворобами сечостатевої системи (30/1)

Модуль 4 (6-й курс). Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини (за спеціальністю „Лікувальна справа”)

Всього годин- 120 /4 кредити (практичних занять –80, СРС –40)

Змістові модулі:

1. Невідкладні стани в кардіології (30/1)

2. Невідкладні стани в ревматології (15/0, 5)

3. Невідкладні стани в пульмонології та алергології (15/0, 5)

4. Невідкладні стани в гастроентерології (15/0, 5)

5. Невідкладні стани в ендокринології (15/0, 5)

6. Невідкладні стани в гематології (15/0, 5)

7. Невідкладні стани в нефрології (15/0, 5)

 

 

Програма з внутрішньої медицини на IV та V курсах передбачає вивчення основ внутрішньої медицини за основними ії розділам (ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія, кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини), при цьому наголос робиться на вивченні етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики основних та найрозповсюдженіших захворювань внутрішніх органів.

Викладання основ внутрішньої медицини на IV та V курсах (Модулі 1 та 2) проводиться у вигляді ротацій змістових модулів. Орієнтовна тривалість практичних занять – 5 годин. Основна мета цього курсу – ознайомлення студента з різними аспектами медицини дорослих. Акцент робиться на навичках збору анамнезу, проведення фізикального обстеження та проведення диференціальної діагностики частих клінічних проявів та захворювань. Студенти приймають участь в діагностично-лікувальному процесі амбулаторних (переважно) та стаціонарних пацієнтів під керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці внутрішньої медицини. Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри є найголовнішою частиною цього 6-тижневого курсу. Кожен студент щоденно записує та показує клінічні данні щодо обстежених хворих асистенту, чотири рази під час кожного модулю пише студентську історію хвороби (одна з них – повна «академічна», написана від руки, на ії перевірку виділяється 0, 5 академічної години). В залежності від клінічних умов та можливостей дозволяється ротація змістових модулів на IV та V курсах.

На VI курсі студенти вивчають сучасну практику внутрішньої медицини (Модуль 3) шляхом курації переважно госпіталізованих хворих з основними симптомами та синдромами, різноманітним клінічним перебігом хвороб та їх ускладненнями, на практиці вивчаючи сучасні підходи до діагностики, диференціальної діагностики, лікування та профілактики захворювань та синдромів по кожному з розділів внутрішніх хвороб, існуючі стандарти діагностики та лікування, дані доказової медицини, а також невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини (Модуль 4). Орієнтовна тривалість практичних занять – 5, 5 годин. Сучасна практика внутрішньої медицини побудована таким чином, щоби дозволити студентам прийняти участь у веденні пацієнтів з частими клінічними проявами та невідкладними станами, що зустрічаються переважно у практиці лікарень внутрішньої медицини. Кожному студенту надається можливість вивчити багато захворювань різного ступеню важкості, від гострих станів, що лікуються у порядку швидкої допомоги, до життєнебезпечних та термінальних станів, що повинні лікуватись у реанімаційних відділеннях. Студенти також отримують можливість поліпшити їх базові клінічні уміння, вивчити нові процедури, що доступні в стаціонарі, техніку, необхідну для обстежень, а також оцінити ефективність їх клінічних втручань.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів внутрішньої медицини. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття (4-6 годин, але не менше 4 год.) проводять на клінічних базах кафедри. Орієнтовна тривалість практичних занять на 4 та 5 курсах – 5 годин, на 6 курсі – 5, 5 годин. Методика організації клінічних практичних занять з внутрішньої медицина передбачає необхідність:

- зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх госпіталізації, обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару;

- оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

- сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

-

Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного модуля надати студенту докладний план його роботи в клініці та забезпечити організацію його реалізації. Цей план повинен включати:

- методи дослідження, які має засвоїти студент (або ознайомитись);

- алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;

- кількість пацієнтів для курації, яку має здійснювати студент протягом циклу;

- доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях.

Курація пацієнта передбачає:

1) з’ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;

2) проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;

3) аналіз даних лабораторного та інструментального обстеження хворого;

4) формулювання діагнозу хворого;

5) призначення лікування;

6) визначення заходів первинної та вторинної профілактики;

7) доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагноз, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику, оцінку прогнозу та працездатності;

На практичних заняттях студентам рекомендується вести щоденники, у які вносити короткі відомості про хворих, обстеженихпід час практичного заняття, фіксувати формулювання діагнозу, план обстеження хворого та призначене лікування.

СРС та індивідуальна робота студентів складає 30% у навчальному плані. Вона містить: - опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять - роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у лабораторіях та відділеннях (кабінетах) функціональної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних методів дослідження при внутрішній патології у позааудиторний час

- засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно переліку)

- індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті, тощо)

- робота в комп”ютерному класі по підготовці до Кроку-2.

 

Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС, під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.