ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

факультет Харчових технологій

Кафедра екологічної безпеки та життєдіяльності людини

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

До практичних занять з дисципліни

«Безпека життєдіяльності»

для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

Луганськ-2013

 

УДК 331.45 (075.8)

Безпека життєдіяльності: Методичні вказівки до практичних занять для студентів усіх спеціальностей, денної та заочної форм навчання / І.В. Кирпичова. – Луганськ: ЛНАУ, 2013. – 45 с.

 

Рецензенти:

Чеченєва Т.М. – д.б.н., професор, ст.н.співробітник Інституту фізіології та генетики НАН України;

Кірєєв А.М. – к.т.н., доцент, кафедри метрології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

 

 

Укладачі:

Кирпичова І.В. – к.б.н., доц. кафедри екологічної безпеки та життєдіяльності людини ЛНАУ.

 

Відповідальний за випуск: Кирпичова І.В.

 

Навчально-методичний посібник містить вказівки до практичних занять для студентів денної та заочної форми навчання, а також приклади типових задач.

Затверджено на засіданні кафедри екологічної безпеки та життєдіяльності людини протокол

№ від р.

 

Рекомендовано до видання Методичною комісією факультету харчових технологій Луганського національного аграрного університету протокол

№ _______ від______________________2013 р.

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ 4

Практична робота №1. Природні загрози, характер їхніх проявів

та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки 6

Практична робота №2. Аварії з викидом небезпечних хімічних речовин 19

Практична робота №3. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище 24

Практична робота №4. Основи забезпечення пожежо- та вибухобезпеки 30

Практична робота №5. Техногенна безпека в сільськогосподарському виробництві 36

Практична робота №6. Визначення професійного ризику 40

 

Рекомендована література до курсу БЖД 43

 

Вступ

Умови праці робітників агропромислового комплексу характеризуються частим перевищенням гігієнічних нормативів шкідливих виробничих факторів у робочій зоні. Безперервна інтенсифікація технологічних процесів, застосування потужної техніки обумовлюють великі виділення пилу в повітря робочої зони, супроводжуються інтенсивним шумом, генерують вібрації, ускладнюють мікроклімат і т.п. Разом з тим спостерігається свідоме ігнорування вимог безпеки життєдіяльності, високий показник зношеності основних виробничих фондів на об’єктах господарювання, недостатній рівень організації та проведення запобіжних заходів, недостатня підготовка керівного складу та фахівців діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.

Сучасне життя насичене великою кількістю небезпечних факторів – хімічних, фізичних, біологічних, фізико-хімічних, які часто негативно впливають на здоров’я людей, всього живого у природі. Різноманітність дій всіх шкідливих чинників – абіотичних, біотичних настільки велика, що часто важко встановити окрему їх дію і тому важливо, щоб кожна людина могла їх вирізняти і вміти самостійно приймати дії захисту від них. Тому головним завданням курсу безпечної життєдіяльності людини є навчити її орієнтуватися у небезпеках, загострити чуття небезпеки.

Рослинництво найбільш травмонебезпечна галузь сільськогосподарського виробництва. На його частку припадає – 24% від загальної кількості травм, тваринництві – 21%, будівництві – 16%, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування – 14%, в транспорті – 11%, деревообробці і лісозаготівлі – 3%, харчовій промислоості, житловому і комунальному господарстві – 0, 7%, молочній галузі – 0, 5%, інші – 6%. (Мягченко О.П., 2010).

Вивчення дисциплінипередбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Згідно державних вимог (спільний наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України») засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври (молодші спеціалісти) повинні володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань, пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу ОГ в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври (молодші спеціалісти) у відповідних напрямах підготовки повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

· культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, при якому питання безпеки, захисту й збереження навколишнього середовища розглядаються як найважливіші пріоритети в житті й діяльності;

· знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

· вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних ситуацій;

· здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек;

· вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

· вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків;

організаційно-управлінська діяльність:

· здатність орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки;

· знання організаційно-правових заходів забезпечення безпечної життєдіяльності та вміння обґрунтувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки;

· вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

проектно-конструкторська діяльність:

· вміння ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їхньої уражальної дії використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі;

· вміння оцінити безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

· вміння обґрунтувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

педагогічно-консультативна діяльність:

· обґрунтування та методичне забезпечення проведення навчання серед працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій за надзвичайних ситуацій;

· вміння надати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

· оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення НС за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу)щодо підвищення його рівня;

· здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів.