Університет нафти і газу. ?БОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

 

 

К.О. БУРАК, М.Я.ГРИНІШАК

ІНЖЕНЕРНА ГЕОДЕЗІЯ

 

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

ЧАСТИНА 2

 

2010

 

МВ 02070855-2988-2010

Бурак К.О., Гринішак М.Я. Інженерна геодезія. Лабораторний практикум. Частина 2.- Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010.- 99 с.

Лабораторний практикум складено згідно з програмою курсу “Інженерна геодезія ” спеціальності ”Геодезія”. Містить основні теоретичні відомості, вказівки, щодо порядку виконання робіт і складання звітної документації. Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом 6.080101– “Геодезія, картографія та землеустрій” та підготовки фахівців за спеціальністю “Геодезія” освітньо-кваліфікаційних рівнів 7.070901-спеціаліст, 8.070901 – магістр.

 

 

Рецензент:

професор кафедри інженерної геодезії,

канд.техн.наук Пилип’юк Р.Г.

 

 

 

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол №______від_____________)

 

© Бурак К.О., 2010

©ІФНТУНГ, 2010

 

 

З М І С Т

Вступ…………………………………………………………………………..4

1 Лабораторна робота №12. Вивчення будови та методика

роботи з електронними рулетками Leica

DISTO classic5a…………………………………………………………….8

2 Лабораторна робота №13. Дослідження лазерного віддалеміра Leica

DISTO classic5a…………………………………………………..……….17

3 Лабораторна робота №14. Дослідження можливостей дистанційної

передачі інформації при вимірах Disto (Leica Disto Plus)…….……, …24

4 Лабораторна робота №15. Метод електронного мікронівелювання…...30

5 Лабораторна робота №16. Використання датчика вертикалі ДВ-2

для автоматизації спостережень за ркенами споруд.Вивчення

будови і конструктивних особливостей датчика.……………………,, …35

6 Лабораторна робота №17. Використання датчика вертикалі

ДВ-2 для автоматизації спостережень за кренами споруд.

Вивчення основ роботи з датчиком вертикалі……………………….….41

7 Лабораторна робота №18. Використання датчика вертикалі

ДВ-2 для автоматизації спостережень за кренами споруд. Виконання

спостережень з автоматичним записом результатів…………………….56

8 Лабораторна робота №19. Використання датчика вертикалі

ДВ-2 для автоматизації спостережень за кренами споруд.

Інсталяція програмного забезпечення з опрацювання результатів

та робота з ним ………………………………………………………….59

9 Лабораторна робота № 20. Робота з електронним нівеліром

Sprinter 150М. Будова та основні технічні характеристики…………....71

10 Лабораторна робота № 21. Повірки і дослідження електронного

нівеліра Sprinter …………………………………………..…………..89

 

 

ВСТУП

Навчальний практикум присвячено виконанню специфічних інженерно-геодезичних робіт, пов’язаних з розплануванням, монтажем і спостереженнями за деформаціями споруд. Це такі роботи як побудова з заданою точністю проектних кутів, відстаней та висот точок, передача планових координат за допомогою зеніт приладів, робота з приладами для пошуку підземних комунікацій, моніторинг кренів інженерних споруд, електронне мікронівелювання. Саме ці роботи в комплексі розв’язують більшість завдань, які трапляються інженерові-геодезисту в практичній діяльності. Оскільки даний посібник є в першу чергу практикумом, то акцент в ньому поставлено саме на описі практичних прийомів робіт з приладами, включаючи їх повірки і юстування, автоматичному опрацюванні результатів вимірів та розробці методик вимірів згідно існуючих в промисловості стандартів. Відповідно посібник задумано в трьох частинах. В першій розглядаються основні інженерно-геодезичні роботи з використанням як геодезичних приладів загального призначення: оптичних теодолітів, нівелірів, підвісних мірних приладів так і спеціальних оптичних інженерно-геодезичних приладів для вертикального проектування і електронних – приладів пошуку підземних комунікацій. Звичайно, ці роботи мають багато спільного з вже відомими вам процесами з вимірювання цих величин, тому питання роботи з цими приладами тут не розглядаються, вважаємо що ви їх повинні вже добре знати. Натомість, наведено численні практичні прийоми, які відрізняють процеси при побудові проектних значень від вимірів цих же значень, більшість з них описана в спеціальній літературі вперше, наприклад, прийоми роботи при передачі відміток на високі горизонти від стінних марок тощо.

Друга і третя частина присвячена роботі з електронними геодезичними приладами. При вивченні спеціальної літератури автори зіштовхнулися з відсутністю описів практичних прийомів роботи не тільки зі специфічними приладами, такими як, наприклад, електронний мікронівелір чи прилад для моніторингу кренів. Не висвітлено ці питання і для таких широко вживаних в геодезичній практиці приладів як електронний тахеометр чи цифровий нівелір. Це утруднює самостійне вивчення цих питань не тільки студентами, але і на виробництві, адже не всі виконавці мають змогу пройти відповідну підготовку на спеціальних курсах. У відомих авторам випадках, далеко не гірші аспіранти витрачали до тижня часу, щоб самостійно розібратись з питанням, наприклад, координатних вимірів, користуючись тільки документацією, що додається фірмою-виробником і дилером. Не поодинокі випадки коли на деяких фірмах перші, навіть роки, не користуються можливостями безпосередньої передачі даних з приладу на комп’ютер, а ведуть традиційні записи в журнал. Як не дивно, причина тут, на думку автора, не в недосконалості документації, а в відсутності переконання в необхідності досконалого і головне послідовного вивчення всіх розділів інструкції крок за кроком. Справа в тому, що навіть такий досконалий прилад, як електронний тахеометр вимагає чіткої команди для виконання того чи іншого виду робіт. Ця команда - це не тільки вид екрану дисплея з активізованими потрібними функціями і певна комбінація клавіш для їх активізації, а часто і чітка послідовність, як в випадку координатних вимірів, тих чи інших видів екрану. Якщо врахувати, що послідовність дій для формування потрібної команди залежить і від того, яка команда виконувалась попередньо, то стає зрозумілим, що метод “тика” до якого вдаються початківці тільки випадково може спрацювати. Автори поставили собі завдання полегшити початківцям зрозуміння внутрішньої логіки роботи з приладом, разом з тим дати керівництво, практично не задумуючись формувати команди для виконання потрібного виду робіт. Це досягнуто тим, що використовувався принцип, згідно з яким перед виконанням будь-якого виду робіт слід спочатку відновити заводські установки приладів. Редактор спеціально залучив в авторський колектив учасників, які до того не мали практики роботи з такого типу приладами. Тому для кваліфікованого виконавця частина пояснень може видатись, м’яко кажучи зайвою проте, як свідчить досвід, значно полегшує завдання початківцям.

Особливого пояснення вимагає включення в посібник вивчення роботи з приладом ИПКТМ-69, який випускався в свій час для військових і не так широко використовується на виробництві, особливо через свої габарити. Необхідність вивчення роботи з цим приладом пояснюється не тільки наявністю його на кафедрі, але і ще двома причинами. По перше, це прилад, який дозволяє вести пошук підземних комунікацій в активному режимі, аналогічних інших вітчизняних приладів з такими можливостями не має. По друге, і основне, в комплект приладу входить спеціальне приладдя за допомогою якого студенти мають змогу вивчити процеси перевірки напруги і струму живлення, чутливості і смуги пропускання тощо. Ці знання можна застосувати при перевірці і інших електронних геодезичних приладів.

Згідно учбового плану вивчення курсу інженерної геодезії починається в 5 семестрі і продовжується в 6, 7 і 9 семестрах.

Результати всіх робіт повинні бути оформлені в текстовому редакторі WORD, містити копії екрану з результатами основних розрахунків, як правило, в таблицях встановленої форми. Обовязковим є попередня, самостійна розробка цих форм, обчислення і друк в ОЦ. Під час виконання лабораторної роботи студент веде записи в робочому зошиті, куди підшиваються ці форми. Звернути особливу увагу на акуратність цих записів. На лабораторній роботі викладач повинен підписати відповідну форму з одержаними результатами.

В матеріалах, які подаються для захисту роботи повинно бути висвітлено мету роботи, описано порядок її виконання, наведені основні теоретичні відомості, одержані результати, виконано їх аналіз і зроблені висновки.

У посібнику наведено мінімум теоретичних відомостей. В основному це поради з практичного виконання робіт, та відомості, що містяться в паспортах приладів і інструкціях для використання виробників. Тому вивчення матеріалів лекцій, основної і додаткової літератури є обов’язковим.

Частина 1 посібника написана д-ром техн. наук, проф. кафедри інженерної геодезії К.О.Бураком без співавторів, розділи 20 і 21 частини 2 написані ним в співавторстві з асистентами кафедри інженерної геодезії М.Я. Гринішаком і В.П.Михайлишиним, розділ третій написаний в співавторстві з В.П.Михайлишиним.

Всі побажання з поліпшенняметодичної побудови посібника і покращенню якості матеріалу, що викладається будуть прийняті авторами з вдачністю.