Методичні рекомендації та послідовність рішення завдання. 1. Аналітичне групування статей активу балансу робиться за формою таблиці 1 (див

 

1. Аналітичне групування статей активу балансу робиться за формою таблиці 1 (див. завдання 1).

Аналітичне групування статей пасиву балансу представляється в аналогічній таблиці, із використанням наступного переліку статей пасиву:

2.Джерела майна, усього.

2.1. Власний капітал.

2.2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

2.3. Позиковий капітал.

2.3.1. Довгострокові зобов'язання.

2.3.2. Короткострокові зобов'язання й інші короткострокові пасиви.

2.3.2.1. Короткострокові кредити банків і поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях.

2.3.2.2. Векселя видані.

2.3.2.3. Кредиторська заборгованість і інші поточні зобов'язання

2.4. Доходи майбутніх періодів.

 

 

2. Для визначення типу фінансової усталеності підприємства зіставляють загальну величину запасів і витрат (å (р. 100¸ 140)) із загальною величиною основних джерел для формування запасів і витрат. Джерелами покриття запасів і витрат є власні оборотні кошти (робочий капітал) і кредити банків під товарно-матеріальні цінності з обліком кредитів під товари відвантажені і частини кредиторської заборгованості, що врахована банком при кредитуванні. Таким чином, загальна величина джерел покриття запасів і витрат може бути розрахована в такий спосіб

Рк + С^кк

 

де Рк - робочий капітал (власні оборотні кошти), тис. грн.,

С^кк - кредити банків під товарно-матеріальні цінності з обліком кредитів під товари відвантажені і частини кредиторської заборгованості, що зарахована банком при кредитуванні, тис. грн.

Величину робочого капіталу (Рк) розраховують при виконанні ситуаційного завдання №1. Нагадаємо, що це величина, на яку загальна сума оборотних коштів перевищує суму короткострокових зобов'язань обязательств, тобто

 

Рк = ф.1 (стр.260 – стр.620)

 

Частина короткострокових кредитів Кt, наведених у балансі (ф.1, р.500), не призначена для формування запасів і їх видають під товари відвантажені. Разом із цим, для покриття запасів використовується частина кредиторської заборгованості, що зарахована банками при кредитуванні. Названі величини в балансі не відображаються, але для них можливо оцінити верхні межі. Кредити під товари відвантажені обмежені зверху дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги (ф.1 р.160), а кредиторська заборгованість, що зарахована банками при кредитуванні, не перевищує сум заборгованості за товари і послуги (ф.1 р.530) і заборгованості по авансах отриманим (ф.1 р.540). Таким чином, величину С^кк можна визначити як

 

С^кк = Кt + (Ктов + Ка) - Дтов,

 

де С^кк - кредити банків під товарно-матеріальні цінності з обліком кредитів під товари відвантажені і частини кредиторської заборгованості, що зарахована банком при кредитуванні, тис. грн.;

Ктов, Ка - відповідно кредиторська заборгованість за товари і по отриманих авансах, тис. грн.;

Дтов - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн.

 

Абсолютна усталеність задається умовою

 

де З - величина запасів і витрат, тис. грн.;

Рк- власні оборотні кошти, тис. грн.;

С^кк- кредити банків під товарно-матеріальні цінності, тис. грн.

 

Нормальна усталеність характеризується умовою

 

Хитливий фінансовий стан

 

де С^о - джерела, що послабляють фінансову напруженість (тимчасово вільні власні засоби резервного і спеціального фондів; перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською; кредити банків на тимчасове поповнення оборотних коштів та інші).

Перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською визначається зіставленням р. 150 і р. 520, р. 170 і р. 550, р. 200 і р. 600, р. 210 і р. 610. У випадку відсутності в балансі сум короткострокових кредитів і короткострокових позикових засобів у якості джерела, що послабляє фінансову напруженість, варто розглядати також позитивну різницю р. 530 і р. 160.

 

Кризовий фінансовий стан

 

Основні показники, що характеризують фінансову усталеність підприємства, розраховуються по наступних формулах.

2.1. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами засобів

 

 

При хитливому фінансовому стані величина даного коефіцієнта визначається по формулі

 

2.2. Надлишок (+) або нестача (-) засобів

 

При хитливому стані

2.3.Надлишок (нестача) засобів на 1 грош. од. запасів

 

 

 

3. Для оцінки ліквідності балансу розраховуються: коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал), коефіцієнт критичної ліквідності (Ккл), коефіцієнт поточної ліквідності (Ктл).

3.1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює відношенню найбільше ліквідних активів (å р.220¸ 240) до суми найбільше термінових зобов'язань і короткострокових пасивів (ф.1 р.620). Він характеризує платоспроможність підприємства на дату упорядкування балансу. Нормальне обмеження даного коефіцієнту Кал > 0, 2 - 0, 35.

3.2. Для обчислення коефіцієнта критичної ліквідності до складу ліквідних засобів включаються дебіторська заборгованість та інші активи. При визначенні величини ліквідних засобів, що враховуються у чисельнику показнику, слід з підсумку розділу П активу (ф. 1р.260) відняти величину запасів та витрат.

Даний коефіцієнт характеризує платоспроможність підприємства на період, рівний середньої тривалості одного обороту дебіторської заборгованості (за умови своєчасного проведення розрахунків із дебіторами).

3.3. Коефіцієнт поточної ліквідності або коефіцієнт покриття (Кп) дорівнює відношенню вартості всіх оборотних коштів підприємства до величини короткострокових зобов'язань. Тому до складу ліквідних засобів варто включити також запаси і витрати

 

Ктл = Кп > 1

Коефіцієнт покриття характеризує платоспроможність підприємства на період, рівний середньої тривалості одного обороту оборотних коштів.

Виконуючи оцінку ліквідності балансу, варто враховувати інтереси різних зовнішніх користувачів аналітичної інформації: постачальників сировини і матеріалів, банків, покупців і власників акцій.

Якщо коефіцієнт покриття має значення нижче нормативного, то це є підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільної, а підприємства – неплатоспроможним. При незадовільній структурі балансу, але сприятливій динаміці зміни коефіцієнта поточної ліквідності (рості даного показника за звітний період) для перевірки реальної можливості в підприємства відновити свою платоспроможність розраховується коефіцієнт відновлення платоспроможності терміном на 6 місяців.

При задовільній структурі балансу і несприятливій динаміці зміни показника для перевірки усталеності фінансового положення розраховується коефіцієнт утрати платоспроможності на термін 3 місяці.

Коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможності розраховується по формулі

 

де Кв_(у) - коефіцієнт відновлення (утрати) платоспроможності,

Кпн, Кпк - значення коефіцієнта покриття відповідно на початок і кінець звітного періоду,

П - період відновлення (утрати) платоспроможності,

Т - тривалість звітного періоду в місяцях,

Кпу - установлене (нормативне) значення коефіцієнта покриття.

 

Якщо значення коефіцієнта відновлення платоспроможності більше одиниці, то може бути прийняте рішення про наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність. Якщо значення коефіцієнта втрати платоспроможності менше 1, може бути прийняте рішення про втрату платоспроможності.

Завершується робота висновками про платоспроможність підприємства і наявності підстав для визнання його банкрутом, а також оцінкою фінансової усталеності підприємства.

 

5 ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»

 

 

Система діагностики передбачає підсумкове оцінювання успішності студента за семестр, коли формою контролю знань є модульний контроль.

Критерії підсумкового оцінювання знань студентів за семестр передбачають 100 бальну шкалу з подальшим переведенням у оцінку за національною шкалою та шкалою EСTS відповідно до табл. 2.

 

Таблиця 2 - Переклад підсумкової оцінки успішності студента з навчальної дисципліни в оцінку за національною шкалою та шкалою EСTS

Підсумкова оцінка успішності студента (балів)	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою EСTS
96-100		А
91-95		В
81-90		С
71-80		D
56-70		E
50-55		FX
40-50		F

 

Згідно з навчальним планом вивчення цієї дисципліни основними видами навчальних занять є лекції, практичні заняття та СРС, на які виділена відповідна кількість годин: лекції – 32 години (16 навчальних занять), на практичні заняття – 16 годин (8 навчальних занять); на СРС – 24 години.

Оцінювання успішності студентів проводиться за всіма видами навчальних занять і в цілому з дисципліни.

Контроль здійснюється за двома формами: поточний; підсумковий.

Рекомендована вагомість і відповідно максимальні бали:

- поточний контроль – 50%;

- підсумковий модульний контроль (або іспит) – 50%.

Поточний контроль відбувається за наступними напрямами і вагомістю:

А) Активність студентів під час лекційних занять - 10%

Б) Активність студентів під час практичних занять, у ході виконання контрольних та індивідуальних завдань - 40%,

у тому числі:

- Оцінка теоретичних знань студентів під час практичних занять;

- Виконання розрахункових робіт,

- Рішення задач на практичних заняттях.

Розподіл балів на практичні заняття та виконання розрахункових робіт проводиться з урахуванням наступної вагомості:

розрахункові роботи – 0, 63; контроль на практичних заняттях – 0, 37.

Активність студентів під час лекційних занять ( вагомість напряму в цілому 0, 1 або 10%)оцінюється максимально у 100 балів з використанням штрафних і заохочувальних санкцій наступним чином:

- систематична робота студента протягом лекційних занять

при відвідуванні 75-100% занять – 100 балів

при відвідуванні 50-74% занять – 50 балів

менше ніж 50% лекцій – 10 балів

- опитування. За одну відповідь може бути виставлено:

+10 балів (повна відповідь)

+5 балів (неповна відповідь)

-10 балів (якщо студент відмовився, або відповідає зовсім не правильно, тобто матеріал не засвоїв

За семестр результати опитування накопичуються алгебраїчно. Якщо кумулятивна сума позитивна – бали за «систематичну лекційну роботу» збільшуються в Кз=(1+0, 2) раз = 1, 2

Якщо кумулятивна сума негативна - бали за «систематичну лекційну роботу» корегується на коефіцієнт Кш = (1-0, 2)=0, 8.

Активність студентів під час практичних занять, у ході виконання розрахункових робіт має вагу у загальній оцінці 0, 4 або 40%, у тому числі вагомість напряму «Розрахункові роботи» складає 63% (у загальній оцінці відповідно 0, 4*0, 63=0, 252), інших форм контролю 37% (у загальній оцінці відповідно 0, 4*0, 37=0, 148). При оцінюванні за цими напрямами контролю слід виходити з середньозваженої оцінки за відповідною формою контролю, яка визначається, виходячи з 10-бальної шкали (приклад розрахунку наведено нижче) та коефіцієнту вагомості, який також визначається, виходячи з 10 бальної шкали. По дисципліні передбачається два види поточного контролю з наступним розподілом коефіцієнтів вагомості за видами контролю:

- опитування (або тестування) - 2 бали;

- рішення задач - 8 балів.

Аналогічно здійснюється оцінка за напрямом «Розрахункові роботи», тобто визначається середньозважена оцінка за 10-бальною шкалою, яка корегується на коефіцієнт вагомості (за 10-бальною шкалою). Передбачається виконання трьох розрахункових робот з коефіцієнтами вагомості відповідно 2, 2 й 6 балів за перше, друге й третє завдання.

Оцінка теоретичних знань студентів під час практичних занять виконується за допомогою опитування або тестування.

За кожне опитування можливо отримати наступні бали.

Оцінка «10» - означає, що студент повно і вірно відповів на запитання, показав уміння, використовувати теоретичні знання, приймати відповідні рішення.

Оцінка «5» - означає, що студент правильно висвітлив отримані знання, але при цьому у відповіді були неточності і помилки

Оцінка «1» - означає, що студент не засвоїв теоретичний матеріал або відмовився від відповіді.

За кожне тестування можливо отримати «10 балів». Максимальна оцінка окремої правильної відповіді тесту визначається , де N – кількість тестів в одному тестовому контролі. Якщо тест множинний, то при одній помилці оцінка тесту .

 

 

Як за опитуванням, так і за тестуванням протягом семестру визначається середньозважена оцінка. Наприклад, у окремого студента було 5 опитувань, кумулятивні бали за семестр склали 25 (8+5+1+1+10=25). Тоді середньозважена оцінка буде . Приклад щодо тестування за семестр: було 6 тестувань, серед них 2 заняття студент пропустив та за останніми отримав бали: (8+5+5+10+1+1=30). Тоді середньозважена оцінка буде: (округляється до цілого числа).

Кожна робота або задача оцінюється також за 10 – бальною шкалою наступним чином.

Рішення задач – оцінка виставляється за рівне рішення, уміння обґрунтовувати показники і робити висновки.

Оцінка «10» означає, що студент показав уміння висвітлювати отримані знання, робити розрахунки, використовувати результати для аналізу і оцінки кількісної сторони явищ і процесів, робити висновки.

Оцінка «9» означає, що студент засвоїв матеріал повністю, показав уміння правильно висвітлювати отримані знання, але при цьому у рішенні задач є незначні недоліки.

Оцінка «8» означає, що хід вирішення задачі правильний, але розв’язання її містить окремі помилки, хоча студент уміє застосовувати свої знання до аналізу явищ та процесів.

Оцінка «7» означає, що при розв’язанні завдання є недоліки, які не вплинули особливо на висновки.

Оцінка «6» означає, що студент виконав роботу на «задовільно», але при розв’язанні завдання зроблені неправильні висновки.

Оцінка «5» означає, що студент поверхнево ознайомлений з матеріалом, не може показати уміння при розв’язанні завдання.

Оцінка «1» означає, що студент не засвоїв матеріал, не може показати уміння при розв’язанні завдання або відмовився від рішення.

За семестр відповідно задач і контрольних робот виводиться середньозважена оцінка. Наприклад, за семестр було 8 розрахункових робіт (індивідуального вирішення задач) за якими отримано відповідні бали: 10, 6, 7, 8, 10, 10, 10, 1. (1- роботи не здавалися і не захищалися). Тоді

Модульний контроль здійснюється згідно з «Положенням про модульний контроль \МК\ знань студентів денної форми навчання», затвердженим ректором ДонНТУ.

Завдання модульного контролю включають:

- завдання з теоретичного матеріалу (1 питання);

- тестові питання (5 тестів);

- завдання з розв’язання задач (2 задачі).

 

Вагомість МК 0, 5, тобто студент за два модулі може набрати 50 балів за 100 бальною системою, за один модуль – 25 балів. Таблиця оцінки результату МК з відповідними коефіцієнтами вагомості наведена нижче (табл.3).

Таблиця 3 – Оцінка результату МК

№ питан-ня	Коефіцієнт вагомості (Кмj)	Оцінка викладача (Oмj)	Оцінка з завдання з урахуванням його вагомості (Бмj)=Кмj*Oмj	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
	1, 5
	0.5
	0.5		2.5
	0.5		2.5
	0.5
	0.5
Усього (Nмj=7)			80 (Оцінка з урахуванням вагомості МК – 80*0, 25=20)		D

 

 

Розрахунок оцінок ілюстровано на умовному прикладі. Підсумкове оцінювання проводиться за формою табл.4

 

Таблиця 4 – Підсумкове оцінювання знань студента

Види контролю знань студента	Максималь-на оцінка за 100- бальною шкалою	Оцінка за 100-бальною шкалою (умов-ний приклад)	Ваго-мість виду контро-лю (частка од.)	Макси-мальний рейтинг кожного виду контролю	Рейтинг кожного виду контролю (умовний приклад)	Підсумкова оцінка успішності студента з навчальної дисципліни (умовний приклад)
За національною шкалою	За шкалою ECTS
1. Активність студента під час лекційних занять			0, 1
2. Оцінка знань студента під час практичних занять: в тому числі: · опитуван-ня (або тестування);   · рішення задач	10*2=10 (де 10 –max середньо-зважена оцінка; 2 – коефіцієнт вагомості за 10-бальною шкалою)   10*8=80   Всього у підсумку 100	5*2=10     8*8=64   Всього у підсумку 74	0, 4*0, 37=0, 148
3. Виконання розрахункових робіт	- перша 2*10=20, - друга 2*10=20 - третя 6*10 =60	2*8=16 2*10 =20 6*9=54	0, 4*0, 63=0, 252
4. Виконання модульних контролів, у тому числі: - першого - другого			0, 5     0, 25 0, 25
Разом							С

 

Участь студента у олімпіаді, в науково – дослідній роботі (написання статей, виступ на конференції, виконання творчих завдань) враховується викладачем особисто в розмірі від 1 до 10 балів.

Для студентів заочної форми навчання поточний контроль складається з двох напрямків:

- активність студентів під час лекційних занять (max 10 балів)

- виконання контрольної роботи (max 40 балів).

- Іспит складається з відповідей за білетами, зміст яких складають теми 2 модульних контролів (max 50 балів).

Рекомендована література:

Основна

 

1. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.

2. Економічний аналіз: Курс лекцій (для студентів денної та заочної форм навчання напрямів підготовки 6.030504 „Економіка підприємства”та 6.030507 „Маркетинг” галузі знань 0305 „Економіка та підприємництво”/ Уклад.: Мізіна О.В. – Донецьк: ДонНТУ, 2008. – 76 с.

3. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. и доп. – Мн.: ООО «Новое знание», 2001.

4. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. – К.: КНЕУ, 2000. – 263с.

5. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 176 с.

6. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 288 с.

7. Сопко В.В., Мельничук Г.М., Науменко Г.О. Облiк та аналiз управлiннi пiдприсмством. - К.: Технiка, 1992.

8. Методичні рекомендації щодо виконання завдань практичних занять з вибіркової навчальної дисципліни циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки «Економічний аналіз» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань: 0305 «Економіка та підприємництво», напрями підготовки: 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030507 «Маркетинг» / Укл.: О.В. Мізіна. - Донецьк: ДоНТУ, 2010. – 71 с.

 

Додаткова

 

9. Моисеева Н. К., Карпунин М. Г. Основи теории и практики функционально-стоимостного анализа: Учебн. пособ. для техн. спец. вузов. - М.: Высш. шк., 1988.

10. Справочник по функционально - стоимостному анализу / А.П. Ковалев, Н.К. Моисеева и др.; Под ред. М.Г. Карпунина, Б.И. Майданчика. - М.: Финанси и статистика, 1988.

11. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. – М.: ИКЦ «ДИС», 1997. – 224 с.

12. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Экономический анализ: Ситуации, тесты, примеры, задачи, выбор оптимальных решений. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 656 с.

13. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Затверджено Міністерством економіки України від 19 січня 2006 р. № 14. – К., 2006.

Додаток А

Таблиця 1 - Дані для здійснення рейтингової оцінки підприємства

 

Показник	Номер підприємства і значення показників за варіантами
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0, 12	0, 27	0, 15	0, 2	0, 13	0, 22	0, 18	0, 21	0, 14	0, 26	0, 19	0, 2	0, 15	0, 23	0, 2	0, 17	0, 11	0, 24	0, 15	0, 23
Коефіцієнт термінової ліквідності	0, 95		0, 65	0, 75	0, 98	0, 95	0, 9	0, 85	0, 96	0, 89	0, 59	0, 69	0, 99	0, 89	0, 78	0, 85	0, 95	0, 98	1, 0	0, 9
Коефіцієнт поточної ліквідності	1, 85	1, 9	1, 8	2, 1	1, 75	1, 8	1, 9	2, 0	1, 85	2, 0	2, 1	1, 8	1, 5	1, 6	1, 8	1, 7	1, 9	1, 8	1, 7	1, 6
Коефіцієнт автономії	0, 77	0, 75	0, 9	0, 8	0, 78	0, 75	0, 87	0, 98	0, 8	0, 9	0, 78	0, 75	0, 78	0, 8	0, 9	0, 87	0, 78	0, 75	0, 76	0, 8
Коефіцієнт маневреності власних коштів	0, 12	0, 28	0, 16	0, 23	0, 16	0, 21	0, 24	0, 25	0, 21	0, 19	0, 18	0, 13	0, 2	0, 13	0, 19	0, 14	0, 21	0, 26	0, 23	0, 18

 

 

Показник	Номер підприємства і значення показників за варіантами
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0, 12	0, 28	0, 16	0, 23	0, 16	0, 21	0, 24	0, 25	0, 21	0, 19	0, 18	0, 13	0, 2	0, 13	0, 19	0, 14	0, 21	0, 26	0, 23	0, 18
Коефіцієнт термінової ліквідності	0, 98	0, 65	0, 85	0, 9	0, 9	0, 9	1, 0	0, 8	0, 85	0, 98	0, 79	0, 85	0, 98	1, 0	0, 91	0, 85	0, 85	0, 95	0, 87	0, 74
Коефіцієнт поточної ліквідності	1, 5	1, 8	2, 1	2, 0	2, 1	2, 0	1, 9	1, 8	1, 7	1, 9	1, 8	2, 0	2, 0	1, 9	1, 5	1, 8	1, 5	1, 7	2, 1	1, 9
Коефіцієнт автономії	0, 78	0, 9	0, 85	0, 79	0, 8	0, 89	0, 87	0, 7	0, 87	0, 89	0, 85	0, 78	0, 75	0, 86	0, 84	0, 89	0, 87	0, 8	0, 85	0, 82
Коефіцієнт маневреності власних коштів	0, 12	0, 27	0, 15	0, 2	0, 13	0, 22	0, 18	0, 21	0, 14	0, 26	0, 19	0, 2	0, 15	0, 23	0, 2	0, 17	0, 11	0, 24	0, 15	0, 23

 

Навчальне видання