С.М.ВАСИЛЮК М.Д.ВАСИЛЮК А.Г.ШЕВЧУК В.М.ФЕДОРЧЕНКО

У функціонуванні ЄС сьогодні окреслились певні проблеми, які впливати­муть на розвиток бюджетної політики Євросоюзу й у майбутньому. По-перше, це певний конкурентний характер взаємозв'язків членів Союзу щодо розподі­лу видатків та сплати внесків. Кожна держава намагається вплинути на роз­поділ коштів з користю для себе. Тому досить часто процес прийняття рішень щодо формування бюджетної політики ЄС можна охарактеризувати як " пере­тягування канату".

По-друге, однією з проблем, що визначають характер видаткової частини бюджету ЄС, є високі адміністративні витрати з бюджету на утримання бюро­кратичного апарату (причому ця стаття видатків з кожним роком динамічно зростає).

По-третє, відповідно до діючого механізму розподілу видатків на програ­ми підтримки села, країни, у яких більша кількість фермерів і більше бідних регіонів, одержують непропорційно більше ресурсів з бюджету ЄС. Держави, у яких практично немає регіонів з низьким рівнем розвитку і малий сільсько­господарський сектор (Велика Британія, Німеччина, Голландія і Швеція), сплачують більше в бюджет ЄС, ніж отримують ресурсів з нього. Тому зберіга­ються передумови для загострення суперечностей між нетто-платниками й нетто-реципієнтами бюджету ЄС як з приводу розмірів бюджету, так і стосовно того, на які заходи, у яких розмірах має здійснюватись фінансування.

З огляду на зазначені проблеми дедалі частіше політики, чиновники й еко­номісти порушують питання про зміну структури видаткової частини бюдже­ту ЄС. Пропонується кардинальна реформа бюджетної політики, стратегічною метою якої є стимулювання економічного зростання й конкурентоспромож­ності, а не підтримка фермерів і малорозвинених регіонів.

Бюджетна структура встановлює максимальні межі для кожного розділу видатків упродовж прогнозованого періоду, а також визначає правила й про­цедури для того, щоб управляти структурою на підставі щорічної процедури перегляду для спрощення бюджетного процесу й зниження конфліктності.

У затвердженій бюджетній стратегії передбачено концентрацію пріоритетів бюджету за наступні сім років на трьох головних напрямах:

1) об'єднання єдиного ринку в систему, що динамічно зростає та оптималь­но поєднує й реалізує економічну, соціальну й екологічну складові;

2) розвиток концепції європейського громадянства, підтримка прав і сво­бод громадянина, безпеки та доступу до основних суспільних товарів і послуг;

3) посилення ролі Європейського Союзу в загальносвітових економічних та суспільно-політичних процесах, просування європейських цінностей, розви­ток регіональних зв'язків та допомоги іншим державам.

Відповідно, щорічний бюджетний процес у ЄС на сучасному етапі визна­чається двома складовими:

— пріоритетами щодо пропорцій формування бюджету на тривалу перспек­тиву в рамках загальних прогнозів та бюджетної стратегії, попередньо досяг­нутих політичних та процедурних домовленостей;

— безпосередніми процедурами щорічного бюджетного планування та по­годження щодо конкретних програм та показників у рамках етапів щорічно здійснюваного бюджетного процесу.

Щорічний бюджетний процес у Європейському Союзі включає певні послі­довні етапи. Відповідно до Маастрихтської угоди він відбувається у результаті взаємодії органів управління ЄС, головним чином Європейської Комісії, Ради міністрів ЄС і Європарламенту. У найбільш загальному вимірі функції та пов­новаження інститутів ЄС у рамках бюджетного процесу розподілені у такий спосіб: Європейська Комісія пропонує проект бюджету, Європарламент здійс­нює його розгляд, вносить поправки та спільно з Радою ЄС виносить остаточне рішення.

Проект бюджету розробляє Європейська Комісія відповідно до економічних реалій та затвердженої бюджетної стратегії ЄС. Рішення Європейської Комісії приймаються більшістю голосів, а її члени голосують персонально. Після цьо­го проект бюджету ЄС подається в Раду міністрів ЄС для розгляду й затвер­дження. Рада ЄС щодо бюджету збирається, як правило, два рази на рік, щоб розглянути проект бюджету, представлений Європейською Комісією, у час­тині обов'язкових видатків і після затвердження направляє його в Європейсь­кий Парламент.

Європарламент розглядає проект протягом 45 днів. Повноваження щодо ухвалення остаточного рішення спільно розподіляються між Радою ЄС і Євро-парламентом, оскільки всі видатки поділяються на обов'язкові й необов'язкові. Якщо Європейський Парламент схвалює проект бюджету або не вносить жод­них виправлень, то бюджет вважається остаточно прийнятим. Якщо протягом цього строку Європарламент внесе виправлення, то змінений проект бюджету передається Раді ЄС з метою здійснення досить складної процедури узгоджен­ня позицій.

Бюджет проходить у Європейському Парламенті два читання. Проект роз­глядається не тільки в бюджетному комітеті, айв інших комітетах. На першій стадії кожний депутат може висунути пропозиції щодо внесення змін до про­екту бюджету. Для цього потрібно отримати підтримку більшості голосів. Особливість полягає у тому, що поправки, які передбачають перевищення ви­датків, приймаються кваліфікованою більшістю (3/5 голосів).

Європейський Парламент має вирішальне право при розгляді необов'язко­вих видатків, які прямо не затверджені законодавством ЄС. Він може не тіль­ки перерозподіляти фінансові ресурси, а й у певних межах збільшувати їхній загальний обсяг. Максимальна норма збільшення розраховується Європейсь­кою Комісією на основі різних макроекономічних показників і може бути пе­ревищена, тільки якщо з цією пропозицією погоджується Рада міністрів ЄС.

Обов'язкові видатки становлять основну частину бюджету. Європейський Парламент може пропонувати зміни цієї категорії видатків без збільшення за­гальної суми видатків. Вони приймаються, якщо Рада ЄС не відхиляє їх кваліфікованою більшістю.

Друга стадія розгляду бюджету в Європейському Парламенті проходить так. Якщо Рада ЄС протягом 15 днів змінює яку-небудь пропозицію, то проект бюджету знову направляється у відповідний спеціалізований комітет. Одно­часно кожний депутат і кожний комітет можуть також пропонувати виправлення до проекту бюджету, представленого Радою ЄС. Як і на першій стадії, загальна доповідь готується відповідним спеціалізованим комітетом, а Євро­пейський Парламент приймає рішення кваліфікованою більшістю. Якщо ви­правлення Ради ЄС приймаються, то відповідна частина бюджету в редакції

Ради ЄС вважається прийнятою, в іншому випадку — відхиленою. Європейсь­кий Парламент кваліфікованою більшістю може відхилити проект бюджету е цілому. Він декілька разів використовував це право.

Бюджетний рік у Європейському Союзі починається 1 січня і закінчується 31 грудня, тобто збігається із календарним роком. Безпосереднім виконанням бюджету займається Європейська Комісія. Контрольна функція Європейської Комісії проявляється в тому, що вона аналізує стан справ у ЄС, для чого збирає інформацію та проводить перевірки, у тому числі перевірки виконання бюдже­ту, її огляди й доповіді, систематизовані у звіті про виконання бюджету, на­правляються до Європейського Парламенту, Ради міністрів ЄС, інших інсти­тутів ЄС і урядів держав — членів ЄС.

Рада міністрів ЄС також наділена важливими контрольними функціями, які виконує як самостійно, так і співрацюючи з іншими інститутами. Рада міністрів ЄС направляє Європарламенту свої рекомендації щодо виконання бюджету й разом із цим перевіряє рахунки й фінансові декларації, щорічний звіт і будь-які інші спеціальні доповіді Палати аудиторів.

Європейський Парламент контролює і розглядає проблеми, що виникають у процесі виконання бюджету. За його дорученням цим займається Комітет з контролю за бюджетом, а в окремих випадках й інші комітети. Зовнішні ревізії використання ресурсів бюджету ЄС проводяться Палатою аудиторів і Європей­ським Парламентом. Палата аудиторів перевіряє дотримання порядку одер­жання бюджетних ресурсів і їхнього використання, дає висновки про стан управління фінансовими ресурсами. Європейський Парламент контролює реалізацію політики ЄС Європейською Комісією, орієнтуючись у питаннях ви­конання бюджету на доповіді, підготовлені Палатою аудиторів. Після вивчен­ня доповідей Палати аудиторів Європейський Парламент, керуючись рекомен­даціями Ради ЄС, робить висновок про роботу Європейської Комісії щодо реалізації бюджету.

Європейський Парламент використовує можливості Палати аудиторів про­водити розслідування, давати висновки й робити щорічні доповіді для поси­лення парламентського контролю над видатками ЄС, приділяючи особливу увагу щорічно прийнятому рішенню про виконання бюджету.

 

 

 

 

С.М.ВАСИЛЮК М.Д.ВАСИЛЮК А.Г.ШЕВЧУК В.М.ФЕДОРЧЕНКО