Маржиналізм в Україні. Вітчизняна економіко-математична школа

Наприкінці 90–на поч. ХХ ст. українські економісти починають схилятися до принципів неокласичної теорії, яка розвивалася на грунті маржиналізму. Дедалі менше залишалось прихильників трудової теорії вартості, особливо в її марксистському варіанті. Наприкінці ХІХ–поч. ХХ ст. найвідомішими представниками суб’єктивно-психологічного напряму в Україні стали:

Р. Орженцький – професор С.-Петербурзького університету, один з перших академіків Української академії наук. У працях „Корисність і ціна: політико-економічний нарис” (1895), „Основні закони цінності і їх практичне застосування” (1904) дослідник у власному оригінальному викладі розвиває ідеї Ф. Візера і Е. Бем-Баверка. Він підтримує критику австрійською школою трудової теорії вартості, і особливо теорії вартості Маркса;

О. Білімович – професор Київського університету, зачинатель „математичної” течії українського маржиналізму, тому що саме він дав найкращий тогочасний опис переваг і недоліків застосування математичних методів в економічних дослідженнях. У 1918 р. О. Білімович емігрував, жив у Югославії, Німеччині, а потім – Стенфордський університет (Каліфорнія), далі сліди загубились. Саме Білімович здійснив найкращу математичну інтерпретацію „Економічної таблиці” Кене і розробив ряд математичних моделей динамічної економічної рівноваги.

Найважливішим українським представником „математичного ” напряму в економіці став вчений із світовим Ѷ м’ям, економіст, статистик, математик, 0професор Киџвського унікерситету і Комерційного інституту (Київ) Є. СлуцькѸ й, який справив величезний вплив на розвиток сучасних економіко-математичних досліджень. В коло досліджуваних ним проблем входили теоретичні засади суб’єктивної граничної корисності, теорія економічної ймовірності і випадковості, проблеми економічної і математичної статистики, економічних циклів відтворення. Проте світову славу йому принесла стаття „ До теорії збалансованого бюджету споживача” (1915). В цій статті вчений показав взаємозв’язок між функцією корисності з одного боку та динамікою цін і грошових доходів споживача з іншого. Таким чином Слуцький розробив математичні методи, які дозволяють досліджувати величини функції корисності і функції попиту залежно від руху цін і зміни доходів споживача. Саме ідеї, викладені в цій праці, започаткували якісно новий етапв розвитку теорії попиту.

М. Туган-Барановський – найвидатніший економіст, вчений із світовим іменем. В 1917 році він повертається із Санкт-Петербурга в Київ, де проводить теоретичну і практичну економічну та господарську роботу на посаді генерального секретаря фінансів Центральної Ради, на кафедрі політекономії Київського університету, очолює соціально-економічний відділ молодої Української академії наук. З його ініціативи створюється інститут кон’юнктури, директором якого він стає. Його перу належить ряд праць, де він висвітлює свої економічні погляди.

Туган-Барановський розробив так звану психологічну теорію цінності (вартості), основи якої виклав у статті „вчення про граничну корисність господарських благ як причину їх цінності” (1890). Тут вчений висловлює думку про те, що теорія граничної корисності австрійської школи є підтвердженням теорії трудової вартості (протистояння цихтеорій грнтується на різних підходах допроблеми цінності (вартості): об’єктивному – у Рікардо і Маркса та суб’єктивному – у Менгера). На цьому грунті український вчений формулює „теорему цінності”, згідно якої граничні корисності благ, що вільно відтворюються, прямо пропорційні їх трудовим вартостям. Тим самим Туган-Барановський висловив ідеї про вплив на величину вартості як об’єктивних факторів (витрат праці), так і суб’єктивних (корисності благ).

Туган-Барановський – фундатор сучасної інвестиційної теорії економічних циклів, основи якої викладені у працях „ Промислові кризи у сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя” (1894) і „Російська фабрика в минулому і сьогодні”(1899). Тут вчений з’ясовує причини циклічності і економічних криз, їх періодичність і неминучість в ринковій економіці. Він робить висновок, що внутрішнім рушієм економічних коливань і економічної активності є рух інвестицій: „Кризи викликаються тим, що у фазі економічного піднесення споживання капіталу відбувається швидше, ніж його утворення…”.

Інвестиційна теорія циклів, яка згодом стала провідною в поясненні економічної циклічності, започаткувала сучасну теорію кон’юнктури. Крім цього, Туган-Барановський висловив ідею мультиплікації інвестицій, яка знайшла продовження в дослідженнях Кейнса. Загальновизнаним є внесок Тугана-Барановського в розробку проблем теорії розподілу і теорії соціалізму. Слід зауважити, що за своїми поглядами український вчений до кінця життя залишався соціалістом реформістського спрямування, порвавши в 90-х роках з ортодоксальним марксизмом. Свої соціалістичні погляди він виклав у працях „Сучасний соціалізм у своєму історичному розвитку” (1906), „Соціалізм як позитивне вчення” (1917). Вчений заперечував революційне насильство, як засіб досягнення соціалістичних перетворень. Стосовно конкретних перспектив соціалізму в Росії, Туган-Барановський стверджував, що „сучасна Росія до соціалізму ще, безумовно, не дозріла”.цікаво, що вчений наголошував, що соціалізм, який приходить на зміну нерозвиненому капіталізму, приречений на жорстоку диктатуру і злидні.

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина ХХ ст.)

 

План:

1. Економічні наслідки першої світової війни для провідних країн світу:

1.1. Англія

1.2. Франція

1.3. Німеччина

1.4. США

2. Світова економічна криза 1929 – 1933 рр., її причини та наслідки для США. Шляхи подолання кризи.

3. Теоретична система Дж. М. Кейнса:

1.

2.

3.

3.1. Головні ідеї;

3.2." Основний психологічний закон";

3.3.Теорія мультиплікатора;

3.4.Функція ліквідності.

 

1. Економічні наслідки першої світової війни для провідних країн світу: