Вибір і закріплення теми дипломної роботи

 

Дипломна робота на факультеті ветеринарної медицини є складовою частиною навчального процесу і кращою формою завершення етапу навчання студента в університеті, початком застосування одержаних ним знань на виробництві в вирішуванні конкретних питань ветеринарної медицини.

Мета дипломної роботи – навчити студента самостійно виконувати невеликий фрагмент наукової роботи, провести її аналіз, зробити висновки і дати практичні пропозиції, які витікають із змісту дипломної роботи.

Завдання дипломної роботи – розширити теоретичні і практичні знання студента, поглиблено вивчити одну із клінічних дисциплін, установити зв’язок її з другими дисциплінами ветеринарної медицини. Виконання дипломних робот по різним темам і дисциплінам передбачає аналіз економічної діяльності господарства любого типу, лікарні ветеринарної медицини або іншого підприємства, вивчення етіології хвороби, економічних збитків, клінічної картини, патогенезу, лікування і профілактики захворювання, яке підлягає вивченню, а також економічної ефективності проведення ветеринарних заходів.

Значення виконання дипломної роботи студентів полягає в тому, що вона є початком наукових досліджень майбутнього лікаря ветеринарної медицини і щільно підводить його до творчої роботи, до пошуку невідомого, зумовлює набуття навичок самостійного ведення науково-лікарського мислення і необхідність теоретичного і практичного обґрунтування заходів, які виконуються в господарстві. Тематика дипломних робіт повинна бути актуальною, відповідати сучасним ви­могам теорії і практики тваринництва і ветеринарної медицини, напрямку навчально-методичної і науково-дослідницької роботи кафедри, вимогам кваліфікаційної характеристики лікаря ветеринарної медицини, повинна мати зв’язок з виробництвом і вміщувати матеріали експериментальних досліджень або виробничих дослідів.

Теми дипломних робіт розроблюють співробітники кафедр, обговорюють на методичній комісії факультету і затверджують на вченій раді факультету. Закріплені за дипломниками теми затверджують на засіданнях кафедр. Теми дипломних робіт краще вибирати в період навчання і роботи студентів в наукових студентських гуртках на 2-4 курсах. В цьому випадку студенти всебічно знайом­ляться з літературою по темі, розробляють методику, план досліджень, підбирають місце роботи і організують проведення наукових експериментів. Після за­кріплення за студентами тем дипломних робіт, керівників і визначення строку подання готової роботи, оформляють наказ по університету перед відправкою студентів на виробничу практику.

Місцями виконання дипломних робіт є колективні сільськогосподарські під­приємства різного напрямку, ННВА ЛНАУ, спецгоспи індустріального типу, м’ясокомбінати, державні чи приватні заклади ветеринарної медицини (клініки, лабораторії та ін.), а також, лабораторії кафедр і клініки факультету ветеринарної медицини, де під час виробничої практики, проводяться основні клініко-експериментальні дослідження.

Науковий керівник надає дипломникам консультативну допомогу при складенні методики, плану роботи з вивченням літератури, перевіряє виконання запланованих досліджень на місцях постанови експерименту, дає оцінку (відгук) дипломної роботи на ДЕК і вносить свої пропозиції щодо використання висновків і пропозицій в виробництві.

Кожна дисципліна має свої особливості і специфіку, тому науковий керівник чітко указує студенту на що слід звернути особливу увагу при виконанні дипломної роботи по даній дисципліні.

На факультеті ветеринарної медицини ЛНАУ до захисту допускаються роботи, виконані на клінічних кафедрах: фізіології і внутрішніх хворобах тварин; хірургії і хворобах дрібних тварин; епізоотології, патанатомії і судової ветеринарії; анатомії і ветеринарного акушерства; якості і безпеки продукції АПК. В окремих випадках вчена рада дозволяє захист дипломних робіт, виконаних на кафедрах мікробіології і вірусології при умовах, якщо вони виконані на хворих тваринах, мають практичне значення і керівник дипломної роботи викладає клінічні дисципліни.

 

Тематика і основні напрями дипломних робіт по дисциплінам.

 

2.1. Епізоотологія.

1. Епізоотологія і порівняльна оцінка різних лікувально-профілактичних заходів при захворюванні.

2. Особливості епізоотології інфекційної хвороби в районі (області).

3. Оздоровлення господарства від інфекційного захворювання.

4. Ефективність різних методів оздоровлення господарств від інфекційно­го захворювання в районі (області).

5. Порівняльна оцінка методів діагностики інфекційних захворювань.

2.2. Паразитологія.

1. Організація заходів боротьби з паразитарним захворюванням тварин у господарстві (районі, області).

2. Порівняльна ефективність протипаразитарних засобів при інвазійних захворюваннях в господарстві (районі, області).

3. Порівняльний аналіз впливу різних схем утримання тварин на паразитологічну ситуацію в господарстві.

4. Вивчення паразитофауни тварин господарства (району, області).

5. Моніторинг і організація заходів боротьби з паразитарним захворюванням в господарстві (районі, області).

 

2.3. Ветеринарно-санітарна експертиза.

1. Ветеринарно-санітарна експертиза при захворюванні в господарствах району (області).

2. Організація і аналіз роботи ОПВК м’ясокомбінату і ветсанекспертиза захворювання.

3. Організація і аналіз роботи м’ясо-молочної і харчової контрольної станції ринку і ветсанекспертиза захворювання.

4. Результати ветсанекспертизи прісноводної риби у господарстві (районі, області).

5. Ветсанекспертиза м’яса диких тварин і м’яса пернатої дичини.

6. Порівняльна оцінка методів визначення нітратів в продуктах тваринного і рослинного походження.

 

2.4. Організація і економіка ветсправи.

1. Аналіз діяльності ветеринарної служби господарства (району, області) по профілактиці і ліквідації заразних (незаразних) хвороб тварин.

2. Порівняльна економічна ефективність різних засобів терапії (лікування) заразного (незаразного) захворювання тварин в господарстві (районі).

3. Аналіз протиепізоотичних заходів в господарстві (районі, області).

4. Порівняльна економічна ефективність біопрепаратів (антгельмінтиків) при інфекційному (інвазійному) захворюванні.

5. Порівняльна оцінка обладнання при проведенні протиепізоотичних заходів.

6. Епізоотологія і заходи боротьби з інфекційним захворюванням в господарстві (районі, області).

7. Аналіз ветеринарно-санітарних, протиепізоотичних і протиепідемічних заходів при зооантропонозі.

 

2.5. Патологічна анатомія.

1. Патологічний прояв лейкозу великої рогатої худоби.

2. Патоморфологія остеодистрофії телят при їх відгодівлі в спецгоспі.

3. Етіологія, клінічні ознаки, патолого-анатомічні зміни при пневмоентерітах телят в господарстві.

4. Патоморфологія, етіопатогенез і диференційна діагностика респіраторного мікоплазмозу і колібактеріозу на птахофабриці.

5. Патоморфологічні зміни у великої рогатої худоби при ехінококозі.

 

2.6. Ветакушерство і штучне осіменіння с.-г. тварин.

1. Заходи по інтенсифікації відтворення великої рогатої худоби в господарстві.

2. Заходи по профілактиці і лікуванню гінекологічних захворювань у корів.

3. Ефективність методів лікування корів при затриманні посліду.

4. Ефективність методів лікування корів при субклінічних формах маститів.

5. Ефективність застосування біологічно активних речовин при персистентних жовтих тілах яєчників у корів.

 

2.7. Хірургія.

1. Характеристика травматизму тварин, клінічне його проявлення і економічний збиток від нього в господарстві.

2. Профілактика і лікування травматичного ретикуліту у корів в господарстві.

3. Порівняльна оцінка методів лікування великої рогатої худоби при актиномікозі.

4. Профілактика і лікування гнійно-некротичних захворювань пальців у великої рогатої худоби на фермі господарства.

5. Профілактика і оперативне лікування ценурозу овець в господарстві.

 

2.8. Внутрішні хвороби.

1. Досвід диспансеризації великої рогатої худоби в господарстві.

2. Групова профілактика і терапія мікроелементозів у тварин господарства (району, області).

3. Профілактика і терапія незаразних шлунково-кишкових захворювань молодняку тварин в господарстві.

4. Лікувально-профілактичні заходи при деяких хворобах крові у молодняку сільськогосподарських тварин.

5. Досвід профілактики і терапії патології обміну речовин у птиць на птахофабриці.

6. Групова терапія і профілактика хвороб передшлунків у великої рогатої худоби на комплексі по відгодівлі молодняку.

План і структура дипломної роботи.

 

Виконання дипломної роботи розпочинають із складання плану і методики виконання роботи, які розробляють студенти-виконувачі за участю викладача – наукового керівника теми. Керівники дипломних робіт закріплюються наказом ректора з числа викладачів вищих навчальних закладів, що мають науковий ступінь (професорів, доцентів і наукових співробітників, кандидатів наук). Складений і підписаний ними план і методика виконання дипломної роботи розглядаються на засіданні кафедри і затверджуються деканом факультету.

В плані зазначають назву дипломної роботи, прізвище та ініціали виконавця і консультантів з економічних питань, охорони праці і техніки безпеки. Потім дається обґрунтування теми, мета і завдання, місце виконання, методика роботи, строки, об’єм досліджень, очікувані результати, календарний план виконання роботи і рік захисту дипломної роботи.

В процесі виконання дипломної роботи науковий керівник теми, проводить консультації з урахуванням загальної теоретичної і практичної підготовки дипломника, звертає увагу дипломника на одержання консультацій з економіки сільськогосподарського виробництва, охорони праці і техніки безпеки. Дипломник періодично звітується перед своїм керівником і спеціалістами господарства (підприємства) про стан виконання дипломної роботи.

Дипломна робота в чорновому варіанті подається на кафедру, де на засіданні кафедри доповідаються її результати. Після цього дипломна робота дооформлюється і в установлені терміни подається до деканату факультету разом з відгуком на неї керівника і рецензією. У відгуку керівник викладає позитивні сторони і недоліки роботи дипломника, рівень його знань по питанню науки, які розроблялися в дипломній роботі. Керівник теми дає оцінку дипломної роботи на засіданні ДЕК і вносить свої пропозиції щодо використання пропозицій дипломника для виробництва.

У випадку, коли студент не виконав плану і завдань дипломної роботи, постійно порушував графік звітування про хід її виконання, за поданням керівника роботи на засіданні кафедри розглядається питання про неможливість допуску такої дипломної роботи до захисту в ДЕК. Протокол засідання кафедри подається в деканат, який виносить прийняте рішення на затвердження у вчену раду факультету.

Дипломну роботу, допущену випускною кафедрою до захисту, направляють на рецензію до початку роботи ДЕК. Склад рецензентів затверджується ректором ВНЗ за поданням декана факультету з числа професорів і доцентів, які не працюють на цій кафедрі, або спеціалістів виробництва і наукових установ, що мають відповідну кваліфікацію і стаж роботи за фахом не менше 5 років.

Структура дипломної роботи включає реферат (1 сторінка), вступ (1-2 сторінки), огляд літератури (15-20 сторінок), розділ власні дослідження (25-30 сторінок), обговорення одержаних результатів (6-8 сторінок), охорону праці та техніку безпеки (5-7 сторінок), висновки і пропозиції (2 - 3 сторінки). Кількість таблиць, малюнків, схем, графіків, діаграм, фото­графій визначається характером дипломної роботи.