Студопедия — Транспортний ризик
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Транспортний ризик






Транспортний ризик – ризик, який виникає у зв’язку з транспортними операціями, тобто процесом переміщення матеріальних цінностей (продукції, сировини, обладнання тощо) і людей в просторі, і пов’язані з потенційною можливістю зниження споживчих властивостей об’єктів і порушення умов їх переміщення (терміни, кінцевий пункт тощо).

Транспортні ризики тісно пов’язані з логістичними (постачальницькими і збутовими), оскільки перевезення є джерелами їх виникнення. Ці ризики вивчає логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їх первинного джерела до кінцевого споживача.

Основними видами транспортних ризиків є:

1. Ризик неправильного визначення моменту передачі відповідальності за вантаж у процесі трансформування.

ІНКОТЕРМС – базові умови зовнішньоторгівельного контракту купівлі-продажу, які встановлюють базові ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування та інші супутні витрати в ціну товару чи ні. Вони встановлені з метою мінімізації ризиків, законодавчого розподілу відповідальності за їх виникнення між продавцем і покупцем. Базові умови ІНКОТЕРМС визначають:

- хто (продавець, покупець, перевізник) і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн – продавців, покупців, транзитних країн, а також при перевезенні товару морським, річковим і повітряним транспортом;

- обов’язки продавців щодо пакування та маркування товарів, страхування вантажів, оформлення комерційної документації відповідно до існуючих вимог;

- місце і момент переходу від продавця до покупця права власності на товар;

- заходи, пов’язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару, та витрати, пов’язані з цим.

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов’язань щодо відповідальності за транспортні ризики та поставку товару умови ІНКОТЕРМС поділяють на 4 групи: Е (відправлення), F (основне перевезення не оплачено), С (основне перевезення оплачено), D (прибуття).

До групи Е належать умови, що передбачають мінімальні зобов’язання для продавця, які полягають у тому, що постачальник тримає товар на своїх власних складах, ризики приймають на себе постачальник і його банк до моменту прийняття товару покупцем (EXW-EX Works-named place – франко-завод). Ризик транспортування від приміщення продавця до кінцевого пункту покладається на покупця і його банк.

Відповідно до умов F продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання, після передавання товару перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і дає продавцеві інструкції: кому, коли і як передати придбані товари (вся процедура повинна бути чітко визначена для обох сторін). Група F містить 3 конкретні умови (ситуації) передавання відповідальності і ризиків, які означають:

- умова FCA (Free Carrier A-name of place – вільний до визначеного місця або франко-перевізник): ризик і відповідальність продавця і його банку переносяться на покупця в момент передавання товару в домовленому місці;

- умова FAS (Free Along Side Ship – вільний біля борту корабля): відповідальність і ризик за товар переходять від постачальника до покупця у визначеному договором порту. При цьому товар доставляється до борту корабля на причал або на ліхтери, до цього моменту усі витрати і ризики покладено на продавця (розмитнення, одержання експортної ліцензії). Покупець зобов’язаний забезпечити подачу в обумовлений порт зафрахтованого ним корабля;

- умова FOB (Free On Board – вільний на борту судна): продавець і його банк знімають з себе відповідальність після виваження товару на борт корабля. Ризик втрати або пошкодження товару переходить від продавця до покупця в момент перетину ним лінії релінгу (поручня) корабля. Продавець зобов’язаний одержати за свій рахунок експортну ліцензію або інший документ, що дозволяє експорт товару, і нести усі інші витрати, необхідні для його відвантаження на корабель, включаючи вартість відвантаження товару на борт. Покупець повинен забезпечити подання в обумовлений порт зафрахтованого ним корабля і нести усі наступні витрати.

За умовами групи С (відвантажувальні контракти) продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевезення до вказаного у контракті місця прийому товару покупцем, а також повідомляє покупця про деталі відправлення й очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки. Продавець звільняється від відповідальності та ризику з моменту передавання товару перевізнику у своїй країні, хоч і приймає на себе витрати за доставку товару у країну покупця. Укладаючи контракт за умовами С, сторони повинні домовитись, хто сплачуватиме відвантаження товару у місці призначення. До групи С належать 4 умови (ситуації), що означають:

- умова CFR (Cost and Freight - вартість і фрахт): продавець і його банк оплачують вартість транспортування до порту прибуття, але ризик і відповідальність за товар і додаткові витрати беруть на себе покупець і його банк. Ризик і відповідальність переходять в момент завантаження корабля;

- умова CIF (Cost, Insurance, Freight – вартість, страхування і фрахт): крім зобов’язань CFR, продавець і його банк додатково повинні забезпечити і оплатити вартість страхування ризиків протягом транспортування;

- умова СРТ (Carriage Paid To… - фрахт оплачено до …): продавець і покупець поділяють ризики і відповідальність. У визначений момент (зазвичай визначений проміжний пункт транспортування) ризики повністю переходять від продавця і його банку до покупця і його банку;

- умова СІР (Carriage and Insurance Paid To… - фрахт і страхування оплачено до…): ризики переходять від продавця до покупця у визначеному проміжному пункті транспортування, але, крім цього, продавець забезпечує і оплачує вартість страхування товару.

Контракти за умовами групи В (доставкові контракти) умовно поділяють на 2 категорії. До першої категорії належать контракти, укладені на умовах «Поставлено на кордон», «Поставлено з борту судна», «Поставлено без сплати мита», відповідно до яких продавець не розмитнює товар для імпорту. За контрактами, які належать до другої категорії, продавець повинен отримати усі необхідні імпортні ліцензії, а також оплатити мито, митні збори та податки.

Умови групи D є найвигіднішими для покупця, оскільки продавець зобов’язаний доставити товар у вказане місце, бере на себе всі витрати на ризик щодо поставки товару. Вони включають 5 конкретних умов (ситуацій), які означають:

- умова DAF (Delivered At Frontier - постачання франко-кордон): продавець відповідає за ризики до визначеного державного кордону, далі ризики бере на себе покупець і його банк;

- умова DES (Delivered EX Quay Duty Paid – постачання франко-причал): передавання ризиків відбувається в момент прибуття товару в порт завантаження;

- умова DDP (Delivered Duty Paid – постачання з оплатою мита): продавець відповідальний за транспортні ризики до визначеного місця на території покупця, але останній оплачує їх страхування;

- умова DDU (Delivered Duty Unpaid – постачання франко-склад покупця): продавець бере на себе транспортні ризики за псування, втрати, крадіжку товару до визначеного договором місця на території покупця (як правило, склад).

2. Ризик вибору транспортного засобу. Ризик пов’язаний з імовірністю додаткових витрат (дорогий вид транспорту без нагальної необхідності) або втрат доходу (порушення терміну постачання, пошкодження товарів, що швидко псуються, затримки у виробництві тощо) в процесі перевезення товарів невідповідним транспортом.

Правила ІНКОТЕРМС встановлюють таку відповідність між умовами перевезень (E, F, C, D) і видом транспортного засобу:

- будь-який вид транспортних засобів: група Е – EXW; група F – FCA; група С – CPT, СІР; група D – DAF, DDU, DDP;

- тільки морський та внутрішній водний транспорт: група F – FCA, FОВ; група С – CFR, СІР; група D – DES, DEQ.

У табл. 5.1 наведено варіанти оптимального вибору транспорту залежно від специфіки конкретного товару.

Таблиця 5.1







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 2918. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Гальванического элемента При контакте двух любых фаз на границе их раздела возникает двойной электрический слой (ДЭС), состоящий из равных по величине, но противоположных по знаку электрических зарядов...

Сущность, виды и функции маркетинга персонала Перснал-маркетинг является новым понятием. В мировой практике маркетинга и управления персоналом он выделился в отдельное направление лишь в начале 90-х гг.XX века...

Разработка товарной и ценовой стратегии фирмы на российском рынке хлебопродуктов В начале 1994 г. английская фирма МОНО совместно с бельгийской ПЮРАТОС приняла решение о начале совместного проекта на российском рынке. Эти фирмы ведут деятельность в сопредельных сферах производства хлебопродуктов. МОНО – крупнейший в Великобритании...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия