Рідкісні форми хронічного холециститу

4.6.1. Кардіальний холецистит – зустрічається у 25-57 % випадків. Симптоматика обумовлена болем в ділянці серця, метаболічними розладами в міокарді з порушенням ритму і провідності, тахікардією, задишкою, погіршенням коронарного кровоплину. Часті клінічні ознаки: екстрасистолія, атріовентикулярна блокада, блокада правої ніжки пучка Гіса, дифузні зміни в міокарді шлуночків, які виявляються при виконанні ЕКГ чи УЗД серця.

4.6.2. Тіреотоксичний холецистит – у пацієнтів переважають скарги на надмірну пітливість, роздратування, дрижання рук, тахікардію, постійне підвищення температури тіла. Щитоподібна залоза деколи є незначно збільшеною, що може призвести до помилкового встановлення діагнозу тірео­токсикозу.

4.6.3. Неврозоподібний холецистит визначається переважанням в клінічній картині безсоння, головокружінь, болю в голові, ознак вегетативної дистонії з переважанням тонусу симпатичної ВНС.

4.6.4. Алергічний холецистит перебігає за типом алергічної реакції: виникають висипання, набряк Квінке, в анамнезі пацієнт відмічає алергію на деякі продукти чи медикаменти. В загальному аналізі крові – еозинофілія. Часто причиною такої форми холециститу є лямбліоз.

4.6.5. Ревматичноподібний холецистит. У пацієнта відмічається лабільність пульсу, тахікардія, біль в суглобах і м’язах, дискомфорт за грудиною, підвищення температури тіла. В анамнезі є згадки про повторні ангіни в дитинстві або хронічний тонзиліт.

4.6.6. Солярний холецистит. Розвиток цієї форми пов’язаний з втягненням в патологічний процес сонячного сплетення. Характерним є поява болю в ділянці пупка з іррадіацією в поперек, нудота, кількаразове блювання, підвищення артеріального тиску (за рахунок спазму судин черевної порожнини), ослаблення кишкової перистальтики. Больовий синдром добре знімається призначенням гангліоблокаторів. Слід проводити диференціальну діагностику з гострим біліарним панкреатитом. Виконання ЛХЕ не завжди призводить до бажаного лікувального ефекту – в післяопераційному періоді цим хворим часто виставляють діагноз ПХЕС.

4.6.7. Дуоденальний холецистит виникає на ґрунті дуоденостазу, який призводить до дуоденальної гіпертензії і порушення евакуації жовчі з холедоха і дванадцятипалої кишки. На фоні вазомоторних розладів у пацієнта виникає приступ «дуоденальної мігрені»: пульсуючий головний біль і нудота, яка закінчується блюванням великою кількістю жовто-зеленого гіркого шлункового вмісту, після чого хворий відчуває полегшення.