Література. Тема 11. Основні макроекономічні показники результативності національної економіки

Основна: 3, 6, 7, 9, 11, 14, 15, 16, 18, 20.

Додаткова: 28, 37.

 

Тема 11. Основні макроекономічні показники результативності національної економіки

План

1. Суть системи національних рахунків. Методи обчислення ВНП, ВВП.

2. Розрахунок ЧНП, НД, ОсД та ДКВ.

3. Номінальні та реальні макроекономічні показники.

Питання перше. Суть системи національних рахунків. Методи обчислення ВНП, ВВП

Найбільш прийнятною для розрахунку основних макроекономічних показників за сучасних ринкових умов є система національних рахунків (СНР).

СНР – це комплекс взаємопов’язаних статистичних показників, поданих у вигляді певних рахунків і таблиць. СНР розглядає економіку країни як єдине ціле. Вона не відокремлює сферу матеріального виробництва і невиробничу сферу одну від одної. Тим самим забезпечується узагальнююча характеристика діяльності всього народного господарства для різноманітних господарських одиниць, що функціонують в усіх секторах і на всіх рівнях економіки.

Головним макроекономічним показником у СНР є валовий національний продукт (ВНП), який характеризує, по-перше, сукупний доход усіх громадян країни, а, по-друге, загальний обсяг витрат на придбання вироблених товарів і послуг. Він виступає кінцевим підсумком діяльності національної економіки.

ВНП визначається як сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік незалежно від того, продані вони чи витрачені на збільшення запасів. У зв’язку з тим, що більшість продуктів перш ніж потрапити на ринок проходить кілька виробничих стадій, тому окремі частини й компоненти цих продуктів купуються і продаються кілька разів. Щоб уникнути багаторазового обліку (або подвійного рахунку) окремих частин продукту при визначенні ВНП, враховується тільки ринкова вартість кінцевих продуктів.

Кінцеві продукти - це товари і послуги, що купуються для кінцевого використання, а не для перепродажу чи обробки й переробки.

Додана вартість – це ринкова ціна обсягу продукції, виробленої фірмами, за винятком вартості спожитої сировини і матеріалів, куплених ними у постачальників:

ДВ=В– МВ,

де ДВ – додана вартість (грн.);

В – виручка від реалізації продукції (грн.);

МВ – матеріальні витрати на виробництво і реалізацію продукції (грн.).

В економічній практиці використовують три методи розрахунку ВНП:

1) виробничий метод Згідно цього ВНП обчислюється як сума доданих вартостей всіх галузей економіки, тобто за місцем їх створення;

2) розрахунок ВНП за витратами. В даному випадку ВНП вимірюється як сума всіх витрат, пов’язаних зі створенням кінцевого продукту:

ВНП=СВ+ ВІ + ДВ + ЧЕ,

де СВ – споживчі витрати;

ВІ – валові інвестиції;

ДВ – державні витрати;

ЧЕ – чистий експорт.

Споживчі витрати (СВ) –це витрати домашніх господарств, які пов’язані із закупівлею предметів споживання довгострокового використання, товарів поточного споживання і сплатою послуг.

Валові інвестиції (ВІ) складаються з:

- інвестиції на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизація);

- чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу). За натуральною формою це: будівництво, машини і устаткування, зміни в запасах, житлове будівництво та ін.

Державні витрати (ДВ) об’єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг (причому державні трансферти не включаються у ВНП, тому що вони не відображають зростання поточного виробництва).

Чистий експорт ( ЧЕ) – це різниця між обсягами експорту та імпорту.

3) розрахунок ВНП за доходами:

ВНП=ЗП+ Р + Пр + П + А + НП,

де ЗП – заробітна плата(це грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка включає додаткові виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування, виплати приватних пенсійних фондів);

Р – рентні платежі (рентні доходи, які отримують домашні господарства за здані в оренду землі, приміщення, житло та ін.);

Пр – проценти (дохід від грошового капіталу);

П – прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств та корпорацій (він включає податок на прибуток, дивіденди, нерозподілений прибуток корпорацій);

А – амортизація;

НП – непрямі податки (акцизи, мито, ПДВ).

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – характеризує кінцеві підсумки діяльності, так званої, внутрішньої економіки країни.

ВВП = ВНП – ЧЕ;

ВНП = ВВП + чисті доходи із-за кордону.

Питання друге. Розрахунок ЧНП, НД, ОсД та ДКВ

Крім показника ВНП і ВВП, що характеризує річний випуск продукції і послуг в економіці, в СНР є ряд взаємопов’язаних показників, які можуть бути розраховані на основі ВНП. До таких показників слід віднести ЧНП, НД, особистий доход і доход після сплати податків (використаний доход).

Чистий національний продукт (ЧНП) представляє собою ВНП, з якого вилучена вартість засобів виробництва, зношених у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відраховування).

ЧНП = ВНП – А = СВ + ЧІ + ДВ + ЧЕ = ЗП + Р + Пр + П + НП

де ЧІ – чисті інвестиції (валові приватні інвестиції – амортизація).

Національний доход відображає сукупність доходів, що отримують домашні господарства. НД – це доход, який визначається шляхом вилучення з вартості чистого національного продукту непрямих податків:

НД = ЧНП – НП= ЗП+Р+Пр+П

Використаний НД становить сукупність фондів споживання і нагромадження.

Особистий доход (ОсД) – це доход, отриманий приватними особами. Він розподіляється на споживання, заощадження і виплату податків.

 

 

 

Урядові трансфертні платежі – це державні виплати індивідам, які не обумовлюються безпосередньо їхньою участю в суспільному виробництві. До них належать допомога по безробіттю і пенсії.

Використаний доход (дохід кінцевого використання). Його розраховують шляхом вилучення з особистого доходу індивідуальних податків.

Питання третє. Номінальні та реальні макроекономічні показники

ВНП різних років може бути зіставлений для визначення фізичних обсягів національного виробництва тільки за умови, що ціни були незмінними. Але насправді ціни з року в рік, як правило, змінюються: зростають або знижуються. Це означає, що на величину ВНП впливають зміни як фізичних обсягів національного виробництва, так і цін. З метою врахування цінового фактора в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВНП: номінальний і реальний.

Номінальний ВНП відображає обсяг виробництва у ринкових цінах, що склалися на момент створення цього обсягу продукції, й обчислений у національній валюті за її поточним курсом.

Реальний ВНП визначається за незмінними (базисними) цінами. Реальний ВНП відображає вартість загального обсягу виробництва у різні роки за умови незмінного рівня цін, починаючи з базового року. Таким чином, реальний ВНП показує ринкову вартість обсягу продукції кожного року, яка визначена у постійних цінах базового року й обчислена у національній валюті за її незмінним курсом.

Відношення номінального ВНП до реального ВНП характеризує дефлятор ВНП (індекс цін):

де Р_{П, Б} - ціни, відповідно в поточному і базисному періодах;

Q_{П, Б} – обсяг виробництва в поточному і базисному періоді.

Більш точнішим показником, який показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту є реальний ВНП.