Ю.В.Сахнюк

 

Розробила викладач

Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії

фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін

Протокол№__________від___________

Голова циклової комісії____________

 

Зміст

Загальні положення.

Зміст практичного курсу „Дорожньо будівельних матеріалів”

Охорона праці в лабораторії будівельного матеріалознавства.

1.Загальні правила безпеки під час роботи в лабораторії.

2.Правила роботи з реактивами і горючими речовинами.

3.Правила роботи з нагрівальними приладами і обладнанням.

4.Правила пожежної безпеки.

5. Правила надання першої долікарської допомоги.

Рекомендації до вивчення практичного курсу.

Лабораторна робота №1 Фізичні властивості.

Лабораторна робота №2 Матеріали та вироби з деревини.

Лабораторна робота №3 Природні кам`яні матеріали.

Лабораторна робота №4. Кам`яні матеріали, що використовують у природньому стані. Випробовування піску.

Лабораторна робота №5. Кам`яні матеріали, що отримують в результаті механічної переробки гірських порід. Випробування щебеню.

Лабораторна робота №6.1. №6.2. №6.3. Дорожні бітуми, дьогті, емульсії. Випробовування в`язкого бітуму. Випробовування рідкого бітуму.

Лабораторна робота №7 Мінеральний порошок.

Лабораторна робота №8.1., №8.2., №8.3., №8.4. Проектування і приготування асфальтобетонної суміші. Розрахунок складу асфальтобетонної суміші. Випробування асфальтобетону.

Лабораторна робота №9.1., №9.2., №9.3. Гідравлічні в`яжучі матеріали. Випробовування портландцементу.

Лабораторна робота №10.1., №10.2; №10.3. Проектування і виготовлення цементобетонних сумішей. Розрахунок складу цементобетону. Випробування бетонної суміші і цементобетону.

Лабораторна робота №11. Укріплення грунтів мінеральними в`яжучими матеріалами.

Лабораторна робота №12. Укріплення грунтів органічними в`яжучими матеріалами

Рекомендована література.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Розвиток будівельного матеріалознавства обумовлює розширення номен­клатури виробів та матеріалів будівельного призначення, сприяє подоланню економічної й екологічної кризи за рахунок економії мінеральних ресурсів і є підставою для розробки нових технологій локалізації токсичних відходів та знешкодження їх при отриманні будівельних матеріалів. Разом з тим досягається розширення об'ємів утилізації відходів виробництва при отриманні матеріалів різного призначення; використання замкнутих циклів виробництва; підвищення надійності та довговічності будівельних матеріалів, в тому числі і при виникнен­ні катастрофічних ситуацій; зниження у складі будівельних матеріалів частки органічних речовин, які відрізняються низькою температурою деструкції та коротким терміном експлуатації.

Для виконання функціонального призначення у спорудах матеріали повинні мати необхідні властивості. Під властивостями розуміють здатність матеріалів певним чином реагувати на вплив окремих або сукупних зовнішніх чи внутрішніх факторів (механічних, фізичних, хімічних, біологічних та інших). Тому, обираючи певний матеріал з урахуванням умов експлуатації і призначення об'єкта, треба правильно визначити його властивості і всебічно оцінити їх.

Для оцінки властивостей будівельних матеріалів їх піддають різним випробуванням у лабораторіях, використовуючи для цього спеціальні прилади, механізми та вимірювальну апаратуру. Порівнюючи одержані показники з відповідними величинами, встановленими нормативними документами (стандартами, технічними умовами, будівельними нормами), роблять висновок про технічну можливість, а враховуючи економічні показники, і економічну доцільність використання даного будівельного матеріалу в конкретних умовах.

Вибір матеріалів відповідної якості і вартості для будівництва кожного об'єкта є одним з основних елементів будівельного проектування.

Визначення числових показників властивостей пов'язане з вимірюваннями, тобто з порівнянням з Іншою однорідною величиною, шо береться за одиницю виміру. Сукупність одиниць виміру, створена за певним принципом, називається системою одиниць. В нашій країні прийнято Міжнародну систему одиниць, застосування якої є обов'язковим при різних вимірюваннях, в тому числі при вимірюванні властивостей будівельних матеріалів.

 

 

Зміст практичного курсу дисципліни «Дорожньо–будівельні

матеріали»

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Визначення середньої та істинної густини, пористості та вологості дорожньо-будівельних матеріалів.
	Визначення вологості, густини деревини, границі міцності на стиск уздовж і поперек волокон
	Визначення середньої густини гірської породи гідростатичним зваженням. Визначення водопоглинання гірської породи
	Визначення зернового складу і модуля крупності піску. Визначення насипної густини піску в стандартному не ущільненому стані. Визначення наявності в піску пилуватих, глинистих та мулистих домішок від мулування.
	Визначення зернового складу щебеню. Визначення придатності щебеню у якості заповнювача для бетону.
	Визначення глибини проникнення голки в бітум. Визначення температури розм`якшення бітуму. Визначення розтяжності бітуму. Визначення температури спалаху бітуму. Визначення марки в`язкого бітуму. Визначення умовної в`язкості рідкого бітуму. Визначення марки рідкого бітуму.
	Визначення істинної густини мінерального порошку. Визначення середньої густини мінерального порошку при ущільненні. Визначення пористості мінерального порошку. Визначення зернового складу мінерального порошку.
	Розрахунок складу асфальтобетонної суміші, що вкладається в гарячому стані Приготування зразків з асфальтобетонної суміші. Визначення середньої густини асфальтобетону. Визначення водопоглинання асфальтобетону. Визначення межі міцності при стиску асфальтобетонних зразків. Визначення коефіцієнта водостійкості асфальтобетону.
	Визначення тонкості помолу цементу. Визначення нормальної густини цементного тіста. Визначення строків тужавлення. Визначення рівномірності зміни об`єму цементу. Виготовлення зразків-балочок із цементних розчинів. Визначення активності портландцементу.
	Розрахунок складу цементобетонну і підбір вихідних матеріалів Приготування бетонної суміші і визначення рухомості. Визначення середньої щільності бетонної суміші. Виготовлення зразків для визначення міцності бетону. Визначення міцності бетону при його стисканні. Визначення марки бетону.
	Виготовлення зразків із грунтів, укріплених мінеральними в`яжучими матеріалами. Визначення міцності грунту.
	Приготування сумішей і виготовлення зразків із грунтів, укріплених одним з в`яжучих. Визначення міцності бітумогрунту
	Разом

ОХОРОНА ПРАЦІ В ЛАБОРАТОРІЯХ БУДІВЕЛЬНИХ

МАТЕРІАЛІВ

1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ В ЛАБОРАТОРІЇ

Неправильне поводження з механічними і електричними приладами і апаратами, реактивами і пальними речовинами може привести до травм і інших нещасних випадків. Працюючі в лабораторії повинні бути ознайомлені з правилами техніки безпеки і неухильно їх дотримуватися.

Деякі загальні правила безпеки полягають в наступному.

Приступаючи до роботи, необхідно очистити лабораторний стіл від не потрібних для роботи предметів і строго стежити за чистотою. Кожний працюючий в лабораторії повинен користуватися халатом, який вбереже одяг від псування і забруднення, якщо необхідно, то гумовими рукавичками, полотняними рукавицями і захисними окулярами. Наприклад, подрібнення каменя слід проводити в захисних окулярах, брезентовому фартусі і рукавицях. При роботі з кварцовою лампою необхідно використовувати спеціальні рукавички і окуляри, стекла яких не пропускають ультрафіолетового проміння.

Кожний працюючий в лабораторії повинен пам'ятати, що при роботі, пов'язаній з можливою загрозою для безпеки виконавця, йому забороняється знаходитися одному в приміщенні. У лабораторії повинна бути аптечка з медикаментами, необхідними для надання першої допомоги. При термічних опіках першого ступеня добре допомагають примочки з 5 %-го розчину марганцево-кислого калія, етилового спирту або 2%-го розчину питної соди. При важчих або обширних опіках потерпілого треба негайно доставити в лікарню

Правила безпеки при роботі з бітумом і асфальтобетонною сумішшю

Нагрівати бітум до робочої температури слід в справних металевих або фарфорових чашках, на електроплитках закритого типу з азбестовою прокладкою або піщаних лазнях у витяжній шафі.

Відстань від рівня бітуму до краю чашки, каструлі повинно бути не менше 8—10 см. Плитку для нагріву необхідно встановлювати в піддон з піском. При розрідженні бітуму розчинниками його охолоджують до температури 100—110°С. Роботу проводять у витяжній шафі. Перед початком введення розчинника ємність з бітумом повинна бути знята з нагрівального приладу, решта всіх нагрівальних приладів, що знаходяться у витяжній шафі, повинна бути вимкнена.

Гасіння бітуму, що зажеврів, повинне проводитися сухим піском, вуглекислотним вогнегасником, кошмой. Застосування води неприпустимо. У разі попадання гарячого бітуму або суміші на шкіру їх необхідно змити гасом і накласти на обпалене місце стерильну пов'язку з маззю проти опіків. До роботи з бітумом, дьогтем, пеком не допускаються люди що мають захворювання шкіри, верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту, зору. Обезводнення бітуму слід проводити на слабкому вогні, не допускаючи бурхливого вспінювання, в сухій тарі, заповненій бітумом на 3/4 об'єму.

Працювати з кам'яновугільними дьогтями і їх складовими (пік, масло) можна тільки в рукавичках. Не можна допускати попадання дьогтю і пеку на шкіру і, особливо, на подряпини. Сліди дьогтю необхідно швидко видаляти зі шкіри тампоном, змоченим вазеліновим маслом (але не вазеліном).

При тривалій роботі з дьогтьовими матеріалами відкриті частини тіла слід мастити захисними пастами. При подрібненні пеку виконавець обов'язково повинен бути в рукавичках і окулярах. Зливати залишки цементного, гіпсового, вапняного розчину, глиняного тіста в каналізацію заборонено. Для скидання відходів і змивання лабораторного посуду при роботі з мінеральними в'яжучими повинен бути спеціальний металевий ящик.

При опіках кислотами або лугами уражену ділянку шкіри промивають великою кількістю води і роблять примочки з 2 %-го содового розчину (при опіках кислотою) або слабкого розчину оцетової кислоти (при опіках лугом). При отруєнні хімічними речовинами треба надати першу допомогу і доставити потерпілого в лікарню.

При поразці електричним струмом звільняють потерпілого від дії струму (вимикають рубильник) і вживають енергійних заходів, збуджуючих дихання і діяльність серця - штучне дихання, масаж серця.

У разі серйозних травм необхідно негайно викликати швидку допомогу.

Правила безпеки при роботі з лабораторним посудом

При нагріванні не слід ставити скляний посуд безпосередньо на вогонь. Нагрівання необхідно вести в піщаних лазнях, на закритих керамічних плитках або через азбестову сітку. Не слід ставити гарячий посуд на непокриті столи. Для цієї мети необхідно користуватися азбестовим папером

Після роботи посуд потрібно промити. Не можна користуватися надбитим або тріснутим посудом.