Система стратегічного контролю
В сучасних умовах існує необхідність утворення системи стратегічного моніторингу або контролю, яка передбачає реалізацію процедур системного аналізу як внутрішньої структури, так і зовнішнього середовища з точки зору довгострокового впливу на діяльність організації. Контроль – необхідний елемент забезпечення досягнення організацією поставленої мети. Процес контролю складається з установлення стандартів, виміру фактично досягнутих успіхів і проведення корекції в тому разі, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від установлених стандартів. До стандартів, які необхідно встановити в процесі стратегічного управління, слід зарахувати передусім ті, які відображають ключові фактори успіху, закладені у вибраній стратегії. Кожна зі стратегій, що складають стратегічний набір, має свої стандарти. Виконання функціональних та ресурсних стратегій здійснюється на середньому та нижньому рівнях управління, і тому необхідно, щоб стандарти відображали не тільки результати діяльності певного підрозділу, а й встановлювались з урахуванням вимог вибраних базової та конкурентних стратегій. Особливість стратегічного контролю полягає у спостереженні та оцінці проходження процесу стратегічного управління. Таким чином, стратегічний контроль базується здебільшого на ймовірнісних оцінках і показниках. Стратегічний контроль полягає у визначенні того, чи можливе подальше здійснення стратегій і чи приведе їх реалізація до досягнення цілей. Стратегічний контроль не може існувати без поточного, тому що саме стратегічне управління базується на поточній діяльності [47]. Ефективний стратегічний контроль повинен відповідати ряду вимог. Виконання контролю в організації взагалі передбачає необхідність його зв'язку зі стратегічним і поточним плануванням. Найважливіші засади забезпечення контролю останнім часом властиві концепціям контролінгу, що розвиваються переважно підприємствами Німеччини. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід до контролінгу як до інтегрованої системи планово-контрольних розрахунків, що інтегрується практично в усі аспекти діяльності організації [30]. Зважаючи на різноманітність форм організаційних утворень, концепції контролінгу набули великого поширення та довели свою ефективність. За час розвитку концепцій контролінгу нагромаджено великий запас економічних інструментів і форм організаційної реалізації функціонування контролінгу. Для розробки процедури контролю необхідно брати до уваги поведінку людей. Та обставина, що контроль чинить сильний і безпосередній вплив на поведінку, нікого не дивує. Досить часто навмисно процес контролю проводять гласно, щоб впливати на поведінку співробітників. Ідея, що покладена в основу, полягає в тому, що співробітники, знаючи про те, що контроль існує та діє ефективно, свідомо намагатимуться уникати помилок. Співробітники організації знають, що для оцінки їх діяльності керівництво застосовує різні методи контролю. Підлеглі, звичайно, роблять те, що керівництво хоче побачити від них за час перевірки, що має назву поведінки, орієнтованої на контроль [30]. Щоб зробити контроль ефективним, необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб ці засоби контролю не посіли більш важливого місця, ніж мета організації. Коли контрольний механізм не спрацьовує, найчастіше причина полягає в тому, що необхідно вдосконалювати структуру прав і обов'язків, а не процедури вимірювань. Таким чином, щоб бути ефективним, контроль повинен бути інтегрованим з іншими функціями керівництва.
Контрольні запитання 1. Види інформаційних потреб, їх прояви та задоволення в системі стратегічного управління. 2. Сутність стратегічного контролю. Об'єкти та вимоги до обліку і контролю в стратегічному управлінні. 3. Стратегічний контроль та його вплив на коригування стратегічних планів. 4. “Стратегічна інформація”, її відмінності від інших видів інформації. 5. Інформаційні управлінські системи та бази стратегічних даних.
|