Студопедия — Нагнітання газу в нафтовий пласт
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Нагнітання газу в нафтовий пласт






Вперше в промисловому масштабі цей метод був застосований в США в 1903 р. біля м. Маріета, штат Огайо, більш широко починаючи з 1941 р. Але цей метод був запропонований І.Н. Стрижовим ще в 1900 р.

Метод полягає в нагнітанні робочого агента через рівномірно розташовані нагнітальні свердловини і витісненні залишкової нафти в експлуатаційні свердловини. Таким чином, кожна нагнітальна свердловина є центром підвищеного тиску в оточуючому її полі нагнітання.

На даний час застосовують головним чином два основних методи:

1) закачку газу або повітря в підвищену частину пласта;

2) площадну закачку газу або повітря в пласт через рівномірно розташовані по площі пласта нагнітальні свердловини.

Закачку газу (повітря) в підвищені зони пласта проводять при наступних умовах:

- високій проникності колектора;

-слабкому надходженню в пласт контурної води і значному зниженні пластового тиску, коли неможливо здійснити законтурне заводнення;

-недостатньому надходженні в пласт контурної води, коли можна проводити одночасно закачку газу в головну частину і води в законтурну частину пласта;

- низькій газонасиченості нафтової частини пласта;

- кутах падіння пластів більше 10º;

-великій глинистості пласта, коли закачка води протипоказана.

Площадну закачку газу застосовують:

1) для пластів з пониженою проникністю з метою посилення дії нагнітальних свердловин на експлуатаційні;

2) для пластів з низькою газонасиченістю при неефективному напорі крайових вод;

Здійснюючи технологічну схему закачки газу, виконують наступне:

1) при закачці робочого агента в підвищені зони пласта, нагнітальні свердловини розташовують в найбільш припіднятій частині пласта. Кількість газу, який закачують в пласт, визначають відповідно відбору нафти і газу з пласта, а також швидкості просування контурної води, якщо вона спостерігається. Кількість агента, який закачується в пласт, повинна бути не менша, ніж відбір рідини і газу з свердловин. Всі розрахунки об’єму агента, який закачується і об’єму видобувної нафтової суміші приводять до пластових умов.

2) при площадній закачці робочого агента, нагнітальні свердловини розміщують рівномірно по площі пласта, в центрах розташування груп експлуатаційних свердловин. Число нагнітальних свердловин визначають в залежності від проникності пласта і поглинальної здатності свердловин. Зазвичай, на одну нагнітальну свердловину повинно припадати від трьох до восьми експлуатаційних свердловин.

Одним з показників ефективності процесу є величина газового фактора. При газовому факторі більше 3000 м3/т ефективність процесу значно знижується. Закачка газу дозволяє збільшити нафтовіддачу з пласта на 5-25%, по відношенню до нафтовіддачі при первинних методах.

Для нагнітання може бути використане також повітря, але при цьому можуть протікати наступні процеси:

1) змішуючись з пластовим газом повітря погіршує його якості;

2) в суміші з пластовим газом повітря може утворити вибухову суміш, яка є небезпечною при вмісті газу в повітрі від 4 до 14%. Крім цього, повітря погіршує якість нафти, окислюючи її та підвищуючи її в’язкість і густину. Погіршуються також умови руху нафти в пласті. При наявності повітря можлива корозія підземного обладнання, особливо якщо в пласті міститься сірководень.

Не дивлячись на ці негативні причини повітря як робочий агент застосовується успішно.

Закачку газу в свердловину починають з невеликих об’ємів, щоб тиск нагнітання не перевищував пластового тиску більше, ніж на 20–25%. В подальшому кількість газу можна поступово збільшувати, в залежності від умов протікання процесу і дослідним шляхом встановлювати раціональний об’єм закачки. Робочий агент направляється в нагнітальні свердловини через розподільні будки, в яких встановлюють розходоміри для заміру об'єму закачки.

Нагнітання газу і повітря широко розповсюджене на багатьох промислах США, Західної України, Азербайджану.

Запаси залишкової нафти у виснажених пластах величезні. Цим і пояснюються пошуки і розробка нових вторинних методів дії на пласт, які могли б забезпечити повне вилучення нафти з надр.

За останні роки широкого поширення набули методи теплової дії на пласт. До їх числа відносяться: нагнітання в пласт гарячої води, перегрітої пари, а також створення і переміщення джерела згорання пластової нафти.

В Оклахомі (родовище Локо, США) з успіхом застосували підземне спалювання нафти в пластах, які містять дуже в'язку нафту (біля сотень і навіть тисяч сантипуазів), при цьому біля 15% нафти згорало і коксувалось, а біля 85% видобувалося. Метод підземного спалювання нафти в пластах застосовувався також на родовищах Кубанської западини і в інших нафтогазоносних областях Росії.

В США і в Росії були успішно використані в якості робочого агента піни, приготовані на воді і водних розчинах солі з використанням (від 0, 2 до 1%) піноутворюючих поверхнево активних речовин. Внаслідок того, що піни мають високу в'язкість (більшу від нафти), вони показали високу ефективність у витісненні нафт різної в’язкості.

Цікаві експериментальні дані отримані по впливу мікроорганізмів на поклад нафти. В зонах контакту нафти з водою мікроорганізми, засвоюючи вуглець з нафти, руйнують її і в процесі життєдіяльності виділяють газ (проходить газифікація покладу нафти).

 







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 568. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

ЛЕКАРСТВЕННЫЕ ФОРМЫ ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ К лекарственным формам для инъекций относятся водные, спиртовые и масляные растворы, суспензии, эмульсии, ново­галеновые препараты, жидкие органопрепараты и жидкие экс­тракты, а также порошки и таблетки для имплантации...

Тема 5. Организационная структура управления гостиницей 1. Виды организационно – управленческих структур. 2. Организационно – управленческая структура современного ТГК...

Методы прогнозирования национальной экономики, их особенности, классификация В настоящее время по оценке специалистов насчитывается свыше 150 различных методов прогнозирования, но на практике, в качестве основных используется около 20 методов...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия