СХЕМА ФОРМУВАННЯ КОДУ АДРЕСИ Й АЛГОРИТМ ТРАНСЛЯЦІЇ КОДУ АДРЕСИМета роботи Вивчити роботу схеми формування коду адреси та алгоритм трансляції коду адреси в системі ГАЦ-КР.
Блок формування коду адреси (ФКА), схема якого наведена на рис. 13.1, перетворює номер комірки ЗП, обраної для запису інформації про черговий відчеп, із десяткової системи у двійкову й передає його в пристрій трансляції коду адреси. Реле Я зайнятої комірки (1ЗУ1-7ЗУ1) вмикає відповідні реле 1АД, 2АД і 4АД так, щоб закодувати номер комірки у двійковому численні: № 1 – 1АД, № 2 – 2АД, № 3 – 1АД і 2АД й т. д. Через фронтові контакти цих реле і реле Я одержують живлення реле 1Я та 2Я зайнятої комірки ЗП, після чого вона готова до прийому інформації (див. рис. 13.1).
Рис. 13.1. Схема формування коду адреси Інформація із ФКА поступає в блок трансляції коду адреси, схема якого наведена на рис. 13.2, за умови закінчення формування коду адреси (реле 1АД, 2АД, 4АД під струмом) і готовності комірки ЗП до прийому інформації (реле 1Я й 2Я по колу 11 вмикають реле ЗИ, що показано на рис. 12.1). Реле 1АД, 2АД, 4АД на рис. 13.1 блока ФКА вимикаються після запису в ЗП інформації про кількість вагонів у відчепі, коли реле ЗЯ вимикається й позбавляє живлення реле Я. Код адреси комірки ЗП із ФКА через контакти реле 1АД, 2АД, 4АД передається в блок трансляції головної стрілки 1 ТГ1(1), що показаний на рис. 13.2, за умови відсутності її автоматичного повернення (реле 1АВ під струмом). Ця інформація фіксується інформаційними адресними реле 1А, 2А і 4А, а також стрілочними керуючими реле ПУ і МУ, які розмикають коло вмикання реле контролю наявності інформації ЗА. Однак це реле зберігає коло блокування по верхній обмотці до збігу інформації, переданої із ФКА й зафіксованої інформаційними реле. Вимикання реле ЗА готовить коло вмикання інтервального реле И, що одержує живлення в момент вступу відчепа в зону головної стрілки 1, коли вимикається реле контролю вільності зони ПКР (реле на рис. 13.2 не показано). Тиловий контакт реле ПКР замикає коло живлення реле П, яке вмикає реле И. Реле П блокується і замикає кола вмикання й блокування реле З, блокування інформаційних реле, а також готовить коло для вмикання реле И в блоці наступної зони ТГ2 дільниці 1МА ТГ2(1МА). Схема колійного розвитку показана на рис. 7.1. Таким чином, під час вступу відчепа в активну зону в блоці цієї зони спрацюють реле автомата спостереження И, З, П та інформаційні реле. Реле 3 розмикає коло живлення реле К, а те розмикає коло вмикання реле И й відключає обмотки інформаційних реле від входів блока ТГ1(1). Надходження нової інформації в цей блок до звільнення відчепом зони головної стрілки й вступу його в наступну зону виключається. Якщо команда на переведення стрілки 1 відповідає її положенню (реле МУ під струмом), то по колу відповідності вмикається реле К блока ТГ2(1МА). Контакти реле К замикають кола вмикання адресних реле 1А, 2А і 4А й реле відповідності СА в блоці ТГ2(1МА). Реле СА підключає реле ПУ й МУ цього блоку до контакту комірки ЗП, що фіксує положення наступної в маршруті стрілки 2. Комірку ЗП вибирають контакти адресних реле 1А, 2А і 4А. Наприклад, для вибору комірки 1ЗУ повинно спрацювати реле 1А, що відповідає двійковому числу 1 (001). Обмотка реле МУ підключається до фронтового контакту 2С, а обмотка ПУ до тилового, що відповідає «стрілочному» коду. Аналогічно з’єднуються блоки трансляції всіх перших за стрілками безстрілочних дільниць. За першою стрілкою маршруту таких дільниць дві, за другою – чотири й т. д. Причому стрілочні керуючі реле одержують живлення тільки в блоках тих дільниць, у яких спрацювали реле СА. Після вмикання всіх інформаційних реле вимикається реле ЗА блока ТГ2 (1МА), замикає свій контакт у колі обмотки реле И, після чого цей блок готовий до фіксації вступу відчепа на ділянку 1МА.
Рис. 13.2. Схема трансляції коду адреси За умови невідповідності команди на переведення стрілки її положенню (реле МУ під струмом) інформація із блока ТГ1(1) передається в блок наступної зони за фактичним положенням стрілки тільки при вступі відчепа в зону стрілки 1, оскільки спрацьовує реле И блока ТГ1(1), коли стрілка 1 вже не може бути переведена. У цьому випадку через фронтовий контакт реле И, тиловий контакт ПУ (вивід 118) по колу 7 створюється коло вмикання реле К у блоці ТГ2(1ПА), що підключає до входів цього блоку обмотки інформаційних реле й реле автомата спостереження. Інформаційні реле спрацьовують, але реле ПУ й МУ до відповідної комірки не підключаються, тому що в блоці ТГ2 (1ПА) реле відповідності СА не вмикається. Під час подальшої трансляції, коли адресні реле СА в блоках ТГ не спрацьовують, звертання до ЗП за командами на переведення стрілок не відбувається, і відчеп слідує за маршрутом попереднього відчепа, якщо черговий поворотом рукоятки не змінить маршрут. Із вступом відчепу на ділянку 1МАП, коли ділянка 1СП (на рис. 13.2 не показана) ще зайнята, у блоці ТГ2(1МА) спрацьовують реле П і И. Реле И блокується й замикає контакти в колах блока ТГ2(1МА) та реле СИ блока ТГ1(1). Реле 3 блока ТГ2 (1МА) не може спрацювати до вимикання реле И в блоці ТГ1(1), а реле СИ вмикається й розмикає коло блокування реле И в блоці ТГ1(1). Реле И вимикається, розмикає кола блокування інформаційних реле й одне з кіл реле З, а своїм тиловими контактом замикає кола вмикання реле З й блокування реле П блока ТГ2(1МА). Під час звільнення відчепом зони стрілки 1 реле ПКР спрацьовує, вмикає реле П блока ТГ1(1), а останнє вмикає реле И та З, яке тиловим контактом вмикає реле К. Блок ТГ1(1) вертається у початковий стан і готується до прийому інформації. Під час подальшого руху відчепа по активних зонах передача й прийом інформації, а також робота реле автомата спостереження відбуваються аналогічно розглянутому. 13.2. Порядок виконання 1. Ознайомитися зі схемами блоку формування коду адреси та блоку трансляції коду адреси. 2. Вивчити алгоритм трансляції коду адреси на прикладі блоків стрілки 1 і дільниці 1МА. 3. Відповісти на контрольні запитання та завдання. 13.3. Зміст звіту 1. Схема формування коду адреси. 2. Схема трансляції коду адреси. 3. Коротке описання призначення й роботи схеми формування коду адреси. 4. Алгоритм трансляції коду адреси на прикладі блоків стрілки 1 і 1МА. 5. Відповідь на контрольне запитання (за завданням викладача).
13.4. Контрольні запитання та завдання 1. Яким чином ФКА перетворює інформацію про відчепу з десяткової системи у двійкову? 2. За яких умов інформація із ФКА потрапляє в пристрої трансляції коду адреси? 3. Яким чином виключається надходження нової інформації в ФКА до звільнення відчепом зони головної стрілки? 4. Коли можливе надходження нової інформації у ФКА? 5. Що відбувається у разі невідповідності команди на переведення стрілки її положенню? 6. У якому випадку відбувається звертання до ЗП? 7. Призначення реле З, П та К. 8. Призначення реле СИ. 9. Призначення реле 3А та СА. 10. Що відбудеться у разі спроби чергового по гірці скасувати або змінити маршрут відчепу? 11. Як відбувається звільнення блока ТГ1? 12. Як схемою трансляції коду адреси фіксується розчеплення? 13. Як схемою трансляції коду адреси фіксується нагін? 14. Робота схем формування й трансляції коду адреси у разі нагоні?
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК Основний 1. Сапожников, В. В. Станционные системы автоматики и телемеханики [Текст]: учебн. для вузов ж.-д. трансп. / В. В. Сапожников, Б. Н. Ёлкин, И. М. Кокурин. – М.: Транспорт, 2000. – 432 с. 2. Телеуправление стрелками и сигналами [Текст]: учебн. для вузов ж.-д. трансп. / за ред. А. С. Переборова. - М.: Транспорт, 1981. – 390 с. 3. Казаков, А. А. Станционные устройства автоматики и телемеханики [Текст]: учебник для техникумов ж.-д. трансп. / А. А. Казаков, В. Д. Бубнов, 4. Модин, Н. К. Механизация и автоматизация станционных процессов [Текст] / Н. К. Модин. – М.: Транспорт, 1988. – 212 с. Додатковий 5. Бузанов, С. П. Проектирование механизированных и автоматизированных сортировочных устройств. [Текст]: учеб. для вузов ж.– д трансп. / С. П. Бузанов, А. М. Карпов, М. А. Рыцарев. – М.: Транспорт, 1965.– 232 с. 6. Сагайтис, В. С. Устройства механизированных и автоматизированных сортировочных горок [Текст]: справочник / В. С. Сагайтис, В. Н. Соколов. - М.: Транспорт, 1988. – 208 с.
ЗМІСТ Лабораторна робота № 7 СХЕМИ КЕРУВАННЯ ГІРКОВИМИ СВІТЛОФОРАМИ...................... 3
Лабораторна робота № 8 СХЕМИ КЕРУВАННЯ ГІРКОВИМИ СТРІЛОЧНИМИ ЕЛЕКТРОПРИВОДАМИ......................................................................... 9
Лабораторна робота № 9 ВИМІРЮВАННЯ ФАКТИЧНОЇ ШВИДКОСТІ ТА ПРИСКОРЕННЯ РУХУ ВІДЧЕПУ.......................................................... 20
Лабораторна робота № 10 СИСТЕМА ГІРКОВОЇ АВТОМАТИЧНОЇ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ З КОНТРОЛЕМ РОЗПУСКУ ВІДЧЕПІВ (ГАЦ-КР)............................... 29
Лабораторна робота № 11 ПРИСТРІЙ КОНТРОЛЮ ГОЛОВНОЇ ЗОНИ СИСТЕМИ ГАЦ-КР...... 40
Лабораторна робота № 12 ЗАПАМ'ЯТОВУЮЧИЙ ПРИСТРІЙ СИСТЕМИ ГАЦ-КР..................... 48
Лабораторна робота № 13 СХЕМА ФОРМУВАННЯ КОДУ АДРЕСИ Й АЛГОРИТМ ТРАНСЛЯЦІЇ КОДУ АДРЕСИ..................................... 51
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК............................................................... 56 Навчальне видання
Разгонов Адам Пантелійович Профатилов Володимир Іванович Дунаєв Дмитро Володимирович Журавльов Антон Юрійович
|
13.1. Короткі відомості з теорії
