Розосереджений 8 страница
„колона” загонів „колона” ескадрилій Розосереджений
„поток” поодиноких літаків „поток” пар
Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин ВТА встановлює командир.
§ 4.2. Основи бойових дій підрозділів і частин армійської авіації (АА)
4.2.1. Призначення і завдання армійської авіації (АА) АА є родом сухопутних військ, призначена для авіаційної підтримки військ шляхом ураження наземних(морських), головним чином малорозмірних, броньованих, рухомих об’єктів противника переважно на передньому краї і в тактичній глибині, а також для вирішення завдань всебічного забезпечення загальновійськового бою. Підрозділи і частини АА у відповідності з її призначенням, можуть виконувати вогневі, транспортно-десантні, розвідувальні і спеціальні бойові завдання. До вогневих завдань відносять:
Основними об’єктами ударів підрозділів і частин АА при вирішенні вогневих завдань є: танки, БТР, БМП, артилерія, міномети, зенітна артилерія, вертольоти на майданчиках, ПУ, ракети тактичного призначення, ротні і взводні опорні пункти, доти, дзоти, морські переправи, ЗПС, малі кораблі та ін. Більшість з цих об’єктів розташовуються на відстані від 0.5 до 4 км від бойових порядків наших підрозділів. Так, наприклад: при якісній підготовці екіпажів ударна група вертольотів у складі 10-12 Мі-24В здатна за один виліт знешкодити до 46-56 танків чи БТР на відкритій місцевості, або 25-30 танків у обвалуваннях (вогневе завдання). Транспортно-десантні завдання: 1. Десантування повітряних десантів. Підрозділи і частини АА десантують тактичні і оперативно-тактичні десанти. Так, тактичний десант висаджується на відстані 15-20 км від лінії фронту і повинен вести бій 3-4 години. Як тактичний десант використовують механізовані та аеромобільні підрозділи і частини. Для десантування тактичного десанту у складі посиленої механізованої роти потрібно 6-8 вертольотів Мі-8. Приклад: 20-22 грудня 1986 р. був висаджений тактичний повітряний десант у складі однієї мотострілецької роти у районі міста Іскаполь під н.п. Газні силами о.в.е, що базувався на аеродромі Газні і частиною сил Джелалабадського овп. Десантування виконувалось при тісній взаємодії з артилерією мсп і ошап ФА. За 40 хв. до початку десантування артилерія нанесла вогневий удар по району висадки десанту. За 15 хв був нанесений бомбо-штурмовий удар силами 3-х ланок штурмовиків Су-25. Після цього по цілям, розташованим поблизу майданчиків десантування був нанесений удар вертольотами Мі-24. Десантування виконувалось в день, в ПМ і СМУ з посадкою вертольотів на невідомі майданчики, а інколи з режиму зависання. Для прикриття Мі-8 МТ виділялось 4 Мі-24 із складу супроводу. Літаки ФА придушували засоби ППО, що були виявлені, і забезпечували прикриття бойових порядків основних сил десанту. Перша хвиля десантувалася через 40 сек. після удару Мі-24. 2. Забезпечення маневру та дій військ в ході бою. 3. Висадка розвідувальних і спеціальних груп для захвату або знешкодження важливих об’єктів противника. 4. Перевезення особового складу та переправочних засобів до місць форсування водних переправ. 5. Евакуація поранених і хворих, а також військ після виконання ними завдань у тилу противника. До розвідувальних завдань відносяться:
Повітряна розвідка противника ведеться підрозділами тактичних безпілотних літаків-розвідників і екіпажами вертольотів в інтересах загальновійськових (танкових) частин і з’єднань з застосуванням технічних засобів повітряної розвідки і візуальним спостереженням. Мета повітряної розвідки противника – визначити положення його передових частин і підрозділів, виявлення танків і мотопіхоти, позицій артилерії та інше. Так, наприклад, за одну годину екіпаж вертольота Мі-24К може розвідати до 8-ми об’єктів противника типу артилерійська батарея на вогневій позиції або в русі, танковий (мотопіхотний) батальйон на рубежі розгортання, окремі важливі вогневі точки та інше. До спеціальних завдань відносяться:
Так, наприклад, вертоліт Мі-8, що має боєкомплект 200 мін, здатен поставити: один ряд мін довжиною 995 м за 3.25 хв., або двохрядне мінне поле площиною 130000 кв. м. за 6.25 хв. Виходячи із можливостей по мінуванню місцевості одного вертольота витікає, що ланка вертольотів у складі 4-ох одиниць здатна одночасно поставити чотирирядне мінне поле довжиною 1 км і глибиною 75-100 м, в залежності від відстані між рядами мін (інтервалу між вертольотами у бойовому порядку ланки) або вертоліт Мі-24 при швидкості польоту 280 км/год на висоті 100 м здатен поставити димову завісу перед фронтом військ довжиною 1840 м, а ланка цих вертольотів близько 7 км. Один Мі-8 на швидкості польоту 200 км/год на висоті 80 м ставить димову завісу довжиною 1400 м, а ланка цих вертольотів - 6 км. 3. Забезпечення управління військами і зв’язку. 4. Пошук і рятування екіпажів, літаків та вертольотів, що зазнали аварії. 5. Радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю противника. Наприклад, вертоліт Мі-8ППА, що знаходиться в зоні на відстані 20-30 км від противника, здатен шляхом створення активних перешкод РЛС виявлення повітряних цілей, наведення винищувачів і цілевказання ЗРК і ЗА зменшити ймовірність виявлення повітряних цілей в 1, 5-2 рази. Таким чином, підрозділи і частини АА здатні вирішувати широке коло завдань, а самі вертольоти є багатоцільовими апаратами. Склад АА. Різноманітність завдань, що стоять перед АА потребують для їх вирішення застосування різних спеціалізованих сил. Тому в залежності від характеру завдань, що вирішуються АА, вона розділяється на слідуючі роди: - штурмова авіація, має на озброєнні бойові вертольоти Мі-24Д, Мі-24В, Мі-8МТ, Мі-8ТВ; - транспортна авіація, що має на озброєнні транспортно-бойові і транспортно-десантні вертольоти Мі-8Т, Мі-26, а також Мі-8ТВ, Мі-24Д і Мі-24В; - розвідувальна авіація, що має на озброєнні безпілотні літаки-розвідники “Рейс-Д”, “Стриж” і “Крило”, Мі-24КіР; - спеціальна авіація має спеціальні вертольоти Мі-2, Мі-8ПП, Мі-8СМ і СМВ, а також вертольоти Мі-9ПвПУ і Мі-22ПвПУ, Мі-24К, які використовуються в якості повітряних ПУ, Мі-24РіК. Організаційно АА складається з бойових та транспортно-бойових бригад АА, окремих вертолітних ескадрилій, окремих ескадрилій безпілотних ЛА, підрозділів і частин спеціальних військ, частин і установ тилу. Бригада АА складається із 3-х вертолітних ескадрилій, технічних підрозділів і підрозділів забезпечення (батз, бо, бз і РТЗ). Як правило, бригади АА мають змішаний склад, тобто, на їх озброєнні знаходиться декілька типів вертольотів. Так, наприклад, бойова бригада має на озброєнні вертольоти Мі-24, Мі-8 та Мі-9 (2 а.е – Мі-24 та 1 а.е – Мі-8 (9)). Базування АА організується з врахуванням характеру завдань, що виконуються, замислу майбутніх дій, бойових властивостей АА, можливостей та особливостей її застосування в інтересах загальновійськових об’єднань (з’єднань) та включає систему аеродромів (посадкових майданчиків) для вертольотів і позиційних районів для тактичних БЛА. В обороні аеродроми (майданчики) базування для АА звичайно призначаються на відстані 50-80 км, а в наступі у межах 30-70 км від лінії бойового зіткнення з противником. Позиційні райони для тактичних БЛА звичайно призначаються на відстані 15-20 км від противника. Вертолітні бригади в районах базування розташовуються, як правило, поескадрильно на 2-4 майданчиках, що розташовуються на відстані 10-15 км одна від другої. Окрім основних майданчиків базування для вертолітної бригади можуть бути додатково на визначений період виділені наступні аеродроми (майданчики): запасний, підскоку, засідки, завантаження (вивантаження) військ, техніки або МЗ. Майданчики підскоку для ескадрилій призначаються на відстані 10-20 км від противника, майданчики підскоку для ланки (“пари”) на відстані 2-6 км від передбаченого місця атаки цілей. Таким чином АА у відповідності зі своїм призначенням може виконувати вогневі, транспортно-десантні, розвідувальні та спеціальні завдання. Успішне виконання цих завдань багато в чому буде визначатися бойовими властивостями вертольотів. 4.2.2.Бойові властивості вертольотів АА Бойові властивості вертольотів – це сукупність ЛТД озброєння, устаткування та інших характеристик вертольотів, що визначають можливість успішного виконання ними завдань. Аналіз ЛТД, а також досвід бойового застосування та експлуатації вертольотів показують, що їх бойові властивості відрізняються від бойових властивостей літаків, а також від властивостей вогневих і транспортних засобів, що знаходяться у СВ.
Ударний вертоліт Мі - 24В
Військово-транспортний вертоліт Мі-26
Багатоцільовий вертоліт Мі-8 АМТС
Основні ЛТД вертольотів.
Основними бойовими властивостями вертольотів є: - високі злітно-посадкові якості, які дозволяють базуватися на непідготовлених польових майданчиках, що забезпечує їм сприятливі умови для маскування та свободу аеродромного маневру, а також дозволяють розташовувати ці майданчики у безпосередньому наближенні від району виконання бойових завдань; - широкий діапазон швидкостей та висот польоту, які дозволяють швидко з’явитися над ціллю, вести раптові дії з гранично малих висот і різних швидкостей польоту від максимальної до режиму висіння, а також долати ППО противника на гранично малих висотах з використанням складок земної поверхні; - висока маневреність, що дозволяє успішно долати ППО противника, вести штурмові дії та повітряні бої з вертольотами противника; - вантажопідйомність, що дозволяє транспортувати не тільки особовий склад, але й бойову техніку, а також МЗ, які мають велику вагу та габарити; - здатність перевозити бойову техніку на зовнішній підвісці, яка дозволяє транспортувати вантаж, який перевищує за своїми розмірами розміри вантажних кабін; - наявність різного потужного озброєння, що включає керовані та некеровані ракети, ав. бомби, кулеметно-гарматне озброєння яке дозволяє ефективно вражати малорозмірні та рухомі цілі, а також групові майданчикові цілі; - наявність обладнання, яке дозволяє десантувати бойову техніку військ у тил противника у різних метеоумовах, у різний часи доби, вести різні види повітряної розвідки (радіаційну, інженерну, радіотехнічну, поля бою та інші); - універсальність застосування, яке забезпечує застосування вертольотів у ролі штурмовика, у десантному, транспортному, санітарному варіантах, у варіантах повітряного командного пункту, постановника перешкод, коректувальника вогню артилерії та ін.; - велика дальність польоту дозволяє перевозити о.с. та МЗ на великі відстані. Так, наприклад, дальність перевозок МЗ або бойової техніки у середині вантажних кабін в залежності від злітної маси вертольотів лежить у межах: - для Мі-8МТ при вантажі масою 2.5 т – 340-700 км; - для Мі-26 при вантажі масою 12 т – 800-1240 км. Або, тактичний радіус вертольота Мі-24В з повною заправкою паливом в основних баках при польоті на малій висоті (вище 200 до 1000 м) та гранично малій висоті (до 200 м включно) у варіанті озброєння 4хПТУР та 4хУБ-32 з часом дії над ціллю 10 хв. складає 160 км. Бойова вертолітна бригада, озброєна вертольотами Мі-24В та Мі-8ТВ здатна наносити одночасні удари по наземним цілям при вильоті усім складом або послідовно ескадрильями по наземним об’єктам противника, розташованим на відстані 150-160 км від аеродрому базування. Таким чином вертольоти, які знаходяться на озброєнні АА мають високі бойові властивості і здатні виконувати бойові завдання з високою ефективністю.
4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин АА Оскільки вертольоти виконують різні за характером завдання в умовах обстановки, які сильно відрізняються одна від одної, то підрозділи та частини АА застосовують різні способи бойових дій. До них відносяться: - одночасні дії усім складом або більшою частиною сил (одночасний удар, одночасне введення у бій, одночасні спеціальні бойові польоти, наприклад - на повітряну розвідку). Спосіб застосовується з метою виконання завдань в мінімальний час; - послідовні дії підрозділів (послідовні удари, послідовне введення у бій, послідовні спеціальні бойові польоти, наприклад – на десантування). Застосовуються з метою тривалого впливу на об’єкти противника, а також у тих випадках, коли сил для виконання бойового завдання одним вильотом не вистачає; - дії по об’єктам, що самостійно відшукані (самостійний пошук та ураження наземних об’єктів або повітряних цілей ланками, парами у заданому районі); - дії із засідки на землі та у повітрі (удари ланок або пар по рухомим об’єктам противника із засідок, ураження повітряних цілей парами або екіпажами); Застосовуючи той або інший спосіб б.д. підрозділи та частини АА виконують польоти у різних бойових порядках.
Видами бойових порядків АА є: - зімкнутий б.п.; - розімкнутий б.п.; - розосереджений б.п. Зімкнутий бойовий порядок найбільш компактний б.п., у якому підрозділи можуть здійснювати груповий зліт й посадку, політ за маршрутом, одночасну атаку наземних цілей за командою ведучого. У розімкнутому бойовому порядку підрозділи, літаки (вертольоти) виконують польот за маршрутом, долають протидію засобів ППО, ведуть пошук та здійснюють атаки наземних цілей. У розосередженому бойовому порядку підрозділи (екіпажі) діють при висадці тактичного повітряного десанту, перевезенні військ на декілька майданчиків, при нанесенні одночасного удару по декільком об’єктам, що розташовані у обмеженому або у різних районах, у складних метеоумовах, сутінках та уночі. Основними формами б.п. підрозділів АА є: - “пеленг” вертольотів, пар вертольотів, ланок (загонів); - “фронт” вертольотів, пар вертольотів, ланок (загонів); - “колона” вертольотів, пар вертольотів, ланок (загонів); - “змійка” ланок (загонів). Бойовий порядок частин і підрозділів АА може включати групи різного тактичного призначення: - основну групу; - групи забезпечення; - резерв. Основна група є головним елементом б.п. та призначена для безпосереднього виконання бойового завдання. Вона може бути: - ударною – при діях по наземним (повітряним) цілям; - десантною – при десантуванні тактичного повітряного десанту; - транспортною – при перевезені військ та МЗ; - мінування при постановці міно-вибухових загороджень, та ін. Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов для успішного виконання бойового завдання основної групи. До них відносяться групи: - дорозвідки; - наведення (позначення цілі); - електронного придушення; - знищення наземних засобів ППО противника; - прикриття від атак вертольотів противника; - демонстративні (відволікаючі). Резерв призначений для нарощування зусиль ударної групи або для вирішення завдань, що виникають раптово. Таким чином, бойові завдання підрозділи та частини АА виконують різними способами б.д., слідуючи до районів виконання цих завдань у відповідних бойових порядках.
§ 4.3. Основи бойових дій авіації військово-морських сил України В 1996 була створена Морська авіаційна група ВМС України (МАГ ВМСУ) до її складу ввійшли: підрозділи протичовнової авіації та підрозділи транспортної авіації. Основні завдання МАГ: - пошук та ураження підводних човнів противника в районах їхнього розгортання; - проведення розвідки в операційній зоні ВМС України та наведення ударних сил; - встановлення мінних загороджень; - проведення пошуково-рятувальних заходів; - здійснення транспортних перевезень. На озброєнні МАГ знаходяться літаки Бе-12, Ан-24, Ан-26 і вертольоти Мі-8, Мі-14, Ка-27, Ка-29. Основні бойові властивості літаків Ан-24, Ан-26, вертольоту Мі-8 були розглянуті у попередніх главах. Для боротьби з підводними човнами противника можуть бути застосовані авіаційні протичовнові комплекси (АПЧК) Бе-12, Мі-14, Ка-27. Протичовновий літак-амфібія Бе-12 призначений для пошуку, стеження, виявлення і знищення підводних човнів в простих і складних гідрометеоумовах, в будь-яку пору року і доби, на віддаленні від місць базування до 500 кілометрів. Протичовновий вертоліт Ка-27 ПЛ призначений для виявлення підводних човнів, стеження за ними і знищення їх в підводному стані на глибині до 500 метрів і швидкостях ходу до 75 км/год. Протичовновий вертоліт Мі-14 ПЛ призначений для виявлення підводних човнів, стеження за ними і ураження на глибинах занурення до 400 метрів, швидкостях ходу до 60 км/год, віддаленні району пошуку до 200 км, вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах. Для пошуку підводних човнів і стеження за ними протичовнова авіація застосовує наступні засоби: - радіогідроакустичні буї; - авіаційні пошукові магнітометри; - радіолокаційні станції; - вертолітні гідроакустичні станції, що опускаються. Для знищення підводних човнів протичовнова авіація (ПЧА) застосовує наступні засоби ураження: - авіаційні протичовнові ракети; - авіаційні протичовнові торпеди; - авіаційні бомби та міни.
Основні ТТХ літаків і вертольотів ПЧА
Високі ТТХ АПЧК, їх обладнання і озброєння дозволяють їм виконувати бойові завдання з високою ефективністю. Так наприклад, Бе-12 з 90 РГБ-НМ1 (радіогідроакустичний буй ненаправленої дії) обстежує площу 1550 км2, 3 літаки – 4650 км2/год.
Бе-12
Ка-27 ПЛ
Мі-14 ПЛ
Транспортно-бойовий вертоліт Ка-29 призначений для десантування з кораблів і суден підрозділів морської піхоти, вогневої підтримки морського десанту, перекидання особового складу, вантажів з суден постачання на бойові кораблі і судна ВМС.
Транспортно-бойовий вертоліт Ка-29 Таким чином, морська авіація є одним із основних родів Військово-Морських Сил України.
Питання для самоконтролю
1. Призначення та завдання авіачастин ВТА. 2. Основні ЛТД військово-транспортних літаків. 3. Стисла характеристика озброєння, військово-транспортних літаків. 4. Стисла характеристика обладнання військово-транспортних літаків. 5. Бойові властивості літаків. 6. Способи бойових дій ВТА, 7. Групи тактичного призначення в бойовому порядку ВТА. 8. Види та форми бойових порядків ВТА. 9. Перерахувати групи завдань, які вирішує АА, назвати основні вогневі завдання АА. 10. Бойові властивості вертольотів АА.. 11. Які групи тактичного призначення входять у склад бойового порядку підрозділів та частин АА?
Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації § 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (БА) 5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації Відомо, що в складі авіації ПС є тактична авіація - оперативний засіб командуючих військами оперативних командувань. За характером завдань, що виконуються, ЛТД і озброєнням літаків тактична авіація підрозділяється на такі роди авіації: - бомбардувальну; - штурмову; - винищувальну; - розвідувальну; - транспортну; - спеціальну. Підрозділи, частини і з'єднання цих родів тактичної авіації виконують бойові завдання у операціях оперативних командувань і загальновійськового бою, а також у повітряних, протиповітряних, повітряно-десантних, морських (повітряно-морських), десантних, протидесантних операціях і в операціях ВМС. При цьому основними завданнями тактичної авіації є: - авіаційна підтримка військ; - прикриття військ і об’єктів оперативних командувань, повітряних і морських десантів від ударів засобів повітряного нападу і повітряної розвідки противника; - повітряна розвідка. З початком агресії противника підрозділи та частини тактичної авіації, крім того, виконують завдання, беручи участь у відбитті нападу повітряного противника, ударі по першочерговим (найбільш важливим) об'єктам, беруть участь у виконанні завдань протиповітряної оборони, завдають ударів по визначених наземних (морських) цілях та підтримують війська (сили) під час ліквідації, локалізації чи нейтралізації збройного конфлікту.
5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації Важлива роль у вирішенні завдань тактичної авіації, а особливо в авіаційній підтримці військ і ударам по першочергових об’єктах, належить бомбардувальній авіації - основному ударному засобу Повітряних Сил. Найважливішим призначенням БА є ураження важливих наземних (морських) об’єктів переважно в оперативній глибині, що складає 300-400 км. За необхідності фронтові бомбардувальники можуть залучатися для дій по об’єктах у тактичній глибині оборони. В даний час на озброєнні стройових частин бомбардувальної авіації знаходяться бомбардувальники, що володіють високими бойовими властивостями – Су-24 та Су-24М. У забезпеченні їхнього бойового застосування важлива роль належить всім авіаційним спеціалістам, що беруть особисту участь в організації бойових дій. Знання всіма авіаційними спеціалістами основ бойового застосування бомбардувальної авіації дозволить значно підвищити ефективність бойових дій авіаційних підрозділів і частин. Бомбардувальна авіація, маючи на озброєнні фронтові бомбардувальники Су-24М, призначена для ураження угрупувань військ, авіації, ВМС противника та руйнування його важливих наземних (морських) об’єктів, переважно в оперативній глибині. Вона може також вирішувати завдання ведення повітряної розвідки і мінування з повітря. Основними завданями БА є: - ураження літаків (вертольотів) та інших об’єктів на аеродромах (майданчиках); - знищення ракетно-ядерних засобів; - ураження пунктів управління (ПУ) і наземних елементів розвідувально-ударних комплексів (РУК); - ураження живої сили і бойової техніки військ в оперативній глибині; - ураження повітряних і морських десантів; - радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю (виконуються у кожному польоті); - вогневе ураження засобів ППО противника (виконуються у кожному польоті). Крім того, фронтові бомбардувальники залучаються для ведення повітряної розвідки. При ураженні літаків (вертольотів) і інших об’єктів на аеродромах (майданчиках) основними об’єктами дій є: літаки і вертольоти в укриттях і на відкритих стоянках, ЗПС (аеродромні ділянки доріг) і МРД, льотний склад у місцях розміщення, ПУ, склади ПММ і боєприпасів. Розгром авіаційного угрупування противника, що протистоїть, є необхідною умовою успішних дій сухопутних військ (СВ). При ураженні ПУ і наземних елементів РУК об’єктами дій є КП оперативних об’єднань, основні ПУ авіацією і ППО, наземні елементи РУК. При нанесенні ударів уражаються радіо-, радіолокаційні і радіорелейні станції, наземні споруди, спеціальні машини, особовий склад в укриттях легкого типу. Ураження морського десанту БА здійснює в районах завантаження, розвантаження і на переході морем. Основні об’єкти дій: а) повітряний десант – транспортні літаки на аеродромах завантаження, жива сила і бойова техніка десанту в місцях зосередження, у районах висадки, а також транспортні літаки в районах посадки; б) морський десант – десантні кораблі, транспорти, вертольотоносці, десантно-висадкові засоби з живою силою і бойовою технікою, кораблі вогневої підтримки і прикриття десанту. Ведення повітряної розвідки БА здійснюється позаштатними розвідувальними ланками візуальним спостереженням і з застосуванням технічних засобів. Крім того, у ході бойових дій усі екіпажі, що виконують різноманітні бойові завдання, зобов’язані також вести розвідку погоди і доповідати результати спостережень. Так, наприклад, екіпаж бомбардувальника за один політ може розвідати один-два аеродроми (посадкові майданчики) і район шириною 6-10 км і довжиною 20-30 км, де передбачається наявність або будівництво аеродромів. Радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю проводиться з метою порушення керування військами, зниження ефективності зброї противника в інтересах подолання бомбардувальниками ППО, шляхом впливу радіоелектронними перешкодами на його радіоелектронні системи і засоби керування.
|
