Методи оптимізації інформаційних мережРозглянемо загальні положення теорії оптимізації складних об'єктів і систем із застосуванням їхніх моделей. Одним з основних призначень моделей є встановлення зв'язку між змінними параметрами системи або процесу і цільовою функцією, що підлягає дослідженню на пошук екстремумів при заданих обмеженнях і обраних критеріях оптимізації. Якщо мається формалізована модель системи, що представляється за допомогою наступного співвідношення загального виду:
де в При відомій моделі від F -форми ЦФ можна перейти до так називаної G -форми, виключивши з неї {yj}'. G = G(x1, x2, x3, …; xn)... Аналогічним образом у функції обмеження Rp можна виключити змінні
Після цього задача оптимізації зводиться до дослідження цільової функції на пошук екстремумів: G = G (x1, x2, x3, …; xn) при обмеженнях QP (x1, x2, x3, …; xn)=0... Так як при цьому критерієм служить адекватність моделі і точність прогнозування поведінки модельованої системи при доцільному ступені складності, то можна вважати, що при побудові моделі враховуються найістотніші вимоги практики.
|
— вихідні змінні, змінні стану (і=1, 2,..., m), xk — вхідні змінні, змінні керування (k= 1, 2,..., n), то цільова функція (ЦФ) також залежить від цих змінних і має так звану f-форму ЦФ: F=F(y1, у2,..., уr; x1,; x2, …; xn,)
