Приципи побудови та функціонування системи стільникового зв’язку та його функціонування в системі оповіщення цивільного захисту

 

Система мобільного стільникового зв'язку складається з базових станцій, поєднаних між собою центром комутації та контролером за допомогою радіорелейних та проводових каналів, а також зі стільників, у яких міститься абонентське обладнання (мал. 1). Передача інформації ЦЗ між базовою станцією та абонентським обладнанням здійснюється за допомогою електромагнітних хвиль від оперативного чергового пункту управління начальником ЦЗ області (міста) у виді СМС – повідомлень про можливі НС.

Зони оповіщення

ПУКЗО

GSM/GSP телефони (Служба 112)

ПУ НЦЗ

АРМ

Мал. 1 - Система мобільного стільникового зв'язку та оповіщення ЦЗ.

АРМ –автоматизоване робоче місце оперативного чергового ПУ НЦЗ регіону.

ВТS - базова станція (встановлюється в центрі або на периферійній зоні стільника);

ВSС – контролери;

МSС - центр комутації мобільного зв'язку;

PSTN - телефонна мережа загального доступу;

ПУКЗО – пристрій управління кінцевими засобами оповіщення.

Функціонально-орієнтована АРМ пультів оперативних чергових створюються на базі окремих ПЕОМ. На АРМ розміщується системне, прикладне, програмне та апаратне забезпечення, яке реалізує функції підсистеми оповіщення про НС, а також інформування абонентів GSM/GPS телефонів служби екстреного виклику «112» (міліція, швидка допомога, МЧС та інші). Програмне та апаратне забезпечення надають інтерфейс для взаємодії з відповідними користувачами, утворюючи тим самим функціонально-орієнтовані АРМ.

АРМ встановлюється на пунктах автоматизації:

-ПУ регіонного рівня (міські, позаміські, додаткові).

-ПУ районного рівня.

В комплексі структурою технічного забезпечення системи оповіщення поєднуються телекомутаційні засоби, окремі АРМ, кінцеві абонентські пристрої, пристрої управління кінцевими засобами оповіщення (ПУ КЗО), які поєднані у розподілену мережу шляхом їх з’єднань різними каналами зв’язку.

ПУКЗО- це технічні засоби, що повинні забезпечувати ефективні використання різних типів існуючих засобів оповіщення населення та керівного складу ЦЗ.

До кінцевих засобів оповіщення належать:

електросирени;

гучномовці;

станції проводового радіомовлення;

станції ефірного радіомовлення;

станції телевізійного мовлення;

табло індикації повідомлень, що розташовані у місцях скопичення населення.

Базові станції встановлюються для забезпечення зв'язку на певній території покриття - стільнику. Їх кількість залежить від необхідної зони покриття та кількості абонентів, які користуються послугами оператора зв'язку на заданій території. Для забезпечення постійного зв'язку при пересуванні абонента в просторі БС з'єднуються між собою в єдину мережу за допомогою радіорелейних ліній та кабельних оптоволоконних систем зв'язку.

Принцип дії системи мобільного стільникового зв'язку (мал.1) полягає в тому, що абонент, який знаходиться в зоні дії БС, за допомогою стільникового телефону через радіоканал з'єднується з базовою станцією (ВТS 1), у зоні дії якої він перебуває; далі сигнал від ВТS 1 через мережу контролерів і комутаторів передається до необхідної БС (ВТS 2), що може знаходитися на відстані сотень кілометрів, та встановлюється зв'язок з іншим абонентом.

Типова базова станція стільникового зв'язку складається з технологічного контейнера або пристосованого приміщення для розташування станційного обладнання, металоконструкції для кріплення антен на необхідній висоті (інколи антени встановлюються на існуючих спорудах, якщо вони забезпечують достатню висоту), а також приймально-передавальних та радіорелейних антен (мал.2).

Електромагнітну енергію випромінює не вся базова станція, а лише приймально-передавальні та радіорелейні антени (мал. 3), які для забезпечення більшої зони покриття встановлюються на значній висоті щодо поверхні землі й розташовуються на металевих вежах або наявних спорудах (труби котелень, висотні будівлі тощо).

Виходячи з технологічних вимог побудови системи мобільного стільникового зв'язку, антени завжди направлені таким чином, що основна енергія (понад 90%)зосереджена в доволі вузькому «промені» (подібно до світла від ліхтарика), що завжди спрямований у бік від споруди, на якій знаходяться антени БС (мал. 4)

Розташовані поряд будинки також не перебувають під впливом випромінювання БС, оскільки «промінь» завжди спрямовується над сусідніми спорудами або між ними з метою забезпечення якісного зв'язку.

Обробка інформації, що надходить з центру комутації, визначення місця розташування абонента, формування сигналів та багато інших операцій здійснюється за допомогою станційного обладнання, яке розташовується в технологічному контейнері або пристосованому приміщенні.

Окрім станційного обладнання в технологічному контейнері знаходиться кондиціонер, стійки гарантованого електроживлення, протипожежна та охоронна сигналізації, система автоматичного пожежогасіння та інше допоміжне обладнання.

Роботу станційного обладнання БС можна порівняти з роботою системного блоку комп'ютера.

Так, у комп'ютері інформація із системного блоку виводиться на монітор, а в базовій станції інформація від станційного обладнання (мал. 5) через фідери спрямовується до антен та за допомогою енергії електромагнітних хвиль передається на великі відстані.