Основні властивості ризику

Наявність фактора ризику є необхідним атрибутом ринкової економіки, оскільки ринок передбачає економіч­ну свободу суб'єктів господарської діяльності, за якої ви­года одних може стати втратами для інших. Тому суб'єкти ринку, прагнучи мінімізувати втрати, повинні передбача­ти різні типи ризиків, джерела їх виникнення, можливість настання, наслідки і втрати. Однак, як правило, це супро­воджується величезними труднощами. Сучасна економіч­на система є складною структурою, яка безперервно розви­вається і видозмінюється, трансформуючи і втрачаючи певні властивості і елементи, набуваючи нових.

Виокремлюють такі основні властивості ризику: кон­фліктність (суперечливість), альтернативність, правомір­ність, результативність, невизначеність.

Конфліктність ризику виявляється у певній супереч­ності між об'єктивно існуючими ризиковими ситуаціями та їх суб'єктивною оцінкою. Так, особа, що здійснює вибір, залежно від умов може вважати свої дії ризикованими або обережними. У процесі управління складною економічною системою за неузгодженості дійсного та бажаного її стану можуть виникати конфліктні ситуації. Причини їх виник­нення при підготовці і прийнятті рішень безпосередньо пов'язані з суперечливою природою суб'єкта управління і поділяються на кілька груп:

— недосконалість процесу управління, спричинена не­визначеністю інформації про об'єкт, недосконалістю мето­дів та алгоритмів, помилками або некомпетентністю пер­соналу;

— недоліки у процесах взаємодії окремих елементів системи управління;

— обмеженість можливостей системи управління (не­стача ресурсів, часу);

— багатозначність, багатокритеріальність, множин­ність стратегічних, тактичних і поточних цілей функціо­нування системи;

— втрата системою управління здатності адекватно розв'язувати нові задачі.

Суперечливість ризику проявляється у різних аспек­тах: з одного боку, ризик зорієнтований на отримання по­зитивних для системи результатів прийняття рішень най­ефективнішими способами, з іншого — може призвести до несприятливих соціально-економічних наслідків (оскіль­ки оцінка чи вибір альтернатив ґрунтується на неповній, нечіткій, недостовірній на момент прийняття рішення ін­формації).

Альтернативність ризику зумовлена необхідністю уп­равління ним на основі оцінювання і вибору однієї з кіль­кох найвірогідніших стратегій (альтернатив, варіантів, управлінських дій). Залежно від конкретного змісту ризикової ситуації альтернативність може бути неоднакового ступеня складності і вирішуватись різними способами. У простих ситуаціях вибір здійснюється, як правило, на ос­нові минулого досвіду і інтуїції, а в складних — необхідно додатково використовувати спеціальні методи і методики.

Альтернативи бувають незалежними, будь-які дії з якими не впливають на якість інших альтернатив, і залежними, за яких прийняття однієї з множини альтернатив впливає на характер вияву (ризику реалізації) інших.

Правомірність ризику полягає в дотриманні певного механізму, який регулює правовий аспект його вияву. Критеріями обґрунтованості при цьому слугують законо­давство, юридичне право, морально-етичні норми.

Результативність ризику виявляється у потенційній можливості відхилень від очікуваного результату події (негативних, нульових і позитивних). Ризик виражається ймовірністю одержання таких небажаних результатів, як зниження прибутку і втрати внаслідок різних причин, а низький рівень ризику зменшує можливість отримання високих прибутків. Тому, з одного боку, виробник намага­ється звести до мінімуму ступінь ризику і з кількох аль­тернативних рішень завжди вибирає ті, за яких рівень ри­зику мінімальний, з іншого — дуже важливо вибирати оп­тимальне співвідношення рівня ризику і ступеня ділової активності, яке зможе забезпечити дохідність.

Невизначеність ризику є фундаментальною характе­ристикою недостатньої забезпеченості процесу прийняття рішень знаннями стосовно певної проблемної ситуації. Ри­зик можна вважати одним із способів зняття невизначе­ності, що виникає внаслідок недостовірності інформації або відсутності однозначності. Знайти засоби, що дають змогу повністю позбутись впливу фактора невизначеності, практично неможливо.

Результативність ризику. Прийняття рішень в умовах невизначеності, яка породжує ризик, характеризується тим, що неможливо однозначно передбачити їх наслідки. Різні варіанти розвитку економічної діяльності зумовлю­ють отримання неоднакових рівнів прибутку чи збитків. Прибуток стає випадковою величиною, яку можна максимізувати лише за умов прийняття певних гіпотез і наяв­ності у підприємця певної схильності (несхильності) до ри­зику як міри ступеня невизначеності.

Зумовлені невизначеністю ризики позначаються на до­ходах. Тому вкладення коштів у бізнес з метою їх примно­ження передбачає дослідження співвідношення ризику та доходу, яке загалом повинно бути привабливим для під­приємця (інвестора). Чим вища ризикованість вкладень, тим більшим повинен бути дохід, отриманий у результаті успіху. І навпаки, надійність вкладень, гарантії їх успіш­ності знижують потенційну дохідність.

Отже, прослідковується явний і прямий зв'язок між ризиком, невизначеністю і доходом. Перша частина зв'яз­ку «ризик — невизначеність» є прямою за усіх управлін­ських ситуацій. Зв'язок «ризик — дохід» можливий лише теоретично, у практиці підприємництва інколи можливі взаємозалежності «низький ризик — високий дохід», а частіше — «високий ризик — низький дохід».

За ринкових відносин будь-яке підприємство має спра­ву з конфліктністю, альтернативністю та невизначеністю, і, як наслідок, його діяльність постійно обтяжена ризика­ми, притаманними діючій економіці та виду діяльності підприємства.

Водночас сприйняття суспільством (державою через за­конодавство та юридичне право, підприємницькою струк­турою через внутрішні регламенти і систему заохочень та спільнотою людей через морально-етичні норми) правомір­ності ризику в економіці та буденному житті дасть змогу переорієнтувати результативність ризику з негативної на нульову і навіть позитиву.