Студопедия — ПРИСТРІЙ КОНТРОЛЮ ГОЛОВНОЇ ЗОНИ СИСТЕМИ ГАЦ-КР
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ПРИСТРІЙ КОНТРОЛЮ ГОЛОВНОЇ ЗОНИ СИСТЕМИ ГАЦ-КР






Мета роботи

Вивчити роботу пристрою контролю головної зони (ПКГЗ) системи ГАЦ-КР. Вивчити роботу схем лічильників заданої й фактичної кількості вагонів у відчепі, а також номерів відчепів.

 

11.1. Короткі відомості з теорії

ПКГЗ у системі ГАЦ-КР забезпечують надійний контроль зайнятості головної стрілки під час проходження вагонів будь-яких типів і у випадку втрати шунта, обрахунок фактичної кількості вагонів у кожному відчепі, фіксацію моменту відриву відчепу від потяга, контроль нагону відчепа на головній стрілці, а також контроль проходження вагонів з довгою базою. Для виконання перерахованих можливостей стрілочна дільниця за допомогою точкових датчиків розподілена на декілька контрольних зон. Організація зон контролю наведена на рис. 11.1.

Рис. 11.1. Організація зон контролю

Зона контролю рахунку вагонів (див. рис. 11.1, а) організована за допомогою педалей П1 і П2. Нормативна довжина дільниці м, що більше максимальної відстані між суміжними осями двовісних візків вагона, але менше самої короткої бази вагона. Зона контролю відриву відчепа від потягу (див. рис. 11.1, б) організована за допомогою педалей П0–П2. Нормативна довжина дільниці м, яка менше максимально можливої відстані між крайніми осями зчеплених вагонів. На рис. 11.1, б) наведено розташування суміжних вагонів за межами дільниці . Зона контролю вільності стрілочної дільниці (див. рис. 11.1, в) визначається нормативною довжиною зони між педалями П1–П3, що визначає межі стрілочної дільниці. Зона контролю проходження вагонів з довгою базою (див. рис. 11.1, г) визначається відстанню між педалями П0–П3. Довжина зони менше відстані між крайніми вісями візків вагона з довгою базою.

Структурна схема пристроїв рахунку вагонів наведена на рис. 11.2. Вагони обраховуються на дільниці з використанням педалей П1 і П2, а також лічильників осей Лч1, Лч2, Лч4. До моменту вступу вагона в зону лічильники не заповнені. На виході лічильника Лч4 видається сигнал логічного 0, реле рахунку вагонів СВ вимкнено. Під час проходження першої й другої осей першого візка вагона по педалі П1 схема збігу СЗ1-2 фіксує різні показчики лічильників Лч1, Лч2 і видає сигнал логічної 1. Тригер ТГ зберігає стан логічної 1, лічильник Лч4 залишається незаповненим, а реле СВ вимкненим. Під час проходження першої й другої осей першого візка вагона по педалі П2, імпульси від лічильника Лч2 через елемент И1 надходять на сумуючий вхід лічильника Лч4, який працює в режимі додавання; під дією сигналу на виході лічильника Лч4 вмикається реле СВ. Після проходження першої й другої осей другого візка по педалях П1 і П2 лічильники Лч1 та Лч2 виявляються заповненими нарівно. Через схему збігу СЗ1-2 видається сигнал логічного 0 і тригер ТГ перемикається в стан логічного 0.

Рис. 11.2. Структурна схема пристроїв рахунку вагонів і фіксації відриву відчепа
та вагонів з довгою базою

Під час проходження першої й другої осей другого візка вагона по педалях П1 та П2 імпульси від лічильника Лч2 через елемент И2 надходять на вхід лічильника Лч4, який працює в режимі віднімання. Лічильник повністю звільняється й видає сигнал логічного 0, реле СВ вимикається й фіксує проходження одного вагона. Подальший рахунок вагонів протікає аналогічно. Послідовність фіксації й обрахунку вагонів наведена на рис. 11.3.

Фіксація відриву відчепа відбувається на дільниці (див. рис. 11.2). До моменту вступу відчепа в зону лічильники Лч0–Лч4 перебувають у стані логічного 0. На входи елемента И3 від схем збігу СЗ0-2, СЗ1-2 та від лічильника Лч4 поступають сигнали логічного 0. Під дією вихідного сигналу з И3 реле КР перебуває у ввімкненому стані.

Під час вступу першої осі першого візка відчепа на педаль П0 і заповнення лічильника Лч0 через схему збігу СЗ0-2 на вхід елемента И3 поступає сигнал логічної 1, від чого вимикається реле КР і фіксується вступ відчепа в зону . Під час подальшого проходження вагонів відчепа по педалях П0–П2 через схеми збігу фіксується нерівне заповнення лічильників і на входах елемента И3 зберігаються сигнали логічної 1, від чого реле КР залишається вимкненим.

Рис. 11.3. Алгоритм роботи ПКГЗ під час фіксації й обрахування вагонів

Після повного проходження відчепом зони й звільнення цієї зони схеми збігів СЗ0-2 і СЗ1-2 фіксують рівне заповнення лічильників і видають сигнали логічного 0. Лічильник Лч4 після відліку кількості осей останнього вагона відчепа повністю звільняється й видає на вхід елемента И3 сигнал логічного 0. У разі повного збігу на всіх входах елемента И3 сигналів логічного 0 реле КР вмикається й фіксує відрив відчепа. Процес фіксації відриву відчепа наведений на рис. 11.4.

Фіксацію повного звільнення стрілочної зони здійснює реле КС, яке вмикається через елемент И4. Після повного звільнення зони схеми збігу СЗ1-2 та СЗ1-3 фіксують рівне заповнення лічильників і видають сигнали логічного 0. Лічильник Лч4 після відліку кількості вісей останнього вагона відчепа повністю звільняється й також видає сигнал логічного 0. У разі повного збігу на всіх входах елемента И4 сигналів логічного 0 реле КС вмикається й фіксує звільнення стрілочної дільниці. Проходження вагона з довгою базою фіксує реле ДВ, яке вмикається через елемент И5.

Зайнятість зони фіксують стани нерівно заповнених лічильників Лч1–Лч3 та заповнений лічильник Лч4, після чого через елемент И4 реле КС вимикається.

Рис. 11.4. Алгоритм роботи ПКГЗ під час фіксації відриву відчепа

У разі проходження першого візка вагона з довгою базою й повного звільнення стрілочної секції лічильники Лч1, Лч2 і Лч3 виявляються рівнозаповненими. Лічильник Лч4 залишається заповненим, зафіксувавши проходження двох осей першого візка вагона. Схеми збігу СЗ1-2 та СЗ1-3 видають сигнал логічного 0. Від заповненого лічильника Лч4 видається сигнал логічної 1. Після інверсії цього сигналу на вхід елемента И5 подається сигнал логічного 0. У разі збігу сигналів логічного 0 на всіх входах елемента И5 реле ДВ вмикається й фіксує проходження вагона з довгою базою. Під час проходження другого візка вагона й повного звільнення стрілочної дільниці на входах елемента И5 від схем збігу подаються сигнали логічного 0, а від лічильника Лч4 через елемент «НІ» подається сигнал логічної 1 і реле ДВ вимикається, чим фіксується повне проходження вагона з довгою базою й звільнення стрілочної секції. Процес проходження вагона з довгою базою наведено на рис. 11.5.

Після повного звільнення зони схеми збігу СЗ1-2, СЗ1-3 фіксують рівне заповнення лічильників і видають сигнали логічного 0. Лічильник Лч4 після відліку кількості осей останнього вагона відчепа повністю звільняється й також видає сигнал логічного 0. У разі повного збігу на всіх входах елемента И4 сигналів логічного 0 реле КС вмикається й фіксує звільнення стрілочної дільниці. Проходження вагона з довгою базою фіксує реле ДВ, яке вмикається через елемент И4.

Лічильники кількості вагонів і номерів відчепів. У системі ГАЦ-КР використовуються лічильники заданої й фактичної кількості вагонів у відчепі, а також номерів відчепів. Інформація з лічильників номерів відчепів і фактичного кількості вагонів поступає в ЗП, а з лічильника заданої кількості вагонів у блок ПП. Працюють лічильники однаково, тому розглянемо тільки лічильник заданої кількості вагонів (рис. 11.6).

Кожний лічильник складається із двох блоків СЧГ, один із яких рахує одиниці, а інший – десятки в двійково-десятковій системі числення. Команда на відлік чергового вагона поступає на вхід лічильників при наявності вільної комірки ЗП (контакт 61-62 ЗИ замкнутий), коли реле 1СВ одержує живлення з ПКГЗ. Реле 1СВ замикає коло живлення керуючого реле У, в якому перевіряється відповідність стану реле фіксації початку (1А, 2А, 4А, 8А) і кінця (1Б, 2Б, 4Б, 8Б) рахункових імпульсів. Реле У блокується через тиловий контакт реле А й вмикає реле У1 у блоці 1УС3.

Через діод VD 1.1 і контакт реле У1 по нижній обмотці спрацьовує й блокується реле 1А в блоці 1УС3. У момент закінчення імпульсу реле 1СВ та У1 вимикаються, а реле 1Б спрацьовує й блокується.

На початку другого імпульсу вмикається реле У1 і вимикає реле 1А, через тиловий контакт якого й фронтовий реле 1Б одержує живлення реле 1Б1 в блоці 1УС3. Під час імпульсу реле 1Б залишається під струмом. По нижній обмотці одержує живлення реле 2А. По закінченні другого імпульсу вимикаються реле 1Б, 1Б1 і вмикається реле 2Б. Далі лічильник працює аналогічно. Реле А захищає лічильник від збоїв коли надходходять на вхід короткі імпульси, тривалість яких достатня для вмикання реле У, але недостатня для вмикання реле лічильника. Реле А вмикається після фіксації початку рахункового імпульсу, коли виникає невідповідність станів реле А й Б відповідного розряду. Наприклад, під час надходження четвертого імпульсу реле А вмикається через фронтові контакти реле 4А, 2Б, 1Б і тилові контакти реле 1А, 2А та 4Б.

 


Рис. 11.5. Алгоритм роботи ПКГЗ при фіксації вагона з довгою базою


Рис. 11.6. Схема лічильника кількості вагонів

Якщо за час вмикання реле лічильника імпульс на його вхід не поступає, то реле У зберігає коло блокування до вмикання реле А, коли вимикаються реле У, У1, 1Б й 2Б і спрацьовує реле 4Б. Останнє вимикає реле А, що приводить до утворення кола первісного вмикання реле У. Лічильник готовий до приймання чергового імпульсу.

Рахунвання кількості вагонів відбувається до збігу заданого й фактичного числа вагонів у відчепі, у випадку роботи з контролем розчеплення або в момент фіксації відчепу як одного вагона – у разі роботи без контролю розчеплення. В обох випадках лічильник вимикає реле КП (контакт 31-33) і ЗИ (контакт 51-52).

Інформація про задану кількість вагонів у відчепі з реєстратора завдань (рис. 11.7) надходить на вхід блока 1УС1 пристрою порівняння (ПП). Інформація про кількість вагонів, що пройшли контрольну ділянку, надходить на вхід блока 1УС2 з виходів лічильників заданої кількості вагонів 1УСЗ і 1УС4 рахункового пристрою. У момент збігу станів реле блоків 1УС1 та 1УС2 спрацьовує й блокується реле контролю проходження КП.

Підщ час роботи без контролю розчеплення (реле ВКУ ввімкнено) відчеп фіксується як один вагон. Незалежно від заданого кількості вагонів реле КП одержує живлення через тиловий контакт реле ВКУ й вивід 214 блока 1УС2 на рис. 11.7. Реле КП вмикає реле ЗКВ. Відбуваються запис кількості вагонів у ЗП й вимикання реле ЗИ після фіксації цієї інформації.

Контакти реле КП і ЗИ на рис. 11.6 розмикають кола блокування інформаційних реле реєстратора РЗ. Його реле ПМ розмикає фронтовий контакт і блоки УС приходять у вихідний стан.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 625. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Мелоксикам (Мовалис) Групповая принадлежность · Нестероидное противовоспалительное средство, преимущественно селективный обратимый ингибитор циклооксигеназы (ЦОГ-2)...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Понятие метода в психологии. Классификация методов психологии и их характеристика Метод – это путь, способ познания, посредством которого познается предмет науки (С...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия