Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Професійна направленість особистості





 

Поняття професії, спеціальності й кваліфікації взаємозалежні з поняттями: кар'єра, справа, праця, заняття, поприще (область, сфера діяльності), робота, служба, робоче місце, посада, трудова функція, професійна зрілість (компетентність), професійні обов'язки (функції) за посадою (компетенція).

Професія – це рід занять людини. Професія – вид трудової діяльності (занять) людини, яка володіє комплексом спеціальних теоретичних знань і практичних навиків, придбаних у результаті спеціальної підготовки і досвіду роботи.

Професійно-посадові групи об’єднують людей, за визначенням П.О.Сорокіна, за цілим рядом критеріїв:

1. рівень інтелектуальності – поділ людей на тих, хто зайнятий виключно розумовою працею, розумово-фізичною і лише фізичною працею;

2. кваліфікація – показник складності праці, потреби у спеціальних знаннях і навичках, що ділять людей на тих, хто зайнятий висококваліфікованою, кваліфікованою і не кваліфікованою працею.

3. наявність організаторських функцій. Управлінська діяльність;

4. освіченість – поділяє людей на групи відповідно до їх рівня освіти, що необхідний для виконання професійних функцій;

5. технічна приналежність – поділ людей за використанням у трудовій діяльності різних технічних засобів з виділенням ручної, механізованої і автоматизованої праці;

6. галузева приналежність – поділ зайнятого населення за галузями економіки (сільське господарство, промислове виробництво, сфера обслуговування.

Для особистості професія – це її якісна, соціальна визначеність,область особистісного прояву, самореалізації. Професія припускає певний набір вимог до здатностей і можливостей людини, тобто навчання професії має сенс тільки у випадку, якщо в індивіда є показання до професійної придатності. Розвинута спеціальна область знання про професійний підбір, що використовують психофізіологічні, гігієнічні підходи, методи, інструментарій. Крім концепції професійної придатності в науках про працю й про професію розвинений соціологічний підхід до аналізу й оцінки привабливості професії, що вирішує задачу зворотну профвідбору.

Професія- це також соціальна спільність, що складається з людей однієї професії або зайнятих у певній області (сфері) трудової діяльності, реалізованої на безлічі однорідних трудових посад, робочих місць. Така соціальна спільність позначається професійною групою.

Професії, їх число й динаміка визначаються законом поділу праці в суспільстві. Із психологічної точки зору області професійної діяльності розрізняються за особливостями об'єкта, на який спрямована діяльність:

1) жива природа;

2) техніка, нежива природа;

3) людина, соціальне середовище;

4) знакові системи;

5) художні образи.

У цілому поділ праці формує світ професій, що утворює простір соціального самовизначення особистості, вибору професії людиною. Кожна організація формує попит, підбираючи кадри (персонал) по певному наборі професій, залежно від характеру виробничої технології й методів управління організацією.

Світ професій динамічний, мінливий: професії виникають, розділяються, дробляться, поєднуються, відмирають.

Розглядаючи особливості професійної праці, можна окреслити найважливіші риси портрета професійної соціальної групи. На фундаментальному рівні громадське життя можна інтерпретувати як постійно складний обмін між людьми різних професій різними вигодами. В цьому сенсі організації складаються з обмінних відносин.

Будь-яка організація являє собою складну структуру, яку можна розглядати як інтеграцію соціальних і професійних груп. Соціально-професійний поділ праці добре відображено на рівні функціональної структури групи, що розглядається як суб'єкт економічної діяльності. Професійний і функціональний поділ праці реалізується на основі раціонально побудованого соціального контакту для взаємного обміну діяльностями. Елементами контакту є запропонована виробництвом логіка взаємозв'язку й взаємозалежності робочих місць.

Свобода вибору професії - це перехід від професійної орієнтації до професійного психологічного самовизначення, коли оптант (суб'єкт, що вибирає професію) сам проектує та будує свій життєвий шлях і свій статус у соціально-економічній системі й соціумі [54, С.121 - 130].

Під кваліфікацією розуміється рівень навченості, підготовленості до виконання певного виду професійної діяльності з отриманого напрямку або спеціальності. Не втрачене значення й розуміння ремесла.

Ремесло – це дрібне ручне виробництво промислових виробів, що панувало до появи великої машинної індустрії, застосування простих знарядь праці, індивідуальний характер виробництва. Крім того, це вид промислової роботи, що вимагає особистого досвіду, майстерності й спеціальних знань. Історично ремесло виникає в домогосподарстві й у сільській громаді. Традиції, досвід і знання передавалися в спадщину або в процесі спеціального навчання. З розвитком ремесела робоче місце відділяється від житла працівника й формується інститут замовлень.

Імідж професіонала - це прояв внутрішніх відчуттів і власних подань про себе з урахуванням стереотипів сприйняття оточуючих людей. Він створюється під впливом соціальних ролей, що виконуються його носієм у професійній діяльності. Імідж підкреслює сильні сторони й приховує недоліки. Він є певним джерелом інформації про соціальний статус, матеріальне становище, запити, інтересах, цінності. Імідж - це явище індивідуальне, що змінюється у відповідності з тим, яку соціальну або емоційну роль грає або збирається грати його носій у даний момент.

Престиж професії відображає міру визнання суспільством її соціальної значущості в результаті співвідношення в ряді інших професій і виявлення переваг для визначення за певною шкалою цінностей. Близькими за змістом до поняття престижу є поняття іміджу, статусу, статусного положення, репутації, ролі, авторитету. Професійний престиж визначається суб'єктивною оцінкою «соціальної пошани» або репутації, пов'язаної з важливістю для суспільства й для особистості виду занять за даною професією.

Соціальний статус - визначається як стійке положення усередині соціальної системи, пов'язане з певними очікуваннями, правами й обов'язками. Статус характеризується позитивною або негативною репутацією, авторитетом, престижем у системі соціальної стратифікації. Престиж професії відображає її вплив, соціальну значущість, а також привабливість, притаманну саме цієї професії в суспільній свідомості, повагу до неї.

Носієм престижу професії виступає професійна група. Соціальний престиж формується за допомогою порівняльної оцінки й визнання значущості, цінності професії, співвідношення її з системою цінностей, прийнятною в даний період у соціальній спільноті. Привабливість професії, її соціальне визнання змінюється під впливом багатьох, у тому числі довгострокових або постійно діючих, і ситуативних факторів. Можна також говорити про динаміку привабливості професії частково, залежно від моди. Наприклад, судячи з масовості вибору професії при вступу до навчальних закладів, молодь іноді віддає перевагу професіям фізика, математика ( 70-і рр.), економіста ( 90-і рр.), політика, банкіра (початок ХХІ сторіччя). Оцінки престижності пов'язані із прагненням індивідуумів до соціального визнання, заняття відповідного статусу і є одними з діючих регуляторів соціального вибору, поведінки, прийнятих рішень.

Кожне покоління має свої набори професій:

- престижних і непрестижних, включаючи непопулярні, непривабливі;

- надлишкових по чисельності в порівнянні з наявним числом робочих місць, коли число професіоналів перевищує число вільних робочих місць по даній професії;

- дефіцитних за попитом на носіїв професії, коли попит на число професіоналів і на число робочих місць по даній професії перевищує пропозиції;

- нових професій, що пов'язані з технологіями, що раніше не застосовувалися.

Конкретно на рівні робочого місця соціальний престиж складається як співвідносна оцінка індивіда на підставі системи цінностей, обумовленою тією соціальною групою, до якої цей індивід належить.






Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 298. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия