Студопедия — Концептуальні засади ризикології
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Концептуальні засади ризикології






Оцінювати стан і динаміку економічної системи, управляти, приймати рішення у фінансово-економічній сфері доводиться за умов невизначеності, конфлікту, дії дестабілізуючих чинників та зумовленого ними ризику. Невизначеність, якою обтяжена економічна система, характеризується тим, що вона залежить від множини чинників, дій контрагентів, які неможливо передбачити в усій повноті та з необхідною точністю. Мають місце зрушення в суспільних потребах і споживчому попиті, виникають нові знання і технології, відбуваються зрушення кон’юнктури ринку, коригування траєкторії руху економіки за політичною та соціальною необхідністю тощо.

Практика ХХ ст. підтвердила, зокрема, те, що мотивування діяльності дедалі більше ускладнюється, зростає роль свободи вибору, оцінювання та особистої відповідальності. Об’єктивно існуючі невизначеність, конфліктність, нестача інформації на момент оцінювання, прийняття управлінських рішень, неоднозначність прогнозів, зміни як в оточуючому середовищі, так і в самій системі, еволюційні трансформаційні процеси, нестача часу для наукового обґрунтування значень економічних і фінансових показників та підтримки прийняття відповідних рішень породжують ризик, яким обтяжені суб’єкти господарювання.

Теоретичні дослідження та практика переконують, що ризик – це досить широке поняття, специфічний предмет наукового дослідження, що має свій статус. На базі результатів дослідження даного предмету впродовж кількох десятиліть інтенсивно формується окрема наука про економічний ризик, що дістала назву ризикологія. З питань ризикології існує низка наукових праць, наводиться кілька її визначень, в яких підкреслюється, що ризикологія – наука про закони й закономірності діяльності цілепокладаючих і цілездійснюючих систем стосовно виявлення можливих загроз, які можуть проявитись у майбутній діяльності, або ризикологія – наука про те, що необхідно робити зараз і в майбутньому, щоб досягти успіху за мінімальних зусиль.

Об’єктивність ризику у фінансово-економічній сфері ґрунтується на тому, що він існує через об’єктивні, притаманні економіці категорії конфліктності, невизначеності, розпливчатості, відсутності вичерпної інформації на момент оцінювання та прийняття управлінських рішень.

Суб’єктивність ризику зумовлюється тим, що в економіці (бізнесі) діють реальні люди (інвестори, менеджери, управлінські команди, бізнесмени) зі своїм досвідом, психологією, інтересами, смаками, схильністю чи несхильністю до ризику, власною поведінкою, інтравертністю чи екстравертністю тощо).

Відокремлюють систему постулатів стосовно ризику як економічної категорії, котрим обтяжена фінансово-економічна сфера діяльності. Це такі основні постулати:

Постулат 1. Всеосяжність ризику. Необтяжений ризиком господарюючих суб’єктів майже не існує. Ризик – не випадковий результат свідомої діяльності, а об’єктивна реальність буття творчої людини (суб’єкта господарювання), яка вдосконалює умови свого існування в середовищі, що постійно трансформується.

Можливість соціально-економічних і політичних змін, які можуть несприятливо вплинути на функціонування та розвиток відповідних економічних систем і стосуються інтересів суб’єктів господарювання, завжди сприймаються людьми як ризик. Для різних груп людей одні й ті самі зрушення (трансформації) мають різний ступінь загроз. Для одних вони є абсолютною загрозою, бо можуть призвести до невиконання поставлених цілей, збитків, погіршення матеріальних цінностей, втрати іміджу, зниження рівня традиційних умов життя, погіршення виробничих відносин, сталих видів підприємницької чи трудової діяльності. Для інших – попередженням (викликом), що не загрожує катастрофою, але таких, що можуть містити потенційні фінансові, матеріальні, соціальні, духовні збитки та загрозу зниження ефективності, зростання соціальної напруженості, можливих небажаних відхилень від обраних цілей. Третя група сприймає такі зміни як реальну можливість (шанс) до набуття додаткових фінансових, матеріальних, соціальних благ, які можуть бути отримані, зокрема, через різноманітні механізми перерозподілу тощо.

Постулат 2. Ризиком обтяжені передбачення, прогнози, оскільки майбутнє стосовно економічних процесів неможливо передбачити вичерпно, в усіх деталях.

Постулат 3. Ризик виникає в процесах цілепокладання, оцінювання. Він також пов’язаний з очікуваннями, рішеннями заінтересованих суб’єктів господарювання, оскільки ризику не існує безвідносно цих суб’єктів (у природі немає поганої погоди). Відсутній ризик для тих суб’єктів господарювання, котрі не мають власної заінтересованості щодо функціонування й розвитку певної економічної системи, коли певна сфера діяльності їх не стосується або якщо відповідальність можна перекласти на інших суб’єктів господарювання чи на суспільство в цілому. Ризик відсутній за відсутності будь-якого вибору.

Постулат 4. Необхідно чітко розрізняти ризик як економічну категорію та його кількісну міру (кількісну оцінку ступеня ризику). Водночас аналіз низки наукових праць показує, що неможливо виокремити один чи два загальні показники ризику. Однак нерідко плутають ризик та одну з його кількісних оцінок. Постулюють, зокрема, що ризик – це ймовірність несприятливої події, забуваючи про низку інших показників кількісної міри ризику. У той же час означення ризику як економічної категорії не повинно відображати лише одну грань такого багатогранного феномену, як ризик.

Проблема вимірювання – це проблема конвенціонарності. Зрозуміло, що ризик необхідно кількісно оцінювати та вимірювати – без цього не обійтися, особливо у фінансово-економічній сфері. Міра ризику є вектором, одна група компонент якого кількісно характеризує ступінь окремих граней ризику як об’єктивної категорії, решта – враховує ставлення його суб’єктів до невизначеності, конфлікту і, відповідно, до ризику.

Постулат 5. Структура та міра ризику діалектично змінюються в часі під впливом змін (трансформації) зовнішнього та внутрішнього середовища, дії низки об’єктивних і суб’єктивних чинників.

Структура та міра ризику залежать від полісистемних ефектів, які важко контролювати та прогнозувати для вироблення адекватної раціональної політики (стратегії). Чим вищий ступінь впливу полісистемних ефектів на економічні процеси, тим важче передбачити з необхідною вичерпністю та точністю динаміку відповідної системи та міру ризику, котрим вона обтяжена. Більшість полісистемних ефектів мають динамічний характер. Це зумовлено такими особливостями функціонування та розвитку соціально-економічних систем:

- внутрішньо невизначеністю, наявністю низки цілей, їх динамікою, багатьма якісними гранями можливих змін;

- обмеженими можливостями вибору варіантів розвитку та соціально-економічної поведінки;

- зростанням складності та інтеграційної взаємозалежності політичних, соціально-економічних систем і процесів. Чим вищий рівень економічної, соціальної та політичної взаємозалежності, тим складнішою повинна бути й структура ризику, тим більшу кількість його граней повинна відображати і кількісна міра ризику.

Постулат 6. Вимірювання ризику ґрунтується на загально-методологічних положеннях теорії вимірювання, яка складає фундамент будь-яких вимірювань. Відповідно до тієї теорії вимірюються властивості емпіричних об’єктів, а не самі об’єкти, хоча жодна властивість не може існувати поза реальним об’єктом, а певною властивістю можуть бути наділені різні об’єкти. У загальнонауковому підході категорія «властивість» відображає таку сторону предмета, котра зумовлює його відмінність чи спільні риси з іншими предметами. Отже, властивість є спільною для множини об’єктів, але разом з тим вона повинна характеризувати відмінності чи тотожність між ними за ступенем свого прояву.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1360. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Неисправности автосцепки, с которыми запрещается постановка вагонов в поезд. Причины саморасцепов ЗАПРЕЩАЕТСЯ: постановка в поезда и следование в них вагонов, у которых автосцепное устройство имеет хотя бы одну из следующих неисправностей: - трещину в корпусе автосцепки, излом деталей механизма...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия