Лабораторна робота № 7. 7.1.1Ознайомлення ізосновними видами балансирних приводів штангового свердловинного насоса (ШСН), їx основними параметрами та умовами експлуатації.

 

ВИВЧЕННЯ БАЛАНСИРНОГО ПРИВОДУ ШТАНГОВОГО СВЕРДЛОВИННОГО НАСОСА (ВЕРСТАТА-КАЧАЛКИ) ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЙОГО КОНСТРУКТИВНИХ ПАРАМЕТРІВ

 

7.1 МЕТА I ЗАВДАННЯ РОБОТИ

7.1.1Ознайомлення ізосновними видами балансирних приводів штангового свердловинного насоса (ШСН), їx основними параметрами та умовами експлуатації.

7.1.2 Вивчення призначення, конструкції та принципу дії комплектуючого обладнання верстата-качалки.

7.1.3 Складання кінематичних схем приводів та експлікації на їx основні вузли.

7.1.4 Вимірювання розмірів та ескізування об'єкта дослідження.

7.1.5 Визначення основних навантажень на об'єкт дослідження та встановлення найбільш вагомих причин руйнування швидкозношуванихдеталей.

7.1.6 Вибір способів зміцнення швидкозношуваних деталей.

 

7.2 ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТ

7.2.1 Лабораторний стенд на базі повнорозмірної установки штангового свердловинного насоса.

7.2.2 Натурні взірці основних вузлів та деталей верстата- качалки.

7.2.3 Плакати зпринциповими схемами приводів та конструкціями їх вузлів.

7.2.4 Вимірювальний інструмент: лінійка, штангенциркуль, тощо.

 

7.3 ТРИВАЛІСТЬ РОБОТИ

Робота розрахована на 2 години.

 

7.4 МЕТ0ДИЧНІ ВКА3ІВКИ З ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Група студентів розподіляється на підгрупи. Кожній підгрупі видається індивідуальний об'єкт дослідження.

Лабораторна робота проводиться згідно із завданнями, порядок виконання яких наведено в п. 7.6 даних методичних вказівок.

Для виконання лабораторної роботи необхідно вивчити лекційний матеріал i матеріал за даною темою, який описаний у рекомендованих джерелах.

 

7.5 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.

В нафтопромисловій практиці для видобування нафти ШСН найбільш широке застосування мають механічні балансирні двоплечові приводи. Загальний вигляд приводу даного типу з переліком основних елементів наведено на рисунку 7.1.

 

 

1 – рама; 2 – стійка; 3 – канатна підвіска; 4 – тіло балансира; 5 – опора балансира; 6 – головка балансира; 7 – вантажі зрівноважувальні; 8 – траверса з опорою; 9 – шатуни; 10 – кривошипи; 11 – противаги; 12 – редуктор; 13 – рукоятка гальма; 14 – клинопасова передача; 15 – електродвигун; 16 – підвіска двигуна

Рисунок 7.1 – Привод ШСН (верстат-качалка)

 

Поряд з двоплечовими балансирними приводами розроблені конструкції верстатів-качалок з одноплечовим балансиром.

Основними параметрами верстатів-качалок є допустиме навантаження в точці підвішування штанг, довжина i частота її переміщенння.

В балансирних приводах застосовують механічне зрівноваження (балансирне, роторне i комбіноване), пневматичне або пневмомеханічне.

Ефективна i економічна робота приводу забезпечується правильним вибором його для заданих умов експлуатацій, виготовленням деталей із матеріалів стійких до корозійно-механічного руйнування i зношування та раціональним обслуговуванням.

 

7.6 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

7.6.1 Отримати у викладача настанову щодо заходів безпеки при виконанні лабораторної роботи з врахуванням специфіки експлуатації повнорозмірної штангової свердловинної насосної установки (ШСНУ).

7.6.2 Ознайомитись із індивідуальним завданням на об’єкт дослідження.

7.6.3 Нарисувати в масштабі кінематичну схему верстата-качалки, визначити його основні кінематичні показники та коефіцієнт кінематичної досконалості m за формулою Алівердізаде К.С. [7.9.5], зробити висновки.

7.6.4 Скласти перелік обладнання (основних вузлів) верстата-качалки та описати їx призначення.

7.6.5 Детально оглянути об'єкт дослідження, одержаний згідно з індивідуальним завданням за п. 7.6.2.

7.6.5.1 Описати призначення та його конструкцію.

7.6.5.2 Скласти ескіз вузла (деталі) за п.7.6.5, підібрати конструктивні матеріали.

7.6.5.3 Виконати необхідні вимірювання та проставити ocновні розміри i посадки за п. 7.6.5.2.

7.6.5.4 Встановити, які навантаження сприймаються об'єктом дослідження.

7.6.5.5 Перелічити швидкозношувані деталі об'єкта за п. 7.6.5. та описати причини їx спрацювання.

7.6.5.6 Викласти міркування щодо зміцнення деталей за п. 7.6.5.5 з метою підвищення їx довговічності.

7.6.5.7 Описати вимоги до періодичності змащування вузла (деталі) за п. 7.6.5 та міркування щодо вибору мастила.

 

 

7.8 ПИТАННЯДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ПІДГОТОВКИ

7.8.1 Дайте загальну класифікацію приводів ШСН, перелічіть їх переваги та недоліки.

7.8.2 Яке функціональне призначення приводу в цілому та його основних елементів зокрема?

7.8.3 Перелічіть основні параметри верстата-качалки.

7.8.4 Перелічіть навантаження, якісприймає головка балансира верстата-качалки.

7.8.5 Перелічіть вузли та деталі приводу, які піддаються найбільшому спрацюванню.

7.8.6 Які методи i способи застосовують для підвищення довговічності швидкозношуваних деталей верстата-качалки?

7.8.6 Назвіть основні кінематичні показники і поясніть їх вплив на конструктивні та експлуатаційні параметри верстата-качалки.

 

7.9 РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

7.9.1 Аливердизаде К.С. Приводы штангового глубинного насоса. – М.: Недра, 1973.

7.9.2 Молчанов Г.В., Молчанов А.Г. Машины и оборудование для добычи нефти н газа. – М.: Недра, 1984.

7.9.3 Нефтепромысловое оборудование. Справочник / Под ред. Е.И. Бухаленко. – М.: Недра, 1990.

7.9.4 Ивановский В.Н., Дарищев В.И., Сабиров А.А., Каштанов В.С., Пекин С.С. Оборудование для добычи нефти и газа: В 2 ч. – М: ГПУ Изд-во “Нефть и газ” РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина, 2003. – Ч. 2.

7.9.5 Федорович Я.Т.Машини та обладнання для видобутку нафти і газу. Конспект лекцій. Частина ІІ. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010.

7.9.6 Махмудов С.А. Монтаж, эксплуатация и ремонт сква-жинных насосних установок: Справочник мастера. – М.: Недра, 1987.