Студопедия — Л е к ц і я 8
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Л е к ц і я 8






ПРОТИІНФЕКЦІЙНИЙ ІМУНІТЕТ

________________________________________________________________

Інфекційні хвороби продовжують залишатися основною причиною захворюваності та смертності в цілому світі. За останні роки виникли нові причини для збільшення числа хворих на інфекції:

· ідентифіковані нові збудники, які викликають такі хвороби, як хвороба легіонерів, синдром набутого імунодефіциту, SARS, каліфорнійський грип тощо;

· все частіше констатується той факт, що клінічний перебіг “старих” інфекційних хвороб не вкладається в класичну клінічну картину;

· зростає кількість хворих на вторинні імунодефіцити, зумовлені ятрогенними причинами, що стають фактором ризику розвитку опортуністичних інфекцій у таких хворих;

· встановлено, що нетипова імунна відповідь на мікроорганізми часто є причиною розвитку соматичної, автоімунної, алергічної, онкологічної патології;

· дедалі частіше для пересування на далекі відстані використовуються повітряний транспорт, завдяки якому посилюється можливість “обміну” регіональними специфічними збудниками.

Історично розвиток імунології розпочався з вивчення протиінфекційного захисту. Сьогодні чітко доведено, що сприйнятливість людини до різних видів збудників інфекційних хвороб неоднакова і має значні індивідуальні відмінності, які залежать як від збудника, так і від “господаря”.

Зі сторони збудника мають значення фактори:

· інфікуюча доза;

· вхідні ворота інфекційного агенту;

· вірулентність збудника.

 

Існують наступні фактори, які визначають можливість розвитку інфекційного захворювання зі сторони “господаря”:

· злагодженість роботи факторів природженого імунітету;

· адекватна функція адаптивного імунітету;

· індивідуальні імуногенетичні особливості, скеровані на розпізнавання специфічного мікроорганізму клітинами імунної системи “господаря”

 

Всі системи організму людини, в тому числі імунна, еволюціонували в постійній взаємодії з мікроорганізмами, які живуть в оточуючому середовищі. Мікроорганізми також удосконалювалися та адаптувалися до існування в організмі людини, використовуючи його резерви для своєї життєдіяльності. У результаті цього склалися наступні стосунки між мікро- та макроорганізмом: антагоністична взаємодія, яка призводить до розвитку інфекційного процесу; синергічна взаємодія, яка пов΄ язана з існуванням в організмі людини умовно-патогенних мікроорганізмів (в основному в кишківнику, на шкірі та дихальних шляхах тощо). Важливим типом взаємодії організму людини та мікроорганізму є кооперація з нормальною мікрофлорою та формування колонізаційної резистентності.

Одним з найважливіших факторів, які визначають розвиток інфекційного процесу, є стан імунної системи людини, її природжених факторів захисту та адаптивного імунітету. Коли імунна система людини розпізнає патоген, вона повинна на нього відповісти достатньо швидко, сильно і в певному місці. Значне посилення імунної відповіді може призвести до надмірного запального процесу в організмі. Її значна тривалість створює загрозу “переорієнтації” атаки на власні тканини з наступним формуванням автоімунної патології. Тому, і протиінфекційна мунна відповідь повинна бути добре регульованою та контрольованою, з метою досягнення рівноваги між усуненням патогену та посиленям запального процесу. Відсутність такої рівноваги може призвести до формування хронічної інфекції та пошкодження тканин. Перспективу взаємодії збудник-організм людини створюють фактори резистентності організму, які мають назву - механізми природженого імунітету. Особливості їх дії в організмі при контакті з мікроорганізмами показані в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Взаємодія факторів протиінфекційного природженого імунітету

Місце події Активний компонент Механізм дії
Шкіра     піт, шкірний жир (жирні кислоти)   Механічний бар΄ єр, злущування клітин шкіри та видалення ороговілого епітелію унеможливлюють колонізацію бактерій; низьке pH (молочна та жирні кислоти) знижує здатність мікроорганізмів до розмноження
Дихальні шляхи   кашель, чхання, секрети слизових Механічне видалення мікроорганізмів, шляхом змивання з поверхні слизових за допомогою секретів
Шлунково- кишковий канал Соляна кислота Забезпечення низького pH, пригнічення розмноження бактерій, затруднення колонізації бактерій, виділення бактеріоцинів (коліцинів) та протигрибкової субстанції, конкуренція нормальної мікрофлори з патогенними мікроорганізмами за поживні речовини
Кров, рідкі середовища організму Лактоферин, трансфери Зв’язування заліза, необхідного для життєдіяльності мікроорганізмів
Інтерферони, TNF-α   Індукція імунної відповіді; безпосередній вплив на життєвий цикл вірусів
Лізоцим Руйнування клітинних стінок бактерій
Система комплементу Цитотоксичний, цитолітичний ефект, опсонізація та фагоцитоз, хемотактичний вплив
С-реактивний білок та інші гострофазові білки Активізація комплементу, опсонізація та фагоцитоз    
Гранулоцити, NК-клітини Фагоцитоз, клітинно-залежна та антитіло-залежна клітинна цитотоксичність
  CD5+ В-лімфоцити Синтез IgМ з обмеженою специфічністю

 

В основі розвитку інфекційного процесу лежать механізми проникнення і розмноження в організмі господаря патогенного збудника та відповідь на це формування комплексу захисних реакцій зі сторони господаря. Інфекційний процес часто служить тригерною патогенетичною основою розвитку хвороби в організмі.

 

До факторів природженого протиінфекційного захисту належать:

ü біологічно активні речовини, які визначають бар΄ єрні властивості епітелію, слизових оболонок та шкіри (бактерицидні речовини, секреторні імуноглобуліни та ферменти)

ü альтернативний шлях активації комплементу, основними функціональними відмінностями якого є швидка відповідь на патоген, для чого не потрібні специфічні антитіла; компонент комплементу С3, якого є достатньо в плазмі, постійно розщеплюється на С3а та С3b, компонент С3b виступає в якості опсоніну для мікроорганізмів і разом з С5b виступає в якості запального фактора, сприяючи притягуванню в зону проникнення патогену фагоцитуючих клітин;

ü клітини фагоцитарної системи – моноцити, гранулоцити, макрофаги, які елімінують чужорідний матеріал за рахунок своїх власних внутріклітинних ферментних систем та генерації активних метаболітів кисню, оксиду азоту та його сполук у навколишнє середовище; здатні продукувати компоненти комплементу, ферменти з бактерицидною дією та цитокіни (ІЛ-1, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-12, TNF-α), які формують вогнище запалення;

ü захисні медіатори запалення (фактори зсідання крові, фібринолізу, гострофазові протеїни, сироватковий амілоїд А та В тощо);

ü неспецифічні імуноглобуліни (природні антитіла) відносяться до гуморальної ланки протиінфекційної резистентності, приймаючи участь в опсонізації збудників;

ü натуральні кілери (NK), які реалізують захисну функцію в ранні терміни після зараження та викликають лізис клітин організму, котрі були інфіковані внутрішньоклітинними мікроорганізмами (в основному, вірусами);

ü цитокіни (IL-1 та TNF-α)- посилюють природжену та адаптивну протиінфекційну резистентність; IFN-α та IFN-β діють на ранніх етапах розвитку противірусного імунітету; пригнічують синтез та реплікацію вірусної ДНК у вірусінфікованих клітинах; активують натуральні кілери (NК), які лізують інфіковані клітини; посилюють експресію антигенів HLA І класу;

ü СD5 + -клітини - особлива субпопуляція В-лімфоцитів, які продукують антитіла класу IgM, скерованих проти полісахаридів без участі СD4+- лімфоцитів, тобто тимуснезалежним шляхом. Реакція СD5+-клітин на патоген починається рано – через 48 годин після проникнення антигену в організм. Ця субпопуляція лімфоцитів не здатна диференціюватися в клітини-пам’яті. Швидка відповідь, обмежена специфічністю цих клітин, які взаємодіють тільки з найбільш загальними бактерійними антигенами, а відсутність формування імунологічної пам’яті – характеризують СD5+-клітини як учасників неспецифічної імунної відповіді.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 705. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Машины и механизмы для нарезки овощей В зависимости от назначения овощерезательные машины подразделяются на две группы: машины для нарезки сырых и вареных овощей...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия