Студопедия — Ієрархічні рівні ризику
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Ієрархічні рівні ризику






 

Узагаль­нена дифе­ренціація Конкрети­зація ступеня ризику Імовірність виник­нення, % Величина втрат до очікуваного рівня, % Наслідки негативного прояву ризику у фінансовій сфері
  Низькі     мінімальні 0—10 0—5 Тимчасові фінансові труднощі
мінімальні 0—5 0—10
оптимальні 0—15 0—15
оптимальні 10—15 0—5
  Помірні     допустимі 0—25 0—25 Тимчасове зниження конкурентоспроможності
допустимі 10—15 10—15
допустимі 15—25 0-10
середні 25—50 25-50 Фінансова стагнація  
  Повні   максимальні 50—70 50—70
критичні 70-90 70—90 Фінансова нестійкість
катастро­фічні 90 - 100 90- 100 Банкрутство

 

 

За масштабами (спрямованістю) впливу виокремлю­ють: одноосібні ризики (здійснюють вплив лише на певний суб'єкт ризику (підприємство, особу) або його найближче оточення) і групові (наслідки від реалізації ризикованої си­туації можуть впливати на групу підприємств).

За сукупністю використання інструментів оцінки та управління розглядають: портфельні ризики ймовірності втрат по кількох видах ділових операцій одного напряму діяльності (управлінські дії при цьому спрямовані на ко­ригування сукупного ризику цього напряму): фінансові, ризики ліквідності, загальноринкового зниження цін та індивідуальні (характерні для окремих операцій, подій — виробничі, екологічні тощо).

За ступенем обґрунтованості ризику виокремлюють: раціональні (обґрунтовані: вплив на діяльність підприємс­тва мінімальний), нераціональні (частково обґрунтовані: імовірність несприятливої події велика, але можливі втра­ти не перевищують передбачуваних доходів, забезпечуючи нульовий ефект) та авантюрні (значна імовірність недосягнення мети, надія на випадковий успіх) ризики.

За джерелами виникнення розрізняють ризики: обу­мовлені змінами зовнішнього ринкового середовища і діяльністю держави; суто господарські; пов'язані з певни­ми особами; зумовлені природними факторами.

За причинами (природою) виникнення розмежовують: суб'єктивні ризики (невизначеність цілей діяльності: непра­вильне розуміння процесів, що аналізуються, недостатній рівень кваліфікації, освіти, досвіду, необґрунтовані амбіції тощо), об'єктивні (нестача інформації: неповнота або аси­метричність, невизначеність майбутнього і відсутність мож­ливостей отримання повної інформації про партнерів; сти­хійні лиха; макроекономічні, політичні зміни тощо) і уявні (зумовлені психологічною схильністю чи несхильністю суб'єкта до ризику). Як окремі причини ризику можна вка­зати елемент випадковості і брак часу для раціональної оцін­ки ситуації.

За ступенем системності ризики класифікують як сис­темні та несистемні. Ступінь системних ризиків не можна зменшити, їх наявність зумовлена самою системою (дією ринкових законів), вони реально існують в економіці, їх можна передбачити та оцінити. Вплив несистемних ризи­ків на результати діяльності підприємства можна зменши­ти і навіть звести до мінімуму (наприклад, шляхом вироб­ничої диверсифікації), оскільки вони не характерні для функціонування системи. У більшості випадків на підприємствах діють усі системні ризики та деяка частина несис­темних.

За характером (формою, часом) прояву ризики бувають короткострокові і довгострокові (характеризуються від­повідно невеликим і значним часом впливу факторів ризи­ку на розвиток ризикованої ситуацій), дискретні (ступін­часті) і неперервні (ризик змінюється у часі стрибкоподіб­но або залишається постійним за умов перебігу ситуації ризику), випадкові (нехарактерні для суб'єкта ризику, спричинені випадковими факторами) і систематичні (ге­неруються умовами функціонування суб'єкта ризику, реа­лізації певної події чи операції, наприклад дією ринкових факторів на діяльність підприємства).

За рівнем виникнення виділяють мега-, макро-, мезо- і мікроризики. Мегаризик визначається факторами, які притаманні ситуаціям невизначеності у діяльності світо­вого суспільства (тероризм, екологічні катастрофи, наркобізнес та ін.). Макроризик виникає на рівні окремої країни (зовнішньоекономічний, соціально-політичний то­що). Мезоризик (міжгалузевий, галузевий, регіональний) характеризується рівнем предметної та технологічної спе­ціалізації продукції галузі, регіону, капітальних вкла­день, концентрації виробництва та ін. Мікроризик спри­чиняється діяльністю підприємства і функціонально зале­жить від неї.

Класифікація ризиків за сферою походження дає змогу детальніше досліджувати причини виникнення і прогнозувати наслідки їх впливу на макро- і мікросередовище. За цією ознакою ризики поділяються на: при­родно-екологічні (зміни природно-кліматичних умов, несприятливий вплив шкідливих виробництв); геополітичні (нестабільність, конфлікти в певних країнах чи регіонах світу); соціально-політичні (можливість виник­нення непередбачених ситуацій у разі зміни державою політичного курсу, запровадження або відміни соціаль­них програм тощо); демографічні (зміни демографічної ситуації в країні); адміністративно-законодавчі (зміни у законодавстві); адміністративні обмеження підпри­ємницької діяльності); макроекономічні (коливання індикаторів економічного зростання економіки — інфля­ція, кредитні та депозитні ставки, кон'юнктура ринку тощо) та підприємницькі (генеруються специфікою Діяльності конкретного суб'єкта ринку).

Усі політичні і економічні ризики поділяють за сферою впливу на зовнішні (глобальні) і внутрішні (локальні). Інший варіант поділу за сферою впливу передбачає виокрем­лення 4 груп ризиків: державні ризики, які виникають на макрорівні і діють на всі підприємницькі структури даної країни; регіональні ризики, зумовлені специфікою розвит­ку і управління окремими регіонами всередині країни; ри­зики галузевого походження, які виникають у групи під­приємств, що належать до певної галузі або споріднених галузей; ризики, що виникають на мікрорівні, тобто безпо­середньо на підприємстві, або приватної особи.

Ризики підприємства (організації). Підприємницькі ризики за відношенням до видів діяльності підприємства (організації) диференціюються на виробничі, комерційні, фінансові, інвестиційні ризики.

1. Виробничі ризики. Вони пов'язані з виробництвом продукції (товарів, послуг), здійсненням будь-яких ви­дів виробничої діяльності. Тому ці ризики бувають най­різноманітнішими. Основними причинами виникнення виробничих ризиків є можливе зниження запланованих обсягів виробництва, зростання матеріальних та інших видів витрат, виплата підвищених відрахувань і подат­ків тощо.

Окремою групою виробничих ризиків є технологічні, які можуть бути спричинені шкідливими умовами вироб­ництва, можливістю забруднення навколишнього середо­вища внаслідок технологічних аварій, ймовірністю ви­никнення загрози життєдіяльності людини (видобуток ву­гілля, морські, авіаперевезення тощо), старінням діючих систем виробництва і збуту внаслідок технологічних змін тощо. Технологічні ризики призводять до зменшення ка­піталу підприємства і його здатності одержувати прибу­ток.

2. Комерційні ризики. Вони виникають в процесі реалі­зації товарів і послуг, вироблених або придбаних підприємс­твом внаслідок таких причин: зниження обсягу реалізації в результаті зміни кон'юнктури, підвищення закупівельної ціни товарів, непередбачене зниження обсягу закупівель, втрата товарів в процесі обігу, підвищення витрат обігу то­що. Окремими групами комерційних є маркетингові і логістичні ризики. Маркетингові ризики зумовлюються неточ­ністю (недостовірністю, неповнотою тощо) інформації про умови контракту, партнера і його банку, інформації про стан ринку товарів і послуг, кон'юнктурними змінами у га­лузі, невизначеністю при вкладеннях у розробку нових про­дуктів. Логістичні ризики генеруються змінюваністю умов просування товарів на ринках збуту та постачання.

3. Фінансові ризики. У сфері відносин підприємства з банками і іншими фінансовими установами постійно діє ця група ризиків. їх можна вимірювати через співвідно­шення величини запозичених і власних засобів. Чим во­но вище, тим більше діяльність підприємства залежить від кредиторів. Високий фінансовий ризик може спричи­нити припинення кредитування або зміну його умов, а відтак — зупинку виробництва або банкрутство підпри­ємства.

4. Інвестиційні ризики. їх зумовлює невизначеність одержання запланованих доходів при реалізації інвести­ційних проектів. Виокремлюють інноваційний ризик, пов'язаний з можливими збитками, що виникають при ін­вестуванні підприємством коштів у виробництво нових технологій, товарів, послуг, що не відразу сприймаються ринком або не знаходять свого споживача взагалі.

У процесі діяльності підприємці стикаються з різними видами ризиків, що різняться між собою за місцем і часом виникнення, сукупністю зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на їх рівень і відповідно за способом їх ана­лізу. Всі види ризиків підприємства взаємопов'язані. Ком­плексна дія факторів впливу ускладнює вибір методу ана­лізу рівня конкретного ризику і прийняття рішення щодо оптимізації, оскільки необхідний поглиблений аналіз ба­гатьох інших ризикованих факторів. Тому вибір конкрет­ного методу аналізу їх рівня, підбір оптимальних факторів дуже важливі.

 

Основні терміни:

Аналіз ризику — застосування системи спеціальних знань з дослідження економічних явищ і процесів за невизначеності та конфліктності з метою отримання якісної та кількісної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень з урахуванням ризику.

Теорія ймовірності — систематично-статистичний метод визначення імовірності того, що якась майбутня подія відбудеться.

Якісний аналіз ризику — ідентифікація всіх можливих ризиків, визначення їх факторів, потенційних областей, виявлення напря­мів діяльності і етапів, на яких може виникнути ризик.

Нова парадигма —управління компанією (фірмою), яке ґрунтується на системному і ситуаційному (сценарному) аналізі (підходах) до управління.

Сценарний аналіз (підхід) — підхід спрямований до узгодження конкретних прийомів і концепцій менеджменту з певними ситуаціями для досягнення цілей компанії (підприємства) з найбільшою ефективністю.

Ди­намічний ризик — це ризик непередбачених змін вартості основного капіталу внаслідок прийняття управлінських рішень чи непередбачених змін ринкових або політичних обставин.

Статичним ризик — ризик втрат реальних активів внаслідок завдання збитків власності, а також втрат доходу через недієздатність підприємства.

Контрольні питання:

1. Розкрийте сутність аналізу ризику.

2. Які етапи аналізу ризику є основними?

3. Охарактеризуйте якісний аналіз ризику.

4. Розкрийте сутність негативних наслідків ризику.

5. Охарактеризуйте обумовленість економічного ризику особливостями ризикованої ситуації.

6. Які види економічного ризику виокремлюють у сучасному підприємництві?

 

 

Лекція №15-16 (4 години)







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1317. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ИЗНОС ДЕТАЛЕЙ, И МЕТОДЫ СНИЖЕНИИ СКОРОСТИ ИЗНАШИВАНИЯ Кроме названных причин разрушений и износов, знание которых можно использовать в системе технического обслуживания и ремонта машин для повышения их долговечности, немаловажное значение имеют знания о причинах разрушения деталей в результате старения...

Различие эмпиризма и рационализма Родоначальником эмпиризма стал английский философ Ф. Бэкон. Основной тезис эмпиризма гласит: в разуме нет ничего такого...

Индекс гингивита (PMA) (Schour, Massler, 1948) Для оценки тяжести гингивита (а в последующем и ре­гистрации динамики процесса) используют папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (РМА)...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Толкование Конституции Российской Федерации: виды, способы, юридическое значение Толкование права – это специальный вид юридической деятельности по раскрытию смыслового содержания правовых норм, необходимый в процессе как законотворчества, так и реализации права...

Значення творчості Г.Сковороди для розвитку української культури Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия