Лабораторна робота № 10. Вивчити структуру системи ГАЦ-КР та принцип роботи схем вибору режимів ГАЦ, набору та формування завданьСИСТЕМА ГІРКОВОЇ АВТОМАТИЧНОЇ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ З КОНТРОЛЕМ РОЗПУСКУ ВІДЧЕПІВ (ГАЦ-КР) Мета роботи Вивчити структуру системи ГАЦ-КР та принцип роботи схем вибору режимів ГАЦ, набору та формування завдань, накопичення та реєстрації завдань. 10.1. Короткі відомості з теорії Система ГАЦ-КР, структурна схема якої наведена на рис. 9.1, призначена для гірок, в яких у маршрут на будь-яку колію сортувального парку входить не більше шести стрілок (вісім пучків по вісім колій). Вона може працювати в ручному, маршрутному, програмному або автоматичному режимі, який встановлюється натисканням кнопок пульта управління (ПУ) оператором чи черговим по гірці.
Рис. 10.1. Структурна схема ГАЦ-КР У маршрутному режимі потрібно задати за допомогою кнопок пульта номер колії сортувального парку, який блок формування завдань (ФЗ) перетворить в «стрілочний» код (наприклад + - - - + -). Цей код, що являє собою послідовність положень стрілок за маршрутом скочування відчепа, надходить у блок реєстрації завдань (РЗ), з якого поступає команда на переведення головної стрілки 1СП. Якщо положення стрілки не відповідає необхідному стану, то вона переводиться за допомогою блока керування (БК) і електропривода (ПР). Програмний режим дозволяє в блоці накопичування завдань (Н) зберігати до одинадцяти маршрутних завдань для відчепів, які потім реалізуються в процесі розпуску. В автоматичному (основному) режимі інформація про маршрутні завдання й кількість вагонів у відчепах для всього складу надходить у блок Н з гіркового програмнозадавального пристрою (ГПЗП-В) через пристрій сполучення (ПСП). Вільність головної стрілки контролюється пристроєм контролю головної зони (ПКГЗ) на основі обрахунку осей. В момент вступу відчепу в зону ПГКЗ фіксується її зайнятість, знаходиться вільна комірка запам’ятовуючого пристрою (ЗП), у яку записується маршрутне завдання й починається рахунок вагонів у відчепі. Блок формування коду адреси (ФКА) формує адрес відчепу у вигляді номера комірки ЗП у двійковому обчисленні. Із ФКА код адреси надходить у пристрої його трансляції по блоках активних зон (БАЗ) маршруту, що обираються пристроями контролю положення стрілки (КПС). Із РЗ інформація про кількість вагонів у відчепі передається в пристрій порівняння (ПП), що у момент розчеплення порівнює її з інформацією про фактичне кількість вагонів, яка надходить від рахункового пристрою (РХП). По досягненні рівності заданого й фактичного кількості вагонів ПП дозволяє запис номера відчепу й фактичну кількість вагонів із РХП в ту ж комірку ЗП, куди було записано маршрутне завдання. Крім того, ПП виконує зсув інформації в РЗ і Н, а також знаходить вільну комірку ЗП для запису в неї інформації про наступний відчеп. Із ФКА трьохрозрядний код адреси передається в пристрій трансляції, який містить елементи контролю вільності колійних дільниць (КВ), БАЗ і дешифратори коду адреси (ДКА). З БАЗ першого післястрілочного рейкового кола (1ПА) код адреси передається в ДКА. Після дешифрації коду відбувається звертання до відповідної комірки ЗП для одержання команди на переведення наступної стрілки маршруту 2СП. Під час вступу відчепу в зону останньої в маршруті стрілки у блоці формування фактичного маршруту (ФМ) формується номер колії, на яку вступив даний відчеп, а у блоці визначення відповідності (ВВ) перевіряється відповідність заданого й фактичного маршрутів. Швидкість роботи блоків ФМ і ВВ дозволяє використовувати їх в одному екземплярі для всіх відчепів, які вступають у зону останніх стрілок. Тому відчепи обслуговуються цими пристроями по одному, що забезпечує розподільник (Р). У разі невідповідності заданого й фактичного маршрутів блок ВВ видає команду на зчитування інформації про відчеп із ЗП й ФМ і передачу її в блок накопичування друку (НД). У випадку відповідності маршрутів ВВ видає команду гасіння інформації в ЗП і ФМ, якщо кнопка «Друк» на пульті не натиснута. Якщо ця кнопка натиснута, то інформація про відчеп видається в НД незалежно від відповідності заданого й фактичного маршрутів. Із блока НД інформація через розподільник друку (РД) надходить в електричну друкуючу машинку ЕДМ (ЭУМ-23), яка друкує дані про відчеп у такому порядку: номер відчепа, кількість вагонів у ньому, заданий маршрут, фактичний маршрут. Наприклад, запис «11 04 12 14» означає: відчеп номер 11 із чотирьох вагонів повинен був проїхати на 12 колію, а потрапив на 14. При відповідності заданого й фактичного маршрутів номер фактичного маршруту не друкується, тому «чужий» відчеп виділяється довжиною рядка. Після розпуску потяга оператор вимикає ГАЦ-КР повторним натисканням кнопки режиму. Оператор може передати керування на пульт електромеханіка (ПЕ) для проведення профілактичних робіт. Більшу частину апаратури ГАЦ-КР монтують на базі реле типу РКН у блоках восьми типів (НГ, БП1, БП2, ТГ1, ТГ2, ТГЗ, БИ й СЧУ). Пристрій ПКГЗ складається із трьох блоків (БКД, БС і БТ). Вибір режимів ГАЦ. Режими розпуску вмикають натисканням і відпусканням кнопки маршрутного (М), програмного (П) або автоматичного (А) режиму. Після натискання однієї із кнопок схема вибору режиму ГАЦ-КР, що наведена на рис. 10.2, починає свою роботу. Описання роботи схеми вибору режиму здійснимо для маршрутного режиму. У разі натискання кнопки М спрацьовує перше реле режиму 1M, при цьому друге реле 2М спрацювати не може, тому що до його обох виводів підключений позитивний полюс джерела живлення (ГП). У момент відпускання кнопки М обидва реле виявляються підключеними послідовно через контакт реле 1М до джерела живлення. Обмотки цих реле з’єднані паралельно (перемички 1-3 і 2-4), тому напруги 24 В досить для втримання їхніх якорів. Під час повторного натискання кнопки М до обох виводів реле 1M підключається негативний полюс живлення (ГМ) й воно відпускає якір, а реле 2М залишається під струмом до відпускання кнопки. Реле ВГ спрацьовує, коли вмикається будь-який режим ГАЦ, а реле ВПГ – при автоматичний А та програмний П. Контакти цих реле замикають шини живлення ГАЦ. Формування завдань. Під час роботи системи ГАЦ-КР у маршрутному або програмному режимі, а також у випадку корегування завдання в автоматичному режимі оператор користується тим самим комплектом кнопок завдань на пульті ПУ. Спочатку задається двозначний маршрут проходження відчепа, а потім кількість вагонів у ньому (не більше 15). Блок формування завдання перетворює маршрутне завдання, в «стрілочний» код, а кількість вагонів у відчепі – у двійково-десятковий код, а також передає коди в маршрутному режимі в реєстратор, а в програмному – у блок накопичування. Перетворення кількості вагонів у двійково-десятковий код наведено в табл. 10.1.
Рис. 10.2. Схема вибору режимів ГАЦ-КР Таблиця 10.1
Примітка. С, Е, Д – реле формування кількості вагонів (блок ФЗ2); И – реле індикації; «+» – реле під струмом; «-» – реле без струму. Маршрут задають натисканням і відпусканням кнопок спочатку першої цифри номера колії, а потім – другої цифри (рис. 10.3). Натискання першої кнопки двозначного номера колії сортувального парку (1-4) викликає вмикання кнопкового реле К1–К4, що підключається до позитивного полюса джерела живлення (П або ГПС) через контакти захисних реле З блоків РЗ, ФЗ2 і ФЗ1. Кнопкове реле вмикає відповідне йому сортувальне реле 1С, 2С, 4С блока ФЗ1 (рис. 10.4). Захисне реле З блоку ФЗ1 вимикається, але ввімкнені сортувальні реле (1С, 2С, 4С) продовжують одержувати живлення по колу самоблокування через фронтовий контакт реле З блока РЗ у маршрутному режимі. У разі відпускання кнопки десятків через тиловий контакт реле З вмикається й блокується реле Ф1, через фронтовий контакт якого полюс П (ГПС) з’єднується із кнопками пульта. Тому натискання другої кнопки (одиниць) викликає вмикання одного з реле К1–К8 і відповідних реле 1E, 2Е, 4Е, 8Е в блоці ФЗ1 (див. рис. 10.4). Останні вимикають реле З1 й ФЗ1 цього блоку, а реле 1E, 2Е, 4Е та 8Е одержують живлення по колу блокування. Відпускання кнопки одиниць приводить до вмикання й блокування реле Ф2, що фіксує закінчення кодування маршрутного завдання та підключає через блок ФЗ2 полюс П (ГПС) до кнопок для кодування кількості вагонів у відчепі. Натискання першої кнопки (десятків) кількості вагонів («0» або «1») викликає вмикання одного кнопкового реле (К1 й К2) і реле 1С або 4С блока ФЗ2. Реле З блока ФЗ2 вимикається, але ввімкнені реле 1С и 4С блокуються. Десятки кількості вагонів фіксує реле 1С, а нулі десятків фіксує реле 4С. Коли відпускається кнопка десятків спрацьовує й блокується реле ФЗ, через контакт якого знову подається живлення на кнопки, тому натискання другої кнопки (одиниць) викликає вмикання кнопкового реле (К1…К5 – максимальна кількість вагонів у відчепі 15) й реле 1E, 2Е, 4Е, 8Е блока ФЗ2. Нуль одиниць вагонів фіксує реле 1Д. Це викликає вимикання реле З1 у блоці ФЗ2, а реле 1E, 2Е, 4Е, 8Е у блоці ФЗ2 отримують живлення по колу блокування.
Рис. 10.3. Схема набору завдань У разі відпускання кнопки одиниць спрацьовує реле передачі завдання ПМ, через контакти якого завдання передається в реєстратор (реле ПВПГ на рис. 10.2 без струму) або в накопичувач (реле ПВПГ ввімкнене). Обмотки інформаційних реле (С і Е) підключають до контактів реле
Рис. 10.4. Схема формування завдань У момент надходження інформації про відчеп у блок РЗ або 11Н вимикається реле З і розмикається коло блокування інформаційних реле, після чого блок формування завдань звільняється для чергового відчепу. У випадку несправності пристроїв рахунку кількості вагонів і контролю розчеплення, їх вимикають натисканням кнопок ВКУ (вимикання ПКГЗ) і ВИ (вимикання покажчика розчипчлювачами), що знеструмлює реле ИРК. Далі черговий не задає кількість вагонів у відчепі, але після завдання маршруту (реле Ф2 під струмом) спрацьовує реле 1E у блоці ФЗ2, що фіксує відчеп як один вагон. Реле 1E вимикає реле З1 блока ФЗ2, а реле З1 – реле З, через тиловий контакт якого одержує живлення реле ФЗ (див. рис. 10.3). Останнє вмикає реле ПМ, що передає інформацію в блок реєстрації або накопичування. Помилкове формування завдання можна скасувати або замінити натисканням кнопки КЗ на ПУ або ПЕ. Скасування можливо під час початкового формування завдання (реле Ф1 під струмом), коли натисканням кнопки КЗ вмикають реле ОТ, що тиловим контактом розмикає коло блокування інформаційних реле блоків ФЗ1 і ФЗ2. Замінити завдання можна з моменту надходження його в реєстратор (реле РЗ вимкнено) до вступу відчепу на головну стрілку, коли реєстратор звільняється від інформації й реле РЗ встає під струм за відсутності завдання у блоці формування (реле КЗ «скидає» завдання в реєстраторі). При цьому реле РЗ встає під струм, але реле КЗ одержує живлення по колу блокування. Якщо розпуск здійснюється без контролю розчеплення (реле ИРК без струму), то кількість вагонів у відчепі не задається, однак після формування маршруту проходження короткочасно спрацьовує реле 1Е в блоці ФЗ2 (фіксує присутність як мінімум одного вагона у відчепі); реле фіксації Ф3 спрацьовує після того як знеструмиться реле З даного блока. Потім спрацьовують реле 4Е, 1Д блока ФЗ2, тим самим створюються умови для передачі маршруту з блока формування в блок накопичування або блок реєстрації. Реле в блоках ФЗ1 і ФЗ2 перебувають на самоблокуванні до тих пір поки не знеструмляться захисні реле З у реєстраторі або в блоці 11Н накопичувача. Натисканням кнопки скасування КО можна скасувати завдання в схемі формування. На пульті ПУ або ПЕ передбачена індикація номера заданої колії проходження відчепу й кількості вагонів у відчепі. Номер колії проходження відчепа й кількість вагонів у ньому висвічується на цифрових лампах пульта. Накопичування завдань. Накопичувач завдань Н (рис. 10.5) складається з 11 блоків типу НГ, які запам’ятовують інформацію про 11 відчепів у програмному режимі й накопичує завдання відчепам, що відділилися від складу в процесі розпуску, але ще не вступили в зону головної стрілки під час роботи в автоматичному режимі (з використанням ГПЗП). У кожному з ступенів накопичувача запам’ятовується маршрут проходження й кількість вагонів у відчепі. У програмному режимі (див. рис. 10.5) реле 1ПВПГ–4ПВПГ під струмом, і інформація про маршрут відчепу в «стрілочному» коді з блока формування поступає в 11-ту ступінь накопичувача (блок 11Н) на реле 1С – 6С, а інформація про кількість вагонів у відчепі у двійково-десятковому коді – на реле 1Д, 1E, 2Е, 4Е, 8Е. Реле З1 і З блока 11Н вимикаються і останнє розмикає коло живлення реле Ф1–Ф3 та самоблокування інформаційних реле блока формування (див. рис. 10.3). Інформація, що поступила в блок 11Н, зберігається до передачі її в блок 10Н завдяки колу блокування інформаційних реле, яке проходить через контакти реле ПМ блока 11Н і З блока 10Н (коло 16). Для передачі інформації із блока 11Н у блок 10Н треба ввімкнути реле ПМ блока 11Н, що можливо за умови вільності блока 10Н (реле З цього блоку під струмом) і відсутності передачі інформації з блоку формування в блок 11Н (реле ПМ блока ФЗ2 на рис. 10.3 вимкнено). Сприйняття інформації в блоці 10Н відбувається так: вимикаються реле З1 й З, а останнє позбавляє живлення реле ПМ блока 11Н та його інформаційні реле. Під час замикання тилового контакту реле ПМ блока 11Н інформація передається із блока 10Н у блок 9Н (на рис. 10.5 не показаний) і переміщується по накопичувачу до зайнятого блоку, а за відсутності зайнятих блоків – надходить у реєстратор завдань РЗ. В автоматичному режимі інформація про відчеп передається із ГПЗП-В у блок 8Н. Вона транслюється по ступенях накопичувача аналогічно програмному режиму. Після вмикання інформаційні реле в блоці РЗ вимикають реле 3 цих блоків й замикають кола блокування. Реєстрація завдань. Блок реєстрації завдань приймає й корегує завдання для відчепу, формує команди на переведення головної стрілки й рахує номери відчепів, видає інформацію в пристрій порівняння та запам’ятовуючий пристрій. Реєстратор завдання містить у собі блок РЗ1 типу НГ, реле контролю вільності нормованої дільниці 1КС2, що сприймає команди із блока ПКГЗ, його прямий і зворотний повторювачі 1ПКС й 1ОКС, реле ОПМ – зворотний повторювач реле ПМ блока РЗ (на рис. 10.5 не показані).
Рис. 10.5. Схема накопичення й реєстрації завдань Інформаційні реле блока P3 вмикаються або від блока формування завдання в маршрутному режимі (реле ПВПГ без струму), або від блока накопичування в програмному та автоматичному режимах (реле ПВПГ під струмом) і самоблокуються через фронтовий контакт реле 1ПКС та тиловий контакт реле ПКП. У блоці РЗ вмикається реле ПМ й із цього моменту через його контакт 211-212 інформація про маршрут (реле 1C–4С) і задану кількість вагонів у відчепі (реле 1E–8Е) з реєстратора подається в пристрій порівняння (блок УС1) та на входи блоків ЗП. Через контакт 211-212 ПМ і 31-32 ОПМ формується команда на відлік чергового номера відчепа в блоці РХП. Тривалість імпульсу визначається часом на відпускання реле ОПМ. Контактами реле 1C–4С створюється коло переведення головної стрілки 1 (на схемі це коло не показано). Коло вмикання інформаційних реле обривається контактом 21-23 ПКП під час роботи з контролем розчеплення (контакт 31-32 ИРК замкнутий) або в момент звільнення контрольної дільниці головної зони під час роботи без контролю розчеплення. Інформація про задану кількість вагонів з реєстратора подається на пристрій порівняння, що містить у собі два блоки УС1 та УС2 типу БИ, реле контролю проходження КП і його повторювач ПКП. Дані про кількість вагонів, що пройшли в цей момент часу через контрольну ділянку, надходять на вхід блока УС2 із РХП з виходів лічильника фактичної кількості вагонів. Інформаційні реле в блоках УС1 і УС2 самоблокуються по тому ж колу, що й реле блока P3. Фіксацію рівності заданої й фактичної кількості вагонів виконує реле контролю проходження КП, що вмикається у разі збігу станів реле однойменних розрядів у блоках УС1 й УС2. Реле КП і його повторювач ПКП будуть перебувати на самоблокуванні до звільнення реєстратора, коли реле ПМ у блоці Р3 знеструмиться. Пристрій порівняння не працює в режимі без контролю розчеплення, тому що інформація на входи блока УС2 зі РХП не надходить. Проходження відчепа фіксується звільненням контрольної дільниці. 10.2. Порядок виконання роботи 1. Вивчити за структурною схемою призначення кожного із блоків ГАЦ-КР та зробити порівняльний аналіз систем ГАЦ-КР і ГАЦ. 2. Вивчити принцип роботи схеми вибору режимів роботи ГАЦ-КР, блоків набору, формування, реєстрації та накопичення завдань. 3. Простежити роботу блоків ГАЦ-КР для заданого викладачем варіанта згідно з табл. 10.2. 4. Відповісти на контрольні запитання та завдання. 10.3. Зміст звіту 1. Структурна схема ГАЦ-КР. 2. Коротке описання призначення блоків ГАЦ-КР. 3. Порівняльний аналіз можливостей та принципів роботи систем ГАЦ-КР і ГАЦ. 4. Коротке описання роботи блоків ГАЦ-КР для заданого викладачем варіанта згідно табл. 10.2. Таблиця 10.2
10.4. Контрольні запитання та завдання 1. Робота схеми вибору режимів роботи ГАЦ-КР, під час натискання кнопок М, П, А та КЗ. 2. Особливості режимів роботи системи ГАЦ-КР. 3. Як відбувається фіксація завдання в схемі набору завдання? 4. Чому в схемі набору завдання немає реле, які реєструють натискання кнопок «9» і «0»? 5. Яким чином можна скасувати або задати нове завдання? 6. Призначення й робота схеми формування завдань. 7. Призначення реєстратора завдань і його робота. 8. Який буде порядок роботи схем, якщо реле ИРК без струму? 9. Призначення реле ПМ у блоках ФЗ, РЗ та Н. 10. Яким чином зі схеми набору завдання попадають у реєстратор завдань? 11. Як відбувається трансляція коду адреси? 12. Які відмінності в роботі блока накопичування в програмному та автоматичному режимах? 13. Яким чином працюють схеми вибору режимів роботи ГАЦ-КР, набору, формування, реєстрації й накопичення завдань, при скасуванні завдання? 14. Коли можна замінити завдання?
|
Тиловий контакт реле КЗ розмикає коло живлення реле ПВПГ, що у програмному й автоматичному режимах переключає реєстратор з блока накопичування на блок формування для прийому відкорегованого завдання. Таким чином, для заміни завдання в реєстраторі необхідно, натискаючи кнопку КЗ, задати нове завдання натисканням кнопок на пульті ПУ.
