Захист від корозії

4.110 Підземні сталеві газопроводи і резервуари ЗВГ слід захищати від ґрунтової корозії і корозії блукаючими струмами у відповідності з вимогами ГОСТ 9, 602, інструкції 320.03329031.008.

Підземні газопроводи повинні мати захисне ізоляційне покриття дуже посиленого типу. Конструкція (структура) та основні вимоги до захисного ізоляційного покриття дуже посиленого типу повинні відповідати вимогам ГОСТ 9.602 і розділу 11.

4.111 На підземних газопроводах слід передбачати установку конструктивних елементів захисту: контрольно-вимірювальних пунктів (далі - КВП), повздовжніх та поперечних електрозрівнювальних перемичок, ізолюючих фланцевих з'єднань (далі - ІФЗ).

КВП слід встановлювати з інтервалом не більше, м:

- на газопроводах, прокладених на території міст, що мають джерела блукаючих струмів - 100, що не мають джерела блукаючих струмів - 150;

- на газопроводах, прокладених по території селищ і сіл - 200;

- на газопроводах, прокладених поза територією населених пунктів на прямолінійних ділянках - 500, а також на поворотах газопроводу під кутом 45-135 ° і в місцях розгалужень;

- в місцях максимального зближення газопроводів з джерелами блукаючих струмів (тягові підстанції, відсмоктуючі пункти, колійні дроселя, рейки);

в місцях пересічення газопроводів з рейковими шляхами електрофікованого транспорту (при пересіченні більше двох рейкових шляхів -по обидва боки пересічення);

- при переході газопроводів через водяні перешкоди шириною більш 75 м - на одному березі.

Необхідність установки КВП в місцях пересічення газопроводів між собою та з іншими підземними металевими інженерними мережами (крім силових кабелів) вирішується проектною організацією в залежності від корозійних умов.

На територіях з удосконаленими дорожніми покриттями КВП слід виводити під ковер. При відсутності удосконаленого дорожнього покриття КВП установлюється в стояках з виносом їх за смугу руху.

4.112 Для виміру захисних електропотенціалів розподільних газопроводів допускається використовувати газопровідні вводи, протяжність яких (від місця врізки в розподільчий газопровід до вимикаючого пристрою на стіні будинку) не перевищує 15 м.

4.113 При підземних переходах газопроводів у сталевих футлярах, у місцях пересічення залізниць загальної мережі та автомобільних доріг І і ІІ категорій, на футлярах слід передбачати захисне покриття дуже посиленого типу та електрохімічний захист.

При безтраншейній прокладці для захисту футлярів рекомендуються дуже посилені захисні покриття з підвищеними фізико-хімічними властивостями (термоусадочна стрічка «Термізол», епоксидно-перхлорвінілова ізоляція тощо).

У випадках пересічення, за погодженням з експлуатуючими дорожніми організаціями, газопроводами автодоріг та вулиць в населенних пунктах безтраншейним способом, де установка футлярів на газопроводах нормативами не вимагається, і футляр є тільки засобом зберігання ізоляційного покриття газопроводу, ізоляція та електрозахист футлярів не вимагається.

4.114 Для усунення неконтрольованих контактів газопроводу із землею через металеві конструкції будинку та інженерні мережі ІФЗ слід передбачати:

- на надземній частині підйомів та опусків газопроводів на житлових, громадських і промислових будинках, а також на опорах, мостах і естакадах;

-на входах і виходах в землю із ГРП, ГРПБ, ШРП.

На надземній частині підйомів газопроводів на житлові, громадські та промислові будинки ІФЗ рекомендується установлювати після вимикаючих пристроїв по ходу газу.

Допускається при переходах підземних газопроводів в надземні замість ІФЗ застосовувати електричну ізоляцію газопроводів від опор і конструкцій діелектричними прокладками.

4.115 Розміщення ІФЗ слід передбачати на зовнішніх газопроводах на висоті не більш 2, 2 м

4.116 Допускається установка ІФЗ на вводах і виводах із ГРП (ГРПБ), у колодязях, обладнаних спеціальними електроперемичками з виводами під окремо стоячі контактні пристрої для можливості шунтування фланцевих з'єднань під час виконання ремонтних робіт у колодязі.

4.117 Відстань від установок електрохімічного захисту та від їхніх контактних пристроїв до резервуарів ЗВГ слід приймати не менше 5 м, а до підземних газопроводів - за рішенням проектної організації виходячи з конкретних умов.

4.118 Протектори, які застосовуються для захисту сталевих резервуарів ЗВГ від корозії, допускається передбачати як основні заземлювачі захисту від прямих ударів блискавки. При цьому слід керуватися вимогами РД 34.21.122.

4.119 Електроперемички між трубопроводами, виконані із штабової сталі повинні мати ізоляційне покриття дуже посиленого типу.

4.120 Надземні газопроводи слід захищати від атмосферної корозії покриттям, що складається з двох шарів ґрунтовки та двох шарів фарби, лаку або емалі, призначених для зовнішніх робіт при розрахунковій температурі зовнішнього повітря в районі будівництва відповідно ГОСТ 14202.

4.121 Резервуари ЗВГ слід захищати від корозії:

- підземні - відповідно до вимог ГОСТ 9.602 і інструкції 320.03329031.008;

- надземні - покриттям, що складається з двох шарів ґрунтовки І двох шарів фарби, лаку або емалі типу «Поліпромсинтез», призначених для зовнішніх робіт при розрахунковій температурі зовнішнього повітря в районі будівництва.