Визначення вмісту каротинів

Разом із зеленими пігментами в хлоропластах містяться пігменти жовтого і помаранчевого кольорів, які відносяться до групи каротиноїдів. Серед них найважливішими є каротини і ксантофіли. Емпірична формула каротинів С₄₀Н₅₆, а ксантофілів - С₄₀Н₅₄(ОН)_2.

За хімічною природою каротини є вуглеводнями. Найбільш поширені каротини a, b, g і лікопін. В основі будови каротину і ксантофілу (як і спирту фітолу) знаходяться залишки вуглеводню ізопрену. В жовтих пігментах залишки ізопрену утворюють ланцюг, в якому одинарні і подвійні зв'язки закономірно чередуються. На кінцях ланцюга розташовуються іононові кільця.

Каротинів і ксантофілів багато в зеленому листі, коренеплодах моркви, брюкві, в плодах абрикос, персиків, шипшини і ін. Представник ксантофілів - фукоксантин є основним пігментом бурих і діатомових водоростей.

Каротини є провітамінами А. Найкращим джерелом для вітаміну А є b-каротин. Молекула його симетрична (рис.4.2.), тому з однієї молекули b-каротину утворюється 2 молекули вітаміну А. a- і g- каротини мають асиметричні молекули. З кожної їх молекули можна отримати лише по одній молекулі вітаміну А. З лікопіну вітамін А безпосередньо не утворюється, оскільки у його молекули немає жодного замкнутого іононового кільця.

В рослинах каротин знаходиться переважно у формі b-каротину.

Частіше за все жовті пігменти визначаються колориметричним методом.

Хід роботи

300 мг рослинного матеріалу подрібнюють і протягом 10 хв розтирають в ступці. До отриманої маси додають 6 мл бензину і розтирають ще 2 хв. Потім додають ще 3 мл бензину, після чого матеріал розтирають ще 1 хв. Жовтий розчин каротину зливають із ступки через фільтр в мірну колбу на 25 мл.

Витяжку в мірній колбі доводять до 25 мл. Визначають каротин за допомогою фотоелектроколориметра. Залежно від вмісту каротину у витяжці змінюється її оптична густина. Рекомендується користуватися синім світлофільтром. Вміст пігментів розраховують за формулою:

(4.5.)

 

 

С₁ – концентрація пігменту, яка визначається за калібрувальним графіком;

V – об'єм витяжки пігменту;

р – наважка в грамах.

 

Для побудови калібрувальної кривої використовують розчин двухромовокислого калію. Для цього беруть 290 мг K₂Cr₂O₇ і доводять дистильованою водою до 100 мл. Один мл такого розчину відповідає 2, 35 мг каротину. Шляхом розбавлення стандартного розчину одержують ряд концентрацій. Визначають їх оптичну густину і будують графік. На осі абсцис - концентрація, на осі ординат - відповідна оптична густина.

 

Завдання: визначити концентрацію каротиноїдів в рослинних об'єктах.