Екологія як наука і навчальна дисципліна

У науковій і навчальній літературі останнього десятиліття можна знайти не один десяток понять екології, що визначають її як науку і як навчальну дисципліну, але далеко не всі вони об’єктивно відображають її сучасну сутність і значення (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Визначення екології як науки

Автор	Рік	Версія визначення
Ернст Геккель		Під екологією ми розуміємо суму знань, що відноситься до економіки природи: вивчення всієї сукупності взаємовідносин живого з навколишнім середовищем, як органічним, так і неорганічним…
Чарльз Елтон		Екологія є дослідженням тварин і рослин у зв’язку з їхнім способом і середовищем проживання (замість слів “тварини і рослини” краще вживати слово “організми”, тому що зараз виділяються й інші категорії організмів – гриби, протисти і бактерії – які не належать до рослинного або тваринного світів).
Юджин Одум		Екологія – це біологія навколишнього середовища
	Екологія – міждисциплінарна галузь знань про устрій і функціону­вання багаторівневих систем у природі і суспільстві в їх взаємозв’язку.
	Сьогодні екологія сформувалась у принципово нову інтегральну дисципліну, яка зв’язує фізичні та біологічні явища і створює міст між природничими і суспільними науками.
В.Д. Федоров		Екологія вивчає сукупність живих організмів, які взаємодіють один з одним і утворюють з навколишнім середовищем певну єдність (систему), в межах якої здійснюються процеси трансформації енергії і речовини
Кребс		Екологія – це наукове дослідження взаємодій, що визначають поширення і кількість організмів.
М. Реймерс		Сучасна екологія – новий розділ знання, наука про виживання в навколишньому середовищі, фундаментальна основа для природоохоронного знання... Для екології характерний широкий, системний міжгалузевий погляд, вона з суто біологічної науки перетворилась у значнийцикл знань, вібравши в себе розділи географії, геології, химії, фізики, соціології, теорії культури, економіки...
В. Данілов-Данільян		Ориентация на экономику – одна из важнейших задач как для теоретической, так и для прикладной экологии, поскольку экологизация производства и потребления, всей экономической системы – обязательное условие успешного решения экологических проблем, предотвращения экологической катастрофы.
М. Моісеєв (марема- тик)		Перед человечеством во весь рост поднимается проблема выживания – центральная проблема современной науки. Дисциплина, которая ее изучает, носит название экология.
В. Криса-ченко		Найкраще екологію визначити як науку про взаємини біосистем з природним довкіллям, котре визначає просторові та часові параметри їх існування та розвитку... Повнота цивілізованого поступу, очевидно, значною мірою визначатиметься тим, наскільки ефектив­но та повно будуть реалізовані всі соціальні функції екології: гносеологічна, освітня, інформативна, світоглядна, естетична, етична....

Таким чином, сучасна екологія - це комплексна наука про будову, функціонування, взаємозв'язки багаторівневих систем у Природі й Суспільстві з метою збереження людства і біосфери. Основний об'єкт досліджень сучасноїекології – екологічні системи (екосистеми) планети всіх рівнів та їх елементи.

Екосистема – це одне із основних понять сучасної екології. Під екосистемою розуміють сукупність живих організмів, що мешкають на певній території та умов їх існування, які об'єднані коло обігом речовини, енергії та інформації в єдиний функціональний комплекс (систему). Тобто, екосистема – це сукупність біоценозу і біотопу, поєднаних в єдине функціональне ціле.

Важливим поняттям екології є біосфера – сукупність всіх живих організмів нашої планети, які мешкають внижній частині атмосфери, всій гідросфері та верхній частині літосфери Землі. Сьогоднішній стан освоєності біосфери людством називається техносферою, коли Людина прямо чи опосередковано впливає на всі екосистеми Землі. Згідно з вченням В.І.Вернадського в процесі розумної діяльності людини біосфера перейде у вищу стадію свого розвитку – ноосферу, тобто сферу розуму.

Основні завдання сучасної екології:

· вивчення загального стану сучасної біосфери (біологічних систем усіх рівнів), умов і чинників його-формування, причин і обсягів змін під впливом різних природних і антропогенних чинників;

· прогнозування динамі­ки стану екосистем і біосфери в цілому в часі й просторі;

· розроблення, з урахуванням основних екологічних законів, шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспіль­ства і природи;

· збереження здатності біосфери до саморегуляції і самовідновлення;

· до­слідження живої компоненти біосфери, її реакції на різні впливи, а також пізнання всіх процесів функціонування життя.