Розосереджений 9 страницаВоно проводиться узгоджено з вогневим ураження засобів ППО противника при забезпеченні виконання бомбардувальниками своїх основних бойових завдань. Об’єкти дій фронтових бомбардувальників розташовуються переважно в оперативній глибині, що складає 300-400 км. У цій зоні знаходяться основні об’єкти противника, що можуть уражатися фронтовими бомбардувальниками. Так, наприклад, в оперативній глибині знаходиться біля, 50% аеродромів, 25% РТЗ і ПУ, 25-30% військ і вогневих засобів, 20% засобів ППО противника. При необхідності фронтові бомбардувальники можуть залучатися для дій щодо об’єктів у тактичній (50-60 км) і найближчій оперативній глибині (120-150 км) оборони. У тактичній глибині вони виконують завдання авіаційної підтримки по планах Повітряних командувань та армійських корпусів. Таким чином, фронтові бомбардувальники ведуть бойові дії у постійній і чіткій взаємодії з об'єднаннями (з'єднаннями СВ таВМС), а також із частинами інших родів авіації. Як видно з аналізу виконання бойових завдань, ураження наземних (морських) об’єктів противника фронтові бомбардувальники здійснюють наносячи по ним авіаційні удари. Авіаційний удар – організований вплив авіації на противника для ураження його наземних (морських) об’єктів із застосуванням різноманітних засобів ураження. Організаційно бомбардувальна авіація складається з бомбардувальних авіаційних бригад (у перспективі буде входити до бомбардувально-розвідувальних авіаційних бригад). 5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації Бойові властивості фронтових бомбардувальників – це сукупність усіх якостей, що характеризують їх як бойовий авіаційний комплекс. Бойові властивості літака характеризуються: - льотно-тактичними даними; - озброєнням; - пілотажним, навігаційним і прицільним обладнанням і засобами РЕБ. Разом з іншими властивостями (експлуатаційними, злітно-посадковими) вони повинні забезпечити максимальну бойову ефективність тактичного бомбардувальника.
Основні ЛТД літака Су-24М.
Тактичний бомбардувальник Су-24М
На літаку встановлено бомбардувальне, ракетне й артилерійське озброєння. Бомбардувальне озброєння літака включає бомби різноманітних типів і калібрів до 1500 кг. Ракетне озброєння включає керовані і некеровані ракети. Керовані ракети поділяються на такі класи: “повітря-земля”, ” повітря-повітря”, “повітря-РЛС”(“ П-З”, “П-П”, “П-РЛС)". Артилерійське озброєння складається із вмонтованої гарматної установки і з’ємних рухомих гарматних установок. Всі засоби ураження, які застосовуються на літаку, розміщуються на восьми вузлах зовнішньої підвіски, з яких два розташовані під центропланом, два - під рухомою частиною крила і чотири - під фюзеляжем. Пілотажне обладнання бомбардувальників Су-24М забезпечує програмований політ у режимі ручного, напівавтоматичного й автоматичного керування з можливістю коректування координат літака по відомих орієнтирах і за допомогою радіотехнічних систем ближньої навігації і посадки. Прицільно-навігаційне обладнання, встановлене на літаку Су-24М дозволяє вирішувати такі завдання: - виявлення і ураження надводних і наземних цілей; - автономне і неавтономне виведення літака в заданий район (район цілі або аеродрому посадки); - забезпечення безпеки маловисотного польоту з обльотом природних наземних перешкод (піднесеностей рельєфу) у вертикальній площині; - виявлення і ураження повітряних цілей. Маючи високі ЛТД, потужне бомбардувальне, ракетне й артилерійське озброєння, сучасне пілотажне, навігаційне і прицільне устаткування і засоби РЕБ тактичні бомбардувальники Су-24М мають такі бойові властивості: - високу маневреність; - спроможність успішно подолати сильну ППО противника; - спроможність самостійно відшукувати і знищувати наземні (морські) об'єкти, у тому числі і РЛС, що працюють, противника вдень і вночі в простих і складних метеорологічних умовах. Завдяки цим бойовим властивостям бомбардувальники Су-24М можуть швидко переносити зусилля по фронту і у глибину та завдавати удари по заздалегідь заданих і знову виявлених об’єктах в оперативній глибині у результаті чого вони спроможні виконувати різноманітні бойові завдання, значно впливаючи на хід операції та бойових дій військ оперативного командування, об’єднаних сил швидкого реагування. Так, наприклад, пара літаків Су-24 з 8 РБК-500 спроможна придушити мотопіхотну роту в районі зосередження. Розмір об’єкта 600х600 м. 5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки При виконанні поставлених завдань апч БА застосовують різноманітні способи бойових дій. Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил і засобів при виконанні бойового завдання. У залежності від характеру виконуваних завдань, об’єктів дій і засобів ураження, що застосовуються, а також наземної і повітряної обстановки, часу доби і метеорологічних умов бомбардувальники Су-24М застосовують такі основні способи бойових дій: 1. Одночасний удар усім складом або більшою частиною сил по одному або кількох заздалегідь заданих об'єктах у встановлений час; 2. Одночасний удар всім складом або більшою його частиною сил по виявлених у ході бойових дій об’єктах(об’єкту) за викликом із положення чергування на землі або в повітрі. 3. Послідовні удари ланок, (пар і поодиноких літаків) по заздалегідь заданих об'єктах у встановлений час; 4. Послідовні удари ланок, (пар і поодиноких літаків) по виявлених у ході б.д. об'єктах за викликом з положення чергування на землі або у повітрі; 5. Самостійний пошук і ураження об’єктів у заданому районі або смузі парами, екіпажами („Вільне полювання”). Одночасний удар по одному або декількох заздалегідь заданих об'єктах застосовується з метою їх ураження за мінімальний термін. Застосування першого способу обумовлене умовами виконання бойового завдання, коли місце розташування і характер переміщення об’єктів встановлені заздалегідь, а також при необхідності створити високу щільність удару. При даному способі бойових дій частина (підрозділ) одержує бойове завдання завчасно, командир, штаб і льотний склад мають достатньо часу для підготовки до бойового вильоту, а ІТС - для підготовки АТ. Послідовні удари по заздалегідь заданих об'єктах застосовуються при необхідності тривалого впливу на противника або, коли не вистачає сил для знищення об'єкта одним ударом. Послідовні удари по виявлених у ході бойових дій об’єктах по виклику з положення чергування на землі або в повітрі застосовуються для ураження важливих, переважно рухомих наземних (морських) об’єктів, до яких відносяться оперативно-тактичні та тактичні ракети, наземні елементи РУК, підрозділи керованих ракет, а також інші об’єкти, місцеположення яких завчасно невідоме. Чергування на аеродромі застосовується в умовах, коли бойове завдання може бути виконане в задані терміни (на заданому рубежі) при вильоті з готовності номер 1 і 2. Чергування в повітрі застосовується при необхідності виконання бойового завдання в найкоротший термін, який не забезпечується вильотом із готовності №1. Приклад: для вильоту ескадрильї з готовності №1 потрібно 7-10 хв., із готовності №2 – 15-30 хв. Час, через який бомбардувальники Су-24 можуть завдати удару по цілі після одержання бойового завдання, визначається часом, що затрачається на виліт у залежності від ступеня бойової готовності і часом польоту до цілі. Так, наприклад, при базуванні на глибині 150-200 км бомбардувальники з готовності №1 можуть завдавати удари через 30-З5 хв. по об'єктах противника, розташованих на 300 км від лінії фронту, із готовності №2 - через 40-50 хв. Самостійний пошук і ураження об’єктів у заданому районі або смузі парами, екіпажами, застосовується для знаходження та негайного знищення найбільш важливих наземних (морських) цілей, місце розташування яких заздалегідь невідомо. До виконання бойового завдання даним способом бойових дій залучаються найбільш підготовлені екіпажі, що добре знають район дій, вміють самостійно відшукувати та уражати малорозмірні й рухомі цілі. Екіпажам вказується район або смуга дій, де їм необхідно самостійно здійснювати пошук і ураження цілей. При виявленні важливих об’єктів, що неможливо уразити самотужки, екіпажі негайно доповідають по радіо про місцезнаходження і характері цих цілей на ПУ авіацією і завдають удару по ним, придушуючи й позначаючи їх для наступних ударів. Розглянуті способи бойових дій бомбардувальниками Су-24 можуть застосовуватися окремо або спільно. Застосовуючи той чи інший спосіб бойових дій, апч цих бомбардувальників виконують польоти в різноманітних бойових порядках. Бойовий порядок - це взаємне розташування частин, підрозділів, літаків у повітрі для спільного виконання бойового польоту. У бойових порядках підрозділів і частин бомбардувальників Су-24М створюються групи (літаки) різноманітного тактичного призначення: ударна група, групи забезпечення та резерв. Кількість, склад і місце цих груп у бойовому порядку визначаються в залежності від бойового завдання й умов його виконання. Ударна група складає основу бойового порядку і призначена для ураження об'єкта (цілі). Резервдля посилення ударної групи, або виконання завдань, яки раптово виникають. Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій ударної групи. До них відносяться: 1. Група дорозвідки, що призначена для уточнення місця розташування (координат), напрямку і швидкості прямування цілі, характерних орієнтирів для виходів на них, а також уточнення відомостей про ППО противника, радіаційної обстановки, погоди і передачі їх командирам ударної та інших груп і на ПУ. Вона виконує політ попереду ударної групи, на тимчасовому інтервалі, що забезпечує дорозвідку і передачу необхідних даних до виходу підрозділів на ціль. Дорозвідники після виконання свого основного завдання можуть позначати (освітлювати) ціль і придушувати засоби ППО об'єкта. 2. Група РЕБ виконує завдання по придушенню активними і пасивними перешкодами РЛС виявлення, керування і наведення зенітних КР, зенітної артилерії і винищувачів противника. Місце цієї групи в бойовому порядку визначається з таким розрахунком, щоб вона могла ефективно прикривати ударну групу від спостереження РЕЗ і ускладнювати застосування засобів ППО противником. РЕБ здійснюють також літаки інших груп тактичного призначення поряд із виконанням своїх основних завдань. Так, наприклад, для постановки активних перешкод на літаки Су-24 підвішуються бортові засоби РЕБ - станції СПС-141 або СПС-142 і ін. 3. Група знищення зенітних засобів знищує зенітні засоби в районі цілі. Їх місце в бойовому порядку визначається так, щоб удари по зенітних засобах противника були нанесені до моменту виходу ударної групи на рубіж пуску зенітних ракет (відкриття вогню зенітної артилерії) або до рубежу виявлення РЛС. 4. Група прикриття відбиває атаки винищувачів противника по літаках ударної групи й інших груп. Їх місце в бойовому порядку визначається виходячи з очікуваної протидії винищувачів противника і можливостей своїх винищувачів. 5. Демонстративна група призначена для відволікання уваги противника від ударної групи, створення сприятливих умов для подолання об’єктів ППО. Демонстративна група виконує політ разом з ударною групою до визначеного рубежу або по самостійному маршруті. Демонстративні дії можуть комбінуватися з веденням дорозвідки, знищенням засобів ППО або застосуванням засобів електронного придушення. 6. Група позначення (освітлення) цілі створюється при веденні бойових дій у складних умовах візуального пошуку і виявлення цілі (вночі в сумерки, удень при обмежений видимості). Вона здійснює політ попереду ударної групи на тимчасовому інтервалі, що забезпечує своєчасне виявлення і позначення (освітлення) цілі, а також передачу про неї необхідної інформації командиру ударної групи. Бойовий порядок груп тактичного призначення бомбардувальників Су-24 (Су-24М) у залежності від інтервалів, дистанцій, перевищень і понижень між літаками, підрозділами, групами, що входять у них може бути таких видів: зімкнутий, розімкнутий і розосереджений. Пара і ланка діють у день, як правило, у зімкнутому або розімкнутому, а вночі – у розосередженому бойовому порядку. Ескадрилья діє в розімкнутому або розосередженому бойовому порядку. При цьому пари і ланки можуть виконувати політ у зімкнутому або розімкнутому бойовому порядку. Бригада діє, як правило, у розосередженому бойовому порядку. При виконанні бойових завдань підрозділи тактичних бомбардувальників застосовують різноманітні форми бойових порядків. Основними формами бойових порядків підрозділів бомбардувальників є: " колона", " пеленг", " клин", " фронт", " змійка" літаків. Пари: " пеленг", " фронт", " колона" літаків. Ланка: " фронт" пар, " пеленг", " колона" пар, " клин", " колона" літаків Ескадрилья: " колона", " змійка" ланок, " колона" пар, " колона" поодиноких літаків на одному або декількох ешелонах Для сучасної АТ політ на гранично малих висотах (до 200 м включно) у бойових порядках " клин" літаків, ланок, ескадрилій ускладнює маневрування, створює небезпеку зіткнення з землею, особливо літаків і ланок, у бік яких виконується маневр і не дозволяє здійснювати індивідуальне прицілювання, що зменшує бойові можливості. Для виконання вимоги " кожна бомба, ракета, снаряд у ціль із першого заходу" у даний час більш прийнятною формою бойового порядку є " пеленг", " змійка", " колона". Ці бойові порядки при витримуванні оптимальних інтервалів і дистанцій забезпечують індивідуальне прицілювання й ефективне ураження більшості об’єктів.
Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації 1. Призначення та завдання бомбардувальної авіації. 2. Основні ЛТД літака Су-24М. 3. Коротка характеристика озброєння літака Су-24М. 4. Коротка характеристика обладнання Су-24М. 5. Бойові властивості літаків-бомбардувальників. 6. Способи бойових дій апч БА. 7. Що називається бойовим порядком? 8. Тактичні групи в бойових порядках апч. 9. Види бойових порядків фронтових бомбардувальників Су-24. 10. Основні форми бойових порядків.
§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ША) Як відомо, одне з найважливіших завдань тактичної авіації - авіаційна підтримка військ. Авіаційна підтримка військ – це бойові дії авіації, що виконуються в інтересах об'єднань (з'єднань) Сухопутних Військ, в інтересах операції, а також висадженого повітряного (морського) десанту. При веденні бойових дій СВ, повітряними і морськими десантами, завдання по їх авіаційній підтримці має велике значення, оскільки війська мають потребу в безперервній підтримці їх бойових дій шляхом знищення рухливих і малорозмірних об'єктів, які можуть завдати сильного опору, і не можуть бути знищені вогневими засобами самих військ. Досвід бойових дій у війнах і воєнних конфліктах показує, що з усіх об'єктів, що знаходяться на передньому краї, в тактичній і оперативній глибині, біля 90% цілей будуть рухомими (малорухомими) і малорозмірними. Таким чином, сучасні умови бойових дій, на одне із ведучих місць висунули завдання знищення рухомих малорозмірних наземних (морських) цілей, а це, в свою чергу, підвищило роль авіації у порівнянні з вогневими засобами військ. Важливу роль у вирішенні цього завдання складає штурмова авіація, яка є одним із основних засобів авіаційної підтримки військ. Льотні дані, обладнання і озброєння літаків, що є на озброєнні ША, забезпечують виконання автономних, групових і поодиноких бойових дій над територією противника: на передньому краї, в тактичній і найближчий оперативній глибині в умовах сильної протидії ППО противника. В забезпеченні ефективного бойового застосування ША важлива роль належить усім авіаційним спеціалістам, які беруть участь в організації бойових дій.
5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ША) Штурмова авіація, маючи на озброєнні літаки-штурмовики, є засобом авіаційної підтримки військ і призначена для ураження військ, наземних (морських) об`єктів противника, головним чином малорозмірних і рухомих, переважно на передньому краї, в тактичній і найближчій оперативній глибині, а також для мінування з повітря. Вона може виконувати завдання по знищенню вертольотів (літаків) противника в повітрі, вести повітряну розвідку. Тактична глибина – 50-80 км, найближча оперативна глибина – 120-150 км, оперативна глибина – 230-300 км і більше. Основними бойовими завданнями ША є: - Ураження живої сили і вогневих засобів противника, наземних елементів РУК на передньому краї і в тактичній глибині; - Знищення ракетно-ядерних засобів і наземних елементів РУК; - Ураження резервів противника і інженерних будівель на шляхах їх висування; - Ураження об'єктів системи управління; - Ураження об'єктів тилу; - Ураження літаків (вертольотів) та інших об'єктів, на аеродромах і майданчиках базування авіації; - Ураження засобів ППО; - Ураження повітряних і морських десантів. Окрім того, ША частиною сил може застосовуватися для ураження літаків (вертольотів) противника в повітрі і ведення повітряної розвідки. Знищення РЯЗ і наземних елементів РУК є найважливішим завдання ША. Основні об’єкти дій: підрозділи тактичних та оперативно-тактичних ракет, наземні елементи РУК. Ракети на стартових позиціях знищуються в першу чергу. РЯЗ й елементи РУК повинні знищуватись негайно після їх виявлення. При знищенні живої сили і вогневих засобів противника на передньому краї і в тактичній глибині основними об'єктами дій є: підрозділи танків, артилерії, реактивних систем залпового вогню, мотопіхоти і піхоти, протитанкових засобів в будь-яких порядках і опорних пунктах, вогневих позиціях і на марші. Про важливість цього завдання свідчить той факт, що в тактичній глибині розміщується 50-60% військ противника і його вогневих засобів, 90% артилерії. При ураженні резервів противника на шляхах їх висування основними об'єктами дій є підрозділи танків, мотопіхоти, артилерії в районах зосередження, на марші і районах розгортання, мости, переправи і інші інженерні споруди на шляхах висування резервів, можуть бути і інші об'єкти. Так, наприклад, досвід бойових дій авіації БНС в зоні Персидської затоки ще раз показав важливість ведення боротьби з резервами противника. Порушення системи постачання значно вплинуло на здатність іракських військ до опору силам антиіракської коаліції. Вже на момент початку наступу СВ БНС Іракське угрупування в Кувейті фактично було відрізане від своїх основних сил. В результаті проведення повітряної наступальної операції було знищено більше 90% комунікацій, лінії зв'язку і постачання, що зв'язувало їх з Іраком. Було порушено тилове забезпечення боєприпасами і продовольством. При ураженні об'єктів системи керування основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є: приміщення і кабіни керування КП, центри та пости керування тактичною авіацією і засобами ППО, радіолокаційні пости і інші об'єкти. Розрахунки показують, що в тактичній глибині розміщується біля 50% радіотехнічних засобів і ПУ противника, а в ближній оперативній до 25%. Ці цифри кажуть про важливість завдання і ША по їх ураженню. При ураженні об'єктів тилу основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є: склади і пункти збереження пального, боєприпасів та ін., об'єкти комунікацій, засоби транспортування (автомобільний, залізничний, водний і ін. транспорт) і інші об'єкти. При ураженні об'єктів на аеродромах й майданчиках базування авіації противника основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є літаки (вертольоти) в місцях стоянки і ремонту, ЗПС, РД, склади пального і боєприпасів, пункти і засоби керування і забезпечення польотів, місця укриття та відпочинку льотного складу. В першу чергу уражаються літаки, вертольоти і транспортно-пускові установки БПЛА. При ураженні засобів ППО об'єктами дій є дивізіони, батареї, взводи (секції) зенітних ракет середньої, великої і малої дальності і зенітної артилерії малого і середнього калібру. Про важливість цього завдання кажуть наступні цифри: в тактичній глибині оборони противника розміщено біля 50%, а в ближній оперативній 30% засобів його ППО. При ураженні повітряних і морських десантів літаки-штурмовики наносять удари по повітряному десанту противника, як правило, в районі висадки (викидання) і при веденні ними бойових дій. Можливе ураження його в повітрі при прольоті до району висадки. Основні об'єкти ураження повітряного десанту: бойова техніка, вогневі засоби і жива сила, а при польоті до району висадки (викидання) і в районі висадки - вертольоти і транспортні літаки. При діях по морському десанту противника апч літаків-штурмовиків уражають його об'єкти в районі висадки і при веденні бойових дій на березі. Основні об'єкти дій - десантно-висадочні засоби з живою силою і бойовою технікою, жива сила і бойова техніка на березі при веденні бойових дій і транспортно-десантні вертольоти в повітрі. В окремих випадках об'єктами дій можуть бути бойові і десантні кораблі і транспорти. Повітряну розвідку літаки-штурмовики ведуть по плану командування нештатними розвідувальними ескадрильями візуальним спостереженням (технічними засобами) з метою отримання необхідних даних про обставини, умови, наміри і дії противника, а також результати дій по об'єктам.
5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації
На озброєнні ША знаходиться літак-штурмовик Су-25, який володіє високими бойовими властивостями. Як відомо, бойові властивості літака-штурмовика-це сукупність всіх якостей, які характеризують його як бойовий авіакомплекс. Бойові властивості літака-штурмовика характеризуються: - льотно-тактичними даними; - озброєнням; - пілотажним, навігаційним, прицільним і іншим обладнанням. Разом з іншими властивостями (живучістю, експлуатаційними, злітно-посадковими, прохідністю по ґрунту) вони повинні забезпечити його максимальну бойову ефективність. Крім того, літак-штурмовик повинен володіти властивостями, які забезпечили б його застосування для штурмових дій по наземним (морським) цілям з використанням ракетного, гарматного і бомбардувального озброєння, а також літак в міру можливості повинен бути пристосованим для ураження вертольотів (літаків) противника в повітрі. Льотно-тактичні дані, озброєння та обладнання літака-штурмовика Су-25 дозволяє йому успішно вирішувати ці завдання. Прицільне і навігаційне обладнання, яке є на літаку, по своєму функціональному призначенню можна розділити на 3 основні групи: - обладнання, призначене для вирішення навігаційних завдань і що входить у склад навігаційного комплексу КН-23-1; - обладнання, що призначене для вирішення завдань зв'язку, розпізнавання і видачі споживачам повітряних сигналів, навігаційно-пілотажних параметрів, що забезпечують роботу ПрНК; - обладнання, що призначене для вирішення прицільних завдань, що входить до складу прицільного комплексу. Як бачимо, це обладнання умовно об'єднано в ПрНК, який призначений для вирішення прицільних і навігаційних завдань. Встановлений на літак ПрНК " Клен-ПС" дозволяє вирішувати їх з високою ефективністю.
Літак-штурмовик Су-24М Основні тактико-технічні дані літака Су-25
5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25 Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25 складається із: прицільного обладнання, бомбардувального озброєння, артилерійського озброєння, керованого ракетного озброєння, фотоконтрольного обладнання. Прицільне обладнання забезпечує вирішення завдань застосування озброєння по наземним і повітряним цілям в умовах їх візуальної видимості. Бомбардувальне озброєння включає: 8 однозамкових держаків, що призначені для підвіски, транспортування і скидання бомб калібру від 50 до 500 кг, підвісні паливні баки ємністю 800 л, запалювальні баки, разові бомбові касети і контейнери малогабаритних вантажів. Артилерійське озброєння призначене для ведення стрільби по наземним і повітряним цілям. Артилерійське озброєння складається із однієї двоствольної, вмонтованої в фюзеляж, гарматної установки ВПУ-17А, в якій використовується гармата ГШ-2-30 з боєкомплектом 250 патронів. Для підвищення потужності артилерійського озброєння штурмовика передбачена установка під крилом 4-х з’ємних підвісних гарматних установок СППУ-22 з гарматою ГШ-23 і боєкомплектом 260 снарядів або 4 з'ємних нерухомих гарматних установок СНПУ-25 з гарматами ГШ-30 і боєкомплектом по 250 снарядів, що дозволяють вести стрільбу в передню і задню півсферу із двох фіксованих положень. Система ракетного керованого озброєння Х-25, С-25А, Х-29Л призначена для ураження наземних(надводних) малорозмірних рухомих і нерухомих цілей. Система ракетного керованого озброєння Р-60 призначена для ураження вертольотів (літаків) противника в ближньому повітряному бою. Система ракетного некерованого озброєння призначена для ураження повітряних і наземних цілей противника і забезпечує застосування НАР типу С-5, С-8, С-24, С-25. Одночасно можуть застосовуватись ракети тільки одного типу. Фотоконтрольне обладнання призначене для перевірки правильності прицілювання при роботі з прицілом як при бойовому застосуванні озброєння, так із навчальною метою, а також для контролю результатів стрільби з гармат і при пуску ракет. Таким чином, аналіз ЛТД, обладнання і озброєння показує, що літаки-штурмовики володіють такими бойовими властивостями: - високою живучістю; - високою маневреністю, що забезпечує ведення штурмових дій і повітряного бою; - наявність різноманітного і потужного озброєння (бомбардувального, ракетного і артилерійського); - наявність сучасного пілотажного, навігаційного і прицільного обладнання, а також засобів РЕБ; - здатність ефективно виявляти і уражати наземні(морські) малорозмірні і рухомі цілі, а також вертольоти (літаки) противника в повітрі; - гарні злітно-посадкові характеристики і достатня прохідність по ґрунту, що дозволяє літаки працювати з ґрунтових аеродромів обмежених розмірів. Так, наприклад, розбіг літака складає 550-800 м, а пробіг 560-750 м; - здатність успішно долати ППО противника. Досвід бойового використання літаків-штурмовиків в республіці Афганістан підтвердив їх високу ефективність. Літак Су-25 експлуатувався в умовах інтенсивного бойового використання в РА з 1980 р. до самого виводу радянських військ з цієї країни. Таким чином ЛТД літаків-штурмовиків, їх обладнання і озброєння дозволять їм виконати поставлені завдання по ураженні як наземних (морських), так і повітряних цілей вдень і вночі в ПМУ і СМУ з високою ефективністю. 5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків
|
