ПередмоваБудівельні матеріали та вироби на основі деревини (4 год) Метою роботи є вивчення різновидів матеріалів і виробів на основі деревини, їх властивостей, особливостей отримання та застосування, а також ознайомлення зі способами їх декорування. Фізичні властивості деревини. Вологість значною мірою зумовлює якість деревини. Розрізняють гігроскопічну вологість, зв'язану в стінках клітин, та капілярну, яка заповнює порожнини клітин і міжклітинний простір. При висиханні деревина спочатку втрачає вільну (капілярну) вологу, а далі починає виділяти гігроскопічну. Вологість деревини, що дорівнює 12%, умовно вважається стандартною. Істинна густина деревини майже однакова для різних порід і становить 1, 53...1, 55 г/см3. Середня густина деревини залежить від виду породи, вологості та пористості й може бути в межах 450...900 кг/м3. Усихання, розбухання, короблення деревини відбуваються зі зміною вологості. Теплопровідність деревини залежить від породи, напряму волокон і вологості. Так, при вологості 15% теплопровідність уздовж волокон у дуба дорівнює 0, 45 Вт/(м× К), у сосни – 0, 35 Вт/(м× К), впоперек волокон відповідно 0, 22 і 0, 17 Вт/(м× К). Теплоємність сухої деревини різних порід знаходиться в межах 1, 26...1, 42 Дж/(г× К), при збільшенні вологості теплоємність зростає. Стійкість деревини до дії агресивних середовищ досить висока. Слаболужні розчини майже не руйнують деревину; у кислому середовищі руйнування починається при рН< 2. У морській воді деревина зберігається гірше ніж у прісній. Механічні властивості деревини. Міцність деревини характеризується здатністю чинити опір зовнішнім механічним впливам і залежить від породи, середньої густини, вологості, наявності вад тощо. Міцність при стиску деревини визначають уздовж та впоперек волокон на зразках-призмах перерізом 20х20 мм і завдовжки 30 мм. Міцність деревини на стиск уздовж волокон у 4...6 разів більша за її міцність впоперек волокон. Міцність при розтягу деревини вздовж волокон у 2...3 рази більша за міцність при стиску й у 20...30 разів вища за міцність при розтягу впоперек волокон. Для окремих порід границя міцності при розтягу досягає 100...200 МПа. Міцність при статичному згині деревини перевищує міцність при стиску вздовж волокон, але менша за міцність при розтягу і становить для різних порід 50...100 МПа. Міцність при сколюванні деревини вздовж волокон становить у середньому 3...13 МПа. Міцність при сколюванні впоперек волокон у 3...4 рази вища за міцність при сколюванні вздовж волокон. Статична твердість деревини дорівнює навантаженню, потрібному для вдавлювання в поверхню зразка половини металевої кульки на глибину 5, 64 мм (площа відбитка дорівнює 1 см2). За твердістю по торцю деревину поділяють на три групи: м'яка з твердістю 35...50 МПа (сосна, ялина, ялиця, вільха); тверда – 50...100 МПа (дуб, клен, каштан, береза); дуже тверда – понад 100 МПа (самшит, кизил). Пружність деревини характеризується здатністю відновлювати первинну форму після припинення впливу зовнішніх сил, якщо цей вплив не перевищує певної межі. Вона залежить від вологості, густини, кількості та розмірів серцевинних променів і віку дерева. Найбільшу пружність мають дуб і ясен. В'язкість (пластичність) деревини характеризується здатністю змінювати свою форму (наприклад, гнутися) під дією зовнішніх сил і зберігати її після припинення такого впливу. Вона залежить від породи, віку, вологості та температури деревини. До найбільш в'язких порід відносяться в'яз, дуб, ясен, верба. Крихкість – властивість, протилежна пружності, яка полягає в тому, що під дією зовнішньої сили форма деревини дещо змінюється. Коли зовнішня сила досягає граничної величини, відразу настає руйнування. Пересушена деревина стає більш крихкою. Розколюваність деревини характеризується здатністю чинити опір розколу під дією зусиль, що імітують вбивання клину вздовж волокон. Розколювання пояснюється слабким зчепленням волокон деревини по довжині дерева. Осика, ялина, сосна здатні легко розколюватися; клен, граб, береза та дуб розколюються важче. Пробійність деревини характеризується здатністю утримувати цвяхи, шурупи, милиці, скоби. Вона залежить від породи деревини, її густини та вологості. Деревина твердих порід при вбиванні в неї цвяхів розколюється швидше, ніж деревина м'яких порід. Зовнішній вигляд деревини визначається її кольором, блиском і текстурою. Вади деревини – недоліки окремих її ділянок, які знижують якість і обмежують можливості використання. Вади деревини можуть бути пов’язані з відхиленнями від її нормальної будови, пошкодженнями та захворюваннями в період росту дерева або його зберігання та експлуатації. При вивченні натурних зразків слід звернути увагу на їхнє декоративне оздоблення. Інформацію, отриману при опрацюванні підручника “Матеріалознавство”, конспекту лекцій, нормативної та іншої спеціальної літератури, заносять до таблиці 7.1. Характеристику трьох способів декорування деревини (за вибором викладача) наводять у таблиці 7.2. Вивчені зразки використовують при виконанні графічної частини роботи. Таблиця 7.1 Характеристика матеріалів і виробів на основі деревини
Таблиця 7.2 Характеристика способів декорування деревини
Таблиця 7.3 Види та особливості використання мозаїки по деревині
Графічна частина Зробити малюнки (1-й аркуш) та навести властивості (у вигляді таблиці 7.4) (2-й аркуш) трьох виробів на основі деревини різних груп за галузями використання (за вибором викладача). Приклад використання одного з заданих матеріалів чи виробів в інтер’єрі або екстер’єрі та ефективність його застосування (у вигляді табл. 7.5) має бути наведено на 3-ому аркуші Таблиця 7.4. Основні властивості матеріалів та виробів на основі деревини
Таблиця 7.5 Особливості використання обраного матеріалу чи виробу
ІІ. ІНДИВІДУАЛЬНІ РОБОТИ
Індивідуальні роботи виконуються у вигляді таблиці 8, за двома темами, які видав викладач студенту згідно з наведеним нижче переліком тем індивідуальних робіт (ІРК). В таблиці слід навести характеристики 6…8 видів будівельних матеріалів та виробів. Таблиця 8. Назва таблиці - тема завдання для індивідуальної роботи
Теми завдання для індивідуальних робіт ((ІРК):
1. Бетонні та керамічні конструкційні будівельні матеріали і вироби для зведення несучих стін. 2. Бетонні будівельні матеріали для зведення огороджувальних конструкцій. 3. Цегляні, гіпсові, деревні конструкційні будівельні матеріали для зведення перегородок. 4. Конструкційні будівельні матеріали із різновидів легкого бетону та світлопрозорі скляні для зведення перегородок. 5. Оздоблювальні матеріали для фасадів громадських і житлових будівель (бетонні, керамічні, на основі сухих будівельних сумішей). 6. Оздоблювальні матеріали для фасадів громадських і житлових будівель (із природного каменю, полімерні, металеві, деревні, скляні). 7. Оздоблювальні матеріали різного походження для фасадів громадських будівель. 8. Оздоблювальні матеріали різного походження для фасадів житлових будівель. 9. Оздоблювальні матеріали для інтер’єрів громадських і житлових будівель (керамічні, на основі сухих будівельних сумішей, із природного каменю). 10. Оздоблювальні матеріали для інтер’єрів громадських і житлових будівель (полімерні, деревні, скляні). 11. Оздоблювальні матеріали різного походження для інтер’єрів громадських будівель. 12. Оздоблювальні матеріали різного походження для інтер’єрів житлових будівель 13. Рулонні оздоблювальні матеріали для інтер’єрів громадських і житлових будівель. 14. Плиткові та листові оздоблювальні матеріали для інтер’єрів громадських і житлових будівель. 15.Будівельні матеріали та вироби для оздоблення стель громадських та житлових приміщень. 16. Матеріали для покриття підлог житлових та громадських будівель (із природного каменю, полімерні, деревні). 17. Матеріали для покриття підлог житлових та громадських будівель (бетонні, полімербетонні, керамічні). 18. Деревні та полімерні матеріали для покриття підлог житлових і громадських будівель. 19. Матеріали для покриття підлог громадських будівель. 20. Матеріали для покриття підлог житлових будівель. 21. Покрівельні матеріали для громадських і житлових будівель. 22. Покрівельні матеріали для промислових і громадських будівель та споруд (керамічні, металеві, полімерні, бітумно-полімерні). 23. Різновиди черепиці для влаштування покрівель громадських та житлових будівель. 24.Покрівельні матеріали для промислових, житлових і громадських будівель та споруд (керамічні, металеві, полімерні, деревні, бітумно-полімерні). 25. Дорожні матеріали (бетонні, асфальтобетонні, керамічні, із природного каменю). 26.Лакофарбові матеріали для фасадів громадських та житлових будівель. 27.Лакофарбові матеріали для інтер’єрів приміщень з підвищеним вмістом вологи. 28.Лакофарбові матеріали для інтер’єрів житлових та громадських будівель. 29. Звукопоглинальні будівельні матеріали та вироби на органічній основі. 30. Звукопоглинальні будівельні матеріали та вироби на неорганічній основі. 31. Звукоізоляційні будівельні матеріали та вироби. 32. Неорганічні теплоізоляційні будівельні матеріали. 33. Органічні теплоізоляційні будівельні матеріали. 34.Комбіновані теплоізоляційні будівельні матеріали. 35. Види гідроізоляції за способом влаштування, що застосовуються у будівництві. 36. Види герметизуючих матеріалів, що застосовуються у будівництві.
Література 1.Будівельне матеріалознавство: Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт /Уклад.: К.К. Пушкарьова, В.Б. Барановський та ін. – К.: КНУБА, 2007. - 106 с. 2. “Матеріалознавство (для архітекторів та дизайнерів)”: Підручник /Пушкарьова К.К., Кочевих М.О., Гончар О.А., Бондаренко О.П. – К.: Видавництво «Ліра-К», 2012. – 592 с. 3. Будівельне матеріалознавство: Підручник / Кривенко П.В., Пушкарьова К.К., Барановський В.Б., Кочевих М.О., Гасан Ю.Г., Констатинівський Б.Я., Ракша В.О. (3-є видання).– К.: «Ліра-К», 2012. – 624 с. 4. Будівельне матеріалознавство: Підручник/ Кривенко П.В., Пушкарьова К.К., Барановський В.Б. та ін. – К.: ТОВ УВПК “ЕксОб”, 2010. – 704 с. 5. Опоряджувальні будівельні матеріали. Навчальний посібник / Дворкін Л.Й., Дворкін О.Л. – Рівне: НУВГП, 2011. – 291 с. 6 Справочник по строительному материаловедению /Дворкин Л.И., Дворкин О.Л. – М.: Инфра-Инженерия, 2010. – 472
Додаток1 Форма титульної сторінки альбому
Зміст
Навчально-методичне видання
матеріалознавство Методичні вказівки до виконання лабораторних та індивідуальних робіт
для студентів напряму підготовки 6.060102 «Архітектура» спеціальностей 7.120101 “Архітектура будівель і споруд”, 7.120102 “Містобудування”, 7.120103 “Дизайн архітектурного середовища”
Укладачі: К.К. Пушкарьова, доктор технічних наук, професор М.О. Кочевих, кандидат технічних наук, доцент, О.А. Гончар, кандидат технічних наук, доцент
Комп’ютерна верстка
Підписано до друку Формат Папір офсетний. Гарнітура Таймс. Друк на різографі Ум. друк. арк. Обл.-вид. арк Ум фарбо-відб. Тираж 100 прим. Вид. № Зам. №
КНУБА, Повітрофлотський проспект, 31, Київ, 03037
Віддруковано в редакційно-видавничому відділі Київського національного університету будівництва і архітектури
Передмова Методичні вказівки до вивчення нормативної дисципліни дисципліни «Безпека життєдіяльності» Розроблено кафедрою «Екологія та безпека життєдіяльності»
|