Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Чинники впливу на вибір особистості





Як правило, параметр «ймовірність одержання не мен­шого від деякого заданого значення прибутку» розгляда­ють як обмеження, а «величина сподіваного прибутку» — як мету.

На вибір і здійснення особистістю будь-якої дії впливає ситуація — комплекс зовнішніх та внутрішніх умов розгор­тання активності індивіда, що формується під впливом пев­них явищ зовнішнього світу, внутрішнього світу людини і у певний проміжок часу зумовлює той чи інший характер дій індивіда. Конфліктна (кризова) ситуація характеризується актуалізацією протилежностей: смислів, значень, явищ, стосунків тощо. Коли протилежності вступають в антагоніс­тичне протистояння (оскільки одна протилежність вимагає або усунення іншої, або переведення їхнього співіснування на якісно новий рівень, де знову стане можливою відносна гармонізація), виникає суперечність, що вимагає від особис­тості відповідної реакції. Утворюється критична ситуація, за якої необхідні кардинальні, рішучі дії, спрямовані на зняття суперечностей. Метод критичних ситуацій передбачає розроблення певної дії або їх послідовності (алгорит­му), спрямованих на подолання (нейтралізацію або знижен­ня сили впливу) негативних факторів, що її породили.

Ухвалення ризикованого рішення в умовах невизначе­ності пов'язане з перенапругою, зі стресом, для нейтралізації яких застосовується модифікація методу критичних ситуа­цій — метод інциденту, який дає змогу виробляти адекват­ні способи поведінки людей в напружених стресових ситуа­ціях, долати вікову й особисту інертність. Його особливістю є акцентування на ситуаціях, які супроводжуються дефіци­том інформації, часу, аварійною обстановкою тощо.

Метод інциденту використовують для того, щоб подо­лати інертність психіки зрілих керівників і розвинути на­вички прийняття оптимальних рішень без емоційної на­пруженості. У конфліктній обстановці, при змінах впливу зовнішніх факторів люди губляться, у них слабшає кон­троль над собою, втрачається самоконтроль, тобто спосте­рігається реакція гальмування, сповільнюється мислення, погіршується пам'ять, збільшується неуважність, імпуль­сивність, дратівливість, агресивність тощо. Однак якщо такі ситуації часто повторюються, то реакція поступово нормалізується, особливо за сприяння методу інциденту.

Емоційний стан людини помітно впливає на її сугес­тивність (навіюваність). У стресовій ситуації людина, з одного боку, стає легковірнішою, готовою використати першу-ліпшу пораду, з іншого — набагато сутужніше за­своює нову інформацію, тому що зосереджується на попе­редньо вироблених установках і позиціях.

Інформація й інформаційні процеси відіграють вагому роль при прийнятті рішень. Достатня якість комунікатив­них зв'язків є важливою умовою зниження ризиків, при цьому необхідно пам'ятати про деякі закономірності поши­рення інформації. Індивід при спілкуванні з колегами (го­ризонтальна комунікація) засвоює до 90% інформації, а ефективність вертикальних потоків значно нижча: тільки 20—25% інформації, що виходить від керівника організа­ції, правильно розуміють і запам'ятовують підлеглі. Ще менш ефективно сприймається інформація, що йде «знизу вверх». Керівники організації пам'ятають не більше 10% Даних, повідомлених їм працівниками. Навіть почута, усві­домлена і засвоєна інформація не повністю зберігається в пам'яті людини (людина, засвоюючи новий матеріал, у се­редньому за першу добу забуває 70— 75% даних, тобто біль­ше, ніж за наступні два роки). Тому особливо ризиковани­ми є рішення, прийняті на основі усної інформації.

Згідно з об'єктивно-суб'єктивною теорією ризику ви­окремлюють три групи

 

 

чинників, що впливають на реак­цію особи у ризикованій ситуації:

— об'єктивні (мають реальну основу і уявлення про них не залежать від суб'єкта ризику);

— суб'єктивні (створює суб'єкт ризику з огляду на свої уявлення про подію, процес тощо);

— об'єктивно-суб'єктивні (з одного боку, мають реаль­ну основу, а з іншого — спотворені уявленнями суб'єкта ризику).

Наприклад, для природного середовища характерні об'єктивні чинники: температура і вологість повітря, сила вітру, твердість покриття на дорозі тощо. Однак навіть як­що чинник «чистий» від суб'єктивізму, суб'єкт може спо­творити уявлення про нього. До повністю суб'єктивних можна віднести такі чинники, як швидкість сприйняття інформації суб'єктом, його вміння перетворювати знання, емоційний потенціал, інтуїцію тощо. Вони повністю зу­мовлені природними або набутими здібностями суб'єкта.

На більшість управлінських ситуацій у сучасному під­приємництві діють об'єктивно-суб'єктивні чинники. Вия­вом об'єктивного впливу можна вважати дію ринкових чинників зовнішнього макро- і мікросередовища на суб'єкт ризику (кон'юнктура ринку, інфляція, коливання валют­них курсів, технічний рівень виробництва, наявні техноло­гії тощо). Суб'єктивні чинники породжуються поведінкою особи, що приймає рішення, і зазвичай пов'язані з такими оцінками, як «успіх», «переваги», «корисність» та ін.

Суб'єкт індивідуально сприймає чинники, що вплива­ють на оцінку ризику, і реагує на невизначеність по-різ­ному: адекватно до наявних об'єктивно-суб'єктивних оцінок; відкидаючи або применшуючи значення ризику; розширюючи або в окремих випадках збільшуючи (аж до містичних уявлень) його вплив. Матрицю психологічних типів суб'єктів залежно від специфіки їх ставлення до ри­зику наведено у табл. 7.1 (назва кожного психотипу від­повідає його сутності).

Таблиця 7.1






Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 169. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия