Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Штрихове кодування





Позначення товарів числовими кодами вперше з'явилося в США 30 років тому при продажі алкогольних напоїв. Процес продажу полягав у тому, що продавець прикладав до штриха-коду, нанесеному на товар, скануючий пристрій, що миттєво зчитував і визначав ціну. Уся процедура займала кілька секунд.

Система сподобалася, до неї приєдналися інші товаровиробники. Через п'ять років прикладу американців наслідувала Європа. В даний час штрих-кодом користуються більш 100 країн світу.

Найбільше поширення в міжнародній торгівлі придбав штриховий код EAN (European Article Numbering - європейський товарний номер), розроблений Міжнародною Європейською Асоціацією "EAN-International", що знаходиться в Брюсселі.

В Україні з 01.01.2000 р. усі товари, що реалізуються через роздрібну торгівлю, маркіруються, як правило, штрих-кодом EAN.

Код EAN (13-розрядний або 8-розрядний) являє собою систему зі штрихів і пробілів різної ширини з відповідним цифровим позначенням (13 або 8 цифр). При цьому самий вузький штрих або пробіл приймається за одиницю товщини - модуль, а інші штрихи і пробіли складають два або три модулі, тобто дві або три товщини самого вузького штриха або пробілу. Кожній цифрі коду EAN відповідає сполучення двох штрихів і пробілів.

Штриховий 13-розрядний код EAN містить:

- код країни, що привласнюється EAN (двозначний або тризначний). Перші дві або три цифри називаються префіксом. Так, Україні привласнений префікс 482, Російській Федерації – від 460 до 469. Ті країни, що вступили в EAN раніше, мають дворозрядний код (США, Канада від 00 до 13, Франція – від 30 до 37, Японія – від 45 до 49, Велика Британія – 50, далі Бельгія, Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція й ін.);

- код підприємства-виготовлювача (чотиризначний або п'ятизначний), що привласнюється відповідальним органом кожної країни;

- код товару, що привласнюється підприємством-виготовлювачем;

- контрольну цифру (КЦ), по якій визначається правильність цифрового коду (за певними методиками).

Ознакою коду EAN-13 служать розділові подвійні лінії після першої цифри, після коду підприємства і після КЦ.

Нанесення штрихового коду на упакування або этикетку будь-якого товару стало обов'язковою вимогою в США, Канаді, деяких країнах Європи і Південно-Східної Азії. У США і Канаді заборонено імпортувати і реалізовувати продукцію без штрихового коду. Близько 80 % усієї продукції у світі маркірується штриховим кодом. Штрихове кодування дозволяє:

- здійснювати електронний обмін даними про товари між партнерами, прискорюючи їхній рух до споживача, а також швидко візуально визначити країну-виготовлювача по наявному переліку;

- споживачеві вибрати найбільш якісний товар, тому що штриховий код засвідчує високу якість не тільки на вітчизняному, але і на міжнародному рівні.

Для приклада розглянемо штриховий код з етикетки товару, зображений на рисунку 9.7.

Тут 30 - код Франції, 45214 - код виготовлювача, 83412 - код продукції відповідно до реєстру виробів, що випускаються підприємством, 3 - контрольна цифра, що декодує штриховий код у цифровий, яку можна перевірити, по-перше, за допомогою сканера, а по-друге, простим математичним розрахунком.

 
 

Рисунок 9.7 – 13-розрядний штрихової код EAN

 

1. Складемо праворуч наліво цифри парних позицій коду: 2 + 4 + 8 + 1 + 5 + 0 = 20;

2. Отриману суму помножимо на 3, тобто 20´3 = 60;

3. Складемо праворуч наліво цифри непарних позицій коду (без урахування КЦ): 1 + 3 + 4 + 2 + 4 + 3 = 17;

4. Складемо результати, отримані в п. 2 і п. 3: 60 + 17 = 77;

5. Відкинувши десятки числа 77, одержимо 7;

6. Віднімемо з 10 результат, отриманий у п. 5: 10 - 7 = 3 (це і є контрольна цифра коду.

Якщо отримана цифра відрізняється від контрольної, можлива фальсифікація коду або в цілому товару.

У закордонній практиці товари екстра-класу мають у штриховому коді за подвійною розділовою смугою після КЦ знак «>». Штрихове кодування в Україні вводиться повсюдно: у виробництві, торгівлі, інформаційних технологіях, банківській справі, на транспорті й ін.

Для працюючих у харчовій промисловості і ресторанному господарстві важливі штрихові коди, що приведені на рисунку 9.7, які містять у собі інформацію про якість і кількість продукції в упакуванні, номера цехів і бригад, що її виготовили, і транспортні дані.


Рисунок 9.8 – Зразки деяких штрихових кодів: а – транспортного ITF-14; б – технологічного EAN-128; в – пакувального Code 39.

 

На підставі цих даних при відпусканні товару складається відповідна накладна. По коду Code 39 здійснюється наскрізний облік, що допомагає виявити попит і можливі претензії по окремих партіях товару.

Дуже важливо чітко виконувати технологію нанесення штрихових кодів на етикетку виробу, тому що при наявності поліграфічних дефектів вони не зчитуються сканером, наприклад, коли немає чіткості зображення штрихів (хвилясті краї) або поєднанні кольорів (не зчитуються червоні штрихи на зеленому і синьому тлі, чорні, жовтогарячі і червоні на золотому тлі, жовті, червоні, жовтогарячі, ясно-коричневі і золоті на білому тлі).

Тому при розробці дизайну етикетки або коробки необхідно перед тиражуванням перевірити контрастність зображення штрихового коду, щоб попередити брак і зайві накладні витрати.

Щоб одержати штрих-код на продукцію, підприємство повинне вступити в Асоціацію товарної нумерації України, заплативши вступний і членський внесок (за перший рік), за присвоєння штриха-коду і консультацію фахівців до 600 доларів, що може бути не по кишені багатьом підприємствам, особливо малим.

Продукція, що не має штрих-коду, не експортується.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які види сертифікації продукції (процесів, послуг) здійснюються в системі УкрСЕПРО? У чому їх сутність?

2. Які основні види продукції підлягають обов'язковій сертифікації в Україні?

3. Що є законодавчою базою сертифікації харчової продукції та продовольчої сировини?

4. На яких принципах заснована діяльність системи сертифікації в Україні?

5. Який порядок проведення сертифікації продукції в системі Укр-СЕПРО?

6. Які існують схеми сертифікації продукції? Що впливає на їх вибір?

7. Яка документація оформляється при сертифікації продукції?

8. Які існують особливості при видачі сертифіката відповідності?

9. Якими способами підтверджується факт сертифікації продукції ?

10. Яка нормативно-законодавча база сертифікації послуг в Україні?

11. Які особливості сертифікації послуг у порівнянні з сертифікацією продукції?

12. Які виконуються основні етапи робіт при сертифікації послуг?

13. Які виконуються основні етапи робіт при сертифікації готельних послуг?

14. Які застосовуються схеми сертифікації послуг харчування? У чому їх сутність?

15. Які особливості сертифікації продукції іноземного вмробництва?

16. Який порядок процедури признання зарубіжних сертифікатів у системі УкрСЕПРО?

17. У чому полягає міжнародна діяльність України в області сертифікації?

18. Які результати міжнародної діяльності України в області забезпечення якості харчової продукції набули поширення в нашій країні?

19. Який досвід міжнародного співробітництва в області торгівлі використовується в Україні?

 

 

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ ЗАСВОЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З СЕРТИФІКАЦІЇ

 

1. Виготовлювач представив заяву-декларацію про відповідність і маркірує товар знаком відповідності. На ринку, куди передбачається постачання товару, даний вид продукції підлягає обов'язкової сертифікації. Готуючись до переговорів про висновок контракту, виготовлювач не був упевнений, що контрагент визнає наявний знак. А як думаєте ви?

1) визнає;

2) не визнає.

 

2. Якщо в контракті купівлі-продажу передбачена обов'язкова сертифікація ввезеного в Україну товару, то експортер зобов'язаний:

1) здійснити сертифікацію за правилами системи ДСТУ;

2) провести процедуру визнання сертифіката в Україні;

3) провести сертифікацію в країні походження товару;

4) провести сертифікацію в закордонній лабораторії, що акредитована Держспоживстандартом України.

 

3. Декларація постачальника про відповідність під його повну відповідальність засвідчує, що продукція (послуга) відповідає:

1) конкретному стандарту;

2) сертифікату якості;

3) сертифікату відповідності;

4) директиві (у ЄС).

 

4. Експортована продукція повинна бути сертифікована відповідно до:

1) Закону України "Про сертифікацію...";

2) умов контракту;

3) закону приймаючої країни;

4) заяви підприємства-експортера.

5. Правові основи сертифікації в Україні встановлені:

1) законом "Про захист прав споживачів";

2) законом "Про якість і безпеку харчової продукції і продовольчої сировини";

3) законом "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення".

4) стандартом ДСТУ 3410-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення;

5) стандартом ДСТУ 3413-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції.

 

6. Сертифікація підтверджує відповідність установленим вимогам:

1) однорідності партії товару;

2) технічного рівня товару;

3) параметрів безпеки;

4) показників екологічності;

5) усіх показників якості товару.

 

7. Мета сертифікації:

1) удосконалювання виробництва;

2) оцінка технічного рівня товару;

3) доказ безпеки товару;

4) захист споживачів від неякісного товару;

5) інформація споживачів про якість.

 

8. Сертифікат відповідності видає:

1) Держспоживстандарт України;

2) Торгово-промислова палата;

3) Орган з сертифікації;

4) Випробувальна лабораторія

 

9. Сертифікат засвідчує відповідність:

1) стандарту;

2) обов'язковим вимогам стандарту;

3) технічному регламенту;

4) Закону "Про якість і безпеку ...";

5) директиві (у ЄС).

 

10. Сертифікація обов'язкова, якщо:

1) стандарт містить вимоги безпеки;

2) продукція включена в Перелік обов'язкової сертифікації;

3) на продукцію діє технічний регламент;

 

4) виготовлювач прийняв рішення;

5) діє директива (у ЄС).

 

11. Добровільна сертифікація засвідчує відповідність:

1) обов'язковим вимогам стандарту;

2) Закону "Про стандартизацію";

3) нормативному документу на вибір заявника.

 

12. Випробувальна лабораторія може брати участь у сертифікації, якщо вона:

1) подала заявку в Держспоживстандарт;

2) має великий досвід випробувань;

3) акредитована у відповідній системі.

 

13. Виготовлювач використовує знак відповідності при наявності:

1) сертифікованого товару;

2) ліцензії на застосування знака;

3) указівки керівника підприємства.

 

14. Ліцензію на використання знака відповідності видає:

1) випробувальна лабораторія;

2) орган з сертифікації;

3) керівник підприємства-виготовлювача.

 

15. Товар підлягає обов'язковій сертифікації. Продавець прийняв його до реалізації без сертифіката відповідності, оскільки виготовлювач указав номер стандарту, відповідно якого товар зроблений. Чи законний цей продаж?

1) так;

2) ні;

3) при відповідних умовах.

 

16. Продавець зобов'язаний припинити реалізацію, якщо товар:

1) сертифікований 3,5 роки тому;

2) не відповідає міжнародним стандартам;

3) відповідає міжнародним стандартам, але термін дії сертифіката минув.

 

17. Імпортований в Україну товар повинний мати сертифікат відповідності, якщо він належить обов'язковій сертифікації за законом:

1) країни-експортера;

2) України.

 

18. Чи визнається закордонний сертифікат на імпортований товар в Україні?

1) так;

2) ні;

3) при відповідних умовах.

 

19. Проведення обов'язкової сертифікації фінансує:

1) держава;

2) виготовлювач (заявник).

 

20. Державний контроль за сертифікованою продукцією фінансує:

1) держава;

2) виготовлювач (заявник).

 

21. Сертифікація продукції проводиться за схемою 2 "Партія продукції". Що при цьому підлягає випробуванню?

1) вибірка (середня проба, %);

2) кожен виріб.

 

22. Сертифікація продукції проводиться за схемою 5, коли передбачається сертифікація системи якості. Чи піддається при цьому випробуванню продукція?

1) так;

2) ні.

23. Методи підтвердження відповідності продукції - це:

1) контроль якості;

2) сертифікація третьою стороною;

3) премія за якість;

4) заява-декларація виготовлювача.

 

24. Український знак відповідності засвідчує відповідність продукції:

1) стандарту;

2) вимогам безпеки;

3) Закону "Про якість і безпеку...";

4) міжнародному стандарту.

 

25.Продукція, що підлягає обов'язковій сертифікації, сертифікується за схемою 5. Чи потрібна в даному випадку сертифікація системи забезпечення якості цієї продукції?

1) так;

2) ні.

 

26. Товар підлягає обов'язковій сертифікації. Виготовлювач, побоюючись упустити момент своєчасного виходу на ринок, почав в Україні рекламну кампанію під час сертифікаційних іспитів. Чи правильно це?

1) так;

2) ні.

 

27. Державний нагляд за сертифікованими харчовими товарами проводять:

1) Держспоживстандарт України;

2) Міністерство охорони здоров'я України;

3) Міністерство зовнішньоекономічних відносин і торгівлі України;

4) Держсанепідемнагляд.

 

28. На митну територію України не була випущена партія посуду чеського виробництва, незважаючи на наявність сертифіката відповідності. Митний орган послався на Закон "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення". Якого документа не вистачало постачальнику для визнання сертифіката?

1) митної декларації;

2) сертифіката якості;

3) копії контракту;

4) гігієнічного сертифікату.

29. У системі сертифікації УкрСЕПРО проводиться сертифікація:

1) тільки обов'язкова;

2) тільки добровільна;

3) обов'язкова і добровільна.

 

30. У системі сертифікації УкрСЕПРО акредитовані випробувальні лабораторії:

1) тільки України;

2) України і країн СНД;

3) України і інших закордонних країн.

 

31. Система сертифікації УкрСЕПРО – це сукупність декількох десятків систем сертифікації однорідної продукції. Їх поєднує:

1) Декрет "Про стандартизацію і сертифікацію";

2) єдність правил і принципів;

3) Держспоживстандарт України;

4) орган з сертифікації.

 

32. Для того щоб сертифікат відповідності був введений у дію, потрібно його реєстрація в:

1) Держспоживстандарті України;

2) Державному реєстрі;

3) Торгово-промисловій палаті;

4) органі з сертифікації.

 

33. У системі УкрСЕПРО сертифікують:

1) продукцію;

2) системи забезпечення якості;

3) послуги;

4) персонал.

 

34.Схему сертифікації в системі УкрСЕПРО призначає:

1) орган з сертифікації;

2) Держспоживстандарт України;

3) виготовлювач продукції;

4) випробувальна лабораторія.

 

35.Підприємство - акціонерне товариство - вирішило закупити устаткування для виробництва електротехнічних приладів і організувати їхній випуск для постачання на український ринок. Чи зв'язане це рішення з метрологічними законодавчими положеннями і правилами?

1) так;

2) ні.

 


ЧАСТИНА 4

 

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

 






Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 347. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.112 сек.) русская версия | украинская версия