ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК1. Паразитологія (від грец. parasitos - нахлібник) - розділ біології, який вивчає паразитів, їх взаємовідношення з господарями та оточуючим середовищем, а також захворювання які викликаються паразитами і засоби боротьби з ними у тварин, рослин, людини. П. підрозділяється на медичну П., ветеринарну П., фітопаразитологію. 2. Медична П. - розділ паразитології, який вивчає паразитів людини, і хвороби, які викликаються ними та ін. 3. Протозоологія - розділ зоології, який вивчає одноклітинних тварин -найпростіших. 4. Медична протозоологія - розділ П., який вивчає найпростіших - паразитів людини, взаємовідношення паразитів з організмом і оточуючим середовищем, хвороби, що викликаються паразитами, заходи профілактики протозоонозних захворювань. 5. Протозоонозні захворювання -захворювання людини, які викли-каються паразитами - найпростішими. 6. Інвазії - захворювання які викликаються тваринами (найпростішими, гельмінтами, членистоногими). 7. Патогенність - здатність паразитів викликати захворювання організмів - господарів. 8. Вірулентність - ступінь патогенності паразита. 9. Паразитизм - форма взаємовідношення між організмами, при якому один організм - паразит використовує інші організми - господарів в якості джерела харчування та середовища існування: - факультативний - необов’язковий - форма паразитизму, при якому в певних умовах вільноживучі види можуть переходити до паразитизму, або коли, облігатні паразити одних тварин стають паразитами інших; - облігатний - обов’язковий. Форма паразитизму при якому паразитична стадія в циклі розвитку обов’язкова; - стаціонарний (відносно постійний) - П., при якому відмічаються тривалі строки перебування паразита у господарі; - періодичний (відносно постійний) - П., при якому зберігаються вільноживучі стадії для розселення або зараження інших господарів; - постійний (безумовно постійний) при якому П., здійснюється в одному або декількох тваринах господарях при відсутності вільноживучих стадій; 10. Несправжній паразитизм - попадання в організм повністю вільноживучих видів. 11. Паразити - організми, які використовують інші організми в якості джерела живлення та середовища існування, покладаючи на господарів повністю або частково регуляцію взаємовідношень з оточуючим середовищем: - істиннні - організми, для яких паразитизм необхідна умова існування; - несправжні - вільноживучі організми, які випадково потрапили в інші організми, які зберігають життєздатність та порушують життєздатність організму господаря; - тимчасові - паразити, які використовують інші організми на окремих стадіях життя, як правило використовуючи їх при контакті як джерело живлення; - стаціонарні - паразити, які мають вільноживучі і паразитичні стадії в циклі розвитку; - періодичні - паразити, які мають тимчасові вільноживучі стадії, які виконують функції розселення та зараження нових господарів; - постійні - найбільш спеціалізовані паразити, які не можуть існувати в зовнішньому середовищі, розвиваючись в одному або декількох організмах господарів; - ектопаразити - зовнішні, які існують на зовнішніх покривах господаря (шкіра, волосся); - ендопаразити - паразитують всередині організму господаря пошкоджуючи внутрішні органи; - внутрішньопорожнинні - існують в порожнинах внутрішніх органів, частіше в кишечнику; - внутрішньотканинні - існують в різних тканинах різних органів (шкірі, вісцеральних органів, нервовій системі, кістковому мозку і інш.); - внутрішньоклітинні - пошкоджують клітини організму (шкіри, внутрішніх органів, клітини крові, нервової системи). 12. Господар - організм, який використовується паразитом як джерело живлення та середовище існування: - дефінітивний (остаточний) - організм, в якому паразитують дорослі особини, які розмножуються статевим шляхом; - проміжний - організм, в якому паразитують вегетативні або личинкові стадії паразита, які розмножуються безстатевим способом; - резервуарний - організми, в яких вегетативні або личинкової стадії можуть тривалий час існувати не розмножуючись і не досягаючи статевої зрілості. 13. Паразитоценоз - сукупність паразитів, які населяють організм господаря або його окремі органи. 14. Переносники - організми, які забезпечують зараження господарів і розповсюдження паразитів (частіше кровосисні комахи, кліщі): - специфічні - переносники в організмі яких паразит проходить певні стадії циклу розвитку; - механічні - організми, які розповсюджують збудників інвазій в просторі механічно (на зовнішніх покривах, лапках, іноді в кишечнику). 15. Трансмісивні хвороби - захворювання, збудники яких передаються переносниками: - облігатно-трансмісивні - передаються тільки при допомозі переносника від одного господаря до іншого; - факультативно-трансмісивні - передаються як через переносника, так і без нього іншими шляхами; - зоонози - трансмісивні хвороби тварин; - антропозоонози - захворювання, збудники яких пошкоджують тварину і людину; - антропонози - хвороби тільки людини (наприклад амебіаз, трихомоноз, теніоз). 16. Природноосередкові захворювання (Е.Н.Павловський, 1939) - захворювання, які характеризуються: а) циркуляцією в природі незалежно від людини; б) резурвуаром служать дикі тварини які складають зі збудниками та переносниками біоценотичний комплекс; в) розповсюджені на певному ареалі (природному осередку захворювання) з певним географічним ландшафтом, необхідним для існування компонентів біоценозу. 17. Цистоносії - заражені люди, в організмі яких захворювання протікає не гостро, в зовнішнє середовище виділяються інвазійні стадії - цисти, що має велику епідеміологічну небезпеку для оточуючих. 18. Локалізація - місце знаходження паразита в тілі господаря (органи, тканини, клітини). 19. Життєвий цикл - послідовні стадії розвитку паразита, які повторюються з певною закономірністю. 20. Інцистування - утворення цист, які мають міцну оболонку з паразитом всередині, у якого уповільнений обмін речовин. І. - захисна реакція яка забезпечує виживання паразита в неспрятливих умовах та розповсюдження в середовищі. 21. Розповсюдження (географічне розповсюдження) - території (країни), де паразит існує в природних умовах і викликає захворювання - протозоонози, гельмінтози. Р. - повсюдне і природноосередкове. 22, Шляхи зараження - шляхи попадання паразита в організм людини: - пероральний - через рот (при вживанні води, їжі і ін.); - перкутанний - через шкіру (при порушенні цілості шкірних покривів або при активному проникненні); - повітряно-крапельним - через органи дихання; - контактно-побутовий - при контакті з хворимими і предметами хворого; - трансмісивний - при укусах переносників; - трансплацентарний - через плаценту від матері до плоду. 23. Інвазійна стадія - стадія життєвого циклу паразита, яка заражає організм господаря. 24. Лабораторна діагностика - методи, які дозволяють знайти паразита в організмі людини та підтвердити захворювання. 25. Профілактика - заходи, направлені проти зараження людини паразитами. Виділяють особисту профілактику (особиста гігієна, гігієна харчування, чистота приміщень і інш.) та загальна (санітарно-просвітницька робота, диспансеризація і лікування хворих, боротьба з забрудненням води, грунту і інш.). ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРОТОЗООЛОГІЇ. 1. Амебіаз - захворювання людини, яке викликається дизентерійною амебою. 2. Псевдоподії - органоїди руху та захоплення їжі. 3. Скоротлива вакуоль - органоїд цитоплазми який забезпечує осморегуляцію, виділення надлишку води та продуктів дисиміляції. 4. Вегетативні форми (трофозоїти) - стадії життєвого циклу паразита який розмножується вегетативно: - дрібна вегетативна форма (Forma minuta) - вегетативна стадія амеби яка паразитує в кишковику, живиться бактеріями, непатогенна; - велика вегетативна форма (Forma magna) - вегетативна форма амеби, розміром 20-60 мкм, знаходять у свіжовиділених випорожненнях хворого гострим амебіазом, що підтверджує діагноз; - еритрофаг - велика вегетативна форма в ендоплазмі якої знаходять еритроцити на різних стадіях перетравлювання. - тканинна форма - патогенна форма амеби, яка паразитує в тканині слизової оболонки товстого кишечника та викликає його пошкодження (виразки, перфорацію). Розміром 20-25 мкм, знаходять на гістологічних зрізах стінки кишечника, іноді в рідких випорожненнях; - просвітна форма - дрібна вегетативна форма; - передцистна форма - форма, яка є перехідною від вегетативної до цисти. Розмір - 12-20 мкм, вакуолі відсутні, рухомість втрачається. 5. Джгутикова стадія - вегетативна стадія в циклі розвитку деяких вільноживучих амеб (ніглерії, акантамеби), які можуть факультативно уражати людину. 6. Циста - стадія життєвого циклу найпростіших, яка утворюється при несприятливих умовах середовища. Нерухома стадія, із зовнішньою щільною оболонкою. Деякі цисти зберігають життєздатність 10-15 років і більше. 7. Інцистування - процес утворення цист. 8. Ексцистування - процес звільнення інвазійної стадії паразита з цист, який відбувається в сприятливих умовах або в організмі господаря.
9. Джгутик - органоїд руху Найпростіших (Джгутикових і ін.) які являвляють собою вирост цитоплазми. Центральну осьову нитку утворюють системи мікротрубочок з конфігурацією 9х2+2. 10. Ундулююча мембрана - хвилеподібна цитоплазматична перетинка, обмежена джгутиком. Є у представників класу Джгутикові (трипаносоми, трихомонади і ін.) 11. Кінетопласт - видозмінені мітохондрії, розміщені в основі джгутика з високим вмістом ДНК. 12. Кінетосома - базальне тіло - відділ джгутика, занурений в ектоплазму, утворений мікротрубочками. 13. Гетеротрофи - організми, які живляться готовими органічними речовинами. 14. Аутотрофи - організми, які можуть синтезувати органічні речовини самостійно, за рахунок енергії квантів світла (фототрофи) або енергії хімічних зв’язків неорганічних сполук (хемотрофи). 15. Міксотрофи - організми зі змішаним типом живлення (наприклад, евглена зелена). 16. Морфологічні форми паразитичних джгутикових: - трипаносомна (трипомастігота) - має веретеновидне тіло, джгутик ззаду ядра, є ундулююча мембрана (стадія розвитку трипаносом в організмі переносників); - критідіальна (епімастігота) - джгутик починається попереду ядра, ундулююча мембрана коротка (стадія розвитку трипаносом в організмі переносників); - лептомонадна (промастігота) - джгутик починається на передньому кінці, ундулююча мембрана відсутня (наявність встановлюється у комах-переносників); - лейшманіальна (амастігота) -клітина округлої форми, невеликих розмірів, має кругле ядро, джгутик відсутній або недорозвинутий (паразитує в клітинах тканин людини і тварин); - метациклічна форма - джгутик починається попереду ядра, утворює ундулюючу мембрану, позбавлений вільного кінця (инвазійна стадія трипаносом для людини і тварин).
17. Шкірний лейшманіоз (пендинська виразка, східа виразка, хвороба Боровського) - захворювання, яке викликають дерматотропні лейшманії. 18. Вісцеральний лейшманіоз (дитячий лейшманіоз, кала-азар, кара-азар, -захворювання, яке викликають вісцеротропні види лейшманій. 19. Африканський трипаносомоз (сонна хвороба) - захворювання, збудником якого є Tr.brucei. 20. Американський трипаносомоз (хвороба Чагаса) - захворювання, збудником якого є Tr.cruzi. 21. Лямбліоз - захворюваня, яке викликається лямбліями. 21. Присмоктувальний диск - заглиблення на черевній поверхні тіла лямблій, який служить для прикріплення. 23. Цитостом - клітинний рот. 24. Аксостіль - осьова нитка, яка проходить вздовж тіла джгутикових, являє собою масивні пучки з тісно прилягаючих шарів мікротрубочок. У окремих джгутикових аксостиль може бути рухомий і спричинювати згинання клітини. 25. Дуоденальне зондування - дослідження слизових і вмісту 12-палої кишки. 26. Трихомоноз сечостатевий - захворювання сечостатевихх органів людини (запалення), які викликає урогенітальна трихомонада. 27. Малярія - захворювання людини, яке викликається декількома видами малярійних паразитів: - триденна - збудник Plasmodium vivax; - чотириденна - Plasmodium malariae; - тропічна - Plasmodium falciparum; - овале-малярія - по типу триденної Plasmodium ovale. 28. Шизогонія - безстатеве розмноження паразита шляхом багатократного поділу. Виділяють екзоритроцитарну (тканинну) шизогонію, яка відбувається в клітинах печінки; ендоеритроцитарну - в еритроцитах. При шизогонії утворюються трофозоїти - мерозоїти. 29. Мерозоїти - вегетативні форми, які утворюються після шизогонії, внутрішньоклітинні та тканинні паразити. 30. Шизонт - внутрішньоклітинна вегетативна форма у споровиків, має декілька стадій: а) юний шизонт; б) зрілий шизонт. 31. Макрогаметоцити (макрогамонти) - жіночі статеві форми у споровиків. 32. Мікрогаметоцити (мікрогамонти) - чоловічі статеві форми. 33. Спорозоїт - вегетативна форма, інвазійна для людини, утворюється в остаточному господарі, комарі, в результаті спорогонії. 34. Спорогонія - безстатеве розмноження паразита в організмі остаточ-ного господаря - ендогенна спорогонія (малярійний паразит); або в зовнішньому середовищі - екзогенна спорогонія (токсоплазма). 35. Гаметогонія - процес утворення статевих клітин в організмі господаря: а) макрогамет - жіночих; б) мікрогамет - чоловічих. 36. Ізогамія - процес утворення морфологічно однакових чоловічих та жіночих гамет. 37. Анізогамія - процес утворення морфологічно різних жіночих та чоловічих гамет. 38. Токсоплазмоз - захворювання людини та тварин, збудником якого є токсоплазма. 39. Ендозоїд - мерозоїт - трофозоїт - вегетативні стадії токсоплазми в клітинах проміжного господаря. 40. Коноїд - конусовидне утворення із закручених фібрил мерозоїтів токсоплазми, виконує опірну функцію та забезпечує проникнення в клітину господаря. 41. Ооцисти - інвазійна стадія для токсоплазми при пероральному зараженні проміжного господаря від остаточного. Містить спорозоїти. 42. Псевдоцисти - вегетативні форми токсоплазми (ендозоїди), які утворюються в клітинах господаря. 43. Ендодіогонія - спосіб безстатевого розмноження споровиків у внутрішніх органах господаря шляхом особливого внутрішнього брунькування, при якому в материнській клітині закладаються дві дочірні особини. 44. Оокінета - рухома зигота. 45. Пелікула - оболонка клітини найпростіших - багатошарова мембрана. 46. Війки - органоїди руху війчастих. 47. Трихоцисти - захисні утворення розміщені під пелікулою, при подразненні вистрілюються, вражаючи подразник. 48. Перистом - передротова западина. 49. Цитофаринкс - клітинна глотка. 50. Порошиця - спеціалізований отвір пелікули, через який відбувається видалення неперетравлених залишків з травної вакуолі.
51. Макронуклеус - велике ядро, яке забезпечує регуляцію вегетативних функцій. 52. Мікронуклеус - мале ядро, яке забезпечує передачу спадкової інформації при коньюгації. 53. Кон’югація - статевий процес у інфузорій. 54. Балантидіаз - захворювання яке викликається у людини і тварин паразитичною інфузорією балантидієм. 55. Літичні ферменти - ферменти, які виділяються паразитичними найпростішими, які руйнують тканини господаря. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 30 ТЕМА Медична гельмінтологія. Тип Plathelminthes. Клас Trematodes. Характеристика класу. Сисун печінковий (Fasciola hepatica), сисун котячий (Opisthorhis felineus), сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum). Морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика.
|
