Структура часу обороту промислового капіталу

Час обороту промислового капіталу
Час обігу	Час виробництва	Час обігу
Придбання та доставка засобів виробництва	Перебування засобів виробництва у матеріальних виробничих запасах	Реалізація виробленої товарної продукції та перебування її у товарних запасах
Укладення контрактів з найманими працівниками	Робочий період – безпосереднє функціонування засобів виробництва
	Перерви у робочому періоді

Раціональне господарювання передбачає пошуки шляхів прискорення обороту капіталу, бо це збільшує масу і підвищує норму прибутку.

З урахуванням швидкості обороту капіталу формула норми прибутку набуває такого вигляду:

де Р´ — норма прибутку: М — маса прибутку; К — величина авансового капіталу; п — кількість оборотів авансового капіталу рік.

Оборот основного капіталу завдяки багаторічному функціонуванню його матеріально-речових елементів відбувається у формі амортизації.

Амортизація (лат. Amortisatio – погашення) основного капіталу – процес поступового перенесення вартості основного капіталу на новостворену продукцію в міру його зношування.

Амортизацію розраховують:

– на капітальний ремонт основних засобів;

– на реновацію (повне оновлення) основних засобів

Розрізняють фізичне та моральне зношування основного капіталу.

Фізичне зношування основного капіталу відбувається в процесі виробничого споживання його елементів, а також під фізико-хімічним впливом навколишнього природного середовища. Можливість подальшої експлуатації засобів праці у зв’язку з втратою їхніх техніко-експлуатаційних властивостей поступово втрачається.

Матеріально-речові елементи основного капіталу можуть зазнавати також морального зношування, зумовленого науково-технічним прогресом.

Моральне зношування основного капіталу — це техніко-економічне старіння його елементів, що виявляється у втраті доцільності їхньої подальшої експлуатації через появу дешевших або досконаліших засобів праці» Розрізняють моральне зношування першого та другого видів.

Моральне зношування першого виду зумовлене появою дешевшого та досконалішого устаткування внаслідок підвищення продуктивності праці.

Моральне зношування другого виду зумовлене винайденням нових якісних засобів праці, що призводить до старіння застосовуваних елементів основного капіталу.

Засобом компенсації зношування основного капіталу є амортизаційні відрахування.

Амортизаційні відрахування — щорічне списання частини вартості основного капіталу. Амортизаційні відрахування є частиною валових витрат підприємства, Водночас вони виступають джерелом відшкодування зношування основних засобів, утворюючи фінансові передумови інвестування. Саме тому система амортизаційних відрахувань важливим чинником підвищення ефективності суспільного виробництва.

Амортизаційний фонд — грошовий фонд призначені для відновлення вартості спожитих елементів основного капіталу, які вибувають із виробничого процесу в міру свого фізичного та морального зношування.

Норма амортизації — виражене у відсотках відношення річної суми амортизації до вартості елементів основного капіталу.

де Na — норма амортизації; К — початкова вартість основного капіталу; Р — затрати на ремонт обладнання; Л — ліквідаційна вартість засобів праці; n — нормативний строк служби основного капіталу.

Норма амортизації є найважливішим економічним важелем амортизаційної політики держави. Через рівень норм та диференціацію їх регулюється швидкість обороту основного капіталу, інтенсифікується процес його відтворення та стимулюється впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

 

Питання для самоконтролю.

 

1. За якими ознаками розрізняється основний і оборотний капітал?

2. У чому полягає сутність прибутку?

3. Що таке витрати виробництва? Які існують види витрат?

4. Які типи об’єднань підприємств ви заєте?

5. Що таке концентрація виробництва? Якими показниками вимірюють її рівень?

Тема 13. Використання виробничих ресурсів. Формування доходів в умовах ринку.

1. Сутність, види і джерела формування доходів. Номінальні й реальні доходи.

2. Розподіл доходів. Заробітна плата та її форми.

3. Персональний розподіл доходів та їх диференціація. Крива Лоренца.