Океанія

Океанія - найбільше у світі скупчення островів і архіпелагів у центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Без Нової Гвінеї та Нової Зеландії Океанія складається із 7000 островів загальною площею 1, 3 млн. км².

Традиційно Океанію поділяють на 3 історико-етнографічні області з урахуванням їх природних особливостей:

1. Меланезія (з давньогрецької «Чорноострів'я») займає західну частину Океанії. її утворюють: Нова Гвінея, острови Санта-Крус, архіпелаг Бісмарка, Нові Гебриди, архіпелаг Луїзіада, Нова Каледонія, Соломонові острови, острови Фіджі. Площа - 969 000 км², з яких 6/7 припадає на Нову Гвінею.

2. Полінезія (з давньогрецької «Багатоострів'я») простягнулася від крайнього південного заходу до східних околиць Океанії. Сюди належать: Нова Зеландія, острови Кука, Тонга, Товариства, Самоа, Туамоту, Тувалу, Маркізькі острови, Токелау, Гавайські острови, острів Пасхи тощо. Площа (без Нової Зеландії, територія якої - 265 000 км²) - 26 000 км², з яких на Гавайські острови припадає 17 000 км².

3. Мікронезія (з давньогрецької «Дрібноострів'я») займає північно-західну частину Океанії. Острови мають переважно коралове, рідше вулканічне походження. До неї входять: Каролінські, Маріанські, Маршаллові острови, острови Гілберта. Площа - 2, 6 тис. км², в Океанії простягаються приблизно на 14 млн. км².

Розташування островів Океанії має свої особливості в різних районах Тихого океану. Так, на південному заході, у районах, розміщених ближче до Австралії та Індійського океану, острови більші за розмірами, гористіші, їх скупчення розташовані ближче одне до одного; на сході та північному сході острови менші за розмірами, відстані між ними та їх групами зростають. Поряд із високими гористими островами трапляються низовинні, ледве піднесені над океаном коралові атоли.

Всі незалежні країни Океанії входять до ООН, багато з них є членами Британської Співдружності. Нова Зеландія є членом АНЗЮС, АНЗЮК.

Природні умови. Більшість островів Океанії згруповані в архіпелаги, витягнуті вздовж узбережь Азії та Австралії, а далі від цих материків - переважно з північного заходу на південний схід.

На акваторії Океанії розташовані найрізноманітніші острови - від великих гористих до дрібних низовинних коралових, ледве помітних серед водних просторів. Найкрупніші острови розміщені на заході океану, дрібні та дрібчасті розкидані на всій поверхні відкритого океану.

Рельєфвеликих материкових островів, розташованих поблизу Австралії (Нова Зеландія, Нова Гвінея та інші острови Меланезії), переважно гірський і високогірний, дуже розчленований. Новозеландська гора Джая (5029 м) є найвищою в Океанії. Краєм великих островів (Нова Зеландія, Нова Гвінея та ін.) простягаються низовинні рівнини, іноді досить великі.

Острівні групи центральної та східної частин Тихого океану знаходяться в області розвитку земної кори океанічного типу з властивим їй активним вулканізмом. Острови (Гавайські, Самоа, Маріанські, Каролінські та ін.) є вершинами підводних вулканів, складених лавами та іншими продуктами вивержень.

У тропічних та екваторіальних водах Океанії багато коралових островів, які мають біогенне походження. їх утворення пов'язане з життєдіяльністю рифотворних організмів - вапнякових водоростей та коралових поліпів, які водяться у теплих морях, де температура води не спадає нижче +20° С, а солоність - 34 %о. Коралове походження мають Тувалу, Маршаллові, Кука, Лайн острови тощо.

Кліматичні умовиОкеанії пов'язані передусім з її місцезнаходженням у тропічному поясі. Тільки Нова Зеландія розташована в субтропічних та помірних широтах. На клімат Океанії значно впливають пасати та пануючі у Південній півкулі (південніше 40° пд. ш.) протягом всього року вітри західних напрямків. Повітря прогрівається до +26...+27° С. Пасати й західні вітри приносять рясні опади (повсюдно не нижче 1000 мм, а у західній частині - перевищують 2000 мм). Частими бувають зливи.

Річки та озерарозташовані лише на найкрупніших островах західної частини Океанії (Нова Зеландія та Нова Гвінея). Майже всі великі річки починаються у горах, протікають у вузьких порожистих долинах та мають швидку течію. Деякі з них, місцями круто спадаючи, таять у собі великі запаси гідроенергії. Коралові острови позбавлені річок, багато з них не мають навіть озер.

Природні ресурси. Країни Океанії багаті на природні ресурси, але їх численні корисні копалинище недостатньо розвідані. У Новій Гвінеї на шельфі виявлено родовища нафти, на самому острові - мідь, залізна руда, марганець, платина, срібло та ін. Нова Каледонія багата на нікель, родовища якого мають велике промислове значення і є одними з найкрупніших у світі. На Фіджі є срібло. Нова Зеландія має у своїх надрах кам'яне вугілля, срібло, золото. На численних біогенних островах значні запаси фосфатної сировини, найбільші з них - на острові Науру.

Головне багатство Океанії - агрокліматичні ресурси, сприятливі для цілорічного землеробства. Крім того, її багатством є тропічний ліс.Значні промислові запаси тропічної деревини у Новій Гвінеї. Особливо цінується порода дерева «агатис» на Соломонових Островах, у Новій Каледонії. Середня лісистість регіону становить 49 %.

Острови Океанії - це своєрідний «мікровсесвіт» з дуже слабкою екосистемою. Тому охорона та раціональне використання їх природних багатств є одним із пріоритетних завдань сьогодення.