Предмет і завдання палеографії. Зв’язок з іншими історичними наукамиПалеографія – спеціальна історична дисципліна, яка досліджує писемні і друковані пам’ятки з їх зовнішньої сторони, вивчаючи матеріали, знаряддя письма, особливості почерків, прикрас, оправ тощо. Термін палеографія виник і склався історично у XVII ст. Він утворений із двох грецьких слів – палеос – давній, графо – пишу. У буквальному перекладі – давньописання. Засновником терміну вважається Бернард Монфокон. Як наукова дисципліна палеографія розвинулася у Франції в I пол. XVII ст. Всебічне і глибоке вивчення писемних джерел вимагає від палеографії дослідження зовнішніх ознак джерела: – історичного розвитку (еволюції) написання літер; – розділових знаків; – матеріалів (пергаменту, паперу); – знарядь письма, які використовують до кожного матеріалу, фарб, чорнила та способу написання літер. – Особлива увага приділяється вивченню прикрас, які зустрічаються в рукописах: з заставок; кінцівок; ініціалів; орнаменту; в’язі тощо. Разом з тим має значення дослідження формату, оправи, зберігання писемних джерел, тощо. Кожне дослідження стикається з питанням визначення часу і місця появи писемного або друкованого джерела, його достовірності. В цьому випадку приходить на допомогу палеографічний аналіз, який може знайти точну відповідь на поставлені питання, і про час створення документа, що може мати відхилення в межах 5 чи 50 років. Палеографічний аналіз включає в себе комплексне дослідження писемного або друкованого джерела, а також використання інших джерел і наук, якщо це потрібно. Основним методом палеографічного вивчення і дослідження рукописів є визначення типових рис і особливостей аналізованого джерела. Однак вивчення рукописів пов’язане з труднощами такого порядку, бо на текстах, печатках, прикрасах під впливом часу відбуваються зміни. Палеографічний метод визначення часу і місця появи джерела подібний до археологічних методів визначення і датування предметів, які знайдені під час розкопок. Досить часто рукописи не мають певної дати і її не можна встановити за змістом, в такому випадку допомагає саме палеографічний аналіз, який також дає можливість встановити і місце творення документа. У давнину не так багато людей володіли письмом, і досить часто наука письма передавалася з покоління в покоління, це зберігало певні, типові для певної місцевості особливості письма. На Україні, наприклад, у першій половині XVII ст. могла чітко розрізняти дві школи письма – київську і львівську, а також існували ще й інші, що інколи дає можливість точно вказати на місце появи письменного джерела. Палеографічний аналіз дає можливість встановити також оригінальність рукопису, визначити справжній він, підроблений, чи сфальсифікований. Методи палеографічного аналізу використовуються працівниками музеїв, вченими при написанні наукових досліджень. Вони повинні читати тексти, вивчати їх, а тому мусять мати знання на такому рівні, щоб дослідження документа мало характер експертизи, що може зробити лише висококваліфікований фахівець-палеограф. Навички читання і аналізу текстів, методи палеографічного дослідження потрібні і вчителям теорії. Без основ палеографії неможливе читання старовинних документів та їх розуміння. Особливе значення має практика роботи над рукописами. Поєднання методики і практики з основами знань з палеографії, з найновішими досягненнями науки дає можливість не тільки систематизувати і вивчати документи, але й робити відкриття важливого наукового історичного значення. Знання з палеографії настільки необхідні для майбутніх вчителів, архівістів, науковців, що ця дисципліна давно вивчається на історичних факультетах вищих навчальних закладів (з 1970 р.). В університетах вони є окремою навчальною дисципліною. Палеографія тісно пов’язана з іншими історичними науками. Так для визначення часу і місця виникнення писемного джерела необхідні знання з історії хронології та географії, археології, та особливо тісно пов’язаних з палеографією: археографії, текстології, філігранезнавства, сфрагістики, епіграфіки. Особливе місце займають знання історії граматики, без якої неможливе правильне розуміння появи і використання окремих слів, термінів, понять. Це ще раз підкреслює, що в основі палеографічного аналізу лежить принцип історизму і знання економічного, соціального та культурного розвитку людства.
|
