В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІмета: ознайомитись з чинниками небезпек за галузями сільськогосподарського виробництва та навчитись запобігати небезпечних ситуацій на виробництві. Матеріали й обладнання: НПАОП 2.0.00-1.01-00 «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві». Завдання: 1. Ознайомитись і записати основні джерела небезпек у рослинництві, тваринництві, при експлуатації машино-тракторного парку. 2. Записати можливі професійні захворювання сільгоспробітників. 3. Запам’ятати і записати найбільш поширені шкідливі речовини у сільськогосподарському виробництві. 4. Ознайомитись із загальними вимогами з охорони праці у різних галузях АПК за НПАОП 2.0.00-1.01-00 «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві». Рослинництво - найбільш травмонебезпечна галузь сільськогосподарського виробництва. На його лолю припадає 35% нещасних випадків зі смертельним результатом і 26% травм з втратою трудослособності від їх загального числа в сільськогосподарському виробництві. У технологічному процесі виробництва зерна 50% всіх робіт виробляються з використанням тракторів. При цьому до типових відносяться наступні травматичні ситуації: перекидання; удар обірвався трос; поразку відлітаючими частинами інструменту; прилавлювання складальної одиницею тракторів і причепів при зривання домкрата; опіки при передчасному відкриванні кришки радіатора; падіння при посадці і виході з кабіни: падіння з гусениць, підніжок, при заведенні, заправці; улар при зриві інструменту або частин механізмів. При роботах на тракторних причепах виникають наступні травматичні ситуації: травмування при перекиданні причепа; травмування бортом кузова при відкриванні та закриванні; травмування ніг при соскоках з кузова; продавлювання ніг спицею. Роботи на зернозбиральних комбайнах можуть супроводжуватися такими травмами, як падіння при виході з кабін, з опорних майданчиків, сходів; захоплення кінцівок рук робочими органами; улар при зриві інструменту і про органи управління. При роботах з обладнанням для прибирання соломи можливі травмування ніг; засмічення очей технологічними продуктами. З роботами на грунтообробних знаряддях (лушільнікі, культиватори, плуги, борони) можуть бути пов'язані наступні травматичні ситуації: падіння на обладнання, що агрегатується; придавлювання знаряддями, що агрегатуються; травмування при очищенні робочих органів від налипань; травмування ударом відлетілих осколків, інструментом при ремонті. При роботах на обладнанні польових токів (стаціонарні зерноочисні агрегати і комплекси, зернонавантажувачі, зерноочисні машини та ін.) створюються такі травмонебезпечні ситуації, як засмічення очей технологічними продуктами; травмування ніг при переміщенні зернонавантажувачів; захоплення одягу і частин тіла незахищеними обертаючимися передачами та ін. Роботи на посівних агрегатах і завантажувачах сівалок можуть супроводжуватися травмами в результаті захоплення одягу і частин тіла обертаючимися механізмами; падіннями при заправці сівалок посівним матеріалом; падіннями з рухомих сівалок та ін.. Основне число травм обумовлено ергономічною недосконалістю підходів до місць технічного і технологічного обслуговування, відсутністю і недосконалістю блокувань безпеки, недостатнім рівнем знань технології та правил експлуатації техніки, незадовільним станом всередині господарських доріг, порушенням трудової і технологічної дисципліни, правил і норм охорони праці, недосконалістю технологій та техніки та іншими причинами. За ступенем травмонебезпеки тваринництво займає одне з перших місць в агропромисловому виробництві. Найбільшу групу постраждалих становлять скотарі, пастухи, чабани, доярки, телятниці, свинарі, конюхи, техніки-осеменатори (на їх частку припадає 39, 1% нещасних випадків в тваринництві). У другу групу (33, 8%) входять працівники, пов'язані з транспортними роботами по обслуговуванню сільськогосподарського обладнання (агрегатів гноєвидалення, парових та водогрійних котлів): механізатори, водії, слюсарі з обслуговування обладнання тваринницьких ферм і комплексів. Серед постраждалих також багато сторожів, які гинуть при контакті з тваринами в пожежах і ін. Близько 45% всіх випадків травматизму в тваринництві пов'язано з алкогольним сп'янінням потерпілих. До основних причин травматизму відносять незадовільну організацію праці (67%); експлуатацію несправних машин (3, 15%); порушення правил безпеки праці (7, 84%). До особливостей виробничих процесів у тваринництві належить участь у них не тільки людей, але й тварин, а також присутність кормів різного фізико-хімічного складу, різноманітного обладнання. У деяких процесах ще застосовують ручну працю, особливо на допоміжних і вантажно-розвантажувальних операціях. У зв'язку з цим виробниче обладнання часто розташовують в суміжних невиробничих приміщеннях. До роботи з тваринами допускають тільки обслуговуючий персонал і зооветспеціалісти. До роботи допускають фізично здорових осіб, які пройшли медичний огляд, добре знаючих виробничі процеси, свої обов'язки, мають знання в галузі охорони праці і досконало володіють виробничими навичками і безпечними методами праці. Фахівці повинні знати технологію проведення дезінфекції, дезінсекції, дезодорації, дератизації, дезактивації. У сільськогосподарському виробництві найбільш поширені шкідливі речовини - забруднюють повітря пилу органічного (рослинна і тваринна), неорганічного (мінеральна, металева) та змішаного походження. Пил шкідливо діє на очі, дихальні шляхи, легені. Слизова оболонка носа, що затримує майже половину пилу, що знаходиться в повітрі, дратується, що призводить до катару. При тривалому впливі знижується фільтруюча здатність носової порожнини, розвиваються хронічні запальні процеси дихальних шляхів, у тому числі силікоз, що нерідко ускладнюється туберкульозом. Подразнюючу дію на шкіру надають пилу мінерального походження (вапно, цемент, суперфосфат, миш'як, сода та ін); вони викликають запальні захворювання і закупорку потових залоз, які знижують опірність шкіри до проникнення мікробів. Часте ушкодження рогівки ока частинками пилу може призвести до її помутніння і утворення більма. Частинки пилу розміром більше 10 мкм швидко осідають, тому в повітрі виробничих приміщень 80% пилу становлять частинки розміром до 5 мкм. Глибина проникнення частинок пилу тим більше, чим вони менше. Біологічний вплив пилу на організм залежить від його хімічного складу. Фіброгенна дія пилу (розростання сполучної тканини в органах) визначається вмістом в ньому вільного двоокису кремнію. Пил свинцю, сурми, марганцю виявляє загальнотоксичну дію; пил пеньки, джуту - алергенну. При експлуатації і ремонті техніки використовують речовини і матеріали, які забруднюють повітря, виділяють шкідливі хімічні та біологічні речовини, є джерелом інфекції і неприємного запаху, під час виконання польових робіт (обробка грунту, посів, догляд за рослинами, збирання врожаю) застосовують протруювання насіння, проводять хімічний захист рослин, використовують пестициди та мінеральні добрива. Все це сприяє забрудненню робочої зони пилом, шкідливими газами і парами. На сучасних тваринницьких комплексах і фермах, птахофабриках і інших великих підрозділах з біологічними об'єктами при заготівлі і приготуванні кормів використовують хімічні препарати, різні добавки. У разі недбалого поводження з такими препаратами і порушення технології, а також відмов у роботі техніки в повітрі робочої зони концентруються небажані речовини. При цьому допустимий вміст шкідливих речовин на робочих місцях (особливо механізаторів) з запиленості, токсичності відпрацьованих газів та інших показників перевищується в кілька разів. У рослинництві, кормовиробництві і тваринництві працівники перебувають у контакті з шкідливими речовинами біологічного походження, до яких відносять змішаний органічний пил, що включає речовини рослинного і тваринного походження (рослинний пил, насіння бур'янів, шерсть, лупа, пух, волосся, пір'я, лусочки шкіри, копит, частинки фекалій, сирий протеїн і жир, речовини, що екстрагуються ефіром і ін); ефірні масла, ароматичні сполуки рослинного походження; сапрофітну, умовно-патогенну і патогенну (антропонозну) мікрофлору (спорові і неспорові форми бактерій, гриби, віруси), що міститься в повітрі, кормах, на обладнанні та одязі; збудників зооантропонозних інфекцій, біологічно активні кормові добавки, мікробні препарати для захисту рослин, інші продукти мікробіологічного синтезу і їх продуценти. Загальні вимоги біологічної безпеки при роботі з біологічними шкідливими речовинами відображені в ГОСТ 12.1.008-76. Значення допустимої мікробної забрудненості в тваринницьких приміщеннях різного профілю регламентовані Санітарними нормами і правилами 2.2.4.548-96 відповідно до рекомендацій ветеринарної служби. Для великої рогатої худоби вони складають 20... 70 тис. мікроорганізмів в 1 м3 повітря; в приміщеннях для утримання свиней ці значення коливаються від 50 до 100 тис. мікроорганізмів в 1 м3 повітря. Основні виробничі шкідливі ресчовини біологічного походження в зерновиробництві - грунтовий, рослинний, зерновий пил, що містить частинки злаків, бур'янистих та інших рослин (в кабіні трактора втримується пилу до 92мг/м3, в 1 г пилу - до 54 тис мікроорганізмів, в 1 м3 повітря в зоні дихання комбайнера - до 20 млн мікроорганізмів) у буряківництві, картоплярстві - змішаний пил, що містить органічні речовини, гриби і мікроорганізми (до 100 мг/м3 пилу при прибиранні); в льонарстві, бавовництві - рослинний пил, що містить до 17% білка, обсіменіння грибами і мікробами (до 21 мг/м3 пилу в зоні дихання тракториста); в овочівництві, садівництві - боби і коріння редису, часнику та інших культур, грунтова пил, обсіменіння грибами і мікроорганізмами. При виробництві та застосуванні для захисту рослин мікробних препаратів (боверин, фітобактеріоміціна та ін.) і їх продуктів (актиноміцетів, стрептотріцінов та ін.) спори, пил міцелію і рослинних поживних середовищ, що містить до 7 млн мікроорганізмів в 1 м3 повітря, потрапляють у навколишнє середовище. При заготівлі кормів (сіна, сінажу, силосу та ін.) органічні речовини рослинного походження, ефірні масла, спорові і неспорові види мікробів, гриби та їх спори (в 1 г сіна міститься до 150 тис гнильних бактерій, до 10 тис. грибів) потрапляють в повітря. Шкідливі речовини біологічного походження по-різному впливають на організм людини. Алергенна дія та порушення імунітету - рослинний пил може викликати сінну лихоманку - раптовий озноб, запаморочення, непритомність, головний біль, жар, кашель, свербіж. Робітники, котрі піддаються постійному впливу малих концентрацій біоогіческіх шкідливих речовин (у 10-15% випадків), відзначають слабкість до кінця роботи, підвищену дратівливість, блт в області серця і суглобів, дерматити. Рослинна пил, що переносить спори грибів при їх концентрації в повітрі понад 1 млн в 1 м3, може визввать алергічні альнеоліти (спори грибів затримуються в термінальних бронхеолах і капілярах). При малій концентрації спор у повітрі іноді розвиваються астматичні напади. При вирощуванні ефіроолійних культур більш ніж у третини працюючих розвивається керанітізація шкіри, зникаюча через 2 тижні після припинення роботи. Алергія нерідко зберігається до 5 років після припинення робіт з алергенами. Інфекційний вплив - попадання в організм людини грибів, їх спор, бактеріальної та вірусної флори може призвести до розвитку інфекцій. Працівники, зайняті обробкою і завантаженням зерна, бавовняних насіння, червоного перцю, заготівлею кормів, де цвілеві гриби можуть удосталь розмножуватися в сировині, при недотриманні вимог охорони праці можуть захворіти бронхолегеневої аспергільоз, мікозного бронхітом, аспергилёзним плевритом та ін, при зниженні опірності організму не виключений бластомікоз (гриби постійно мешкають в порожнині рота). Токсичний вплив біологічних шкідливостей на організм працюючих це результат притаманної грибам і бактеріям здатності до токсиноутворення. Існує близько 120 видів токсигенних грибів і до 100 видів мікотоксинів. Токсигенними штамами грибів засіяні всі види зернових та 50% комбікорму. Найбільш відомі наступні мікотоксини: афлатоксини - продукти грибів (гепатотропна отрута), які гальмують процеси відбуваються в клітинах; охратоксини - продукти грибів, здатні вибірково вражати нирки, пригнічувати синтез білка, окисне фосфорилювання; парутин, цитринін, курвуралін, ісландіцін та інші продукти грибів, виявлені в ряді компонентів комбікормів. Основні профілактичні заходи полягають у зниженні вмісту органічного пилу в повітрі робочої середовище шляхом герметизації обладнання, пристрої вентиляційних систем, ізоляції робочих місць операторів, герметизації кабін, зменшенні вмісту мікрофлори в повітрі виробничих приміщень шляхом зниження вологості повітря, поліпшення якості ферментних препаратів, застосуванні дезінфекції, бактерицидних ламп, забезпеченні спецодягом, герметічинмі окулярами, дезінфікуючими розчинами, періодичній перевірці стану здоров'я працюючих. Загальні вимоги з охорони праці у різних галузях АПК відображено у ряді законодавчих актів України: НПАОП 2.0.00-1.01-00 «Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві»; НПАОП 01.1-1.02-01 «Правила безпеки праці під час виконання робіт в захищеному грунті»; НПАОП 01.2-1.09-05 «Про затвердження Правил охорони праці у тваринництві. Свинарство»; НПАОП 01.41-1.01-01 «Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва»; ДНАОП 01.41-1.08-82 «Правила безпечного застосування рідкого аміаку в сільському господарстві»; НПАОП 02.0-1.04-05 «Правила охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості» ДНАОП 02.0-1.07-00 «Правила охорони праці в міському зеленому господарстві» НПАОП 01.2-1.10-05 «Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба» Питання для самоконтролю: 1. Яка галузь АПК є найбільш травмонебезпечною? 2. Розвиток яких захворювань сільгоспробіника можливий при недотриманні правил охорони праці? 3. Які засоби індивідуального захисту необхідно використовувати при обробці полів пестицидами? 4. У чому полягають основні профілактичні заходи для зниження вмісту органічного пилу в повітрі робочого середовища? 5. Які основні причини травматизму у сільсьгосподврському виробництві Вам відомі? Питання для самопідготовки: 1. Методи аналізу і упередження виробничого травматизму та професійних захворювань в агропромисловому виробництві. 2. Створення безпечних умов праці в рослинництві, тваринництві, при обслуговуванні сільгосптехніки, виробнича санітарія та перша допомога при нещасних випадках. 3. Комплекс робіт на об’єкті з попередження НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків за відомими алгоритмами, технологіями з урахуванням чинних галузевих норм і правил.
|
